Розробки уроків 11 клас

УРОК 43

Спроби реформування економіки України на початку 90-х років

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з процесами розпаду СРСР та утворення незалежної України; характеризувати соціально-економічне становище України у першій половині 90-х років; зіставляти різні точки зору щодо процесів розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та давати їм власну оцінку; визначати власну позицію щодо питання про суперечливі процеси розбудови незалежної держави в Україні, зв’язки між ними та особливостями політичного й економічного життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Пригадайте, яким було економічне становище України наприкінці 80-х pp.

2. Коли в Україні започатковано реформи з набуття економічної самостійності і в чому вони полягали?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Політична незалежність України стала передумовою для здобуття республікою економічного суверенітету. Першочерговим завданням було визначено перехід від командної до ринкової економіки, який дав би змогу вивільнити творчу енергію народу та повніше реалізувати можливості вітчизняного економічного потенціалу. Учені розрізняють три моделі переходу від командної до ринкової економіки.

Проблемне завдання

Наприкінці уроку дайте відповідь на запитання: «Яку з цих моделей обрала Україна в процесі переходу від командної до ринкової економіки?» Свою відповідь аргументуйте фактами.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

⇒⇒ Стан господарства після розпаду СРСР

Метод «Мозковий штурм»

Охарактеризуйте стан економіки України після розпаду Радянського Союзу.

Учні по черзі називають коротенькі твердження, які характеризують стан розвитку економіки. Учитель фіксує їх на дошці і просить згрупувати за напрямками: негативні та позитивні чинники.

Завдання

Як на вашу думку, які чинники переважали в економіці України? Чому ви так вважаєте?

Учитель. Таким чином, після розпаду СРСР і здобуття незалежності Україна вийшла на шлях самостійного як політичного, так і економічного розвитку. За виробничим потенціалом і чисельністю населення Україна — друга після Росії держава СНД. На початку 90-х років її населення становило 52 млн осіб, що дорівнювало близько 18 % загальної чисельності населення колишнього СРСР. У 1989 р. в Україні було вироблено понад 16 % загальносоюзного національного доходу.

У результаті панування командно-адміністративної системи управління економікою Україна опинилася в стані глибокої економічної кризи. Катастрофічна ситуація в народному господарстві була обумовлена такими факторами:

• загальним одержавленням, що призвело до деградації відносин власності й ліквідації нормальних господарських стимулів;

• деформованою структурою виробництва зі значною мірою мілітаризації;

• викривленням мотивації праці, пануванням соціального утриманства;

• гонитвою за високими темпами зростання.

Немічною і деформованою у господарському плані виявилася Україна після проголошення незалежності.

⇒⇒ Спроби реформування економіки. Роздержавлення, приватизація та фінансова система України

Учитель. 90-ті роки для України можна назвати роками економічної трансформації. Суть соціально-економічних перетворень загалом зводилася до того, щоб змінити існуючу економічну систему і забезпечити економічне зростання. Як же відбувалися трансформаційні процеси в українській економіці?

Першим кроком на шляху до незалежної української економіки було прийняття «Декларації про державний суверенітет України» 16 липня 1990 р. Ще перебуваючи в складі СРСР, Україна в такий спосіб заявила про свій намір створення самостійної держави з незалежною і міцною економікою. Практична реалізація цього наміру відбулася після прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

Одним із головних завдань стала розробка науково обґрунтованої соціально-економічної політики, тобто програми стратегічних і тактичних дій держави. Без такої програми успішний розвиток економіки будь-якої країни неможливий. Але в 1991 р. перевагу було надано не науково обґрунтованим висновкам учених, а нав’язаній Україні ззовні так званої «шоковій терапії» за російським зразком. Уже в січні 1992 р. російський уряд Є.Гайдара, дотримуючись концепції «шокової терапії», зняв державний контроль над ціноутворенням. Кабінету Міністрів України, очолюваному В. Фокіним, щоб якось захистити український ринок, не залишалося нічого іншого, як повторити цей маневр. Безмитні кордони, глибока інтегрованість у простір СНД, існування саме в Росії єдиного на той час для пострадянських держав емісійного банку, запрограмованість виконувати накази з Москви стали об’єктивними чинниками, які підштовхнули Україну до цього кроку. Але спроби реформування економіки теж мали місце.

Робота з таблицею

СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Період

Зміст реформ

Жовтень 1991 р.

