Розробки уроків 5 клас

УРОК 18. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

(1648-1657 рр.)

Мета уроку: показати перебіг основних подій Визвольної війни українського народу 1648—1657 рр.; розкрити роль Богдана Хмельницького, дати учням початкові уявлення про державотворчий процес; сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, формувати навички роботи з історичними джерелами, а також спілкування в малих групах; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та толерантності.

Обладнання: карта «Визвольна війна 1648—1657 рр.», лінія часу, папір для написання літопису (ватман А1), виставка літератури, робочі картки учнів, план-схема військових дій на підлозі, фігурки козаків, гетьмана Богдана Хмельницького, українських селян, татар, польського війська, московських бояр та царя, атласи.

Основні дати: 1648 р., 1649 р., 1651 р., 1654 р., 1656 р., 1657 р.

Тип уроку: урок здобуття нових знань.

Форма уроку: урок-гра.

Обладнання уроку: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України (підруч. 5 кл.), атлас, робочі матеріали учня, план-схема битви, нанесена на підлогу, чисті листки.

Випереджальні завдання: учні мають підготувати повідомлення «Життя та діяльність Богдана Хмельницького» і «Переяславська рада 1654 року».

ХІД УРОКУ

Етап уроку

Дії вчителя

Дії учнів

1

2

3

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка санітарного стану класу, присутності учнів

II. Вступ

Учитель. Сьогоднішній наш урок проходитиме у дещо не звичній для вас формі — у формі гри, під час якої ми з вами попрацюємо в архівах, влаштуємо справжні битви і, зрештою, спробуємо написати власний літопис. Але гра наша буде не простою, а навчальною. Її тема: «Боротьба за волю. (Визвольна війна українського народу 1648—1657 рр.)»

Знайомляться з робочим картками. Один із учнів зачитує розділ «Після цього уроку ви зможете... » робочої картки вголос

Чому саме ця тема? Ми з вами вже вивчили, в якому становищі перебували українські землі у складі Речі Посполитої, про утиски українського народу, про козаків.

Логічним продовженням цього ряду є боротьба за волю козацтва та решти населення, що вилилась у Визвольну війну. Отож, наша гра навчальна. І по її завершенні ми маємо чогось навчитися. Що саме, ви можете прочитати в робочих матеріалах, які є в кожного з вас (див. додаток). Зверніть увагу, що на картках зроблені спеціальні помилки, які ми маємо віднайти в процесі роботи.

Крім того, зверніть увагу на дошку. У вас є чистий листок для написання нашого власного літопису про події тих часів

III. Актуалізація опорних знань

— Починаємо нашу гру. Спочатку, щоб включитися в неї, нам потрібна перепустка. Нею стануть ваші знання. Ви поділені на п’ять груп. Керівники груп, підійдіть і витягніть номер питання, на яке має дати відповідь ваша група. Перелік питань наведено у робочих картках «Перепустка до гри» (див. додаток)

Керівник групи витягує номер питання. Група обговорює його і подає узгоджену відповідь

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель оголошує план уроку:

1. Передумови Визвольної війни 1648— 1657 рр.

2. Перебіг подій 1648 р. Богдан Хмельницький.

3. Зборівський та Білоцерківський мирний договори.

4. Переяславська рада 1654 р. та події після неї

Учні в зошитах записують число і тему уроку

1. Робота зі стрічкою часу

— Нам необхідно визначити хронологічні рамки нашої теми, тобто роки, в межах яких відбуваються події, які ми вивчаємо. Учитель позначає дати 1648 і 1657 на стрічці часу, зображеній на дошці

Визначають хронологічні рамки Визвольної війни і відзначають їх на стрічці часу у своїх зошитах

Учитель. Всі спроби розв’язати наявні в І пол. XVII ст. проблеми зазнавали невдачі. Але в 1648 р. розпочалось нове повстання. Незабаром воно переросло у Визвольну війну. Хто ж брав участь у цій війні? Чи весь український народ, чи лише якась його частина? І чому цю війну називають Визвольною?

Як ви гадаєте, де ми можемо знайти відповідь на ці запитання?

