Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Науково-методичний журнал - Липень - Серпень 2013

 РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити лише тоді, якщо сформувати покоління людей, які і мислять, і діють по інноваційному. Ось тому й приділяється значна увага загальному розвитку особистості, її комунікативних здібностей, самостійності у прийнятті рішень, креативності, критичності та культури мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок.

Чим зумовлюється пізнавальна активність? Насамперед метою, яка усвідомлюється учнем, стає для нього актуальною і значимою. Звідси випливають мотиви пізнавальної діяльності, основними з яких є: потреба розширити свої знання, пізнати нове, оволодіти певним умінням, бажання виявити самостійність, виконати завдання без сторонньої допомоги, творчо їх опрацювати. Самостійна робота - основа формування креативної особистості. Це вид діяльності, спрямований на актуалізацію знань учнів, розвиток умінь планувати, систематизувати, контролювати й регулювати власну навчальну працю. Він спонукає до пошуку певної інформації та вивчення додаткових джерел.

Особливість самостійної роботи як активного методу полягає в тому, що її основу становлять дії, які виконуються учнем без допомоги, тобто він сам обирає способи виконання цих дій, здійснює операції, контролює їх відповідно до поставленої мети. Іншою особливістю самостійної роботи є самоконтроль - одна з важливих форм саморегуляції діяльності учнів. Неможливо досягти результатів, якщо не контролювати своїх дій. Учень має звертатись до таблиці, словника, довідника, подумки формулювати відповідь. З діями самоконтролю пов’язана і третя особливість - оцінна діяльність, яка відіграє важливу роль у процесі саморегуляції. Учені-методисти стверджують, що вона має формуватись на основі змістових оцінок викладача, колективнооцінної діяльності всіх учнів у класі.

Самостійна робота завжди завершується певним результатом (виконано завдання, розв’язано задачі, написано твір, заповнено таблицю, побудовано графік, підготовлено відповіді на запитання тощо). Оскільки ці результати досягаються учнем самостійно, цінність і значимість їх більша порівняно з тими, які здобуваються в спільній діяльності. В індивідуальних результатах завжди виявляються не тільки рівень знань, а й самостійність учня, особистісний стиль його діяльності, творчий або стандартний підхід.

Самостійна робота організовується на будь-якому етапі уроку, в позаурочний час, під час проведення дослідницької роботи, у процесі підготовки до олімпіад і конкурсів. Уміння дослідника розвиваються поступово, пізнавальні вміння формуються ще з молодшої школи. У 5-6 класах діти вміють користуватися довідковим матеріалом, складати план відповіді за матеріалом параграфа підручника, виділяти структурні елементи наукових знань, реалізовувати прості проекти, працювати з додатковою літературою, бібліотечним каталогом, складати просту бібліографію. З 6 класу діти працюють з письмовими історичними джерелами, пишуть історичні твори або оповідання («Один день з життя неандертальця»; «Чому загинула трипільська культура?»; «Я - фараон»; «Тяжка доля єгипетського воїна»; «Я - афінянин»; «Я - римлянин»; «Один день з життя грецького хлопчика (дівчинки)»; інтерв’ю з історичним діячем і т. д.).

З 7-8 класу учні пишуть доповіді, порівнюють різні точки зору, висловлюють власну. У 8 класі вводяться елементи роботи з рефератом, учні вчаться робити висновки та узагальнення на основі матеріалу кількох джерел, розділяти текст на основні змістові частини, виділяти головні думки, складати тези та плани матеріалу першоджерел.

З 9 класу учні опрацьовують інформацію з Інтернету, правильно її аналізують і систематизують, готують реферати, вміють формулювати тему і визначати мету, складати списки літератури та робити власні висновки. Ці вміння добре розвиваються під час написання творів-роздумів або есе («Хто для мене Іван Мазепа?»; «Чи був президентом М. Грушевський?»; «Що я можу зробити для України?»; «Я - українець»; «Голодомор 1932-1933 рр. - геноцид українського народу»; «Чи є депутати слугами народу?»; «Закони - якорі держави»; «Вірю в Україну»; «Що означає бути патріотом?»; «Я - людина»; «Права людини і відповідальність»; «Я засуджую тоталітаризм за...»; «Чи потрібен я Україні такий, яким є сьогодні»; «Чи потрібен нам сьогодні культ героїв Крут для створення ідеології державної розбудови?»; «Чому важливим є для України визнання в світі голодомору 1932-1933 рр. як геноциду?»; «Чому питання про голодомор не об’єднує українське суспільство?».

