Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Розробки уроків 5 клас

УРОК 5. ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ТА ІМЕНА ЛЮДЕЙ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ

Мета: формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку; знайомство з історичною картою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географічних назв та імен людей в історичній науці; виховувати в учнів інтерес до історії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу й формування практичних умінь і навичок.

Форма проведення: урок-екскурсія.

Обладнання: карта України, атласи для 5 класу з історії, контурні зображення України, ребуси.

ХІД УРОКУ

І. мотивація діяльності

Учні заздалегідь отримують завдання — знайти походження назв «Україна», «Галичина», «Волинь», «Правобережжя», «Слобожанщина».

Учитель. До школи надійшов лист з архіву. (Читає.)

Шановні друзі! Співробітники нашого архіву запрошують вас на уявну екскурсію за темою вашого уроку.

Під час відвідання нашої установи ви ознайомитися з визначенням нових для вас термінів «топоніміка» та «етноніміка», «карта», отримаєте початкові практичні навички роботи з історичною картою.

А також ви познайомитеся з етнографічними районами України, дізнаєтеся про походження географічних назв рідного краю та міста Києва.

Бажаємо вам, щоб ця екскурсія принесла задоволення, а найголовніше — нових вам знань, які знадобляться в майбутньому.

Успіхів вам!

Підготовчий етап (інструктуємо учнів про хід та правила екскурсії).

— Для організації роботи під час екскурсії нам потрібно пройти п’ятьма маршрутами, кожен з яких складається з окремих зупинок. Весь шлях ви повинні зафіксувати в зошитах. Допомагати мені будуть учні.

ІІ. Основний етап

Завданням нашої екскурсії є дослідження географічних назв та імен людей в історичній науці.

Якщо всі готові, то починаємо працювати.

Назву першого маршруту прочитаємо, коли розв’яжемо ребус.

(За допомогою словника учні мають правильно дібрати відповідне значення термінів і понять, уміщених на картках, де пропущено визначення слів «топоніміка» та «етноніміка».)

За допомогою «Тлумачного словника» з’ясовуємо значення нових слів:

Учитель. Наш маршрут — «Історико-етнографічний», в процесі

якого ми детальніше познайомимося з етнонімікою.

1. Що досліджує наука «етноніміка»?

2. З попереднього уроку ми довідалися про давні назви східнослов’янських племен — предків українців. Назвіть їх. (Поляни, древляни, сіверяни, дреговичі.)

3. Звідки походили назви племен? (Від назв тієї місцевості, де вони жили, або ж, навпаки, — назва народу давала назву землям, що їх населяє.)

4. Через деякий час всі племена стали називатися русичами, а земля — Русь.

5. Коли вперше було вжито слово «Україна» і що воно значить?

6. Давайте на стрічці часу зазначимо дату першої згадки слова «Україна»?

Скільки років тому це було? (2004 р. — 1187 р.)

7. На парті заготовлене контурне зображення. Це наша Батьківщина. Давайте нанесемо контурне зображення України в зошит. На що схоже воно? (На озеро, на хмаринку, на дерево тощо.)

І вербичка, і калина,

І ставочок, і хмарина,

Все це рідна Україна.

Все це рідна Батьківщина.

— Прекрасна й велика Україна, територія її поділена на різні історико-етнографічні регіони: Галичина, Волинь, Полісся, Слобожанщина, Правобережжя. Назви цих регіонів уживаються з давніх часів, кожна з них має свою історію, є втіленням історичного минулого українського народу. Про історію походження деяких з них повідомлять мої помічники, а ви за допомогою картосхеми запишете їх у зошит.

Учні повідомляють про походження назв історико-географічних регіонів.

Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це? (Карта)

Карта — це зменшене в багато разів зображення за допомогою умовних знаків усієї земної кулі чи окремих її частинок.

— Сьогодні ми познайомимося з історичною картою.

Карта дозволяє відтворювати минуле не лише в часі, а й у просторі. Відкрийте атлас на сторінці 4.

Щоб зрозуміти карту, треба уважно ознайомитися з умовними позначками:

... — межі розселення східнослов’янських племен,

... — де саме жили наші предки.

Знайдіть р. Дніпро.

Назвіть, які племена жили на території нашої області.

Знайдіть племена, що жили на лівому та правому березі Дніпра. Карта є важливим джерелом для дослідження географічних назв — топонімів.

Наступна зупинка маршруту — «Загадкові імена».

1. Згадайте науку, яка досліджує географічні назви. (Топоніміка)

Одні назви мають давнє походження й збереглися дотепер, інші зникли, залишивши по собі легенди й перекази. Усі вони багато можуть повідомити про минулі часи.

2. Давайте з’ясуємо історію походження назв міст нашої області за:

• ознаками природи;

• особливостями рельєфу, водних об’єктів;

• видами рослин;

• за іменами, прізвищами, заняттями людей.

(Учні працюють з додатковим матеріалом.)

3. Загадки

• Йшла людина біля річки І знайшла три суми.

Річка назву получила,

А за нею місто.

(Суми)

• Чарівна, граціозна птаха

Неймовірної краси

Пливла по озеру вночі,

Як щось казкове, дивне, чарівне.

Хто бачив цю красу хоч раз,

Ніколи не забуде місто те.

(Лебедин)

• Бідні коні притомились,

Не могли вже далі йти.

Все топтали і топтали,

А ноги не йшли.

(Конотоп)

• Серед глухих лісів

Лежить в глухому місті

Це місто історичної доби.

(Глухів)

• Великий білий килим

Куди не глянь лежить,

Стоять ромашки білі,

На берегах ріки.

(Ромен)

• Назва міста, де про тебе звістка,

Дуже просто —

Йде від річки —

Блакитної стрічки,

Від притоки шостої

Чарівної, тихої Десни.

(Шостка)

— Топоніміка — це мова Землі, а Земля є книга, де історія людства записується географічними назвами.

Красо моя ти, Сумщино, Сумщино,

Куди не кинь — барвистих слів розмай:

Ромен, Боромля, Липова Долина,

Березів Яр, Лука, Зелений Гай...

Так зберігає мова калинова

На ґронах дивних свіжості росу,

Щоб у майбутнє музикою слова

Нести душі народної красу.

Під час останньої нашої зупинки на маршруті ми познайомимось з народним переказом про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, який дійшов до нас із глибини віків. Це — ... (легенда) .

• Назвіть легенди, які ви знаєте.

• Легенда про походження якого міста вам уже відома? (Києва)

Легенду розповідає учень.

Учитель повідомляє про Максима Берлинського.

ІІІ. Закріплення матеріалу

Учитель. Ми закінчили нашу уявну екскурсію. Наостанок ми прикрасимо наше дерево пізнання. Листочки — це відповіді на питання:

1. Яка наука досліджує походження назв народів? (Етноніміка)

2. Що вивчає наука топоніміка? (Походження географічних назв)

3. Коли вперше згадується слово Україна? (У 1187 р.)

4. В якому історико-етнографічному регіоні ми проживаємо? (Слобожанщина)

5. Що є важливим джерелом для вивчення топоніміки? (Карта)

6. На честь кого було названо місто Київ?

7. Про кого з видатних українських істориків ви довідалися?