Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія
10-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси. Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ ст. Народонаселення.

Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу.

Учень (учениця):

характеризує основні цінності та здобутки людства на початку XX ст.; описує становище світу на початку ХХ ст.; складає «демографічний портрет» людства.

4

Тема 1. СВІТ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку ХХ ст.

Національні рухи в Індії та у Китаї. Особливості модернізаційних процесів в Японії.

Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.

Учень (учениця):

показує на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на початку ХХ ст.;

визначає особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки на початку ХХ ст.;

аналізує технічний та інтелектуальний прогрес;

характеризує суспільно-політичні рухи, причини їх активізації на початку століття;

пояснює передумови державного регулювання соціально-економічних процесів;

порівнює державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн;

хронологічно зіставляє події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «імперіалізм», «нація», «технічний прогрес», «державне регулювання економіки», «соціалістичний рух», «профспілковий рух», «дуалістична монархія», «націоналізм», «національний рух», «традиційне суспільство», «латифундизм».

3

Тема 2. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914—1918 рр.

Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Створення Антанти. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністична пропаганда.

Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани супротивників. Основні та другорядні театри воєнних дій. Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. Технічні вдосконалення в роки війни. Підводна війна. Вступ у війну США. «14 пунктів» В. Вільсона. Вихід Росії з війни. Завершення війни та втрати від неї.

Учень (учениця):

описує процес створення Антанти; характеризує витоки та природу міжнародних криз і конфліктів на початку ХХ ст.;

пояснює процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід та початок Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни;

визначає стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США,виходу Росії з війни;

показує на карті основні театри воєнних дій, воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр.;

робить критичний аналіз завершення та підсумків війни;

дає характеристику визначних діячів Першої світової війни;

аналізує та узагальнює на основі різних джерел інформації основні втрати внаслідок Першої світової війни;

хронологічно зіставляє події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «військово-політичний блок», «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм», «анексія».

1

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 3. ПОВОЄННЕ ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ

Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонські договори 1921—1922 рр. Сильні й слабкі сторони Версальської системи. Проблема репарацій.

Основні політичні та економічні наслідки Першої світової війни. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі. Зміни в системі цінностей людини. Зміна статусу жінки в суспільстві в ході війни.

Учень (учениця):

описує хід Паризької конференції;

характеризує головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками в Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США;

пояснює механізм розв’язання проблеми репарацій та значення її подолання для стабільності у світі;

визначає причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції;

критично аналізує рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору;

використовує історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини в Першій світовій війні, кордонів нових незалежних держав Європи, наслідків Вашингтонського договору;

дає характеристику політичним особистостям: Ллойд Джорджу, Пуанкаре, Клемансо;

узагальнює значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;

хронологічно співвідносить події та явища доби;

тлумачить і застосовує поняття і терміни: «анексія», «репарація», «контрибуція».

5

Тема 4. ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ ТА РЕВОЛЮЦІЙ (1917—1923)

Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм.

Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії. Прихід до влади більшовиків. «Воєнний комунізм». Діяльність Комінтерну.

Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р.

Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Революція в Туреччині. М. Кемаль.

Національні рухи в Китаї, Індії і Африці.

Учень (учениця):

називає ключові події періоду повоєнної кризи та революцій;

показує на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків, основні фронти громадянської війни; нові кордони Німеччини, Угорщини, Туреччини;

описує перебіг російської революції 1917 р. та громадянської війни, революції 1918 р. в Німеччині, революцій в Угорщині та Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії і Африці;

характеризує період повоєнної кризи та загострення соціальних протиріч, політику Тимчасового уряду в Росії, діяльність Комінтерну щодо поширення «світової пролетарської революції»;

аналізує добу «воєнного комунізму» в радянській Росії, процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії;

порівнює характер та наслідки революцій в Росії та Німеччині;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: В. Леніна, О.Керенського,Б. Муссоліні,Б. Куна,Р. Люксембург, К. Лібкнехта, Ф. Еберта, М. Кемаля;

застосовує та пояснює поняття і терміни: «більшовизм», «громадянська війна», «воєнний комунізм», «Комінтерн», «світова пролетарська революція», «експорт революції», «валізкова дипломатія», «фашизм».

1

Узагальнення

1

Резервний час

11

Тема 5. ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ ТА В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1924—1929)

Доба «процвітання» в США. Визрівання передумов світової економічної кризи.

Велика Британія і Франція в 1900— 1920-х роках. Консерватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925—1926 рр.

Створення корпоративної системи в Італії.

Німеччина в період Веймарської республіки.

Утворення СРСР. Неп.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Югославії.

Румунія та Болгарія після Першої світової війни.

Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки. Основні ідеї і течії в розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 1900—1920-х роках. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі. Повсякденність.

Учень (учениця):

називає основні внутрішньополітичні події в Європі та США періоду стабілізації 1924—1929 рр.;

показує на карті Рейнську демілітаризовану зону, трансформацію Британської колоніальної імперії, кордони СРСР;

описує політику «твердого індивідуалізму» за президентів-республіканців у США; становлення Веймарської республіки в Німеччині; політику «уряду національного порозуміння» у Франції; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії, створення корпоративної системи в Італії;

визначає основні ідеї та течії у розвитку культури;

характеризує добу процвітання в США; загальний страйк гірників 1925—1926 рр. у Великій Британії;найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей;

аналізує передумови світової економічної кризи, закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927 р.; причини переходу до непу; утворення СРСР; нові напрями в культурі;

дає власну оцінку політиці ізоляціонізму США, здобуткам та проблемам періоду стабілізації країн Західної Європи та Америки;

застосовує та пояснює поняття і терміни: «процвітання», «корпоративна система», «твердий індивідуалізм», «ізоляціонізм», «неп», «модернізм», «авангардизм», «втрачене покоління», «масова культура», «джаз», «мюзикл», «олімпійський рух».

1

Узагальнення

1

Підсумкове узагальнення

1

Резервний час