Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Науково-методичний журнал - Вересень 2013

УРОК НА ТЕМУ «КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО»

Мета уроку: ознайомити учнів з діяльністю князя Володимира, його внутрішньою та зовнішньою політикою; визначити роль діяльності Володимира у зміцненні держави на Русі; з’ясувати загальні особливості язичництва і християнства та відмінності між ними, а також передумови запровадження християнства та його значення як державної релігії; розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам; розвивати шанобливе ставлення до історичного минулого, виховувати почуття гордості за свій народ на прикладі життя йдіяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування та вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта «Київська Русь у ІХ-ХІ ст.», зображення князя Володимира, підручник, мультимедійна презентація.

Основні терміни: культ, релігія, монотєїзм, язичництво, реформи, намісництво, пантеон, Перун, християнство.

Основні дати:

980-1015 pp. - князювання Володимира Великого;

981 p. - приєднання земель волинян і хорватів;

985 p. - похід проти волзьких булгар;

988 p. - проведення адміністративної реформи;

988 p. - запровадження християнства.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

• складати характеристику князя Володимира як особистості і державного діяча; визначати роль історичної особистості в історії;

• працювати з різними історичними джерелами;

• аналізувати історичні документи;

• визначати особливості християнства та язичництва;

• формулювати та аргументувати свою позицію;

• пояснити історичне значення хрещення Русі.

План

1. Дитячі на юнацькі роки майбутнього князя.

2. Прихід його до влади.

3. Територіальне зростання Київської Русі за Володимира.

4. Реформи князя Володимира.

5. Запровадження християнства на Русі.

6. Внутрішня і зовнішня політика.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Київської Русі. Давайте пригадаємо деякі загальні запитання історії цієї давньоруської держави.

- Який племінний союз був засновником Київської Русі?

- Назвіть перших київських князів. Представниками яких династій вони були?

- Яка династія закріпилася в Київській Русі наприкінці ІХ ст.?

- Назвіть перших князів династії Рюриковичів.

- Хто з них не вів воєн, а хто й з коня не злазив?

- Хто з київських правителів прийняв християнство і намагався запровадити його на Русі?

- Якою була віра в русичів?

- Чи об’єднувала вона їх?

Гра «Відгадай князя за описом».

1) Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято йшов.

Та на Дніпровських на порогах Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу,

Якого князя хан розбив? - Чекаю відповідь я вашу!

(Святослав)

2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати...

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи,

Цього не в праві ми забудь.

(Княгиня Ольга)

3) Він був грозою Царгорода,

Прибив свій щит там на врата І вигідну уклав угоду -

Йшла дань на руські всі міста.

Але пророцтво волхви склали,

Що від коня свого помре.

Сміявся, бо не знав, що з черепа змія ужалить.

Давно було це, та легенда ще живе.

(Олег Віщий)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави - Володимиром, якого народ охрестив Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква - Святим, історики - Великим, а період його князювання став початком розквіту Київської держави.

Проблемне запитання уроку. За що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити роль князя в історії Київської держави, у ході уроку ми складемо його історичний портрет як державного діяча-реформатора.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Історія зберегла для нас цікаву легенду про народження та дитячі роки Володимира. Княгиня Ольга, як відомо, жорстоко помстилася древлянам за смерть свого чоловіка Ігоря. Вона взяла до свого двору полонянку Малушу, доньку древлянського князя Малка Любечанина, за легендою - рідного брата відомого руського богатиря Добрині, і та вірно служила своїй господині при князівському палаці, вела велике господарство. Красуню помітив юний князь Святослав і закохався в неї. Малуша відповіла взаємністю, але сувора мати заборонила синові одружуватись на полонянці, хоча й знатного роду. В інтересах держави Ольга прагнула одружити сина на дочці візантійського Імператора. Незабаром Малуша народила сина Володимира, якого в неї відібрали, а саму вигнали геть з князівського двору. Свої дитячі роки хлопчик провів при дворі княгині Ольги, яка й стала його вихователькою.