Творчі роботи, що потребують використання кількох видів діяльності, є найскладнішими. У процесі такої діяльності яскраво проявляється творчий потенціал дитини. Такі роботи можуть охоплювати: розв’язування теоретичного або проблемного завдання, складання запитань до вікторини, кросвордів, ребусів, написання характеристики особистості, пов’язаної з темою, використання публікацій у програмі Publisher,мультимедійні презентації.

Творчі роботи спонукають учнів до опрацювання великої кількості різноманітної літератури (журнальних статей, історичних монографій, довідкової літератури, історичних словників тощо). У майбутньому це допоможе їм у написанні рефератів та курсових робіт у ВНЗ.

Найціннішим у творчій роботі є визначення проблемного питання і спроба вирішити його.

Достатньо складною формою творчої роботи є виконання учнівського проекту, який потребує значної підготовчої роботи, опрацювання великої кількості матеріалів, багато часу. Але плюсів більше: в учнів формуються навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності, вони стають основними дійовими особами навчального процесу, вчаться самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, оцінювати власні дії і дії своїх товаришів. Найпоширенішими проектами є дослідницькі та інформаційні. Корисними є проекти з історії рідного краю, які створюються в рамках проекту «Народна пам’ять: ХХ століття». Учні стають авторами історії рідного краю, відкривачами невідомих широкому загалу її сторінок. Цим напрямком проектної діяльності може займатися історична секція шкільного наукового товариства.

Робота над проектом «Народна пам’ять: ХХ ст.» складається з міні-проектів: «Голодомор» - дослідження на основі спогадів (у записах) очевидців голодомору 1932-1933 рр.; «Родом з нашого краю» - історія Дніпропетровщини ХХ ст. в особах; «Історія мого села» - історія населених пунктів сільської місцевості на Дніпропетровщині; «Так було» - дослідження окупаційного періоду на Дніпропетровщині в роки війни; «Правда і міфи» - дослідження «білих плям» в історії Дніпропетровщини радянського періоду.

У вивченні історії рідного краю та суспільних дисциплін у цілому разом з традиційними технологіями навчання використовуються величезні можливості комп’ютерних технологій, таких, як: MS Office, текстовий редактор MS Word, програми MS PowerPoint, MS Explorer, MS Photoshop, MS MapPoint, Publisher. Вибір ІКТ залежить від поставлених завдань. Комп’ютер у навчальному процес - це і засіб спілкування, і засіб створення проблемних ситуацій, і партнер, і джерело інформації; він контролює дії учнів.

Створюючи Інтернет-сайти, веб-сторінки учні набувають відповідних креативних навичок. Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення, що є пріоритетним напрямом інтелектуального розвитку людини.

Творче мислення охоплює такі навички: проведення мисленого експерименту, самостійного використання знань для розв’язування нової задачі, комбінування відомих методів, комплексного підходу до проблеми, передбачення можливих результатів встановлення причинно-наслідкових зв’язків, інтуїтивного розв’язування проблеми.

Матеріали проектів можна зібрати у портфоліо. Комп’ютерні технології дають можливість створювати електронні портфоліо.

Творчі можливості дитини реалізуються під час проведення нестандартних уроків: урок - творчий звіт, урок-вернісаж (уроки з історії культури), урок-подорож, урок-експедиція, урок - ділова гра, урок-КВК, урок - круглий стіл, урок-конференція. урок-суд, урок-екскурсія, лабораторно-практичний урок.

Особливим видом творчості є підготовка до олімпіад і конкурсів різних рівнів. Учитель пропонує учневі щотижневий план роботи, за яким він самостійно працює, а потім доопрацьовує з учителем складні чи незрозумілі питання. Складними завданнями у підготовці до історичних олімпіад є розгорнуті творчі завдання, що потребують не тільки знань історичних компетентностей, а й нестандартності, креативності мислення. Тому важливо такі завдання опрацьовувати на уроках, задавати як домашні письмові завдання з подальшим обговоренням.

Ефективним способом розвитку творчих здібностей у дітей є предметні тижні. У рамках тижнів історії та правознавства реалізовуються і міжпредметні зв’язки. Діти виготовляють стіннівки: самостійно підбирають для них матеріал, створюють колажі, пишуть вірші, репортажі, художньо оформляють. Художні конкурси включають конкурси малюнків, плакатів, листівок, Publisher-публікацій. Готуючись до інтелектуальних конкурсів, діти додатково працюють над пошуком цікавої, креативної інформації, створюють історичні костюми (конкурси «Міс Історія» і «Містер Історія», історичні інсценізації), творчо підходять до презентації образів історичних діячів. Саме під час проведення тижня історії найефективнішою є технологія групової творчої справи. Це можливість реалізувати не тільки навчальні творчі здібності, а й літературні, образотворчі, музичні, ігрові, технічні.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка