Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Науково-методичний журнал - Вересень 2013

ВИКОРИСТАЙТЕ НА УРОЦІ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ІСТОРІЇ ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ ЗНАНЬ В УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ 

Вивчення шкільних предметів у їх взаємозв’язку - природний процес, зумовлений логікою навчання. У свій час відомий педагог Я. Коменський зазначав: «Усе, що перебуває у взаємному зв’язку,повинно викладатися у такому зв’язку». Цьому сприяє міжпредметна інтеграція, яка дає можливість комплексно вивчати різними предметами одну проблему, застосовувати методи однієї навчальної дисципліни у вивченні інших, оволодіти інтелектуальними, практичними, загально-навчальними, спеціальними способами діяльності з набуття знань, спрямувати навчально-виховний процес на підготовку учнів до самоосвіти, життєтворчості, рефлексії, соціальної активності, самореалізації в різних видах діяльності.

Інтегровані заняття розвивають потенціал підлітків, спонукають їх до активного пізнання, осмислення й знаходження причинно-наслідкових зв’язків. Вони знімають стомлюваність, напруження в учнів за рахунок переключення на інші види діяльності, підвищують пізнавальний інтерес до предметів, що інтегруються, сприяють розвитку уяви, уваги, а також формуванню оцінних суджень, комплексного підходу до вивчення окремих тем і навчальних предметів. При цьому поглиблюється й розширюється логічність знань, засвоєних під час вивчення окремих дисциплін, активізується мисленнєва діяльність дитини.

На нинішньому етапі розвитку освіти міждисциплінарна інтеграція та міжпредметні зв’язки як дидактичний елемент інтеграції є важливою умовою організації освітнього процесу, засобом комплексного підходу до навчання та виховання. Актуальність таких зв’язків зумовлена сучасним рівнем розвитку науки з чітко вираженою потребою в інтегруванні суспільних і технічних знань, у поєднанні теорії з практикою. Адже навчити учнів використовувати теоретичні положення різних наук для аналізу і пояснення реальних об’єктів і явищ, для виконання практичних завдань, з якимивони стикаються, - одне з важливих завдань навчального процесу. Міжпредметні зв’язки якраз і посилюють взаємодію всіх дидактичних цілей, завдань і принципів у процесі навчання, підпорядковуючи їх проблемі формування цілісної системи знань. Вони сприяють залученню школярів до системного мислення, розширюють сферу пізнання, поєднуючи елементи знань із різних дисциплін; забезпечують системність в організації предметного навчання, спонукають учителя до самоосвіти, творчості.

Умови реалізації таких зв’язків:

1) узгодити в часі вивчення відповідних тем інтегрованих навчальних предметів;

2) забезпечити єдність в інтерпретації загальнонаукових і спільних для предметів, що інтегруються, понять і термінів;

3) узгодити методику проведення занять, скоригувати навчальні завдання та визначити способи їх досягнення.

Навчальний процес із використанням міжпредметних зв’язків ґрунтується на принципах: відповідності шкільним програмам і завданням освіти; доступності учням; новизни, науковості; послідовності;системності; цілісності; логічності, оптимальності, особистісної зорієнтованості.

Прийнято вважати, що інтегруванню підлягають споріднені предмети, скажімо фізика і математика, історія та література або історія і географія. Пєвною мірою інтегрувати можна будь-які навчальні дисципліни, якщо вони взаємодіють між собою. Так, історія легко інтегрується з математикою, яка надає їй більше конкретики; літературою, що додає художньо-емоційного забарвлення історичним подіям, образотворчим мистецтвом, яке засобами живопису колоритно ілюструє їх, та іншими навчальними дисциплінами. Одним з таких є і трудове навчання, що ознайомлює учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища. Основна мета предмета - сформувати технічно й технологічно освічену особистість, підготовлену до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційного суспільства, виробити в неї навички творчої діяльності, виховати культуру праці. Мета і завдання сучасної історичної освіти полягають у формуванні в учнів історичних знань, що є основою їх світоглядних позицій, ознайомити з історичним минулим людства та його соціальним досвідом, розвинути в них історичне мислення. Названі цілі не тільки не суперечать, а, навпаки, логічно доповнюють одна одну, створюючи у комплекс важливих завдань, розв’язати які покликаний освітній процес.

