Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія
8-й клас (35 год)

8-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями й структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу; показує на карті головні європейські країни; пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час».

Ранній Новий час

(кінець XV — перша половина XVII ст.)

2

Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Відкриття європейців.

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Подорожі португальців. Христофор Колумб і відкриття Нового Світу. Перша навколосвітня подорож.

Завоювання Нового Світу.

Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Освоєння європейцями Північної Америки. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Учень (учениця):

називає час Великих географічних відкриттів, поширення ідей гуманізму, дату відкриття Америки X. Колумбом; імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки;

показує на карті напрямки подорожей європейців та нові торговельні шляхи й основні географічні відкриття;

пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні відкриття», «колонія», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»;

описує подорожі європейців, доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу;

наводить приклади руйнування середньовічного укладу, нових цінностей західноєвропейців;

порівнює картину світу, життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу;

визначає характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу;

обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками Великих географічних відкриттів;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо характеру і значення змін у соціально-економічному житті людини раннього Нового часу.

2

Тема 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ

Матеріальний світ і суспільство.

Зміни в суспільстві. Шлюб і сім’я, становище жінки. Технічні вдосконалення. Господарювання, мануфактури, капіталізм.

Повсякденне життя Західної Європи.

Житло і хатнє начиння. Зміни в харчуванні. Правила застілля. Одяг і мода.

2

Тема 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ*

Народження нової культури.

Італійські гуманісти. Гуманізм за Альпами. Поява утопій. Політичні теорії.

Мистецтво Високого Відродження.

Новий тип творчої людини. Італійське Відродження. Мистецтво Німеччини. Мистецтво Нідерландів.

* Тема може бути викладена після теми 5.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі епохи Високого Відродження; імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;

показує на карті найвизначніші культурні центри;

пояснює і застосовує поняття: «Відродження», «гуманізм»;

описує найвизначніші пам’ятки культури;

визначає характерні риси мистецтва епохи Високого Відродження;

аналізує та порівнює мистецтво Високого Відродження та Середньовіччя, італійське та Північне Відродження;

наводить приклади високого рівня розвитку мистецтва;

висловлює судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нового часу.

2

Тема 4. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ

Реформація в Німеччині.

Німеччина напередодні Реформації. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна Реформація. Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру.

Поширення Реформації та Контрреформація.

Реформація в Женеві і поява кальвіністської церкви. Перехід папства до Контрреформації. Орден єзуїтів. Тридентський собор.

Учень (учениця):

називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління вказаних монархів; хронологічні межі Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах;

показує на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення католицької й протестантських церков, перебіг Національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни;

пояснює і застосовує поняття: «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», «релігійні війни», «національно-визвольна війна», «протекціонізм»;

наводить приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві, контрреформаційних заходів католицької церкви, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах;

описує двір монарха, життя різних верств населення у мирний й військовий час;

характеризує діяльність видатних постатей ХVІ—ХVІІ ст. (М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх IV, В. Оранський), зміни у повсякденному житті;

визначає характерні риси реформаційних учень, Контрреформації, абсолютної монархії, національно-визвольної війни;

розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики вказаних держав;

аналізує причини, характер та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах,Тридцятилітньої війни;

порівнює реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції, Англії та Іспанії;

аналізує наведені історичні джерела; висловлює судження щодо напрямів економічного, політичного та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ—ХVІІ ст.

6

Тема 5. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Франція.

Народження абсолютизму. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє.

Іспанія.

Іспанія на межі ХV—ХVІ ст. Правління Карла V. Філіпп II. Занепад Іспанії.

Нідерланди.

Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольного руху. Гьози і Вільгельм Оранський. Народження республіки.

Англія.

Зміни в суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів.

Міжнародні відносини.

Характер міжнародних відносин. Народження постійної дипломатії. Тридцятилітня війна. Вестфальський мир.

1

Узагальнення

1

Резервний час

2

Тема 6. ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.

Досягнення науки та тягар марновірства. Нові знання про Всесвіт. Пошук нових способів пізнання світу. Досягнення медицини. «Полювання на відьом».

Література й мистецтво.

Характер європейської культури. Літературні образи Мігеля Сервантеса. В. Шекспір і театр. Мистецтво доби бароко.

Учень (учениця):

називає час епохи бароко; імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;

показує на карті найвизначніші культурні центри;

пояснює і застосовує поняття «бароко»;

описує найвизначніші пам’ятки культури доби бароко;

наводить приклади високого рівня розвитку культури кінця ХVI-ХVIІ ст.;

визначає характерні риси європейської культури кінця ХVI-ХVIІ ст.;

характеризує та аналізує діяльність видатних науковців і митців та їх найкращі твори;

порівнює мистецтво Відродження та бароко;

висловлює судження щодо відображення у творчості митців бароко цінностей Нового часу.

2

Тема 7. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО

Польська держава.

Фільварково-панщинна система. Шляхетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика. Культура.

Московська держава

Правління Івана IV Грозного. Смутний час. Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.

