Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 5 клас

ТЕМА 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА

УРОК 16. ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

ВАРІАНТ 1

Цілі:

Навчальна:

• з’ясувати причини появи козацтва та Запорозької Січі (1);

• ознайомити учнів з козацтвом, звичаями козацького товариства (2);

• сформувати загальне уявлення про Запорозьку Січ як козацьку республіку (3);

розвиваюча:

• знаходити на карті місце поселення козаків, розташування Запорозької Січі (1);

• складати хронологічні задачі (2);

• називати місце, де виникла Запорозька Січ, основний понятійний апарат теми, за допомогою якого характеризується козацтво, розкривається його суть (3);

• стисло характеризувати побут козаків, місце розселення (4);

• складати план за історичним текстом (5);

• розповідати за планом (6);

• зіставляти зображення на ілюстраціях з описами в тексті (7);

• давати відповідь на запитання (8);

виховна:

• розвивати інтерес до історії власного народу (1);

• вчити пам’ятати і поважати минуле, усвідомлювати, що без знання і розуміння минулого немає майбутнього (2);

• виховувати гордість за героїчні сторінки української історії (3).

Обладнання уроку: Мисан В. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 81—86; історична карта «Україна в XIV—XV ст.»; історичний атлас (5 клас); ілюстративні матеріали: портрет Дмитра Вишневецького, зображення січового майдану, козацькі клейноди, козацька зброя, козацька чайка; реквізит для організації гри «П’ятикласники на Січі».

Тип урок: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок. Форма уроку: словесно-ігровий.

ХІД УРОКУ

Час

Реалізація мети

Основні етапи уроку, види діяльності учителя та учнів

1

2

3

5 хв.

Навчальна: (2) Розвиваюча: (3)Виховна: (1, 2)

Підготовчий етап

I. Організація робочого місця і роботи класу

II. Актуалізація знань учнів

Запитання для проведення бесіди:

1. Що ви знаєте про українське козацтво?

2. Хто такі козаки?

3. Що ви знаєте (читали, чули) про козаків?

4. Чи є зараз козаки?

5. Чи перебувають козаки на службі у сучасному війську?

35 хв. 3 хв.

Основний етап

III. Оголошення теми, завдань уроку, очікуваних результатів

Учні зможуть:

• з’ясувати причини появи козацтва та виникнення Запорозької Січі;

• ознайомитися з побутом, звичаями, традиціями запорозького товариства;

• дізнатися, коли і де виникла Запорозька Січ;

• встановити, чому Запорозьку Січ називають республікою.

Учні навчаться:

• знаходити на карті місце розселення козаків та розташування Запорозької Січі;

• складати хронологічні задачі;

• використовувати термінологію теми в розповіді;

• складати план за текстом;

• розповідати за планом.

IV. Мотивація Запитання для мотивації:

1. З якою метою вивчається тема?

2. Чи зможуть учні знання теми використати в подальшому?

3. Можливо, не варто вивчати те, що відбувалося сотні років тому, а детальніше вивчати те, що відбувається сьогодні?

5 хв.

Розвиваюча: (8) Виховна: (1, 3)

План пояснення нової теми

1. Виникнення козацтва та Запорозької Січі.

2. Організація життя на Січі.

3. Побут, звичаї запорозьких козаків

Навчальна: (1) Розвиваюча:

(1, 3)

У. Схема пояснення нової теми

Перше питання теми розкривається за допомогою розповіді учителя.

В ході розповіді з’ясовуються значення термінів та назв: козак, Дике поле, Кримське ханство, татари, уходники, Запорозька Січ, гетьман.

Учитель показує на карті, а діти відповідно знаходять в атласі або на карті в підручнику (С. 88):

1) територію Дикого поля;

2) територію Кримського ханства;

3) місце розташування першої Січі.

Навчальна: (1) Виховна:

(1, 2, 3)

Діти за допомогою учителя розкривають найважливіші причини виникнення козацтва та Запорозької Січі.

Орієнтовні відповіді

1. Наявність вільних не заселених земель, які освоювали уходники.

2. Знущання польської знаті над українським народом, що спричинило масові втечі і пошук віддалених територій, де можна було б почуватися в безпеці.

3. Потреба в захисті південних кордонів від татарських набігів.

2 хв.

Розвиваюча: (3, 7)

Робота з візуальними джерелами (ілюстраціями):

1. Опис зовнішнього вигляду козака.

2. Опис портрета Дмитра Вишневецького.

3. Порівняння зовнішнього вигляду козаків та ремісників, селян, заможних людей (для порівняння можна використати ілюстрації на С. 68—69 та С. 80).

