загрузка...

Історичні постаті
Книги по Історії
Реферати
Опорні конспекти
Розробки уроків
Статті
5-12 клас
100 великих
Історія в Школі
Інші предмети

Яндекс цитирования

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ (інтегрований курс)
6-й клас (70 годин)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручником.

Вступ до історії стародавнього світу.

Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік часу в історії.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел;

правильно застосовує відлік часу до н.е. та н.е.;

пояснює поняття: «стародавній світ», «історичне джерело», «археологічні пам’ятки»;

наводить приклади історичних джерел;

висловлює судження про своєрідність епохи стародавнього світу.

6

Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

Виникнення людини. Залюднення Європи. Основні теорії походження людини. Поява пралюдей, їх розселення на території Європи, і зокрема України.

Освоєння давньою людиною теренів Європи. Зміни природних умов. Найвідоміші стоянки на території Європи, і зокрема України.

Поява людини сучасного типу.

«Людина розумна»: розселення, зовнішній вигляд. Життя та заняття.

Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розвиток громади. Первісні системи влади.

Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська археологічна культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. Скотарі степу.

Культура та вірування людей за первісних часів. Поява знань, їх прикладний характер. Поява мистецтва та релігійних вірувань.

Учень (учениця):

називає хронологічні межі палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та бронзового віку; основні заняття людей за різних періодів первісного суспільства; головні винаходи людства доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту; характерні риси духовного життя найдавніших мисливців, скотарів і землеробів; найвідоміші стоянки в Україні на різних етапах кам’яного та мідно-кам’яного віку;

показує на карті місця палеолітичних стоянок, напрямки залюднення Європи, зокрема території України, території розселення представників землеробських та скотарських культур;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «культурний шар», «кам’яний вік», «ручне рубило», «австралопітек», «людина вміла», «пітекантроп», «неандерталець», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «енеоліт», «людина розумна», «кроманьйонець», «релігія», «тотемізм», «магія», «ремесло», «плем’я», «сусідська рільнича громада», «кочовики», «осілість», «археологічна культура»;

описує життя найдавніших та давніх людей, «людини розумної», носіїв трипільської культури;

порівнює основні типи людини, її занять та способу життя за палеоліту; спосіб життя носіїв землеробських та скотарських культур за енеоліту;

висловлює судження про походження людини, культури і релігії.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об’єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід.

Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Зрошувальне землеробство. Повсякденне життя. Ремесла. Структура суспільства. Органiзація виробництва.

Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту на могутню державу в середині II тис. до н.е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н.е.

Релігія, міфологія, культура Давнього Єгипту. Давньоєгипетські міфи. Найдавніші культи. «Суд Озіріса». Релігія в житті єгиптян. Писемність і освіта. Наукові знання. Література. Архiтектура та мистецтво.

Учень (учениця):

називає час утворення єдиної держави в Єгипті, правління Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ, правильно застосовує відлік років до нашої ери; імена найвідоміших фараонів, головних давньоєгипетських богів, заняття єгиптян, найважливіші досягнення давньоєгипетської культури, господарства, структури суспільства, побуту давніх єгиптян;

показує на карті долину ріки Ніл, територію Єгипетської держави, район найбільших пірамід, основні столиці Єгипту, напрямки військових походів єгиптян (до Нубії, Палестини, Сирії);

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «суспільство», «суспільна піраміда», «фараон», «жерці», «номи», «єгипетські піраміди», «вельможі», «писарі», «раби», «міфи», «мумія», «сфінкс», «ієрогліф», «папірус»;

описує умови життя та праці давніх єгиптян;

наводить приклади відображення в міфах та релігії життя єгиптян, розвитку культури;

пояснює вплив природних умов на життя людей у Давньому Єгипті;

визначає особливості держави в Давньому Єгипті, господарського і духовного життя.

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ

Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон. Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. Міста-держави III тис. до н. е. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Міфи.

Ассирія. Ассирія в II тис. до н.е. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирії.

Фінікія. Фінікійські міста-держави. Фінiкійські мореплавці. Заснування колоній.

Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним пануванням.

Халдейське царство. Утворення Халдейського царства. Розбудова Вавилона. Завоювання Вавилонії персами.