Учитель повторює запитання

Пропонують свої варіанти відповідей

2. Виконання завдання № 1 робочої картки

Узагальнює відповіді та зазначає, що в даному випадку джерелом інформації може стати наш підручник.

Робить висновок про те, що Визвольна війна 1648—1657 рр. стала всенародною боротьбою за волю, основною причиною якої була важке становище і гноблення українців

Знайомляться із завданням № 1 із робочої картки і шукають відповідь на нього в підручнику на С. 127

3. Виконання завдання № 2 робочої картки

Будь-яка справа не обходиться без лідера. Ним у 1648 р., безперечно, став гетьман Богдан Хмельницький.

Оцінює виступ учня, який підготував повідомлення про Б. Хмельницького. Узагальнює відповіді груп

Слухають повідомлення про Богдана Хмельницького і виконують завдання № 2 робочої картки.

Питання обговорюється в групах, презентується узгоджена відповідь від кожної групи

4. Робота з атласом

Якими ж були безпосередні дії? За допомогою атласа простежте шлях козацького війська в 1648 р. і місця найважливіших битв.

Вчитель записує дати і назви битв у літопис і позначає їх на стрічці часу на дошці. Показує шлях козацького війська на настінній карті

Відкривають атласи на С. 16—17, називають події, записують їх у зошитах.

Знаходять в атласі історичні місця — Суботів, Січ, Жовті Води, Корсунь, Пилявці — і відзначають їх прапорцями

5. Виконання завдання № 3 робочої картки

Прочитайте зміст завдання і спробуйте знайти спільне між двома малюнками на С. 125 підручника та на С. 17 атласа. Вчитель ілюструє події 1648 р., пересуваючи фігурки на план-схемі військових дій, позначеній на підлозі

Виконують завдання № 3 робочої картки

6. Розповідь учителя

Розповідає про облогу Львова, про причини її зняття. (Хмельницький вчився у Львові; надзвичайна краса міста; поширення хвороб у таборі козаків; прихід зими). Позначення події на стрічці часу. Розповідь вчителя про похід до Замостя та урочистий в’їзд до Києва

Один з учнів записує дати та події в літопис на дошці. Учні заносять події, про які йдеться, у зошит на стрічку часу

7.Фізкульт-

хвилинка

Описує події 25 грудня 1648 р., коли кияни урочисто вітали Б. Хмельницького

Уявляють себе киянами, що очікують на приїзд Богдана Хмельницького: підстрибують, тупцюють на місці, після появи гетьмана плескають у долоні

8. Розповідь

учителя

Але польські магнати на цьому не заспокоїлись. Вони прагнули повернути втрачене.

Розповідь про Збаразьку битву, Зборівський мирний договір. Ілюстрація подій на план-схемі. Відзначення події на стрічці часу на дошці

Заносять події на стрічку часу в зошитах.

Один з учнів записує дату та подію в літопис на дошці

9. Виконання завдань № 4-5

Пропонує учням виконати завдання № 4-5.

На підставі учнівських висновків розповідає про Берестецьку битву та Білоцерківський договір 1651 р.

Ілюстрація подій на план-схемі. Позначення подій на стрічці часу на дошці.

У козацькій державі під назвою «Військо Запорозьке» склалося важке становище. З одного боку, ворожа Польща, з іншого, — ненадійний союзник — Кримське ханство. Тому необхідно знайти нових, більш надійних союзників. Ним, на думку Б. Хмельницького, мав стати московський цар Олексій Михайлович

Виконують завдання 4-5 робочої картки. Роблять висновки.

Один із учнів записує дати та події в літопис на дошці. Запис у зошиті «Військо Запорозьке — офіційна назва української держави середини XVII ст.»

10. Виконання завдання № 6 робочої картки

Повідомлення учня про Переяславську раду.

Оцінювання учня, що підготував повідомлення

Виконання завдання № 6 робочої картки. Слухають повідомлення про Переяславську раду і готують по одному основному й одному резервному запитанню з теми повідомлення

Запис події в літопис і на стрічці часу на дошці

Позначають дату «1654 рік» на стрічці часу в зошиті.