10 хв.

Навчальна: (3) Розвиваюча: (3, 5, 6)

Друге питання теми учня з’ясовують в процесі індивідуальної роботи.

Завдання

Прочитати третій розділ параграфа «Організація життя на Січі» (С. 81—83) та скласти план.

Схема організації роботи на планом

1. Учні самостійно читають запропонований розділ і розглядають ілюстрації.

2. Кожен учень ділить розділ на частини й складає простий план.

3. Окремі зразки планів учні зачитують або одночасно декілька записують на дошці

4. Запропоновані варіанти обговорюються, акцентується увага на найбільш вдалих пунктах плану;

5. Складається загальний план.

Орієнтовний варіант плану викладання питання

1. Козацька рада.

2. Організація життя в козаків.

3. Січовий майдан.

4. Відзнаки (символи) козаків.

Укладання коротких розповідей і переказ згідно з планом Щоб діти виконали це завдання, варто завчасно (до уроку або в ході виконання учнями завдання) підготувати учням «підказки», які б допомогли прискорити відтворення змісту розділу згідно з планом.

Для переказування пунктів плану можливі варіанти підказок:

Порядок денний козацької ради:

1. З ким воювати?

2. З ким укладати мирні угоди?

3. Кого наділяти землю?

4. Які розглянути судові справи?

5. Розглянути кандидатури на посади козацької старшини.

6. Кого обрати гетьманом?

Кіш — кошовий отаман — старшина: суддя, писар, осавул — курені.

Розповідь про січовий майдан варто організувати з використанням ілюстрації на С. 82.

На дошці прикріпити зображення (ілюстрації) булави, бунчука, гербової печатки, корогви тощо.

8 хв.

Навчальна: (2) Розвиваюча: (4, 8)

Виховна: (1)

Вивчення третього питання уроку здійснюється за рахунок моделювання ситуації та використання гри. Учитель завчасно до уроку готує трьох учнів, які виконуватимуть ролі: курінного отамана, осавула, козацького лікаря. Появу цих учнів в класі можна озвучити фрагментом козацького маршу. Кожен із учнів готує коротку розповідь:

а) про козацький побут, звичаї;

б) про військове мистецтво козаків;

в) про козацьку медицину (з використанням джерела на С. 85)

Коли учні представлятимуть свої теми, учитель пропонує іншим учням ставити запитання доповідачам і якомога більше дізнатися про особливості життя козаків. Після того, як діалог між «козаками» й учнями завершується, учитель пропонує «козакам» влаштувати випробування і «набрати» нове поповнення на Січ з учнів класу

7 хв.

Навчальна:

(1, 2, 3)

Розвиваюча:

(1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8)

Виховна:

(1, 2, 3)

VІ. Узагальнення та систематизація знань і умінь

Здійснюється за допомогою випробування. «Козаки» оголошують набір на Січ. Учні, які проходять випробування (дають правильні відповіді на запитання, розв’язують задачі, укладають розповіді за допомогою ілюстрацій тощо), отримують «перепустки» — зображення гербової печатки. Учень, що отримав не менше 5 (кількість може регулюватися залежно від часу, що відведений на цей етап, кількості учнів в класі тощо) таких зображень, записується до козацького реєстру й отримує прізвисько, наприклад, Розумний, Щедрий, Відважний тощо.

Зразки завдань для випробування.

1. Хто такі уходники?

2. Хто такий козак?

3. Хто міг бути козаком?

4. Скільки років тому виникла перша Січ?

5. У якому столітті проживав Дмитро Вишневецький?

6. Покажи, де зображені: бунчук, булава, гербова печатка, корогва.

7. Дай характеристику козацькій чайці.

8. Покажіть на карті територію Дикого поля, Дніпрові пороги, місце розташування Запорозької Січі. (Учитель може використати систему запитань і завдань, які наведені в підручнику на С. 85—86.)

5 хв.

Розвиваюча: (3, 4, 8)

Виховна:

(1, 2, 3)

Заключний етап

VII. Підбиття підсумків, оцінювання

1. Учитель пропонує учням дати стислу відповідь

у формі переліку (характерних рис, ознак) на ключове запитання:

Чим життя козаків відрізнялося від інших верств населення?

2. Учитель оцінює роботу учнів на уроці. Виставляє оцінки (в разі потреби) і мотивує їх.

