Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

12-й клас (70 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні й інтернет-ресурси.

Україна в умовах біполярного світу у 50-х — першій половині 80-х років XX ст.

Україна в умовах загальносвітових та європейських інтеграційних процесів і розпаду СРСР (1985—1991). Процеси демократизації українського суспільства за часів перебудови.

Відновлення незалежності України. Основні тенденції розвитку держави.

Учень (учениця):

визначає і пояснює хронологічні межі основних періодів розвитку українського суспільства у другій половині XX — на початку XXI ст.;

показує на карті кордони сучасної незалежної України, пояснює на основі карти основні тенденції розвитку промисловості та сільського господарства у 50—80-ті роки XX ст.;

характеризує і порівнює основні тенденції розвитку українського суспільства у другій половині XX — на початку XXI ст. з процесами еволюції суспільного та повсякденного життя, із загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку суспільства;

визначає і пояснює на прикладах зміст понять: «відлига», «застій», «перебудова», «дисидентський рух», «визвольний рух», «правозахисний рух»;

визначає прояви впливу системної суспільної кризи в СРСР на повсякденне життя українського населення;

формулює і конкретизує на прикладах особливості розвитку України на різних етапах її існування у другій половині XX — на початку XXI ст.;

визначає та обґрунтовує зв’язки між основними етапами розвитку СРСР і України, європейського та світового співтовариства і України.

6

Тема 1. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (1953—1964)

Внутрішньополітичне становище України в середині 50-х років XX ст. Входження Кримської області до складу УРСР. Стан промисловості та сільського господарства. Соціальне та економічне життя населення.

Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах 1953—1954 рр. ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації суспільного життя. Часткова реабілітація політичних в’язнів. М. Хрущов.

Зміни в управлінні господарством. Розвиток промисловості. Аграрна політика. Нові явища в соціальній сфері. Зрушення в повсякденному житті населення.

Науково-технічна революція. Реформи освіти. Здобутки науки. Відлига в українській літературі та в мистецтві. Шістдесятництво в українській культурі.

Зародження дисидентського руху в Україні, особливості та зв’язок з попередніми формами визвольного руху. Л. Лук’яненко, І. Кандиба, А. Горська, В. Чорновіл, І. Дзюба та ін. Антирелігійна державна політика радянської влади.

Учень (учениця):

характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України на початку 50-х років XX ст.;

описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з процесами лібералізації суспільства;

описує прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства, зіставляє різні точки зору щодо процесів лібералізації в Україні та дає їм власну оцінку;

визначає зв’язки між процесами лібералізації суспільства, особливостями політичного життя та явищами у розвитку культури та духовного життя;

визначає сутність і значення дисидентського руху, характеризує особливості його зародження в Україні та його вимоги у порівнянні з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу;

аналізує явища суспільного життя, визначає причини та наслідки лібералізації;

характеризує основні тенденції в розвитку культури та її вплив на українське суспільство;

доводить, що процеси лібералізації та дисидентський рух вплинули на зростання національної самосвідомості.

2

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (СЕРЕДИНА 60 — ПОЧАТОК 80-х років ХХ ст.)

Конституційний устрій УРСР. Русифікація.

Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років XX ст. Посилення бюрократичного централізму. Економічне становище УРСР у 70-х — на початку 80-х років XX ст. Матеріальний рівень життя населення.

Зміни в соціальній та національній структурі населення. Здобутки і проблеми розвитку соціальної сфери. Привілейоване становище партійно-державної номенклатури. Повсякденне життя населення.

Освіта. Здобутки і проблеми науки. Розвиток літератури. Форми діяльності дисидентів, їх політичні вимоги та боротьба за національне визволення. Суперечливі тенденції в розвитку українського мистецтва. Духовне життя і моральні цінності суспільства.

