Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Науково-методичний журнал - Червень 2013

УРОК НА ТЕМУ «УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ГАЛИЧИНІ»

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати передумови створення політичних партій у Галичині;

• аналізувати їх програмні цілі;

• порівнювати програмні цілі політичних партій, виявляючи, що в них спільного й відмінного;

• визначати форми діяльності українських політичних партій.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник: Турченко Ф. Історія України. 9 клас / Ф. Турченко, В. Мороко. - К. ; Генеза, 2009; практичний довідник: Воропаева В. Хрестоматія з історії України / В. Воропаева.- Харків : Весна, 2010. - С. 242244; карта «Українські землі в XIX ст.»; ватман, маркери.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.

• Які етапи проходив український національний рух у другій половині XIX ст.?

• Якими течіями був представлений культурницький етап на західноукраїнських землях?

• Яку мету ставили перед собою народовці та москвофіли?

• У чому виявлялася їх діяльність?

• Яка течія з’явилася в українському русі Галичини в 70-х роках XIX ст.?

• Яку ідеї сповідували галицькі радикали?

• Під чиїм впливом сформувалися їхні погляди?

• Які завдання ставили перед собою галицькі радикали?

• Який важливий крок був зроблений народовцями у середині 80-х років XIX ст.?

• Яке завдання поставила перед собою Народна рада?

• Який етап розпочався в українському національному русі?

III. Мотивація навчальної діяльності.

• Яким способом можна було змінити статус українських земель?

• Як можна було відстоювати свої інтереси в парламенті?

• Що таке партія?

• Які партії європейських країн вам відомі?

• Де з’явилася перша робітнича партія?

• Як називалася ця партія?

IV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Виникнення і діяльність Радикальної партії.

2. Проголошення ідеї політичної незалежності України.

3. Створення Української національно-демократичної партії.

4. Формування Української соціал-демократичної партії.

Розповідь учителя. У 90-х роках XIX ст. відбувалось формування в Галичині політичних партій. Новий матеріал вивчається на основі організації роботи учнів у групах.

Завдання групам (додаток 1).

Група 1. Ознайомлюється з програмою РУРП.

Група 2. Аналізує програму УНДП.

Група 3. Вивчає програму УСДП.

Результати аналізу програм групи оформляють у вигляді таблиці.

Після звіту першої групи - розповідь учителя.

Не всі члени РУРП погоджувалися з ідеєю автономії українських земель. У 1895 р. вийшла в світ брошура Ю. Бачинського «Україна irredenta», в якій обґрунтувалась необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності. Цю ідею підтримали молодші радикали: В’ячеслав Будзиновський, Олександр Колесса.

До програми РУРП було внесено поправку про те, що реалізація соціалістичних ідеалів можлива лише за умови повної самостійності українського народу. (До таблиці вноситься поправка.)

Частина радикалів наприкінці XIX ст. відмовляється від соціалістичних і федералістських ідей, віддаючи перевагу ідеям національної самостійності.

«Все, що йде поза ражи, нації, - се або фарисейство (облудництво) людей, що інтернаціональними. ідеалами, раді, би прикрити, свої змагання. до панування, однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді, би широкими, «вселюдськими» фразами, покрити своє духовне відчуження від рідної нації».

І. Франко

Звіт групи 2 і 3.

Демонструється презентація учениці, яка отримала випереджувальне завдання (додаток 2).

Порівняння програмних засад політичних партій.

• Що було спільного в програмах українських політичних партій?

• Чи вони різнились між собою?

Створення нових груп.

Група 1. Спільне в програмах політичних партій.

Група 2. Відмінне у програмах політичних партій.

Результати, роботи.

Спільне:

1) легальні методи боротьби;

2) обстоювання національних інтересів українського народу;

3) створення самостійної Української держави.

Відмінне:

1) РУРП, УСДП - першорядне розв’язування соціальних проблем; сповідування соціалістичних ідей;

2) УНДП - пріоритет національних питань;

3) РУРП відстоювала інтереси українських селян, УСДП - робітників.

Запитання вчителя. Для чого українська інтелігенція створила партії?

У ході бесіди з’ясовуються основні форми діяльності українських партій:

1) видавнича діяльність (пропагування своїх ідей через газети та журнали);

2) створення місцевих осередків;

3) участь у виборах і парламентська діяльність;

4) організація, масових заходів:

• віче у Львові з нагоди 50-річчя скасування панщини (травень 1898 p.);

• святкування 100-річчя від дня виходу в світ «Енеїди» (жовтень-листопад 1898 p.).

V. Систематизація та узагальнення нових знань.

«В міру того, як національний, український рух у Галичині міцнів і з стадії наївного романтизму переходив до вирішення, завдань культурного, соціального і політичного розвитку народу, літературна і громадська українська діяльність, що велась у ній. місцевими, й українськими силами Росії, набуває все більше значення, для. всіх українських земель. В останнє десятиліття. XIX ст. Галичина, незважаючи. на власні, досить важкі, умови, національного і економічного існування, стає центром українського руху і щодо українських земель Росії відіграє роль культурного арсеналу, де створювались і вдосконалювались засоби, національного, культурного та політичного громадського відродження. українського народу».