Перська держава. Природа та населення Іранського нагір’я. Виникнення Перської держави. Царювання Дарія I. Загибель Перської держави.

Учень (учениця):

називає час, на який припадає поява та розквіт Вавилона, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, походів Дарія І; найвідоміших правителів держав Дворіччя;

називає культурні здобутки та особливості релігії народів Передньої Азії;

показує на карті територію Дворіччя, Давнього Вавилона, Ассирії, Фінiкії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, важливі територіальні зміни цих держав, напрямки походів ассирійських і перських царів;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Біблія», «колонізація», «пророки», «діаспора», «синагога», «сатрапи», «клинопис», «зикурати», «шумерські міста-держави»;

описує найзначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії;

порівнює географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їх народів, культурні здобутки населення Дворіччя та Давнього Єгипту;

пояснює вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Дворіччі, причини загибелі держав у Передній Азії;

визначає внесок держав Передньої Азії у світову культуру, особливості господарювання народів Дворіччя.

1

Тема 4. КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ

Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.

Учень (учениця):

називає час заселення кіммерійцями, скіфами Північного Причорномор’я;

показує на карті території розселення кіммерійців та скіфів, зіставляючи хронологічні межі кіммерійської та скіфської історії з історією тогочасних держав Передньої Азії;

пояснює, як спосіб життя кіммерійців та скіфів пов’язаний з їхнім господарюванням і духовним світом.

1

Узагальнення

4

Тема 5. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

Давня Індія. Природно-географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Господарське та повсякденне життя. Держава Ашоки. Варни.

Релігія та культура Давньої Індії.

Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Культура.

Давній Китай. Природно-географічні умови. Господарське та повсякденне життя. Давньокитайські імперії. Велика китайська стіна.

Релігія та культура Давнього Китаю.

Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій і конфуціанство. Культура.

Учень (учениця):

називає час виникнення цивілізації в Індії та Китаї, розквіту Індії за царя Ашоки, появи могутньої держави в Китаї за Цінь Шіхуанді; найвідоміших правителів Індії та Китаю, засновників буддизму та конфуціанства; особливості природних умов, основні досягнення культури Індії та Китаю; варни в Індії; характерні риси господарського та суспільного життя Індії та Китаю;

показує на карті центри індійської та китайської цивілізацій, території держави Маур’їв та імперії Цінь, Велику китайську стіну;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «раджа», «брахман», «варни», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»;

описує пам’ятки культури;

наводить приклади розвитку культури в Індії та Китаї, розквіту і занепаду давніх держав в Індії та Китаї;

визначає вплив природних умов на життя людей у Індії та Китаї, внесок Давніх Індії та Китаю в скарбницю світової культури.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 6. ГРЕЦІЯ В II — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I тис. до н.е.

Природа й населення Давньої Греції.

Природа та географічне положення Балканського півострова і островів Егейського моря. Населення Давньої Греції та довколишніх земель.

Мінойська палацова цивілізація.

Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Мінойської палацової цивілізації.

Ахейська палацова цивілізація.

Перекази про ахейців. Археологічне відкриття Ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації.

Греція в ХІ—VІ ст. до н.е.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та структура влади. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація.

Давня Спарта.

Виникнення спартанської держави. Закони Лiкурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ ст. до н.е.

Утворення Афінської держави.

Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування Афінської держави.

Учень (учениця):

називає час розквіту Критської та Ахейської цивілізацій, дату Троянської війни, Гомерівський період в історії Греції, час Великої грецької колонізації, реформ Драконта, Солона, законів Лікурга, основні грецькі міфи Критського та Троянського циклів, їх героїв, основні заняття греків, характерні риси Критської та Мікенської цивілiзацій;

показує на карті території Критської та Ахейської цивілізацій, Пелопоннес, Лаконіку, Аттику, напрямки морських походів ахейців та вторгнення дорійців, напрямки грецької колонізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «античність», «елліни», «поліс», «демос», «демократія», «тиранія», «аристократія», «громадянин», «спартанське виховання», «колонія», «метрополія», «боги-олімпійці», «грецькі міфи», «титани», «остракізм», «боргове рабство», «ареопаг», «архонти», «стратеги», «олігархія»;

наводить приклади культурних досягнень на Криті і в Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав;

порівнює соціальний та державний устрій Спарти й Афін;

визначає вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря;

пояснює відомі крилаті вислови.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 7. ГРЕЦІЯ В V—ІV ст. до н.е.