VIII. Оголошення та інструктаж щодо домашнього завдання

Прочитати параграф 13; дати відповідь на запитання в рубриці «Працюємо з історичним джерелом»; виконати усно завдання 5 (С. 86)

ВАРІАНТ 2

Мета: створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі; з’ясувати причини виникнення козацтва, Запорозької Січі; познайомити з військовою майстерністю козаків, їх життям, розвивати творче уявлення в учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами, складати зв’язну оповідь; виховувати почуття гордості за свій народ, його героїчне минуле.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: карта України, карта-схема «Виникнення українського козацтва», ілюстрації, таблички з поняттями, роздавальний матеріал, книжкова виставка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Учитель. Вже продзвенів дзвінок, і почався урок, урок історії, урок про те, що було.

ІІ. Актуалізація опорних знань

— Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість українських земель у XV ст.

Гори високі, широкі поля

Під чиєю владою рідна земля?

Праворуч — пан, ліворуч — шляхтич,

Під поляком Україна плаче.

Як жилось українцям під владою поляків?

Учитель. Багато людей не бажали миритися зі страхітливим життям. Найсміливіші, найвідважніші втікали в необжиті степи півдня України. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ».

Діти, уявіть широкий, безкрайній степ, ковил, свіжий вільний вітер хилить високі трави до землі. Ми розпочинаємо подорож до південних степів України та дізнаємося, що відбувалося там наприкінці XV ст., як жили, воювали та боролись козаки.

Після розпаду Золотої Орди господарями Подніпров’я себе вважали татари. Їхня держава — Кримське ханство — розміщувалось на Кримському півострові (розповідь супроводжується показом на карті). Звідси на українські землі татари здійснювали свої грабіжницькі походи. Тому цей край назвали Диким полем, хоча землі тут були родючими та придатними для землеробства. Але досить небезпечно було тут жити. Про Україну того часу ми дізнаємося з історичних джерел.

Робота з джерелами

1 ряд — працює зі свідченнями мандрівника та археолога (див. додаток 1);

2 ряд — знайомиться з історичними піснями (див. додаток 2);

3 ряд — знайомиться з народною піснею про засновника першої Запорозької Січі (див. додаток 3).

Питання до першої групи

• Як описують мандрівники, археологи українські землі?

• Чому життя на території Дикого поля було небезпечним?

• Які люди могли жити за таких умов?

• Кого називали козаками?

Питання до другої групи

• Що свідчить про трагічне становище українського народу в умовах татарських набігів?

Завдання

Розмістити таблички у логічній послідовності. Розмістивши правильно таблички, ви побачите і зрозумієте, які фактори зумовили виникнення козацтва.

• Утворення Польсько-Литовської держави;

• погіршення життя українського народу;

• втеча українців у південні степи;

• виникнення козацтва.

Учитель. Отже, ми познайомились з початком історії українського козацтва. Наша подорож триває. Чим же займались козаки? На це питання ви дасте відповідь після повідомлення.

Повідомлення учня

Козаки, колишні селяни, прийшовши на південь України та побачивши родючі землі, почали займатися землеробством. Вони орали землю, вирощували різні зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Земля була щедрою й давала гарні врожаї. Козаки зводили житло, займались рибальством, полюванням, бджільництвом, ремісництвом, торгівлею. Особливо приваблювали козаків багаті на рибу та дичину родючі землі за порогами Дніпра. Звідси й назва — Запоріжжя. Але постійна боротьба проти татар перетворювала хлібороба на воїна. Виходячи у поле, козак вимушений був брати із собою зброю.

А наша подорож продовжується, ми — за Дніпровськими порогами, про які уже згадувалось у повідомленні.

Робота з картою-схемою

Учитель. Поріг — кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряючись об каміння, кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запорожжям, а козаків — запорожцями.

За Дніпровськими порогами,

За степами, за широкими Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували долю вільную,

Україну свою рідную,

Як зіницю берегли.

Свої поселення, щоби захиститися від ворогів, козаки огороджували посіченими, порубленими дерев’яними колодами. Звідси й назва — Січ.

Запорозька Січ — фортеця, центральне укріплене поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами.

Учитель. Козаків у Січі не можна було захопити зненацька. Вони розробили чудову систему повідомлення, так звані «фігури».

Робота з підручником В. Власова, О. Данилевської (С. 106).

• Що собою являли «фігури»?

• Кого приймали на Січ?

Орієнтовна відповідь учнів

Ритуал прийняття на Січ був дуже простим. У новачка питали, чи вірує він в Бога. Потім козак мав пройти військову підготовку. Враховуючи певні особливості його зовнішності, мови, поведінки, він отримував прізвисько. Звідси пішли такі дивні прізвища, які й досі носять козацькі нащадки: Перебийніс, Загубиколесо, Панібудьласка тощо. Наявні свідчення, що справжнім козаком вважали того, хто пропливе по Дніпру черезвсі його пороги. Необхідність тримати Запорозьке військо у постійній бойовій готовності, постійна небезпека були причинами того, що під загрозою смерті на Січ не можна було проводити жінок.

