Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 5 клас

УРОК 13. У СКЛАДІ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ

Мета: дати уявлення про період перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського та Польщі; ознайомити з поняттями і термінами «християни», «унія», «Річ Посполита», «католицизм», «православ’я», «уніати», «греко-католики»; розвивати хронологічні навички, вміння працювати з картою.

Тип уроку: розвиток умінь і навичок.

Обладнання: карта «Українські землі під владою Литви та Польщі», робочий лист до уроку.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Робота по групах

1-а група. Виконує завдання № 1 робочого листа (див. додаток).

2-а група. Виконує завдання № 2 робочого листа (див. додаток).

3-я група. Виконує завдання № 3 робочого листа (див. додаток).

Виконавши завдання, групи звітують про результати роботи, які в разі необхідності коригуються і коментуються вчителем. Бажано, щоб виступ 3-ої групи супроводжувався показом на настінній карті країн-сусідів Галицько-Волинського князівства.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Як зазначили у своїй відповіді представники 1-ої групи, Галицько-Волинське князівство, проіснувавши 150 років, занепало. Хто ж надалі панував на українських землях, як склалася доля нашого народу у ті смутні часи, ми з’ясуємо на цьому уроці.

IV. Основна частина уроку

Входження українських земель до складу

Великого князівства Литовського

Учитель. Землі Галицько-Волинського князівства в середині ХІІІ ст. були поділені між його найближчими сусідами.

Вам належить виконати завдання № 4 у робочому листку (див. додаток).

Виконавши завдання, учні зазначають, що українськими землями заволоділи: Польща, Австрія, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство, Велике князівство Литовське.

Учитель. Переважна більшість українських земель увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Порядок, що його встановили литвини на українських землях, визначався гаслом «Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо».

Метод «Мікрофон»

Учитель. Чому населення українських земель майже не чинило опору литовським князям?

По закінченні обговорення учитель пропонує знайти у підручнику відповідний текст і порівняти його з думками, що їх висловили учні, наголошує на тих моментах, що не прозвучали у виступах.

Люблінська унія та її вплив на подальшу долю українських земель

Робота із словником

Учитель. Водночас між Польщею та Великим князівством Литовським у Х?І ст. почався процес зближення, який завершився у 1569 р. проголошенням унії (союзу) й утворенням держави Речі Посполитої. Відтоді переважна більшість українських земель перейшла під владу Польщі. Наступ польської влади на права українців призвів до посилення протистояння між ними.

До того ж, між поляками та українцями загострювалися відносини на релігійному ґрунті. І хоча обидва народи були християнами, тобто вірили в Ісуса Христа, та населення Польщі сповідувало католицизм (віросповідання, поширене в західній частині Європи), а переважна більшість українців — православ’я (віровчення, поширене у східній частині Європи). Боротьба між католицькою та православною церквами ще більше посилило протистояння між двома народами. З метою поширення свого впливу католицьке духовенство за підтримки деяких православних священиків уклали у Бресті унію, утворили об’єднану греко-католицьку (уніатську) церкву, яка зберігала православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському. Діяльність православної церкви на території Речі Посполитої внаслідок укладення Брестської унії припинялася.

Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника, знайомлячись із змінами, що сталися на українських землях після підпорядкування їх Польщі, та виконують завдання № 5 (див. додаток).

Виконавши завдання, учні обговорюють його і доходять висновку, що з переходом українських земель під владу Польщі становище українців почалося погіршуватися, що наслідком цього стало посилення опору нашого народу.

V. Підбиття підсумків уроку та оцінювання

Учитель вибірково перевіряє робочі листи учнів.

VІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал у підручнику.

Скласти 3 речення, використовуючи слова:

1. Українські землі, поділ, сусідні держави.

2. Люблінська унія, Польща, Велике князівство Литовське.

3. Брест, 1596 р., греко-католицька церква.

Додаток

Робочий лист до уроку «У складі литви та Польщі»

Клас ... Прізвище учня ...

Завдання № 1

У пропонованому тексті підкресліть правильну відповідь з числа наведених у дужках.

Після розпаду Київської Русі її славу перебрала (Золота Орда, Ростово-Суздальське князівство, Галицько-Волинська земля). Ця держава, що постала (1199р., 1185р., 1205р.), проіснувала (50, 100, 150, 200) років. У її межах були об’єднані (два, декілька, більшість) руських князівств, розташованих на території України.

Завдання № 2

З наведених подій позначити ті, що пов’язані з галицько-волинським князем Романом Мстиславичем, буквою «Р», а ті, що з його сином Данилом Романовичем, — буквою «Д»:

• 1199 р. — об’єднав Галич і Волинь у єдину державу.

• 1205 р. — загинув під час походу до Польщі.

• 1223 р. — брав участь у битві з монголами на річці Калці.

• 1256 р. — заснував місто Львів.

Завдання № 3

Користуючись картою, вміщеною в атласі або підручнику, підкресліть ті держави та руські князівства, з якими межувало Галицько-Волинське князівство у середині ХІІІ ст.:

Велике князівство Литовське, Польща, Угорщина, Візантія, Золота Орда, Рязанська земля, Новгородська земля, Ростово-Суздальська земля.

Завдання № 4

Користуючись картою атласу або підручника «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського ХГ?— друга половина XV ст.», позначте прямою лінією назви міст, що опинилися у складі Великого князівства Литовського, та прямою лінією ті, що потрапили під владу Польщі.

Житомир, Київ, Перемишль, Кам’янець, Біла Церква, Луцьк, Галич, Володимир, Канів.

Завдання № 5

Позначте знаком «+» положення, що характеризують становище українців під владою Польщі.

• Становище українських селян та ремісників суттєво поліпшилося.

• Помітно зросла кількість українських шкіл.

• Відбувався процес закріпачення українського селянства.

• Закривалися православні храми.

• Українці брали активну участь у державному управлінні.

• Насаджувався католицизм.

• Зріс опір українців польському пануванню.