Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Український історичний журнал - травень - червень - 2012

Біобібліографія кримознавства / За ред. А.А.Непомнящого. - Вип.1-14. - К.; Сімферополь, 2004-2011

Сучасний стан українського історіографічного процесу, який зберігає ще чимало рис традиціоналістського історієписання XIX—XX ст., вимагає пошуку адекватних інтелектуальним викликам форм та методів конструювання історіографічного простору. Особливо актуально це не лише в масштабах цілої держави та її «політики історичної пам’яті», але й у вертикальному розрізі — формуючи якісно нову історіографічну реальність у реґіональному та локальному вимірах. Тож на порядок денний виходить завдання вибудовування рівнозначних реґіональних «історіографічних відповідей» із погляду використання всього асортименту сучасних методологій, і, що не менш важливо, з позиції якісних новацій в організації самого наукового процесу.

У цьому контексті доречно звернути увагу на цікавий у багатьох аспектах історіографічний досвід, що реалізується впродовж останнього десятиліття в кримському реґіоні. Ідеться про продовжувану серію наукових праць «Біобібліографія кримознавства», яка видається з 2004 р. за ініціативою й науковою редакцією доктора історичних наук, професора Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського Андрія Анатолійовича Непомнящого. В основі її лежить ідея відновлення забутих імен подвижників вивчення історичного минулого Кримського півострова. У книгах, що вже побачили світ у рамках серії, реалізується багатоаспектна локальна історична реконструкція окремого реґіону перш за все в історіографічному, історико-персонологічному та культурологічному вимірах.

Тематична спрямованість, стилістика викладу та просвітницькі завдання серії продовжують кращі традиції історіографії Північного Причорномор’я XIX — початку XX ст., крокуючи в руслі таких відомих видань, як «Записки Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей», «Відомості Таврійської вченої архівної комісії» та ін. Тим самим серія «Біобібліографія кримознавства» виконує ще одне надважливе завдання, слугуючи своєрідним інтелектуальним «містком» між двома епохами.

Утім, при збереженні загальних культурно-просвітницьких установок із працями попередників, інтелектуальна матриця проекту істотно відрізняється від видань дореволюційної доби. Насамперед це обумовлено відмінностями в методології та організації наукових досліджень, адже на відміну від позитивістської історіографії XIX — початку XX ст. книги серії здебільшого побудовані за проблемно-дослідницьким принципом. Кожен випуск по суті є фундаментальним дослідженням конкретної маловивченої проблеми історії та історіографії Криму. У науково-організаційному плані випуски відрізняються ще більш помітною унікальністю й новизною з огляду на те, що дореволюційні видання з історії півострова здебільшого являли собою або тематичний ряд публікацій окремих видатних ентузіастів, наприклад А.І.Маркевича, або ж продукт колективних зусиль членів учених товариств, ґубернських архівних комісій тощо.

Натомість рецензована серія заснована, як видається, на абсолютно іншому принципі - широкої репрезентації дослідницької діяльності конкретної наукової школи, у даному випадку кримознавчої. Судячи з усього, саме з позицій цієї важливої обставини серія «Біобібліографія кримознавства» вже зайняла свою особливу нішу в інтелектуальному просторі Криму. Можна назвати чимало імен його відомих істориків, але до кінця XX ст. ми не мали прецедентів становлення та розвитку «справжніх», так би мовити, наукових шкіл із кримознавчих студій, адже книжковий ряд, що належить одному, навіть дуже «плодовитому», дослідникові не може замінити собою праці наукової школи, яка символізує відтворення інтелектуальних дискурсів та ретрансляцію історичної інформації від одного покоління до іншого. На нашу думку, започаткований А.А.Непомнящим видавничий проект ефективно виконує ці функції.

В інформаційному плані випуски серії «Біобібліографія кримознавства» відрізняються найширшим діапазоном. Хронологія ж досліджень охоплює період від кінця XVIII ст. до другої половини XXст., тобто понад 200 років кримської історії. Більшість книг присвячена проблемам розвитку історичного краєзнавства (вип.3-5, 7, 10, 12-13), етнографічних (вип.2, 6, 9), пам’яткоохоронних (вип.11), статистичних (вип.1) досліджень, адміністративної діяльності (вип.8), історичної мемуаристики (вип.14).