Греко-перські війни.

Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз.

Розквіт афінської демократії.

Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права і обов’язки громадянина. Пелопоннеська війна.

Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура.

Повсякденне життя, звичаї і традиції давніх греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей.

Грецька економіка. Релігія. Основні релігійні центри. Міфи про богів та героїв. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура.

Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї та Криму. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя в колоніях.

Учень (учениця):

називає час греко-перських війн, початку Олімпійських ігор, правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; утворення колоній у Північному Причорномор’ї; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, полiтичного устрою Афін доби Перікла; найзначніших політичних та культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський, іонійський), головні заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів;

показує на карті перебіг греко-перських війн та місця основних битв, колонії Північного Причорномор’я;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «зовнішня та внутрішня політика», «афінська демократія», «громадянські права», «Олімпійські ігри», «філософія», «риторика», «ритор», «академія», «ліцей», «театр», «трагедія», «олімпіоніки», «класичне рабство», «оракули»;

описує умови життя та побут давніх греків, пам’ятки культури та писемності; життя в грецьких колоніях Північного Причорномор’я;

визначає внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопоннеської війни;

пояснює причини створення грецьких колоній у Північному Причорномор’ї.

1

Узагальнення

3

Тема 8. ЕЛЛІНІЗМ

Криза грецької державності та піднесення Македонії.

Політична роздробленість Греції і усобиці в середині ІV ст. до н.е. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції Македонією.

Східний похід Александра Македонського.

Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Александра Македонського.

Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністична культура.

Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і наука.

Учень (учениця):

називає час політичної роздробленості Греції, існування імперії Александра Македонського та елліністичних держав, дати правління Філіппа ІІ та Александра Македонського; історичних діячів, пам’ятки культури епохи еллінізму; характерні риси еллінізму;

показує на карті територію Македонського царства в середині ІV ст. до н. е., імперію Александра Македонського, елліністичних держав, напрями походів Александра Македонського,місця головних битв;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «гегемонія», «македонська фаланга», «еллінізм», «діадохи», «пергамент», «музей»;

описує пам’ятки культури епохи еллінізму, Александрію Єгипетську, основні битви Східного походу;

наводить приклади могутності держави Александра Македонського, проявів рис характеру Александра Македонського, розвитку культури епохи еллінізму;

пояснює причини втрати Елладою незалежності, розпаду держави Александра Македонського.

1

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 9. ДАВНІЙ РИМ у VІІІ — І ст. до н.е.

Природні умови Італії та виникнення Риму.

Природа і населення Апеннінського півострова. Виникнення Риму та правління царів.

Римська республіка V — середини III ст. до н.е.

Римська республіка: організація влади, суспільство. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Завоювання Римом Італії. Боротьба Риму за панування в Середземномор’ї.

Римська республіка. ІІ—І ст. до н.е.

Війни Риму в Західному Середземномор’ї. Суспільно-політична боротьба в Римі. Римське суспільство II—I ст. до н.е. Диктатура Сулли. Перший тріумвірат.

Учень (учениця):

називає час утворення Римської республіки, завоювання Римом Італії, виникнення Риму, війн Риму з Карфагеном, встановлення диктатури Сулли, повстання Спартака, першого тріумвірату; історичних осіб цієї доби, головних богів римського пантеону, основні джерела рабства;

показує на карті Апеннінський півострів, міста Рим, Карфаген, території, завойовані Римською республікою в ІІ ст. дон. е.;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «республіка», «консул», «народний трибун», «право», «вето», «патриції», «плебеї», «сенат», «легіон», «тріумф», «провінція», «гладіатор»;

порівнює грецьку і римську системи державного правління, умови життя, господарство та побут греків та римлян;

наводить приклади політики Риму «Розділяй і володарюй», суспільно-політичної боротьби в Римі в ІІ—І ст. до н.е.;

пояснює причини ліквідації царської влади і встановлення республіки, причини війн Риму з Карфагеном.

