Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Науково-методичний журнал - Червень 2013

ВИКОРИСТАЙТЕ НА УРОЦІ

ЗАСІДАННЯ ІСТОРИЧНОГО КЛУБУ ДО 1025-річчя ХРЕЩЕННЯ РУСІ

Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про визначну в українській історії подію - хрещення Русі; вдосконалювати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, обстоювати власну думку; виховувати логічну компетентність учнів.

Обладнання: інтерактивна дошка, ноутбук, кіно- і фото-матеріали, роздавальний дидактичний матеріал.

Учитель. Сьогодні засідання історичного клубу присвячено такій темі, як хрещення Русі князем Володимиром Великим. Зверніть, увагу на дошку, на якій зазначено епіграф нашого засідання. Як ви можете його розтлумачити? Чи розкриває він тему нашого засідання?

Вогнем та мечем охрестив він слов’ян - За скільки років? - оцінить не берусь, З заклятих поганців зробив християн, Щоб рівною стала всім Київська. Русь.

О. Олесь

Дякую командам за відповіді, а тепер давайте, користуючись історичним хронографом, вирахуємо, скільки років минуло з тієї події до наших днів і який ювілей наша країни визначатиме в цьому році (Відповіді, команд).

Ми з вами знаємо, що Русь була хрещена князем Володимиром у 988 р,, але до нього цю спробу, як стверджують історики, робили й інші правителі Русі. Хто це намагався зробити, давайте дізнаємось з фрагмента фільму «Сказание о хрещений Руси» (серія 20). Під час перегляду, запам’ятовуйте дати, події, імена, географічні назви, щоб правильно відповісти на запитання.

Після перегляду фільму учні по черзі називають дати, події, імена, географічні назви, поняття, які запам’ятали (наприклад, Андрій Первозванний, Дніпро, Влахернська церква, язичництво, християнство, покров Богородиці, Аскольд, Ольга, Оттон І, 862 p., 957 p.).

Потім учитель пропонує кожній команді виступити зі своїм повідомленням на тему «Засідання історичного клубу», підготовленим заздалегідь.

Фрагмент пам’ятника княгині Ольги зі зображенням св. Андрія Первозванного

Команда 1. Християнство відоме на Русі ще з давніх-давен. Легенда про Андрія Первозванного, який побував з проповіддю Євангелія на Київських горах (у Скіфії) і поставив там дерев’яний хрест, запевнивши, що в цій державі буде сяяти віра Христова, дає підставу вважати, що християнські місіонери відвідували українські землі ще в перші століття нашої ери.

Відомо також, що готи в Причорномор’ї ще в VI ст. були християнами і мали єпископа. С гіпотеза, що перша спроба охрестити Русь була зроблена князем Аскольдом у 862 р. Після військового походу на Візантію Аскольд послав до Константинополя послів з проханням направити в Русь місіонерів, щоб здійснити святе хрещення. До Києва прибув єпископ і повідав князеві та дружині про християнське віровчення, про дива, що їх творив Син Божий - Ісус Христос. Русичі вимагали доказів, тоді єпископ, помолившись, кинув в огонь Євангеліє, та воно залишилось неушкодженим. «Святе Письмо - нетлінне», - сказав єпископ. І русичі погодились прийняти християнство.

Відомий історик церкви і культури Іван Огієнко допускав, що місія святих Кирила та Мефодія в XI ст. була здійснена на запрошення князя Аскольда з метою хрещення Русі. Сам Аскольд уже був християнином. Проте місія не вдалась.

Команда 2. Майже через сто років досвід Аскольда щодо введення християнства на Русі повторила княгиня Ольга. Щоб підняти авторитет Київської Русі, вона в 957 р. відвідала Константинополь у супроводі майже 100 чоловік свити, де переговорила з імператором Костянтином Багрянородним з питань торгово-економічних відносин, надання військової допомоги Візантією, а також християнізації Русі. Проте, як свідчить літопис, візитом до Константинополя велика княгиня залишилася незадоволеною: не було виявлено до неї належної уваги (довге очікування аудієнції, мізерні дари). Ольга була хрещена самим Константинопольським патріархом і отримала ім’я Олена. Княгиня лояльно відносилась до християн, сама відвідувала храми, молилася, намагалася свого сина Святослава залучити до цієї релігії.

