Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 11 клас

УРОК З

Початок Великої Вітчизняної війни

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність та основні етапи подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн; характеризувати геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України; показувати на карті місця основних воєнних подій; на основі різних джерел інформації описувати героїчні події Великої Вітчизняної війни; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; порівнювати різні точки зору щодо оцінок начального етапу Великої Вітчизняної війни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Яким був зміст радянсько-німецьких договорів 1939 року?

2. Як змінилися кордони СРСР у 1939-1940 pp.?

III . Мотивація навчальної діяльності

Учитель. 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву № 21 (план «Барбаросса») — план нападу на СРСР. «Коли ми говоримо сьогодні про придбання нових земель і нового простору в Європі, то насамперед думаємо про Росію та про підкорені нею окраїнні держави... Ця колосальна імперія на сході дозріла для її ліквідації», — зазначав Гітлер.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

⇒⇒ Напад Німеччини на СРСР. Відступ Червоної армії

Учитель. 22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. До середини червня фронт стратегічного наступу гітлерівських військ становив 3 000 км, глибина вторгнення на головних напрямках — 400-600 км. За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50 % особового складу — це 3/5 військ, що перебували в західних округах.

Робота з картою

Покажіть на карті, у яких напрямках просувалися німецькі війська територією СРСР.

Робота з підручником

За підручником учні визначають причини невдач Червоної армії на початку війни: раптовість нападу; матеріальна непідготовленість до війни; незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників; міжнародна ізоляція Радянського Союзу; розпорошення сил Червоної армії на кордонах; масові репресії армійського командного складу наприкінці 30-х років; некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва.

Учитель. Німецькі війська, маючи величезний досвід у веденні сучасної війни, були раціонально розташовані, зокрема на напрямах головних ударів вони в 6-8 разів переважали радянські війська, які їм протистояли. Німецькі танкові з’єднання просувалися зі швидкістю 50-60 км за добу за підтримки мотопіхоти, створюючи небувалі в історії воєн оточення — котли. Уже за перші два дні бойових дій на аеродромах та в повітрі Червона армія втратила понад дві тисячі літаків, залишившись без прикриття з повітря.

Запитання

Як ви вважаєте, чому втрати Південно-Західного фронту суттєво переважали втрати німецької групи військ «Південь», що наступала у напрямку Києва?

⇒⇒ Мобілізаційні заходи 1941 року та евакуація

Робота зі схемою

Учитель. Із початком вторгнення нацистських військ керівництво СРСР закликало населення до всенародного опору загарбникам. Ця війна була для більшості радянських людей Великою

Вітчизняною війною, тобто справедливою, визвольною. Відповідно до директив створеного 30 червня 1941 р. Державного комітету оборони (ДКО), який перебрав на себе всю повноту влади в Радянському Союзі, відбувалась мобілізація засобів і ресурсів в Україні. За липень 1941 — червень 1942 р. з України до армії та на флот призвали 3 млн 185 тис. осіб, у 12 областях сформували народне ополчення у складі 1,3 млн осіб, 657 винищувальних батальйонів, у яких формально налічувалося 160 тис. бійців. Водночас здійснювалася перебудова народного господарства на воєнний лад. Був збільшений робочий день, скасовувалися чергові й додаткові відпустки, запроваджувалися обов’язкові понаднормові роботи. Машинобудівні заводи України переналаштовувалися на виробництво озброєння, боєприпасів, військового обладнання.