Гра у «павутинку»: перша група ставить запитання з теми повідомлення другій групі, друга — третій і так далі по колу

11. Розповідь

учителя

Надалі війна тривала з перемінним успіхом. Зрештою, в 1656 р. Московська держава і Річ Посполита уклали Віденське перемир’я, за яким українські землі були розділені між цими державами. Таким чином, два могутніх сусіди вирішили долю нашого народу, навіть не радячись з ним.

Запис події в літопис і на лінії часу на дошці.

— У 1657 р. Богдан Хмельницький помирає, і Визвольна війна закінчується, хоча боротьба й надалі триває.Про це ми будемо говорити вже на наступному уроці

Заносять подію на стрічку часу в зошитах

V. Підбиття підсумків

Учитель. Наш літопис завершено. Ми його збережемо для наступних поколінь учнів. Отже, Богдан Хмельницький — національний герой України. Він здійснив спробу захистити український народ від іноземних поневолювачів та відновив в XVII ст. українську державність.

Пропонує учням дати відповіді на питання:

1. Ким став Богдан Хмельницький для України?

2. Які завдання стояли перед учасниками Визвольної війни?

Побудуйте логічний ланцюжок.

Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руська держава, ... . Проводить узагальнюючу бесіду. Обґрунтовує та виставляє оцінки

Дають відповіді на питання, будують логічний ланцюжок.

Керівники учнівських груп аналізують роботу своїх груп

VI. Домашнє завдання

Домашнє завдання вміщено у робочих картках, учитель коментує його

Розглядають домашнє завдання

і в разі потреби ставлять питання вчителеві щодо його виконання

Додаток

Робочі матеріали учня на урок:

«Боротьба за волю (Визвольна війна 1648—1657 рр.)»

Після цього уроку ви зможете розповідати:

• про події Визвольної війни 1648—1657 рр.;

• про видатного історичного діяча — гетьмана Богдана Хмельницького; Пояснювати:

• чому Богдана Хмельницького шанують в Україні, називають його ім’ям міста та вулиці, його портрет вміщують на грошових купюрах;

• як і чому українські землі потрапили в залежність від Московської держави;

Набудете навичок:

• роботи з картою та історичними джерелами;

• навчання і спілкування в малих групах;

Сформуєте власне ставлення до історичних подій в Україні сер. XVTI ст.

Перепустка до гри

1. Хто такі козаки?

2. Поясніть терміни «ополячення» та «окатоличення».

3. Назвіть держави, до складу яких входили українські землі в XVII ст.

4. В якому столітті та якій його частині (початок, середина, кінець) відбувалась Визвольна війна 1648—1657 рр.?

5. Назвіть причини козацько-селянських повстань І пол. XVII ст.

Завдання

1. Дайте відповіді на питання: Хто брав участь у Визвольній війні? Чи весь народ, чи лише його частина? Чому цю війну називають визвольною? (Відповіді шукай у підручнику на С.127.)

2. Прослухайте повідомлення про Богдана Хмельницького. Дайте відповіді на запитання: Що спонукало Богдана Хмельницького розпочати боротьбу проти поляків?

3. Розгляньте малюнки на С. 125 вашого підручника і С. 17 в атласі. Що зображено на них? До якого часу ми можемо віднести зображені події? Чому? Що спільного між цими двома малюнками?

4. Розв’яжіть історичну задачу.

Під час розкопок у Берестечку вчені знайшли безліч предметів козацького побуту, козацькі шаблі, селянську зброю — вили, шапки, поламані вози, залишки коней, багато мечів та стріл з польськими написами. Як називають вчених, що проводять розкопки? Про що свідчили ці знахідки?

5. Розгляньте малюнок. Чим він відрізняється від попередніх малюнків? Які можна зробити висновки?

6. Кого б ви обрали союзником для України в середині XVII ст. (укажіть стрілкою на схемі). Чи збігся ваш вибір з вибором Богдана Хмельницького?

Домашнє завдання

Опрацювати за підручником С. 125—129, 131—135.

Для додаткового читання — С. 129—131. Знайти в художній літературі вірш або уривок з нього про Богдана Хмельницького.