Провідне місце в тематиці серії займає історична біографістика, причому як в індивідуальному, так і колективному ракурсах. Окремим діячам присвячено вип.3, 8-9. Просопографічний характер мають вип.1-2, 4, 6-7, 12-13. У капітальному двотомнику А.А.Непомнящого сформовано найбільш репрезентативний на сьогодні колективний портрет дослідників кінця XVIII - середини XX ст. Зокрема, ґрунтовно висвітлено внесок таких подвижників-кримознавців, як В.Ф.Зуєв, І.-Г.Георгі, П.І.Кеппен, М.Н.Мурзакевич, А.Л.Бертьє-Делаґард, І.А.Линниченко, В.В.Григор’єв, І.Н.Березін, Н.І.Веселовський, Ф.Ф.Лашков, В.Д.Смирнов, А.Н.Самойлович. 

У цьому ж ключі виконано низку інших досліджень, що побачили світ у книжковій серії. Зокрема, у монографії С.В.Громенко представлено просопографічний портрет польських мандрівників кінця XVIII - початку XX ст.

Таким чином, у результаті реалізації видавничого проекту відбувається не просто відтворення пласта біоісторіографічних студіювань на реґіональному рівні, а самі ці дослідження виходять на якісно нові горизонти світопізнання, будучі безумовно успішною спробою створення «колективної біографії» представників наукових співтовариств, що займалися вивченням Криму з кінця XVIII по XX ст. включно. Спробою, якій на сьогодні немає аналогів у реґіональному історіографічному просторі Південної України та Криму.

Серед безсумнівних здобутків серії «Біобібліографія кримознавства» хотілося б відзначити її крос-культурний характер. Ураховуючи історичну полікультурність кримських теренів книги серії націлені на максимально повне охоплення історичної спадщини всіх етносів і культур реґіону. Окрім відповідної спадщини домінуючого російсько-українського населення виділимо також праці, спеціально присвячені кримськотатарській (вип.2, 9-10), польській (вип.14) і чеській (вип.6) проблематиці. На основі аналізу змісту чотирнадцяти випусків серії, що вже побачили світ, можна зробити висновок, що методологічною основою представлених у ній досліджень стала культурна поліфонія Кримського півострова - реґіону, де за останні століття проявилася можливість реалізації відповідного потенціалу багатьох етносів.

Виокремимо й таку рису книжкової серії, як багаторівневість досліджень. При спільності домінантного об’єкту - історичний реґіон Криму - у працях застосовуються різні методології - від описових краєзнавчих до історії ментальностей, соціальної психології, історії інтелектуального конструювання «образів простору» тощо. «Біобібліографія кримознавства» сформувалася як поле для синтезу досягнень вітчизняної та застосування новітніх підходів західної й пострадянської історіографії. На наш погляд, саме реалізація методологічних принципів і підходів, закладених в основу даної серії, може виступати дієвим засобом подолання методологічного традиціоналізму історико-краєзнавчих досліджень Півдня України на сучасному етапі. У певному сенсі поява самої серії стала своєрідною альтернативою поки ще домінуючому в регіональному просторі Південної України дискурсу краєзнавчого історієписання, який тяжіє до позитивістських установок.

Загалом є всі підстави стверджувати, що з реалізацією видавничого проекту «Біобібліографія кримознавства» виразно сформувався унікальний історіографічний феномен, аналогів якому в реґіональному соціокультурному просторі, принаймні Криму й Південної України, немає. Спираючись на традиції попередників упорядникові серії та її авторам удалося створити такий книжковий доробок, який, окрім власне дослідницької функції, відіграє ще й важливу роль репрезентації та актуалізації культурної спадщини реґіону у сучасній інформаційній мозаїці Східної Європи. Хочеться щиро побажати нашим кримським колеґам нових подвижницьких кроків і нових кримознавчих історичних праць - не менш цікавих, ніж ті, що вже побачили світ!