До серпня 1941 р. спад виробництва в багатьох галузях економіки СРСР досяг небаченого рівня: прокат кольорових металів знизився в 430 разів, виробництво шарикопідшипників — у 21 раз. Понад 80 % військово-промислового комплексу, включаючи 94 % авіазаводів, опинилися у фронтовій або прифронтовій зоні. В Україні 26 червня за рішенням ЦК КП(б)У та РНК УРСР була створена спеціальна комісія на чолі із заступником голови РНК УРСР Д. Жилою. Але оскільки воєнна доктрина передбачала війну «на чужій території», то не було розроблено планів евакуації. Усе робилося якнайшвидше. У ході евакуації з України було вивезено на Схід 550 підприємств (лише з Києва — 197), понад 70 ВНЗ, 276 училищ фабрично-заводського навчання, не менше 3,5 млн осіб населення. Робітники, колгоспники, інтелігенція Радянської України були евакуйовані до 43 східних областей й автономних республік Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, Киргизії, Таджикистану, Туркменії. На схід перебазувалися колгоспи, радгоспи, МТС, з яких у тил відправили понад 34 тис. тракторів, а також понад 6,3 млн голів худоби. У глибокий тил також було евакуйовано більшість науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, театрів, музеїв, медичних закладів. Вивезено і збережено фонди багатьох архівів і музеїв. Але через непідготовленість і недостатню організованість багато з того, що варто було б вивезти, не було евакуйовано. Через паніку та безлад вдалося евакуювати в тил менше 60 % великої рогатої худоби, 26,7 % свиней, 14,5 % коней. До 25 вересня 1941 р. вивезли лише 4 335 тракторів з26651.Аза розпорядженням керівних органів усе цінне майно, у тому числі хліб, пальне і т. п., яке не можна вивезти, слід було знищувати, що керівники й робили.

Колосальний обсяг робіт виконали трудящі України в липні

1941 — червні 1942 p., зводячи оборонні рубежі. Було збудовано понад 4 000 км загороджувальних ліній, вручну переміщено 17 млн м3 землі, підготовлено 20 тис. військово-інженерних споруд. Проте усі зусилля виявилися марними, оскільки танкові з’єднання вермахту обійшли майже всі оборонні споруди.

Запитання

1. Про що свідчать оборонні заходи, які здійснювало радянське керівництво на початку війни?

2. Подумайте, які прорахунки були допущені радянським керівництвом під час перебудови життя держави на воєнний лад.

⇒⇒ Військові події 1941-1942 pp. Окупація України

Робота з хронологічною таблицею

У ході роботи з таблицею заслуховуються повідомлення учнів про найбільші битви початкового періоду Великої Вітчизняної війни.

ВІЙСЬКОВІ ПОДІЇ 1941-1942 PP.

Дата

Подія

22 червня 1941р.

Бомбардування німецькою авіацією українських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.), запеклі бої на кордонах

23-29 червня 1941 р.

Найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне, у якій взяли участь з обох сторін близько 2 тис. танків (на тиждень затримала просування німців)

30 червня — 11 липня 1941р.

Відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні вороги захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва

11 липня — 22 вересня 1941р.

Київська оборонна операція, яка в результаті некомпетентного керівництва Й. Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Південно-Західного фронту. Загинули і потрапили в полон понад 600 тис. осіб, які опинилися в оточенні, в т. ч. командуючий фронтом М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В.Тупиков

19 вересня 1941р.

Гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великі підприємства Лівобережжя та Донбасу

5 серпня — 16 жовтня 1941р.

Оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста утримували 300-тисячну ворожу армію, завдаючи їй великих втрат

25 жовтня 1941р.

Гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу

30 жовтня 1941р. — 4 липня 1942 р.

Героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів

16 листопада 1941 р.

Радянські війська залишили Крим (крім невеликого клаптика із Севастополем)

Кінець 1941р.

Війська Південно-Західного фронту закріпилися на лінії Вовчанськ—Балаклея-Красний Лиман, а Південного — на лінії Артемівськ-Шахтарське-Большекрєпінська

12-29 травня 1942 р.

Наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними: у районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії; втрати склали близько 240 тис. осіб

22 липня 1942 р.

