Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія
12-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.

Учень (учениця):

називає хронологічні рамки курсу;

показує на карті провідні країни світу;

визначає основні тенденції розвитку людства в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «глобалізація», «інтеграція», ООН, ЄС, НАТО, ОВД, РЕВ.

4

Тема 1. АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТИНЕНТ: США, КАНАДА ТА ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Утвердження США як провідної країни біполярного світу в повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Головні етапи повоєнного розвитку Канади.

Латинська Америка. Особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Українці в країнах регіону.

Учень (учениця):

називає та показує на карті основні внутрішньополітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40— 70-х роках ХХ ст., головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час;

характеризує стратегію «Нових рубежів» Дж. Кеннеді, епоху Р. Рейгана, «Нову економічну філософію» В. Клінтона, Кубинську революцію 1959 р.;

аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «реконверсія», «наддержава», «двополюсний світ», «маккартизм», «сегрегація», «расизм», «вотергейт», «неоконсерватизм», «монетаризм», «рейганоміка», «хунтизм».

5

Тема 2. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Західна Європа після завершення Другої світової війни.

Німеччина.

Внутрішньо- та зовнішньополiтичний розвиток Німеччини в другій половині ХХ — на початку XXI ст.

Велика Британія.

Внутрішнє становище та зовнішня політика Великої Британії у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Франція.

Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції в другій половині ХХ ст.

Італія.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах Західної Європи другої половини ХХ — початку ХХІ ст.;

показує на карті зони окупації Німеччини, ФРН та НДР, кордони об’єднаної Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій;

описує політичні, економічні, соціальні еволюції в країнах Західної Європи в другій половині ХХ ст.; «третій шлях»Т.Блера, процес проголошення республіки в Італії;

характеризує німецьке та італійське «економічні дива», нову східну політику В. Брандта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки; становлення П’ятої Республіки (1958). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі;

аналізує передумови, перебіг та наслідки об’єднавчих процесів у Німеччині 1989—1990 рр., основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії;

зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-х роках ХХ — на початку ХХI ст.;

аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ергарда, Г. Колля, Ш. де Голля, М. Тетчер;

дає власну оцінку перспективам участі України в інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «репатріація», «грошова реформа», «економічне диво», «соціальне ринкове господарство», «центризм», «лейборизм», «неолібералізм», «середній клас», «тетчеризм», «третій шлях», «еліта», «мафія», «корупція», «патерналізм», «тероризм», «радикалізм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 3. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення. Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону в 90-х роках ХХ — на початку ХХІ ст.

СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.

Росія в 90-х роках ХХ — на початку XXI ст.

Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах регіону;

показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи;

описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до перебудови М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 50—80-х роках ХХ ст.;

характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР;

визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі;

аналізує основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів, причини кризових явищу 60—70-х роках ХХ ст. в країнах регіону;

зіставляє шляхи внутрішньополітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «депортація», «десталінізація», «хрущовська відлига», «декадентство», «експансія», «Празька весна», «соціалізм з людським обличчям», «оксамитові революції».

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 4. КРАЇНИ АЗІЇ ТА АФРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки.

Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.

Японія.

Внутрішня та зовнішня політика Японії в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Китай.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Індія.

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах Азії та Африки;

показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи;

описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; процес здобуття незалежності народами Африки;

порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії;

визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи;

аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., сутність ісламського фактору;

дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедуну; Хомейні, І. Ганді;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Рух неприєднання», «культ особи», «культурна революція», «апартеїд».

3

Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Передумови, характер, етапи та прояви холодної війни. Завершення холодної війни. Боротьба з міжнародним тероризмом.

Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.

Учень (учениця):

називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки;

показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В’єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія);

описує передумови та прояви холодної війни, періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 50—60-х роках ХХ ст.;

характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність «нового політичного мислення» М. Горбачова;

аналізує процес завершення холодної війни, роль регіональних конфліктів у сучасному світі;

дає власну оцінку процесу розширення НАТО на схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «холодна війна», «паритет», «розрядка», НАТО, ОВД, ЄС, «геополітика», «доктрина обмеженого суверенітету» («доктрина Брежнєва»), «нове політичне мислення», «багатополюсний світ».

5

Тема 6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.). ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Основні напрями НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Основні тенденції і течії розвитку світової культури.

Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.

Учень (учениця):

називає основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності;

описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва;

характеризує основні напрямки НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина;

аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;

дає власну оцінку шляхам розв’язання глобальних проблем людства;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «блакитні комірці», «постіндустріальне суспільство», «інтеграція», «глобалізація», «інформаційне суспільство», «зелена революція», «постмодернізм», «поп-арт», «неореалізм», «сюрреалізм».

2

Підсумкове узагальнення