Автори не ставлять за мету розробити інтегрований курс зазначених навчальних дисциплін. Спираючись на власний досвід роботи, ми переконуємо в наявності зв’язків між предметами, які доцільновикористовувати для формування творчої особистості школяра. Здобуваючи комплексні знання, він вміло та ефективно поєднуватиме їх в своїй інтелектуальній, трудовій діяльності.

Включаючи в заняття з трудового навчання завдання та питання з історії (і навпаки), вчитель допомагає глибше сприйняти та осмислити матеріал, що вивчається, створити цілісний образ певної події.

Урок, на якому поєднується зміст різних предметів, а учні включаються в різні види діяльності, вважається інтегрованим. Його особливість - подання блоків знань з різних предметів, підпорядкованих одній темі. Інтегрування історії та трудового навчання дає можливість проводити як інтегровані уроки, так і використовувати міжпредметні зв’язки. Ми надаємо перевагу міжпредметним зв’язкам.

Розподілимо їх за функцією у формуванні знань:

1) застосування знань, здобутих під час вивчення історії для опанування нових знань, умінь і навичок (ЗУН) з трудового навчання;

2) застосування ЗУН з трудового навчання при вивченні історії;

3) отримання і подальший розвиток нових ЗУН з обох інтегрованих дисциплін, їх систематизація та узагальнення.

Специфіка занять, що ґрунтуються на міжпредметних зв’язках, полягає в тому, що вони проводяться вчителями двох або кількох навчальних предметів. Тому важливо продумати методику їх проведення, заздалегідь визначити зміст навчального матеріалу, види діяльності з кожного предмета, обсяг матеріалу, що подається, послідовність його вивчєння, чітко сформулювати навчальну мету і завдання, обрати методиі засоби, що сприятимуть цілісному вивченню матеріалу.

Як правило, на інтегрованому занятті важливо створити передумови для різнобічного розгляду пєвного поняття, явища, події, точніше підготувати дітей: збудити їхню уяву, розвинути інтерес дотеми, активізувати словник, особистий досвід дітей.

Наприклад, інтегруючи уроки історії та трудового навчання, учитель праці допомагає їм правильно обрати й застосувати прийоми трудової діяльності під час виконання творчих практичних завдань, методи дослідження і відтворення історичних об’єктів, подій та образів. А викладач історії здебільшого спрямовує свою роботу на формування конкретних історичних знань, на розвиток історичногомислення. Дидактичний принцип міжпредметних зв’язків є важливим, але допоміжним засобом навчання. Тому в тандемі «історик - трудовик» перший є теоретиком, а другий - практиком, що спирається на досвід учнів, їхні знання з історії (який вигляд мав той чи інший історичний предмет чи споруда, з яких матеріалів виготовлявся, чим прикрашався), використовує наочні посібники (макети, муляжі), які допомагають розвинути просторову уяву й технічне мислення учнів. Міжпредметні зв’язки при цьому виконують роль збудника інтересу як до історичної події чи факту, так і до трудової діяльності. Складова кожного предмета залежить від змісту матеріалу, що розглядається.

При цьому слід враховувати, що учень набуває корисної інформації не тільки на уроках, а й з телевізійних передач, кінофільмів, Інтернету, художньої літератури, газет і журналів. Тому доцільнопропонувати йому ці джерела знань, підказувати, де можна знайти відповідну інформацію.