1

Узагальнення

5

Тема 10. ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ

Диктатура Гая Юлія Цезаря.

Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря. Другий тріумвірат і загибель республіки.

Римська імперія в I—II ст. н.е.

Принципат Августа. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв. Династія Антонінів.

Римська релігія та культура.

Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму. Література. Основні архітектурні пам’ятки. Мистецтво.

Місто Рим і життя його мешканців.

Життя столиці. Побут римських громадян, їхні звичаї та традиції. Римська сім’я та виховання дітей.

Виникнення християнства.

Початкова історія християнства. Ісус Христос. Перші християнські громади. Ставлення римських імператорів до християн.

Учень (учениця):

називає час громадянської війни в Римі, диктатури Гая Юлія Цезаря, правління Октавіана Августа, життя Ісуса Христа, виникнення християнства; найзначніших історичних діячів; держави, завойовані Римом, органи влади імперії;

показує на карті напрямки походів Гая Юлія Цезаря, територію Римської імперії в І ст. н. е.;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «християнство», «Євангеліє», «апостоли», «церква», «терми», «акведук», «меценат», «амфітеатр», «принцепс», «імператор», «префект», «преторіанська гвардія»;

описує повсякденне життя римлян, архітектурні пам’ятки;

порівнює християнство і релігію греків і римлян, побут і традиції римлян і греків;

пояснює причини громадянських війн у І ст. н.е.

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 11. ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

Римська імперія в III ст. н.е.

Кризові явища в Римській імперії. «Солдатські» та «сенатські» імператори. Вторгнення варварів.

Пізня Римська імперія IV ст. н.е.

Реформи Діоклетіана і Константина. Римська імперія в IV ст. н.е.

Християнська церква.

Оформлення церковної організації. Константин I Великий, його політика щодо християнства. Перші собори. Християнство як державна релігія Римської імперії.

Падіння Західної Римської імперії.

Варвари і Рим. Захоплення Риму варварами. Утворення «варварських королівств».

Учень (учениця):

називає час вторгнення варварів, реформ Діоклетіана і Константина, прийняття християнства як державної релігії Римської імперії, вторгнення гунів, дати поділу Римської імперії на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії; варварські племена, які поселилися на території Римської імперії, основні реформи Діоклетіана та Константина;

показує на карті територію Римської імперії в ІІІ ст. н.е., м. Константинополь, територію розселення «варварських» племен, напрямки вторгнення гунів і вандалів;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Велике переселення народів», «варвари», «вандалізм», «колони», «тетрархія», «єпископи», «церковний собор», «Символ віри», «християнська церква»;

порівнює становище християнської церкви в І—ІІ та ІV—V ст. н.е.;

наводить приклади кризових явищ у Римській імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви;

пояснює причини кризи Римської імперії,її поділу на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії;

визначає місце історії стародавнього світу в історії людства.

1

Узагальнення

3

Тема 12. ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ

Слов’яни напередодні Великого переселення народів.

Історичні джерела з історії слов’ян. Прабатьківщина слов’ян. Суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов’ян.

Сусіди давніх слов’ян.

Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. Готи та гуни на теренах України.

Слов’яни під час Великого переселення народів.

Напрямки розселення слов’ян. Зародження слов’янських народів, зокрема українського.

Учень (учениця):

називає час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів; народи, що населяли територію України в ІІІ ст. до н. е. — VІ ст., особливості речових пам’яток давніх слов’ян; основні історичні джерела з історії давніх слов’ян, заняття давніх слов’ян, головних персонажів слов’янської міфології; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов’ян;

показує на карті територію розселення склавинів і антів, напрямки вторгнення готів і гунів; напрямки та території розселення слов’ян під час Великого переселення народів;

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Велике розселення слов’ян», «давні слов’яни», «венеди», «анти», «склавини»;

наводить приклади взаємин слов’ян з готами і гунами та Візантією;

визначає вплив Великого розселення слов’ян на формування сучасних східнослов’янських народів.

1

Узагальнення

1

Резервний час

2

Узагальнювальне повторення

загрузка...
загрузка...