Програма «Основні напрями економічної політики в умовах незалежності», яка передбачала:

• структурну перебудову господарства України;

• конверсію оборонної промисловості;

• перерозподіл матеріальних і трудових ресурсів на користь виробництв, що виробляли споживчі товари для населення;

• переорієнтування машинобудування на задоволення потреб агропромислового сектору, легкої та харчової промисловості;

• здійснення урядом контролю за формуванням економічної структури, прийняттям рішень щодо розміщення нових виробничих потужностей;

• реконструкція та переоснащення діючих підприємств усіх галузей промисловості

Початок 1992 р.

Уряд В. Фокіна запроваджує в обіг купоно-карбованець, проголошує лібералізацію ринкової торгівлі й повну свободу ринкових цін, за винятком цін на деякі товари, що, у свою чергу, поглиблює кризу, сприяє подальшому падінню виробництва і за відсутності конкуренції закономірно спричиняє значне зростання цін, що призводить до різкого зниження рівня життя більшості населення

Березень 1992 р.

Верховна Рада України приймає «Основи національної економічної політики України», які передбачають:

• роздержавлення і приватизацію;

• структурну перебудову і модернізацію промисловості;

• вихід України з рубльового простору; перехід до взаєморозрахунків з країнами СНД на основі світових цін;

• переорієнтацію зовнішньої торгівлі на західні ринки.

Ця програми стала у квітні 1992 р. пропуском України до МВФ

1992 рік

• Продовжується формування ринкової інфраструктури — діє 44 товарні біржі, близько 3 тис. брокерських контор, понад 2 тис. комерційно-посередницьких підприємств, 67 комерційних банків тощо.

• У харчовій промисловості здійснюються спроби переорієнтації на ринкову економіку.

• Згідно з прийнятим Законом «Про приватизацію майна державних підприємств» та іншими нормативними документами в Україні було створено 300 асоціацій,

75 концернів, корпорацій і консорціумів, 18 акціонерних товариств, найвідомішими з яких є «Укрцукор», «Укрм’ясо», «Укрмолпром», «Укрпродспілка».

• В Україні зареєстровано понад ЗО тис. малих підприємств і майже стільки саме кооперативів (загальна чисельність зайнятих у них осіб становить 670 тис.), а 114 підприємств передано в оренду трудовим колективам

Учитель. Копіюючи російські реформи, Україна пішла шляхом формування капіталізму зразка XVIII ст. — вільного ринку, — що заперечує регулювальну роль держави. Реформи почалися без обґрунтованих стратегічних цілей, які були б вироблені саме для України з урахуванням її інтересів та історичних особливостей. Разом з тим економічні перетворення, здійснювані в Україні, мали певні відмінності від російських реформ. Так, керівництво країни стало на шлях поступових економічних змін зі збереженням значних регулювальних функцій держави. Заявляючи про прихильність до ринкових регуляторів, уряд намагався зберегти попередню вертикаль системи управління народним господарством, систему держзамовлень, централізований розподіл найважливіших ресурсів.

Перший рік самостійного існування української держави не приніс позитивних зрушень в економіці, почався процес прискореного зниження основних макроекономічних показників.

Завдання

1. Укажіть причини економічного спаду в Україні 1992 року.

2. Чи можна стверджувати, що економіка України перебувала в кризовому стані?

Учитель. Невдача України на початковій стадії економічних перетворень певною мірою пов’язана зі стартовими умовами реформ. Деякі з них мають об’єктивний характер і притаманні багатьом колишнім республікам СРСР. Це спадок командно-адміністративної системи, зношеність виробничих фондів, ірраціональна виробнича структура. Негативну роль відіграли розрив господарських зв’язків із сусідніми країнами та стрибок цін на імпортовані енергоносії. Окрім цього, не можна не враховувати досить високого ступеня інтегрованості України до союзно-господарського комплексу. В економічній структурі країни значною виявилася частка галузей, які потребують постійної підтримки держави і слабко піддаються реформуванню: вугільна, гірничорудна, космічна та інші. Значну роль в економічному спаді відіграли і суб’єктивні про-рахунки уряду України у визначенні народногосподарських пріоритетів, відхилення від виробленого раніше курсу.

Робота з таблицею

Учитель. У перші місяці 1993 р. спад виробництва дещо уповільнився, що було досягнуто дорогою ціною — посиленням кредитної емісії, безупинною роботою друкарського верстата. Інфляція, що торік становила в середньому близько 30 % на місяць, стрімко переростає у гіперінфляцію, досягнувши до осені в середньому рівня 70 % на місяць, а в грудні 1993 р. через нове підвищення цін рівень інфляції перевищив 90 % . Грошова емісія за рік зросла у 25 разів, що призвело фактично до руйнування фінансової системи. Україна пройшла через найвищу у світі гіперінфляцію — 10155% (10255 % з урахуванням попереднього року), тобто ціни зросли у 101,55 раза. Таким чином, 1993 р. не приніс для економіки України очікуваного піднесення. Припущення про сприятливі передумови для створення незалежної економіки не здобули матеріального підтвердження. Рівень інфляції почав вимірюватися вже п’ятизначними (!) цифрами.