Активізація опозиційного руху в другій половині 60 — на початку 70-х років XX ст. Форми діяльності дисидентів, їхні політичні вимоги, боротьба за національне визволення.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність та зв’язки між головними подіями періоду застою в Україні;

пояснює на основі карти основні тенденції економічного і соціального розвитку України у 60—80-х роках XX ст.;

характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 60 — першій половині 80--х років XX ст.;

порівнює реформи часів М. Хрущова з реформами другої половини 60-х років XX ст., визначаючи їх причини та наслідки;

визначає, пояснює поняття «застій», висловлює власні судження щодо цього періоду життя України;

характеризує та порівнює основні вимоги дисидентського руху в Україні в умовах лібералізації суспільства з вимогами другої хвилі опозиційного руху наприкінці 60 — у 70-х роках XX ст., співвідносить його прояви з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу;

описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з кризовими процесами у суспільстві періоду застою;

аналізує різні точки зору щодо оцінки періоду застою і його проявів в Україні;

визначає власну позицію у питанні про системну кризу радянського суспільства, зв’язки між цими процесами та особливостями політичного життя й суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя в Україні;

характеризує і пояснює основні чинники, особливості й тенденції розвитку культури другої половини 60 — середини 80-х років XX ст.;

висловлює і аргументує власну точку зору щодо кризи суспільної свідомості та початку формування подвійної моралі радянського суспільства;

виявляє розуміння про дисидентський рух як нову форму визвольного руху в Україні.

2

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 3. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ТА РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (1985—1991)

Перебудова та її особливості в Україні. Чорнобильська катастрофа.

Стан економіки. Рівень життя населення. Розгортання страйкового руху.

Гласність та лібералізація. Зрушення у політичному житті України. Пожвавлення громадської активності. Масовий національно-демократичний рух, його форми та вимоги. Формування багатопартійної системи.

Формування національних громадських організацій і об’єднань. Релігійне відродження.

Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад 1990 р. Декларація про державний суверенітет України. Загострення політичного протистояння. Україна у загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р. Спроба державного перевороту в СРСР.

Проголошення незалежності України, Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність головних подій періоду перебудови в Україні та відновлення незалежності;

складає синхроністичну таблицю подій в Україні, в Європі, у світі;

показує на карті кордони незалежної України.

На основі різних джерел інформації:

характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 80 — на початку 90-х років XX ст.;

аналізує та порівнює явища суспільного життя кінця 80 — початку 90-х років ХХ ст., визначаючи причини активізації соціально-політичного життя населення;

зіставляє різні точки зору щодо процесів перебудови в Україні та дає їм власну оцінку;

визначає та характеризує причини відновлення незалежності України, розпаду СРСР, аргументує власну позицію;

визначає та описує становище в Україні після розпаду СРСР;

порівнює процеси і явища суспільного життя в Україні та інших регіонах СРСР у цей період, визначає спільне та особливе;

характеризує і пояснює основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства на початку 90-х років XX ст.;

описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з процесами перебудови суспільного життя, відновлення незалежної України;

визначає зв’язки між процесами перебудови радянського суспільства та особливостями політичного та соціально-економічного життя українського суспільства;

визначає зв’язок між дисидентським та масовим національно-демократичним рухом.

2

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 4. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Державотворчі процеси: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні. Становлення інституту президентства в Україні. Формування партійно-політичної системи.

Участь населення в державотворчих процесах. Значення прийняття Конституції України (1996).

Стан економіки після розпаду СРСР. Реформування економіки. Роздержавлення, приватизація. Фінансова система України. Соціальне та економічне становище населення. Еміграція.

Основні тенденції розвитку економіки в другій половині 90-х років XX ст. Повсякденне життя. Пошуки шляхів стабілізації на початку XXI ст.

Здійснення аграрної реформи. Включення населення у ринкові відносини. Інтеграція української економіки в європейський та світовий економічний простір. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння. Україна в міжнародних організаціях. Участь у миротворчих акціях. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці XX — на початку XXI ст.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність головних подій періоду розбудови незалежної держави;

пояснює на основі карти співвідношення політичних сил в Україні, показує на карті території України, навколо яких періодично виникає напруженість у відносинах із сусідніми державами.