Учень (учениця):

називає час піднесення Польської держави, період Смутного часу, правління Івана Грозного; дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни, воцаріння династії Романових;

показує на карті території Речі Посполитої, Московського царства, напрями їх зовнішньої політики;

пояснює і застосовує поняття: «унія», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «церковний розкол», «самодержавство», «Смутний час»;

наводить приклади досягнень культури Речі Посполитої та Московського царства;

описує становище українських земель у складі Речі Посполитої та Московського царства;

характеризує та аналізує основні стани суспільства, напрямки зовнішньої політики, досягнення культури;

визначає характерні риси державного устрою Речі Посполитої та Московської держави, московсько-українських відносин;

порівнює релігійне життя та характерні риси розвитку у західноєвропейських країнах, Речі Посполитій та Московському царстві.

аналізує наведені історичні джерела.

1

Узагальнення

1

Резервний час

Новий час. Перша частина (друга половина XVII—XVIII ст.)

8

Тема 8. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ

Революція XVІІ ст. і промисловий переворот в Англії.

Англія напередодні революції. Карл І.

О. Кромвель. Переворот 1668 р. Початок промислового перевороту.

Франція.

Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір Короля сонце. Ж.Б. Кольбер. Війни Людовіка XIV. Французький класицизм.

Доба Просвітництва.

Витоки й зміст Просвітництва. Французьке Просвітництво. Вплив Просвітництва на суспільство. Література і мистецтво. Зміни в повсякденному житті.

Освічений абсолютизм.

Прусське королівство. Нова державна політика Фрідріха ІІ. Австрія за правління Марії Терезії. Реформи Йосипа ІІ.

Росія.

Московська держава наприкінці XVII ст. Реформи й зовнішня політика Петра І. Двірцеві перевороти. Епоха Катерини II. Правління Павла І.

Культура і повсякденне життя.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі Англійської революції; час промислового перевороту та громадянської війни в Англії доби Просвітництва; правління вказаних монархів;

показує на карті основні події Англійської революції та громадянської війни; основні промислові центри Англії; напрями зовнішньої політики Франції, Пруссії, Австрії, Англії;

пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «протекторат», «освічений абсолютизм», «лорд-протектор», «Просвітництво», «енциклопедисти»,«класицизм», «технічний прогрес»;

наводить приклади технічного прогресу, реформ освічених монархів, нових цінностей у житті суспільства;

визначає характерні ознаки промислового перевороту, абсолютизму у Франції, освіченого абсолютизму, Просвітництва, класицизму;

описує пам’ятки доби Просвітництва, повсякденне життя у різні періоди розвитку держав;

аналізує та порівнює погляди просвітників, розвиток європейських держав у XVІІІ ст.;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо значення доби Просвітництва, класицизму в історії людства, наслідків реформ, революції.

Учень (учениця):

називає час правління Петра І та Катерини II, хронологічні межі Північної війни, дати поділів Речі Посполитої; імена видатних діячів російської культури XVІІІ ст.;

показує на карті напрями зовнішньої політики та територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.;

пояснює і застосовує поняття: «імперія», «двірцеві перевороти»;

описує зміни у повсякденному житті в Росії XVIII ст.;

наводить приклади активної зовнішньої політики, «освіченого» правління, досягнень російської культури XVІІІ ст.;

визначає характерні риси та результати внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ;

аналізує та порівнює політику Петра І, Катерини II та Павла І;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії у XVІІІ ст.

Сполучені штати Америки.

Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії. Проголошення незалежності. Конституція США.

Учень (учениця):

називає час утворення англійських колоній у Північній Америці, хронологічні межі війни за незалежність, дату прийняття «Декларації незалежності»;

показує на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг основних подій війни за незалежність;

пояснює і застосовує поняття: «колонія», «метрополія», «декларація», «конституція», «республіка», «федерація»;

наводить приклади особливостей демократичного устрою США;

описує становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність;

визначає характерні риси політики Англії щодо колоній, «Декларації незалежності» та Конституції США;

характеризує діяльність видатних історичних діячів;

аналізує причини, характер і наслідки війни за незалежність;

порівнює державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці;

аналізує наведені історичні джерела.

2

Тема 9. КРАЇНИ СХОДУ

Османська імперія. Персія.

Османська імперія та її зовнішня політика. Ослаблення Османської імперії. Перське царство. Правління Надир-шаха.

Індія.

Держава Великих Моголів. Правління Акбара і Шах Джахана. Проникнення європейців у Індію, встановлення англійського володарювання. Релігійне та культурне життя.

Китай та Японія.

Китай за правління династії Мін. Імперія Цин. Об’єднання та самозакриття Японії. Культура.

Учень (учениця):

називає час існування держави Великих Моголів в Індії, піднесення Османської імперії, розгрому турецької армії під Віднем; початку самоізоляції Китаю та Японії;

показує на карті території Османської імперії, Персії, Японії, Китаю, Індії, напрями зовнішньої політики;

пояснює і застосовує поняття: «держава Великих Моголів», «імперія», «іслам», «індуїзм», «конфуціанство», «сьогунат Токугава»;

наводить приклади високого рівня розвитку культури країн Сходу, взаємовпливу європейської східної цивілізації;

описує пам’ятки культури;

визначає основні здобутки культури, релігій Сходу; характерні риси державного устрою країн Сходу;

характеризує особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу;

порівнює європейську та східні цивілізації;

аналізує наведені історичні джерела;

висловлює судження щодо особливостей розвитку східних цивілізацій.

1

Узагальнення

1

Резервний час