Батько Володимира - Святослав, як відомо, більшу частину свого життя проводив у військових походах. А задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі міста руські: Ярополка посадив у Києві,Олега - на дрєвлянській землі, а Володимира - у Новгороді. Після смерті батька в 972 році між його трьома синами розпочалась міжусобна боротьба за владу.

• Пригадайте, що таке міжусобна боротьба.

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де правив Володимир. Володимир зібрав військо з числа варягів, відвоював Новгород І пішов на Київ. А в980 році став єдиновладним князем Русі.

Проте, заручившись підтримкою чужинців, він пообіцяв заплатити їм грошову винагороду - по дві гривні за кожного киянина. Але обіцянку не виконав. Побоюючись за долю Русі, коли після встановлення миру найманці почали чинити безчинства, він здійснив воєнну реформу, замінив найманців руськими дружинниками, а чужинців вигнав з Русі.

Першим завданням Володимира було об’єднання всіх східнослов’янських племен з центром у Києві, тобто зібрати всі землі, завойовані його батьком Святославом.

Володимир зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи. Загальна площа держави досягала 800 тис. квадратних кілометрів. Отже, кордони Київської Русі завдяки вдалим походам князя, заселені волинянами І хорватами у 981 p., а також проти волзьких булгар у 985 p.,в’ятичів, ятвягів та інших сусідів простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги на сході, від Чудського, Ладозького озер на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні.

А тепер давайте охарактеризуємо самого князя, спираючись на опис його зовнішності, наведений А. Ладинським у книжці «Як пав Херсонес».

Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підборіддям на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перснями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, із зеленими ременями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Як ви думаєте, що то було за зображення?

Це тризуб - нинішній герб нашої держави. Як виявляється, він був символом ще Київської Русі за часів Володимира. Бо за часів його правління Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир прийняв відповідні символи держави.

Тризуб карбувався тоді й на руських монетах - златниках і срібляниках, які теж були започатковані Володимиром Святославичем. Це золоті й срібні монети, на лицьовому боці яких було зображення князя, а на зворотному - Христа Спасителя. Пізніше срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

Знаючи, як непросто досягти влади, Володимир провів ще одну реформу. Яку саме, про це у фрагменті літопису (Аналіз документа).

«...Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка від чехині - Вишеслава, а ще від однієї - Святослава і Мстислава, а від болгарки - Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити - одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших - у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: «Недобре, що мало городів коло Києва». І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од в’ятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав...»

• Про що ми дізналися з документа?

Учні з допомогою вчителя перелічують.

Володимир провів адміністративну реформу. Владу племінних князів, що чинили опір центру, передав своїм синам, яких посадив на певні місця - намісництво. Тим самим укріпив державу і ліквідував незалежність місцевої влади. Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами. Він збудував багато міст-фортець - заслонів на шляху до Києва, створивши міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Одним із головних завдань Володимира упродовж усього його правління була спроба консолідувати племінні князівства навколо Києва. Тому відразу ж після отримання князівської влади у 980 p., за підтримки свого дядька по матері - легендарного Добрині, він спробував це зробити, зібравши в Києві пантеон головних язичеських племінних богів - Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла, Мокоша, Велеса. Звичайно, головне місце зайняв Перун-Один, покровитель династії, боярства і дружини. Йому було встановлено величну статую зі срібною головою та золотими вусами.

Язичницька реформа мала на меті:

• підкреслити незалежність Русі від християнської Візантії;

• укріпити становище великого князя як головного воєначальника держави, оскільки на чолі пантеону став бог військових успіхів;

• зменшити вплив найманих дружинників-варягів, частина яких була християнами, а решта - скандинавськими язичниками.

