Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія
11-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Визначальні тенденції світового розвитку у 30-х роках ХХ ст. Протистояння демократії і тоталітаризму. Національно-визвольні рухи в країнах світу. Передумови Другої світової війни.

Учень (учениця):

характеризує визначальні тенденції світового розвитку в 30—40-х роках ХХ ст.;

аналізує протистояння демократії і тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах;

зіставляє національно-визвольні рухи в країнах світу;

пояснює передумови Другої світової війни, її перебіг та наслідки.

15

Тема 1. СВІТ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 1929—1933 рр. ТА ПОДОЛАННЯ ЇЇ НАСЛІДКІВ

Світова економічна криза 1929—1933 рр. (Велика депресія). Пошуки шляхів подолання кризових явищ економіці й суспільному житті.

США напередодні та в роки Великої депресії. Засади «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта і його основні підсумки. Впровадження елементів державного регулювання економіки.

Велика Британія, уроки кризи. Внутрішня і зовнішня політика. Реформування Британської імперії.

Прихід до влади А. Гітлера. Нацизм. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції. Антисемітизм.

Прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії; їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.

Країни Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія).

Боротьба між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями.

Велика депресія і Радянський Союз.

Соціалістичне будівництво в СРСР. Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації сільського господарства в Радянському Союзі. Голодомор — геноцид українського народу.

«Великий терор». Повсякденне життя.

Сутність авторитаризму та тоталітаризму.

Китай.

Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х роках.

Індія.

Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати.

Японія.

Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 20—30-ті роки.

Близькосхідна проблема.

Латинська Америка.

Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Найважливіші досягнення освіти і науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрями в розвитку мистецтва в 30-х роках ХХ ст. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.

Учень (учениця):

характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929—1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті; найважливіші досягнення науки, технічний прогрес; пояснює його мілітаристичну спрямованість у період підготовки та ведення війни;

відслідковує та зіставляє внутрішню політику США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії в 30-х роках ХХ ст. як шляхи подолання проявів Великої депресії; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), Японії, країн Латинської Америки, арабського світу в міжвоєнний період;

визначає економічні та соціальні засади «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки; основні риси демократичних та авторитарних режимів; основні ідеї та напрямки в розвитку мистецтва в 30—40-х роках ХХ ст.;

пояснює роль індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи;

аналізує сутність тоталітаризму та зіставляє його прояви в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії;

аналізує відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненість змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни;

дає власну оцінку цим історичним явищам;

хронологічно співвідносить події та явища теми;

аргументує своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-х роках ХХ ст.;

характеризує роль політичних діячів: Й.Сталіна, Б.Муссоліні, А.Гітлера, Ф.Фрaнко, Й.Пілсудського, М.Горті, Е.Бенеша, царя Бориса III Кабурга, Дж. Неру, Чан Кайші; боротьбу між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «авторитаризм», «тоталітаризм», «антисемітизм», «Новий курс», «кейнсіанство», «етатизм», «народний фронт», «режим санації» (оздоровлення), «мілітаризація», «латифундизм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 2. НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-х років ХХ ст.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу в другій половині 30-х років.

Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору й підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії.

Формування осі Рим — Берлін — Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки. Громадянська війна 1936—1939 рр. в Іспанії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 р.). Зближення СРСР з Німеччиною. Радянсько-німецький пакт про ненапад («пакт Молотова — Ріббентропа») і його наслідки.

Учень (учениця):

визначає вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 30-х років ХХ ст.;

характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період; спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу;

залучаючи історичну карту, зіставляє процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;

прослідковує витоки, прояви та наслідки політики умиротворення, процес радянсько-німецького зближення та підписання «пакту Молотова — Ріббентропа»;

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми;

характеризує роль політичних діячів: Й. Сталіна, А. Гітлера, Б. Муссоліні, Н.Чемберлена, Е.Даладьє,Ж.Л. Барту, Й.Ріббентропа, В. Молотова на міжнародній арені;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «політика умиротворення», «аншлюс», «демілітаризована зона», «судетська проблема», «сепаратизм», «Мюнхен», «таємні протоколи», «Антикомінтернівський пакт», «вісь Рим — Берлін — Токіо», «пацифізм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 3. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939—1945)

Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика основних театрів воєнних дій в Європі в 1939—1940 рр.

Напад Німеччини на СРСР (22.06.1941). Оголошення радянським режимом Великої Вітчизняної війни. Основні битви на німецько-радянському фронті (1941—1946).

Бойові дії в Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі.

Формування антигітлерівської коаліції.

Окупаційний режим та рух Опору на окупованих територіях. Проблеми колабораціонізму.

Зростання ролі жінки в умовах війни.

Завершальний період війни в Європі та в Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.

Учень (учениця):

визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни;

залучаючи історичну карту, характеризує та зіставляє стратегії і тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій в Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі;

завершальний період війни в Європі та Азії;

прослідковує дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції;

аналізує особливості окупаційного режиму та руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни;

виокремлює політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу;

хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Друга світова війна», «Велика Вітчизняна війна», «блискавична війна», «новий порядок», «рух Опору», «Голокост», «антигітлерівська коаліція», «Другий фронт», «Велика трійка», «колабораціонізм», «міжнародний трибунал», «сюрреалізм», «раціоналізм», «пацифізм».

1

Узагальнення

1

Підсумкове узагальнення

Підсумовує основні тенденції, особливості розвитку країн Європи, Америки та Азії в 30-х роках ХХ ст.; передумови, перебіг та наслідки Другої світової війни для людства;проблеми повоєнного облаштування світу.

1

Резервний час