У процесі інтегрування навчальних предметів можна використовувати різноманітні види зв’язків: репродуктивні, пошукові, творчі (за способом засвоєння та відображення); двопредметні та багатопредметні (за широтою охоплення); послідовні, супутні, перспективні (за часом використання); однобічні, двобічні, різнобічні (за способом взаємозв’язку предметів); епізодичні, постійні,систематичні (за способом реалізації); урочні, позаурочні, тематичні (за способом організації навчального процесу); індивідуальні, групові, колективні (за формою організації роботи) тощо.

Часто таким урокам передують випереджувальні домашні завдання, постановка проблемних завдань чи створення ситуації для моделювання, коли учень перетворюється з об’єкта навчання на суб’єкт, виконує та розв’язує поставлені завдання; створює власні моделі ситуацій та предметів, встановлює зворотний зв’язок - ставить запитання вчителеві.

Серед труднощів, з якими можна зіткнутися під час підготовки до інтегрованих занять, - необізнаність із програмою з предметів, що інтегруються, відсутність досвіду в реалізації міждисциплінарнихзв’язків. Та за бажання ці труднощі легко усуваються. Потрібно завчасно проаналізувати програми та календарне планування з обох предметів, підібрати теми й запитання, дотичні за змістом,визначити мету й дидактичні цілі, яким підпорядковуються види діяльності.

Мета інтегрованих занять:

• отримання нової інформації, формування нових знань;

• розвиток та удосконалення опорних ЗУН;

• введення нового елемента знань у систему раніше засвоєних;

• застосування набутих у творчій діяльності вмінь;

• підготовка до сприймання нового матеріалу, формування нових умінь.

Треба зазначити, що методика використання міждисциплінарних зв’язків як у вивченні історії, так і під час опанування навичок трудової діяльності не може вважатися самодостатньою, вона доповнюється іншими точними прийомами. Але така діяльність має багато переваг: увага школярів чіткіше зосереджується на певній історичній події, явищі, факті, реалізується їх задум на практиці - вони виготовляють вироби та макети, які можуть бути не тільки підтвердженням здобутих знань, а й наочним матеріалом (макетом, моделлю), дуже дефіцитним у сучасній школі.

З’ясуємо, спираючись на власну практику, ефективність впливу міжпредметних інтеграційних зв’язків історії та трудового навчання на формування цілісної системи знань учнів 5-6 класів.

Досвід показує, що правильно побудована інтеграційна робота у період переходу школярів з початкової до середньої ланки, коли в їхньому житті відбувається багато відчутних змін, які не завждипозитивно впливають на дитячий організм, сприяє активній розумовій діяльності, глибшому засвоєнню матеріалу, розвитку творчого мислєння та уяви, зміцненню контактів учнів між собою та з учителями.

Як уже зазначалося, таке заняття потребує ретельної підготовки. Воно є ефективним лише за умови, що школярі, з одного боку, заздалегідь опанували матеріал підручника історії, ознайомилися здеякими історичними джерелами, навчилися їх аналізувати та узагальнювати, а з другого - оволоділи відповідною технологією малювання, навичками елементарного креслення, випилювання, конструювання та моделювання, виготовлення виробів з фанери, деревини чи металу.

Тому до учня висуваються такі вимоги: зрозуміти матеріал, вміти трансформувати здобуту на уроці історії інформацію у задуманий виріб; аргументувати і пояснити власний творчий намір; мати уявлення про інструментарій та засоби виконання завдання, початкові вміння роботи з цим інструментарієм та матеріалами.

Зі свого боку вчитель поступово готує дітей до участі у інтеграційному занятті. Виділимо кілька етапів такої підготовки:

I. Підготовчий. Під час цього етапу вчитель історії має поставити перед учнями загальне творче завдання, а вчитель праці - визначити можливості його втілєння.

II. Діагностичний. Учитель історії перевіряє в учнів знання з теми, що вивчається, учитель трудового навчання з’ясовує рівень сформованості вмінь і навичок роботи з обраними інструментами та матеріалами, затверджує загальний план дій, учні пропонують способи і засоби виготовлення виробу.

