Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Науково-методичний журнал - Вересень 2013

СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Контроль якості результатів навчання - одна з найважливіших проблем методичного характеру. Саме тому посилення уваги до цієї проблеми зумовлене не стільки бажанням визначити рівень знань учнів та рівень якості викладання, скільки потребою удосконалити всю систему навчання.

Контроль та оцінювання знань, умінь і навичок учнів - невід’ємний структурний компонент навчального процесу. За умови правильної організації навчально-виховного процесу контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно виявляє прорахунки в навчальному процесі та слугує їм запобіганню. Добре організований контроль знань учнів забезпечує демократизацію навчального процесу, його інтенсифікацію та диференціацію навчання, допомагає вчителеві отримати об’єктивну інформацію про хід навчально-пізнавальної діяльностіучнів.

Контроль полягає у визначенні обсягу, рівня та якості засвоєного навчального матеріалу, виявленні прогалин у знаннях, уміннях і навичках окремих учнів та всього класу для внесення необхідних коректив у процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів, форм організації.

Складовою контролю є перевірка, завдання якої - виявити рівень знань, умінь і навичок в учнів та порівняти їх з вимогами, певними навчальними програмами. У такому разі контроль проводитьсявиключно з метою оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Заключним актом контролю є виставлення вчителем певної оцінки (балів).

Розглянемо основні функції контролю, передбачені системою аналізу та оцінювання знань, умінь і навичок учнів: навчальна, стимулююча, діагностична, виховна та оцінна.

Навчальна функція контролю виявляється в забезпеченні зворотного зв’язку як передумови підтримання дієвості та ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб’єкти - учитель і учень. Тому система навчання може ефективно функціонувати лише за умови наявності прямого і зворотного зв’язків.

Діагностична функція контролю та оцінювання знань, умінь і навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів.

Стимулююча функція зумовлюється психологічними особливостями людини, що проявляються в бажанні отримати оцінку результатів певної діяльності, у тому числі й навчальної.

Виховна функція полягає в тому, що контроль та оцінювання навчальної діяльності впливають на формування в учнів ряду соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, наполегливості, дбайливості тощо.

Оцінювання діяльності учнів може відбуватись у двох напрямах. В одному - оцінюється процес діяльності учнів, робиться висновок про її якість, ступінь активності учня. У другому - результат навчальної діяльності учня [5].

Окрім цих основних функцій контроль може також виконувати функції управління та планування.

Функція управління в процесі контролю є унікальною. Вона визначається тим, якою мірою забезпечується грамотне проходження навчального процесу за допомогою контролю. У процесі контролю реалізується і функція планування. Її значення полягає в тому, якою мірою за допомогою контролю можна досягти ефективності в плануванні засвоєння матеріалу, використання прийомів навчання, змісту навчальної діяльності учнів, власної навчальної діяльності, а також у плануванні об’єктів і прийомів контролю.

Процес контролю та оцінювання навчальної діяльності учнів має здійснюватись з додержанням принципів систематичності, об’єктивності, диференційованості, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог, доброзичливості. Оцінюючи знання учня, учитель має володіти педагогічним тактом, виявляти високий рівень педагогічної культури.

Залежно від дидактичної мети застосовуються різні види контролю в навчанні: попередній, поточний, повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний.

Попередній контроль має діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми, засвоєння якої ґрунтується на раніше вивченому матеріалі, учитель має з’ясувати рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх, аби успішно рухатися вперед.

Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування вмінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив ще К. Ушинський: «Хороші дидакти те йроблять, що без кінця повторюють і кожного разу додають щось нове». Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткострокової в довготривалу пам’ять.

Тематичний контроль пов’язаний з перевіркою рівня знань, умінь і навичок учнів, що стосуються обсягу пєвного розділу чи великої теми.

Періодичний контроль передбачає з’ясування обсягу знань учнів з тих або інших питань відповідно до вимог програми.

Підсумковий контроль проводиться для визначення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу наприкінці навчального року або по завершенні вивчення навчальної дисципліни. Це проводиться у формі заліків, екзаменів.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок з кількох суміжних дисциплін, що забезпечують комплексний підхід до формування світогляду учнів. Наприклад, можна з ясувати рівень знань в учнів з історії, літератури, народознавства, що стосується певної історичної епохи [2].

Таким чином, контроль знань учнів - важлива проблема теорії і практики навчання. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою навчального процесу.