Учитель. А як голосували на Січі? Як вибирали головних? Про це ви дізнаєтеся з фізкультхвилинки.

Козаки голосували,

Шапки догори кидали,

(руки піднімаємо вгору)

Кошового вибирали

Мудрого і сильного, (руки до плеч)

Козаченька вільного.

(Руки на пояс і повороти)

Шапки високо летять, (руки вгору)

Хлопці голосно галдять.

Ну, а ми галдіть не будем,

Все, що знаєм, не забудем.

(Руки опускаємо)

Учитель. Далі наша путь лежить на о. Хортиця. (Карта-схема) Тут у 1556 р. була створена перша Січ. А заснував її Дмитро Вишневецький (Байда), проте татари через рік зруйнували Січ. Багато походів здійснив Байда. Під час одного з походів був поранений та захоплений турками. Турецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з дочкою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам.

Питання до третьої групи

• Що свідчать про цю історію джерела?

• Як народна історична пісня розповідає про Байду?

• Чи збереглося ім’я Дмитра Вишневецького в пам’яті людей?

• Що вас привертає в образі народного героя?

Повідомлення учня

Козаки були прекрасними воїнами. Вони захищали українські землі від набігів татар. Козацька зброя — це шабля та рушниця. Запорозьке військо називалось кіш, воно було пішим та кінним. На чолі коша стояв гетьман, або кошовий отаман. Військо ділилось на полки на чолі з полковниками, сотні очолювали сотники, десятки або курені — куренні отамани. Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком. На одному був козак з рушницею, шаблею, на інших — хрест, сонце, місяць або стріла.

Козаки влучно стріляли з пістолів та іншої зброї. Найбільшу майстерність виявляли під час оборони фортець, також добре воювали на морі на швидкісних кораблях, які називалися чайками. Козак міг кілька годин перебувати під водою, дихаючи крізь очеретяну трубочку.

ІІІ. Закріплення вивченого на уроці

Учитель. У повідомленні були наведені нові слова. Давайте пригадаємо й закріпімо їх.

Кіш, курінь, отаман.

• Що означають ці поняття?

• Які нові слова ви ще почули сьогодні? Що вони означають?

Дике поле; козак; Запорозька Січ; кіш; курінь; отаман; чайка. Використовуючи їх, складіть коротке оповідання про козаків.

Учитель. Історія козацтва цікава, захоплююча. Про славетних козаків написано багато книг. Деякі з них ви бачите на книжковій виставці. Козацтво існувало не тільки в Запорожжі на Дніпрі, а й на Дону, Кубані.

Традиції козацтва зберігаються й дотепер. Історія козацтва — частина нашої великої історії.

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Вивчити § 22, цікаві факти, поняття. Скласти кросворд за темою «Козацтво».

Додаток 1

1. Свідчення литовського мандрівника Михайла Литвина, що писав про родючі землі та багаті звіром і птицею ліси та степи, про ріки, які «під час поповнення свіжою водою з джерел щорічно з початком березня наповнюються такою силою риби, що кинутий у річку спис стоїть прямо, ніби встромившись землю, — так густо збивається там риба».

2. Записки дослідника та археолога Блеза де Віженера.

«Українська земля дуже добра, надзвичайно родюча, добре заселена та була б ще багатолюднішою, якщо б не набіги татар...»

Додаток 2

1. За річкою вогні горять.

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багацтво розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

Коло шиї аркан в’ється,

А по ногах ланцюг б’ється.

2. Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити.

Витоптала орда кіньми Маленькії діти.

Котрі молодії —

У полон забрато.

Як заняли, то й погнали До пана, до хана.

Додаток 3

Народна пісня

«Дмитро Байда-Вишневецький»

А в містечку, славнім Берестечку

Ей, п’є Байда мед та горілочку.

Ей, п’є Байда та не день, не два,

Та не єдну нічку і не годиночку.

Цар турецький к ньому присилає,

Байду к собі підмовляє:

— Ей, ти, Байдо, та славнесенький!

Будь мені лицар та вірнесенький.

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Україночку!

— Твоя, царю, віра проклятая,

Твоя царівночка поганая.

— Ей! — крикнув цар на свої гайдуки,—

Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду і зв’яжіте,

На гак ребром зачепіте!

То за це тебе, наш князю,

Ввесь народ славить в піснях.

Хто за рідний народ гине,

Той живе й по сто віках!