Повна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення міста Свердловська Ворошиловградської області (нині — Луганської). Ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» було зірвано

ОКУПАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ 1941 РОКУ

Дата

Місто

25 червня

Луцьк

28 червня

Рівне

30 червня

Львів

2 липня

Тернопіль

2 липня

Станіслав

3 липня

Дрогобич

9 липня

Житомир

10 липня

Кам’янець-Подільський

19 липня

Вінниця

14 серпня

Кіровоград

17 серпня

Миколаїв

19 серпня

Херсон

22 серпня

Черкаси

25 серпня

Дніпропетровськ

9 вересня

Чернігів

18 вересня

Полтава

19 вересня

Київ

3 жовтня

Запоріжжя

10 жовтня

Суми

17 жовтня

Одеса

21 жовтня

Сталіно

24 жовтня

Харків

Повідомлення учнів

1. Оборона Києва.

2. Оборона Одеси.

3. Оборона Севастополя та воєнні дії в Криму.

Запитання

1. Поміркуйте, чому Гітлер назвав Київську операцію «найбільшою битвою у світовій історії», а українські історики — «великою трагедією». Відповідь обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, чому оборона Одеси мала велике стратегічне і політичне значення?

3. Які наслідки для України мали оборонні бої літа-осені 1941 — початку 1942 pp.? Покажіть на карті українські території, які були окуповані німцями в даний період.

Учитель. Отже, протягом літа-осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. Розгром у грудні 1941 р. під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани «бліцкригу», створивши умови для контрнаступу радянських військ. У березні наступного року Генеральний штаб запропонував план операції на весну і початок літа 1942 р. Головна ідея цього документа — активна стратегічна оборона, накопичення резервів, а потім — рішучий наступ. Сталін же наполягав на серії наступальних операцій на окремих напрямках, наголошуючи: «Не сидіти ж нам в обороні склавши руки і чекати, доки німці вдарять першими». Операції планували в Криму, під Харковом, під Ленінградом і ще на декількох напрямках. «Те, що наступальні дії мали розгорнутися на великій кількості ділянок, — писав у своїх спогадах начальник оперативного відділу Генерального штабу С.Штеменко, — загрожувало бідою: наші війська опинилися втягнутими в операції з сумнівним наслідком, подрібнювалися сили, котрих і так було обмаль».

Неприємності розпочалися з того, що після трьох невдалих спроб (у лютому-квітні 1942 р.) прорвати оборону німців Кримський фронт змушений був перейти до оборони. Битва закінчилася цілковитою катастрофою для радянських військ і втратою Керченського півострова. 4 липня 1942 р. фашисти захопили Севастополь. Катастрофічною поразкою завершився розпочатий 12 травня

1942 р. наступ на харківському напрямку. Погана організація, недостатнє матеріальне забезпечення, тактичні помилки призвели до трагедії (у полон потрапило 240 тис. червоноармійців).

Поразки радянських військ в Україні та Криму змінили ситуацію на користь німців. Оволодівши стратегічною ініціативою, вони 28 червня 1942 р. розпочали широкомасштабний наступ. 22 липня 1942 p., після захоплення гітлерівцями м. Свердловська Ворошиловградської області, вся територія УРСР була остаточно окупована.

V. Узагальнення та систематизація знань

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+» , а неправильні — знаком «-» .

1. «План Барбаросса» був підписаний Гітлером 28 грудня 1940 р.

2. Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 липня 1941 р.

3. «План Барбаросса» передбачав блискавичний розгром СРСР.

4. Основними напрямками наступу Німеччини на СРСР були: «Північ», «Схід», «Південь».

5. Найбільша танкова битва початкового періоду війни відбулася в районі Луцьк-Броди-Рівне.

6. Київська оборонна операція закінчилися катастрофою для Південно-Західного фронту, загинули та потрапили в полон понад 800 тис. осіб.

7. Оборона Києва тривала 90 днів.

8. Оборона Одеси розпочалася 5 серпня 1941 р. і тривала 73 дні.

9. Героїчна оборона Севастополя тривала 250 днів.

10. Радянські війська остаточно залишили Крим наприкінці 1941 р.

11. Наступальна операція радянських військ у травні 1942 р. закінчилася трагічно, втрати склали близько 100 тис. осіб.

12. Територія України була повністю окупована німцями 22 червня 1942 р.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Учневі підготувати повідомлення «Трагедія Бабиного Яру».