М. Грушевський. «Український П’ємонт»

VI. Підбиття підсумків уроку.

Учні висловлюють свої думки щодо досягнення очікуваних результатів.

VII. Домашнє завдання. Опрацювати § 30, повторити § 26-29.

Додаток 1

Завдання для групи 1.

• На основі документа та матеріалу підручника (С. 277-278) проаналізуйте програмні цілі партії у сфері:

а) економіки;

б) політики;

в) культури;

г) національної політики (статус українських земель).

• Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

Із Програми Русько-Української радикальної партії

Зваживши, що теперішні економічні, політичні і культурні потреби нашого простого народу й інтелігенції такі, що обидві наші старші партії - народовська і москвофільська, - при своїх засадах і цілях, не можуть задовольнити ті потреби, ми, русько-українські радикали, порозумівшись приватно в днях 4 і 5 жовтня 1890 p., виступаємо отеє яко нова партія під назвою Русько-Українська партія з ось якою програмою:

А. Програма максимальна:

1. У справах суспільно-економічних вимагаємо до зміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, тобто хочемо коллективного устрою праці і колективної власності засобів продукційних.

2. У справах політичних хочемо повної волі особи, слова, зібрань і братств, друку, забезпечення кожній одиниці, без різниці статі, якнайповнішого впливу на розв’язання всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, країв, у справах, котрі тільки їх стосуються; наділення кожному народові якнайповнішого культурного розвою.

3. У справах культурних стоїмо на грунті позитивної науки, за раціоналізмом у справах віри і реалізмом в штуці (мистецтві), і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всього народу.

Завдання для групи 2.

• На основі документа та матеріалу підручника (С. 279-280) проаналізуйте програмні цілі партії у сфері:

а) економіки;

б) політики;

в) культури;

г) національної політики (статусу українських земель).

• Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

Із Програми Української національно-демократичної партії

У своїй програмі-максимум націонал-демократи висували гасло самостійної, незалежної України «без хлопа і пана від Карпат і до Кавказу», «де б усі частини нашої нації з’єдналися в одну новочасну культурну державу, в одноцільний національний організм». Але в програмі-мінімум ставилося завдання домагатися лише поділу Галичини на дві окремі адміністративні одиниці (краї) - українську і польську, які мали б широку автономію.

«...скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями; ...серед угорських русинів викликати подібний рух національний, який між галицькими і буковинськими русинами».

Націонал-демократи відстоювали рівноправність української мови в адміністративних установах і школах, підтримували вимоги про відкриття українського університету у Львові, українських гімназій, загального виборчого права, а також наділення селян поміщицькою землею, але за викуп.

Завдання для групи 3.

• На основі документа та матеріалу підручника (с. 280) схарактеризуйте програму УСДП за планом:

а) економічна політика;

б) політичний устрій;

в) національна політика (статус України).

• Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

З Програми Української соціал-демократичної партії

«Наша програмна мета ясна. Повна свобода політична, влада народу, демократія; перехід земель і фабрик у власність суспільства, загальне господарювання на користь суспільства; звільнення люду з темноти, доступ для кожного у науці, до освіти...

Боротьба в ім’я ідеалів соціалізму проти пригноблення народу, це також боротьба за звільнення національне. Для того, щоб єдність міжнародного пролетаріату розвивалася повністю, потрібно, щоб кожен народ був господарем в своєму будинку.

.. .Ми домагаємося того, щоб весь народ український виборов собі національну свободу і самостійність політичну; наша мета - вільна держава українського народу, українська республіка.

... Ми далекі від національної ненависті до чужоземців; ми є ворогами шовінізму... Любов до нашого народу зливається в нас в одне ціле з любов’ю до всіх експлуатованих, пригноблюваних, до всіх тих, хто разом з нами готовий йти «назустріч сонцю золотому...»

Додаток 2

Утворення українських політичних партій в Галичині у XIX ст.

Передумови виникнення політичних партій

• наростання економічних, соціальних, національних протиріч;

• радикалізація і політизація національного суспільного руху;

• поглиблення процесу політизації робітників і селян;

• необхідність організаційного згуртування та розмежування політичних сил;

• перетворення Австро-Угорщини в парламентську монархію;

• приклад Європейського суспільного руху.

Партія (від лат. partis - частина, галузь, відділ) - політична організація, яка представляє інтереси певної групи чи верстви й прагне здобути владу чи впливати на неї.

 

 

ЦЕ ЦІКАВО

1 травня 1978 р. японець Наомі УЕМУРА самотужки досяг Північного полюса на собачій запряжці після 54-денного шляху до мети. Прославлений альпініст всі свої сходження й подорожі робив самотужки, немов навмисно випробовуючи долю. Через шість років фортуна відвернеться від нього: при сходженні на найвищу вершину Америки - пік Маккінлі - він зникне безвісти.