III. Практичний. Виконання завдання згідно з вимогами як з боку вчителя історії (відповідність часові, стилю, особливостям культурного розвитку), так і з боку вчителя трудового навчання (наявність ескізу роботи, необхідних інструментів І матеріалів, уміння працювати з ними, додержання правил тєхніки безпеки).

IV. Творчо-аналітичний. Учні аналізують, як та за допомогою чого реалізували творчий задум, характеризують труднощі, з якими довєлося зіткнутися, відповідають на запитання вчителя та однокласників,вислуховують їхні думки і коментарі з приводу виробів (щодо успіхів і помилок) та їх відповідності поставленому завданню.

На будь-якому з етапів у дітей можуть виникнути труднощі, потреба в учительській консультації. Ці проблеми є робочими, ніяк не перешкоджають впровадженню інтеграції в навчальний процес іпри належній координації дій вчителя та учнів легко розв’язуються.

Водночас комплексний підхід до здобування знань спонукає дитину до діяльності, що випереджає рівень її розвитку, потребує поглиблення знань, розвитку здібностей, застосування творчого потенціалу. Це можливо лише в тому разі, коли рушійною силою є пізнавальний інтерес, що змушує займатись діяльністю із захопленням, поки не оволодіє потрібними знаннями і навичками майстерності. А якщо до цього додати можливість отримання гарних оцінок з обох предметів, що надзвичайно важливо для так званих середнячків, які на звичайному уроці не завжди можуть виявити знання та вміння, стає зрозумілою ефективність і психологічна цінність таких уроків.

Напрями застосування комплексного підходу до навчання:

• урочна діяльність: інтегровані уроки та заняття з використанням міжпредметних зв’язків;

• варіативна складова навчального плану: варіативний модуль з трудового навчання, факультативи, спецкурси;

• позакласна робота: секції, гуртки, клуби та студії в межах навчального закладу;

• позашкільна робота: будинки дитячої творчості, гуртки та секції у інших позашкільних закладах освіти;

• самостійна та самоосвітня діяльність учнів: домашні та випереджувальні завдання.

Комплексне і систематичне використання інтеграції сприяє розвитку таких зв’язків: змістово-інформаційних (фактологічних, понятійних, теоретичних), операційно-діяльнісних (логічних, порівняльних,узагальнювальних), практичних (трудових, конструктивно-тєхнічних, розрахунково-вимірювальних), пізнавальних (загальнонавчальних), ціннісно-орієнтаційних (оцінних, комунікативних, художньо-естетичних, світоглядних), організаційно-методичних та інших.

Наведемо приклади використання міжпредметних зв’язків у 5 класі на основі чинних у 2010/2011 навчальному році міністерських програм для загальноосвітніх навчальних закладів з курсів «Вступ до історії України» та «Трудове навчання». Слід зазначити, що нова програма зтрудового навчання побудована за модульною системою і складається з інваріантних (обов’язкових) та варіативних (на вибір) частин. Інтегруючи предмет з історичним курсом, ми враховували обидві частини.

Баріант 1. 

 

Вступ до історії України

Трудове навчання

Тема

Княжа Русь-Україна

Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком (інваріантний модуль «Технічні види праці»).

Конструювання та виготовлення виробів з фанери

(інваріантний модуль «Технічні види праці»)

Зміст теми

Київська держава за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Золоті ворота, Десятинна церква, Софійський собор та Києво-Печерська лавра - символи Русі

Планування роботи з виготовлення виробу (вибір зразка, конструкційного матеріалу, інструментів). Технологічний процес. Деталі. Способи виготовлення деталей заданої форми з різних матеріалів: різанням, пилянням, штампуванням, литтям.

Способи з’єднування деталей: склеюванням, на цвяхах. Підготовка заготовок до роботи. Розмічання: за шаблоном, копіюванням. Реалізація завдання (випилювання з фанери та ДВП, обпилювання, шліфування). Оздоблення виготовленого виробу

Запитання та завдання учням

• Які вам відомі найдавніші пам’ятки княжої Русі-України?