Однак культ Перуна, як верховного божества пантеону, радше нагадував приєднаним до Києва племенам про поразку їхніх божеств, а тому ніяк не сприяв омріяній єдності. Тому київський князь дедалі більше схилявся до прийняття єдинобожжя. Стояло лише питання вибору. Після тривалих вагань Володимир зупинив свій вибір на православ’ї (християнстві) - віровченні найвпливовішої держави тогочасного світу - Візантії.

Виконати задум допомогли обставини: законному імператорові Візантії Василю II загрожувала катастрофа, і він звернувся по допомогу до київського князя. Той погодився, але за умови, що Василь II віддасть йому руку своєї сестри Анни. До угоди був внесений ще один пункт - Володимир зобов’язувався охреститися разом з усім народом своєї країни.

Навесні 988 p. армія русів розбила збройних повстанців і повернула трон імператорові, але той не квапився віддавати сестру за варвара. Однак збройний похід Володимира на Херсонес (Корсунь), коли місто було здобуте й сплюндроване, а до Константинополя надіслана погроза вчинити зі столицею імперії те саме і хрещення самого князя, зробили візантійського володаря поступливішим.Тож, отримавши обіцяну дружину, Володимир відбув з нею до Києва.

А далі процитуємо літописця: «і коли прибув, повелів поскидати кумирів - тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями. Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці - багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде.». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду... а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається...»

Таблиця

Так у 988 p. Володимир запровадив християнство на Русі. Давайте разом з’ясуємо відмінності нової релігії від язичницької, заповнивши таблицю.

Історичне значення прийняття християнства.

- Сприяло зміцненню влади великого князя, посилило зв’язки між окремими частинами держави.

- Сприяло розвитку храмового зодчества та іконопису, мозаїки, фресок, а також освіти, культури, мистецтва.

- Було впроваджено слов’янську писемність (кирилицю).

- Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі, сприяло активізації економічних, політичних і культурних зв’язків з іншими країнами.

Християнська віра змінила Володимира. Відтепер на зміну Володимирові-завойовнику приходить Володимир-будівничий. Він почав будувати міста на берегах Десни, Остра, Трубежу, Сули, Стугни. Русь піднімалася. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя зводилися християнські храми. Першими постали церква святого Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква у Києві.

Десятинна церква Водночас виростали й палаци великого князя, його резиденції. Величний ансамбль споруд князівського центру з’явився на київському дитинці. «Град Володимира» зайняв площу майже 10 га, тоді як «град Аскольда» мав площу близько 3 га. Це будівництво продовжувалось до самої смерті Володимира. Навпроти Десятинної церкви було збудовано головний палац, де жив Володимир зі своєюродиною. Вісь центрального приміщення у вигляді башти точно збігалася з віссю Десятинної церкви. То була гармонія влади і церкви, закладена в архітектурі.

Можна ще багато розповідати про цього князя-реформатора, але й того, що вам уже відомо, достатньо, щоб відповісти на проблемне запитання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим? (Учні висловлюють свої думки).

А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Юрій Шкрумеляк.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу до Карпат -

І від моря аж по Волгу.

Став «Великий» панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ - мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І побивши печенігів -

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві Божій!

V. Закріплення вивченого.

Заповнення схеми. Учитель називає дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні розкривають його зміст.

Князь Володимир Святославович:

1) завершив ...................... (об’єднання слов’янських племен);

2) підкорив ...................... (в’ятичів, радимичів);

3) переміг ...................... (печенігів);

4) побудував ...................... (міста-фортеці, Десятинну церкву);

5) заснував ...................... (м. Володимир-Волинський, м. Переяслав);

6) упорядкував ...................... (управління державою);

7) прийняв ...................... (християнство);

8) укріпив ...................... (давньоруську державу);

9) розвивав ...................... (культуру, освіту, торгівлю);

10) чеканив ...................... (злотники, срібники).

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання. Скласти розповідь на тему «Як хрестили Русь» та кросворд до теми.