На основі різних джерел інформації:

характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України в 90-х роках XX — на початку XXI ст., зіставляє різні точки зору щодо процесів розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та дає їм власну оцінку;

визначає та характеризує основні напрямки зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції;

описує зміни в повсякденному житті та свідомості населення, визначає їх взаємозв’язок з перетвореннями суспільного життя;

визначає власну позицію щодо суперечливих процесів розбудови незалежної держави в Україні, зв’язки між ними та особливостями політичного й економічного життя;

характеризує і пояснює основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства кінця XX — початку XXI ст.;

висловлює і аргументує власну точку зору щодо перспектив економічного, політичного і соціального розвитку України.

2

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 5. ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ТА КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XX — НА ПОЧАТКУ XXI ст.

Демографічні зміни. Соціальна диференціація суспільства. Міжнаціональні відносини. Ціннісні орієнтації населення.

Особливості розвитку культури в Україні. Модернізація національної системи освіти. Основні тенденції розвитку науки. Здобутки української літератури і мистецтва. Фізична культура, спорт. Досягнення українських спортсменів. Досягнення і проблеми української культури на початку XXI ст.

Особливості релігійного життя України в умовах незалежності. Взаємовідносини державної влади та релігійних конфесій.

Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля. Екологічні проблеми початку

XXI ст.

Учень (учениця):

показує на карті основні місця і території, пов’язані з сучасним розвитком освіти, науки та мистецтва.

На основі різних джерел інформації:

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, етносоціальні, культурні та інші процеси цього періоду;

порівнює ідеї та цінності, характерні для радянської культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українського суспільства;

оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну культуру;

порівнює шляхи і прояви процесів духовного й національного відродження українського народу з аналогічними процесами в постсоціалістичних країнах та державах колишнього СРСР, які виникли в 90-ті роки XX — на початку XXI ст.;

визначає і характеризує основні тенденції етносоціального та культурного життя України, дає їм власну оцінку.

2

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 6. Україна В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Україна в умовах глобалізації. Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво. Розвиток засобів масової комунікації та інформації. Інтеграція України у світовий інформаційний простір. Україна в європейському і світовому гуманітарному і освітньому просторі. Участь України у міжнародних програмах обміну та проектах співробітництва в галузі освіти, науки, культури та гуманітарної взаємодії.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність подій, пов’язаних з участю України у світових процесах глобалізації та інтеграції.

На основі різних джерел інформації:

характеризує зміни в житті українського суспільства та діяльності держави в умовах глобалізації та інтеграційних процесів;

зіставляє різні точки зору щодо визначальних векторів інтеграції України у світове співтовариство та оцінює власні судження;

описує здобутки України в царині інтеграції в європейський, світовий, гуманітарний та освітній простір.

2

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 7. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX — НА ПОЧАТКУ XXI ст.

Особливості економічного і соціального розвитку краю в 50—70-х роках XX ст. Зміни в повсякденному житті населення. Політичне, духовне і культурне життя, звичаї, традиції, побут.

Особливості економічного, соціального і культурного розвитку краю в першій половині 80-х років XX ст. Проблеми та протиріччя процесу перетворень у другій половині 80-х років XX ст. Прояви соціальної активності населення. Зміни в повсякденному житті населення.

Соціально-економічне і політичне життя краю за незалежності. Особливості розвитку освіти, науки, культури.

Учень (учениця):

хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;

показує на карті просторові межі краю і описує його адміністративно-територіальний устрій у другій половині XX — на початку XXI ст., характеризує на основі карти найважливіші особливості та прояви соціально-економічного й культурного життя, що відбувалися на території краю;

описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації;

характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

2

Узагальнення

1

Резервний час

9

Повторення до державної підсумкової атестації (зовнішнього незалежного оцінювання)

4

Резервний час