• Коли і на честь чого їх було збудовано?

• Опишіть, як виглядали історичні пам’ятки. Якій меті слугувало їх будівництво?

• Які сюжети зображувалися на стінах та мозаїках споруд? Чому?

• Які заклади діяли при церквах і соборах і чому їх можна вважати не тільки духовними, а й культурно-освітніми центрами Русі?

• З яких історичних джерел ви здобули інформацію про Десятинну церкву, Софійський собор та Києво-Печерську лавру?

• Чи можна вважати цю інформацію достовірною? Чому?

- З яких будівельних матеріалів були споруджені найвідоміші пам’ятки княжої Русі-України?

- Назвіть відомі вам способи з’єднування елементів споруд.

- Якими матеріалами та за допомогою яких технік вони оздоблювалися?

- Чи використовували будівельники технічні пристрої? Чому?

- Які відомі вам сюжети про культурно-історичні пам’ятки можна вважати реальними, а які - вигаданими? Чому?

- З яких доступних вам матеріалів можна виготовити макети культурних пам’яток давнини? Чому саме з них?

Творче завдання

Спираючись на власні знання з історії та навички з трудового навчання, виготовити з фанери чи ДВП випилюванням плоский макет однієї з найдавніших культурних пам’яток княжої Русі

Варіант 2.

 

Вступ до історії України

Трудове навчання

Тема

Боротьба давньої Русі з кочовиками. Русь-Україна і монгольська навала

Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком.

Конструювання та виготовлення виробів з фанери

(інваріантний модуль).

Основи технології обробки тонкого листового металу. Проектування, виготовлення та оздоблення виробів (варіативний модуль «Технологія обробки тонкого листового металу»)

Зміст теми

Міжусобні війни та початок занепаду Київської держави. Боротьба стародавньої Русі з кочовиками (половцями). Володимир Мономах та його походи проти половців. Любецький з’їзд князів. Монгольська навала. Облога та падіння Києва. Золота Орда

Конструкція виробу. Метали (залізо, мідь, алюміній), сплави (сталь, чавун) та їх використання. Технологія виготовлення виробу з тонкого листового металу. Площинне розмічання (за шаблоном, зразком), припуск. Різання тонколистового металу ножицями. Обпилювання плоских поверхонь. Згинання металу. З’єднування деталей

Запитання та завдання учням

• Чому стали можливими перемоги кочовиків у боротьбі з київськими князями?

• Що вам відомо про половців та їхні спустошливі походи на Русь?

• Якому князеві та завдяки чому вдалося розбити половецькі орди?

• Що стало головною причиною монгольської навали на Русь?

• Що вам відомо про організацію ординського війська?

• Розкажіть про облогу монголами Києва.

• Чому русичі зазнали поразки?

- Охарактеризуйте озброєння та зовнішній вигляд руського воїна-дружинника, що воював з кочовиками.

- З чого були виготовлені його обладунки і зброя?

- Чим монгольські воїни відрізнялися від русичів? Які обладунки вони мали?

- Чому саме така зброя використовувалась у ХІІ-ХІІІ ст.?

Творче завдання

На тонколистому металі намалювати на вибір ескіз військового спорядження (зброї, захисних обладунків, щита) руського воїна чи монгольського ординця. Вирізати заготовку і оздобити її

Варіант 3.

 

Вступ до історії України

Трудове навчання

Тема

Козацька Україна. Виникнення українського козацтва на Запорізькій Січі

Основи технології виготовлення дерев’яної іграшки (варіативний модуль «Технологія виготовлення дерев’яної іграшки»)

Зміст теми

Заселення Дикого поля і виникнення Запорізької Січі. Вільні озброєні люди - козаки. Організація життя на Січі, Запорізька Січ - козацька республіка. Побут, звичаї козацького товариства

Види матеріалів для виготовлення дерев’яної іграшки. Інструменти та обладнання. З’єднування деталей. Оздоблення іграшки.

Виготовлення простої дерев’яної іграшки

Запитання та завдання учням

• Чому саме Дике поле стало місцем, яке заселяли козаки?

• Що вам відомо про походження назви «козак»? Звідки пішла назва «Січ»?

• Коли, де і хто заснував першу Січ? Який вигляд мала Січ? З яких матеріалів вони будувалися?

• Назвіть органи влади на Січі. Як вони формувалися і які питання вирішували?

- Який зовнішній вигляд мав український козак?

- У що він був одягнутий?

- З чого виготовлялися необхідні для козацького життя одяг та побутові предмети

і чому саме такі матеріали використовувалися для їх виготовлення?

- Чи відрізнялися представники козацької старшини від рядових козаків? Чим?

Творче завдання

Спираючись на історичні знання та трудові уміння й навички, створити шаблон та виготовити з дерева іграшку (на вибір) «Український козак-січовик» або «козацький ватажок - гетьман». Розфарбувати іграшку відповідно до історичних фактів та особливостей епохи

Варіант 4.

 

Вступ до історії України

Трудове навчання

Тема

Козацька Україна. Козацькі клейноди як пам’ятки історії

Основи технології виготовлення дерев’яної іграшки (варіативний модуль «Технологія виготовлення дерев’яної іграшки»)

Зміст теми

Козацькі відзнаки „- клейноди. Булава, бунчук, печатка, корогва. їх символіка та призначення

Матеріали, інструменти та обладнання для виготовлення дерев’яної іграшки. Виготовлення, з’єднання деталей та оздоблення іграшки

Запитання та завдання учням

• Що вам відомо про козацькі відзнаки-символи?

• Які козацькі клейноди ви знаєте? Для чого вони використовувались?

• Чи можна вважати козацькі клейноди зброєю? Які саме?

• Символом чого слугувала булава і кому вона вручалася?

- З яких матеріалів виготовлялися козацькі клейноди?

- Який вигляд мала булава? Для чого її використовували?

- Охарактеризуйте, з яких матеріалів виготовлялись інші козацькі клейноди і яке вони мали призначення

Творче завдання

Ознайомившись з історією, характеристиками і призначенням козацьких символів, виготовити з дерева деталі будь-якого козацького клейнода за вибором: пернач, бунчук, литаври. З’єднати деталі у виріб, оздобити його фарбою та лаком

Варіант 5.

 

Вступ до історії України

Трудове навчання

Тема

Україна сучасна. Державні символи України

Основи технології ажурного випилювання. Проектування, виготовлення та оздоблення виробів (варіантний модуль «Технологія ажурного випилювання»)

Зміст теми

Україна - незалежна держава. Акт проголошення незалежності України. Президент України. Конституція - основний Закон держави. Державні символи України

Ажурне випилювання як вид оздоблення виробів. Прийоми та способи випилювання. Способи з’єднування деталей Складання візерунка з шаблонів. Підготовка заготовок. Способи перенесення малюнка. Правила випилювання. Оздоблення виробу ажурним випилюванням

Запитання та завдання учням

• Що відносять до державних символів? Навіщо державі потрібна символіка?

• Що вам відомо про державні символи України? Коли і ким їх було затверджено?

• Що таке Державний герб і для чого він використовується?

• Чому на Державному гербі України використано таке зображення?

• Якій інформації про трактування значення елементів Державного герба України ви найбільше довіряєте і чому?

- Що вам відомо про правила створення гербів?

- З яких матеріалів вони, як правило, виготовляються? Чим оздоблюються?

Творче завдання

З урахуванням вимог до створення гербів та предметів і символів, зображених на них, випиляти з фанери пилочкою та лобзиком за шаблоном герб України. Розфарбувати виріб і покрити лаком

Окрім наведених прикладів можна також виявити міжпредметні зв’язки і в інших темах. Так, творчим завданням з теми «Побут, звичаї козацького товариства» може бути виготовлення з дерева або фанери предметів народного побуту (стіл, лавка, ослін, мисник). Можна запропонувати учням випиляти з листа фанери силуети відважних козацьких ватажків чи фрагменти героїчних битв козаків зпоневолювачами під час вивчення тем «Доба героїчних походів і козацьких повстань. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний» та «Національно-визвольна війна українського народу в середині ХVІІст.». Секрет високої активності, а звідси і гарної успішності учнів на таких уроках - прагнення продемонструвати власні вміння, здібності, реалізувати особисте і неповторне творче «я» як у викладі знань з історії, так і в реалізації трудових умінь і навичок.

У 6 класі міжпредметні зв’язки використовуємо не тільки на уроках, а й у позаурочній діяльності: на заняттях гуртків і факультативів. Так, гурток з технічної праці «Умілі руки», щофункціонує в навчальному закладі, активно працює в історичному напрямі. На заняттях діти виготовляють аплікації та рельєфні різьблення по дереву на тему «Життя первісної людини»; із каменю та дерева - перші знаряддя праці (сокири, рубила, скребки). Засвоївши технологію стругання деревини, з циліндричних заготовок за допомогою рубанка виготовляють зброю: списи, стріли, наконечники, шаблі; роблять макети жител, а пізніше - і стародавніх міст чи їх кварталів. З глини виготовляють таблички, на яких писали школярі Межиріччя. Для уроку «Мандрівка у Стародавню Грецію» вигадують зразки посуду, який начебто належить майстрам афінського кварталу «Керамік», з фанери створюють емблеми Олімпійських ігор давнини, розмальовуючи їх фарбами та покриваючи лаком.

У взаємозв’язку можна вивчати такі теми:

• з історії: «Освоєння давньою людиною теренів Європи»; «Виникнення рільництва і скотарства»; «Господарське і повсякденне життя у Давньому Єгипті»; «Релігія, міфологія, культура Давнього Єгипту. Піраміди»; «Релігія і культура стародавніх Індії та Китаю»;

• з трудового навчання: Розділ 1. Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки за зразком (Види тонколистового металу та дроту. Властивості. Добір та підготовка матеріалу. Технологія обробки тонколистового металу та дроту). Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу або дроту. Вибір об’єкта проектування. Особливості і прийоми різання тонколистового металу ручними і важільними ножицями. Прийоми різання дроту кусачками. З’єднування деталей виробу; варіативні модулі: «Технологія ажурного випилювання»; Технологія обробки тонкого листового металу»; «Технологія виготовлення дерев’яної іграшки».

Спостерігаючи за учнями на інтегрованих заняттях, можна побачити, як «оживає» сухий матеріал підручника, як навчальний процес набуває елементів змагальності, як школярі незвичним способом залучаються до розв’язування конкретної історичної ситуації, як із шматка дерева, фанери, тонколистового металу виходять цікаві художні речі історичного характеру.

Усім відоме дитяче прагнення не просто займатись діяльністю, а виділитись чимось з гурту, що піднесло б дитину в очах інших. Міжпредмет- на інтеграція якраз і задовольняє це прагнення.

Тож викладений матеріал дає підставу стверджувати, що інтеграція навчальних предметів у цілому та використання в навчальному процесі міждисциплінарних зв’язків історії та трудового навчання зокрема є надзвичайно важливими, оскільки відображають тенденцію набуття учнями знань, умінь і навичок за допомогою комплексної розумово-інтелектуальної, художньо- естетичної та практично-трудової діяльності. Вони застосовують знання з одного предмета під час вивчення іншого, трансформуючи та приводячи їх до певної системи. Завдяки цьому підвищується рівень навчання та мотивація діяльності дітей, що сприяє розвитку в них діалектичного та критичного мислення, умінь узагальнювати знання з різних предметів, виробленню в них цілісної картини сприйняття.