Робота з термінами

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін (на відміну від відносного зростання цін, за якої ціни на окремі товари (послуги) зростають значно швидше, ніж інші, або ж останні можуть залишатися постійними), що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Гіперінфляція — інфляція, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають разом із швидким знеціненням грошової одиниці. Формально визначається як інфляція з темпами більш ніж 50 % на місяць.

Учитель. В економіці України склалося кризове становище: стара система господарювання була підірвана, нова ще фактично не створена. Особливо гостро це питання постало в сільському господарстві: фермерство ще не могло стати основним виробником сільськогосподарської продукції, а колгоспне виробництво ніяк не вписувалося в нові економічні умови.

Але в 1994 р. уряду вдалося суттєво загальмувати динаміку інфляції: в липні 1994 р. її рівень був найнижчим (2,1 %) за три попередні роки. Уповільнено було і темп зростання цін на споживчі товари та послуги: за січень-липень 1994 р. вони зросли в 1,7 раза. Утім, зниження інфляції було досягнуто переважно за рахунок відстрочення бюджетних виплат і величезного зростання заборгованості бюджету. За 9 місяців 1994 р. вона становила 47 трлн крб. Виконання бюджетного фінансування на освіту становило лише 64 %, медицину — 69 %, науку — 60 %, культуру — 30 %.

Стримування інфляції та зростання цін зовсім не означало стабілізації й виходу із кризи. Навпаки, негативні тенденції в економіці дедалі більше набирали сили: за шість місяців 1994 р. темп спаду виробництва, порівняно з відповідним періодом минулого року, становив 36 % і був удвічі вищим, ніж у 1991-1993 pp. За цей період особливо значний спад відбувся в паливній промисловості (на 35,6 %), у чорній металургії (на 34,8 %), легкій промисловості (на 50,7%).

Навіть нетривалий період лібералізації економіки вивів з рівноваги стару систему господарювання, створив атмосферу, за якої повернення до адміністративного регулювання призводить до двох негативних наслідків — послаблення реального впливу держави на розвиток економічних процесів; переміщення господарської діяльності з легальної сфери економіки у тіньову. За даними Українського фонду підтримки реформ, тіньовий сектор економіки України сягнув наприкінці літа 1994 р. 60 % . Монетарна маса, що перебувала поза банківським обігом, становила 40 % .

Отже, у період 1991 — середини 1994 р. віднайти оптимальну формулу реформування національної економіки не вдалося. Країна опинилася в кризовій ситуації. Проте українське суспільство випробовувало різні підходи до реформування, набувало досвіду суспільних перетворень.

⇒⇒ Соціальне та економічне становище населення. Еміграція

Повідомлення учнів

Учні заслуховують матеріали, що були підготовлені ними вдома, і роблять висновок про становище українського населення.

Учитель. Таким чином, «шокові реформи» поволі чи мимоволі здійснювалися не в інтересах більшості громадян країни. У результаті реформ утворився незначний прошарок багатих людей, а більшість населення зубожіла. Свідомо запущений в Україні процес інфляції спочатку розв’язав проблему дефіциту товарів та надлишку грошей: усі заощадження населення були просто знецінені, а отже, ліквідовані. На другому етапі процес із «зайвими грішми» довершили фінансові посередники, тобто трастові компанії, які остаточно обікрали людей України, особливо пенсіонерів і ветеранів, у чиїй психології ще залишилась довіра до держави, яка, проте, не взяла не себе регулювальних функцій у цій ситуації. Національний дохід у 1993 p., порівняно з 1992 p., скоротився на 15 %, реальна зарплата — майже на 52 %.

На тлі боротьби з гіперінфляцією помітно послабилося реформування відносин власності, хоча закони про приватизацію було прийнято ще навесні 1992 р. Програму приватизації на 1993 р. не було виконано. Тому державному сектору не протистояла будь-яка конкуренція. Приватизації муніципальної власності всіляко перешкоджали місцеві органи влади.

Різко зросло адміністративне втручання в грошово-кредитну сферу.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота над проблемним завданням уроку

Яку з названих моделей переходу від командної до ринкової економіки обрала Україна? Свою відповідь аргументуйте фактами.

Метод «Дерево рішень»

Визначте причини невдач економічних реформ початку 90-х років в Україні.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.