Оскільки Візантійська імперія постійно наголошувала на своїй зверхності, Ольга намагалася вирвати Русь з орбіти впливу Константинополя. У 959 р. вона різко змінює вектор зовнішньої політики: відряджає послів до германського імператора Оттона з проханням направити до Києва єпископів і священиків. Місія латинських місіонерів на чолі з Адальбертом завершилася невдачею: їм загрожувала фізична розправа з боку язичників, і вони змушені були рятуватися втечею.

Ця невдача в релігійній сфері серйозно нашкодила авторитету Ольги, послабивши її позиції. Язичницька опозиція здійснила державний переворот і поклала край тривалому регентству княгині.

Команда 3. У роки правління князя Володимира Святославовича Київська Русь досягла свого найвищого політичного і культурного розвитку, військової могутності. Усі історичні джерела свідчать, що саме за Володимира Великого завершився процес формування те

риторії Київської Русі, визначилися кордони держави, зміцнилася єдність держави. Наявність величезної підвладної території зумовлювала потребу в значних суспільних змінах, спрямованих на консолідацію країни. І однією з таких змін стало проведення релігійної реформи в 980 p., що була спробою модернізувати язичництво.

Володимир намагався створити спочатку пантеон з найбільш шанованих слов’янських племінних богів на чолі з Перуном. Впровадження на Русі культу єдиного бога - громовержця Перуна, який був верховним божеством новгородської землі, відповідало розкладу політичних сил у країні. Адже завдяки новгородській еліті та норманським найманцям він став великим князем київським. Проте навіть модернізована стара релігія не відповідала потребам часу. Впровадження нової державної монотеїстичної релігії стало життєвою потребою.

Учитель. Дякую командам за цікаву інформацію, а тепер ми з вами спробуємо дати відповідь на проблемне запитання: «Чим було мотивовано прийняття Володимиром христианства за візантійским зразком?». Щоб відповісти на це запитання, подивіться уважно фрагмент фільму «Правителі Русі».

Ваші відповіді на проблемне запитання будуть виводитись на екран, і ми разом обговоримо, підтвердимо або спростуємо відповідь кожної команди.

Для переходу до другої частини нашого засідання пропоную послухати вірш Олександра Олеся «Хрещення України».

Ведучий (читає вірш).

Що це в Києві за гомін,

Звідки крики, галас, сміх,

І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх?

Ось Стрибога порубали,

Там Дажбог стоїть без ніг,

Там. в огні горить Сварожич,

Волос теж на спину ліг.

А Перуна на наругу

Прив’язали, до коня

І по вулицях волочать

І катують серед дня.

І в Дніпро Перуна-бога

З сміхом кидають вони:

«Загрими, ще, діду, з річки,

От здивує новинаі»

І поплив по річці ідол,

І, безвладний, зник у млі,

Вчора, ще великий, гнівний,

Найстрашніший бог землі.

Йдуть по вулиці з Почайни,

Ллються тисячі киян,

Б’ється радісно в їх грудях

Серце перших християн.

Учитель. Про яку подію розповідає автор? Коли вона відбувалась і де? Про що вона свідчила? Чим закінчилась? [Відповіді команд).

Потім учитель пропонує відповісти на запитання: «Які наслідки мало прийняття християнства для Русі?». Відповідь учні зазначають на розданих аркушах паперу методом «Продовжіть речення». Для цього відводиться до 5 хв [Команди працюють і потім по черзі зачитують відповіді).

Учитель. А тепер уявіть собі, що ви живете в той період, коли відбувалось хрещення Русі. Як би кожен з вас вчинив у такій ситуації?

Увечері приходить ваш батько і розповідає, що він був сьогодні біля князівських палат й чув заклик князя усім з’явитись завтра на р. Почайну для хрещення. А потім на майдані він чув проповідь грецького священика, який розповідав про християнське вчення, про те, що в кожному з нас є краплинка Бога, що він нас любить і завжди допоможе знайти сенс нашого життя. Тому він, як голова сім’ї, вирішив, що завтра усі разом мають іти на хрещення. Чи прийняли б ви християнство, чи відмовилися б? Відповідь аргументуйте. [Відповіді команд).

Підбиття підсумків та нагородження команд грамотами.