Науково-методичний журнал - Травень 2012

До методики викладання теми «культура України 30-х років хх ст.»

На нашу думку, у висвітленні культури України 30-х років ХХ ст.» ключовою є тема «Розстріляне Відродження». Вона забезпечує комплексний підхід до засвоєння історичного матеріалу про встановлення сталінського режиму в СРСР і тоталітарних режимів у Німеччині та Італії. Матеріал цієї теми розширює знання десятикласників про період радянської модернізації 1928-1939 рр., допомагає узагальнити та систематизувати вивчений матеріал з історії України та всесвітньої історії.

Тема корисна тим, що вона дає можливість наголосити на важливості історичних традицій, прагненні українського народу до незалежності, допомагає розібратися у відмінностях тоталітарної та демократичної культур, у репресивних методах влади відносно діячів національної культури. Висвітлені на уроці питання мають сприяти розвитку критичного мислення, формуванню демократичних духовних цінностей і гуманістичних ідеалів школярів.

Матеріал теми найкраще усвідомлюється учнями через постанови проблемного питання на уроці. Учні після пояснення вчителя повинні обрати та обґрунтувати свою точку зору, спираючись на знання попереднього матеріалу (розвиток культури 20-х років, політика українізації, становище культури в тоталітарних державах) та нового опрацьованого. Організована на уроці дискусія дасть змогу її учасникам учитись висловлювати власну думку, підбирати аргументи та факти на її підтвердження, розкривати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій та явищ і з повагою ставитись до іншої точки зору.

Доцільним є використання матеріалу з української та зарубіжної літератури (цитат з творів письменників доби 30-х років, портретів діячів культури періоду «розстріляного Відродження» тощо), музичне оформлення уроку, що допоможе створити певну емоційну атмосферу в класі.

Ефективним типом уроку з даної теми є урок-диспут з постановкою проблемного питання після пояснення вчителя, організації пошукової самостійної роботи (підбір фактів) учнів у групах та дискусії. Доцільно провести обговорення та аналіз результатів діяльності учнів. Бажаним є використання у профільних класах гуманітарного циклу мультимедійних технологій (презентації).

Тема уроку «Розстріляне Відродження» в Україні в 1930-х роках».

Мета:

— ознайомити учнів з ознаками тоталітарної культури;

— розкрити механізм сталінських репресій проти представників української культури;

— скласти уявлення про наслідки і масштаб сталінських репресій в Україні;

— розвивати критичне мислення;

— тренувати вміння учнів узагальнювати, систематизувати та аналізувати здобуту інформацію;

— учитись вести дискусію, висловлювати та аргументувати власну думку, толерантно ставитись до іншої точки зору;

— формувати гуманістичні та демократичні ідеали людини.

Обладнання: підручник, портрети письменників доби «розстріляного Відродження»; твори письменників М. Хвильового, М. Вороного, О. Вишні, Г. Косинки; аудіозапис пісні «Не спи» групи «Мандри».

Основні поняття: сталінські репресії, тоталітарна культура, «розстріляне Відродження».

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів.

Актуалізація знань учнів дасть можливість учителеві налаштувати клас на роботу та безпосередньо підійти до вивчення нового матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя про чинники українського Відродження в 20-х роках ХХ ст., учні називають такі:

1) доба героїчної боротьби українського народу за незалежність 1917-1920 рр.;

2) послаблення тиску центру на Україні в період непу;

3) поява цілої плеяди молодих літераторів, драматургів, художників і літературних спілок різних напрямів;

4) політика українізації та підвищення ролі української мови.

Важливим є зосередженя уваги школярів на згортанні політики українізації наприкінці 20-х років та встановленні сталінського режиму, переслідуванні представників національно свідомої української інтелігенції.

У 1931 р. було заарештовано М. Грушевського, історика М. Яворського заслано на Соловки, де він загинув. Учитель нагадує учням, що культура в тоталітарному суспільстві перебуває під контролем влади і є засобом впливу на маси для формування певної суспільної свідомості, потім пропонує: «Згадайте основні особливості тоталітарної культури в нацистській Німеччині та фашистській Італії».

Учні дають відповіді:

1) державне регулювання офіційної літератури;

2) репресії проти носіїв демократичних ідей у культурі;

3) укріплення тоталітарної влади через пропагандиську культуру.

Таким чином, підходимо до висновку, що після встановлення сталінського режиму влада розпочала утиски творчої інтелігенції - носіїв української національної ідеї. Учитель формулює тему уроку: «Розстріляне Відродження в Україні в 1930-х роках».

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Причини «розстріляного Відродження».

Учитель знайомить учнів з поняттям «розстріляне Відродження». Термін вперше було вжито в 1959 р. Ю. Лавріненком (Розстріляне Відродження. - Париж, 1959).

Розповідь учителя. «Розстріляне Відродження» - це період 30-х років ХХ ст. в історії України, коли переслідувались та знищувались представники української культури. Причини «розстріляного Відродження»:

1) згортання політики «українізації»;

2) встановлення сталінського тоталітарного режиму в СРСР;

3) монополія влади на думку та зміст літературних творів.

2. Репресії щодо діячів української культури.

Розповідь учителя. Характерною особливістю цього періоду стали репресії щодо діячів української культури. Так, у художній літературі політика Кремля диктувала, що письменники є «інженерами людських душ» і мають зректись національних інтересів власного народу. Ця ідея суперечила усім українськими літературно-мистецьким напрямам і течіям, що відрізнялись від соцреалізму.

Цензура, очолена Головлітом та ГПУ-НКВС, розпочала утиски представників української літератури. Незгодні із свавіллям партії та Сталіна митці зазнали жорстоких репресій. У 1933 р. покінчив життя самогубством М. Хвильовий. У грудні 1934 р. за справою так званого Українського центру білогвардійців-терористів було засуджено до розстрілу 28 представників творчої та наукової інтелігенції, серед яких - О. Влизько, Г. Косинка та інші. У довіднику «З порога смерті»

(К. : Радянський письменник, 1991) опубліковано список жертв:

130 письменників розстріляно;

11 - вчинили самогубство, не витримавши знущань;

119 - заслано в табори;

33 - репресовано;

188 - повернулися з ув’язнення з утраченим здоров’ям.

Усіх - 481 жертва, хоча немає достовірності в повноті списку.

Загинули талановиті письменники. Серед них - Д. Фальківський, М. Зеров, М. Семенко, драматург М. Куліш, який був засланий на Соловки і розстріляний у 1937 р., режисер студії «Березіль» Лесь Курбас, художник, засновник школи українського монументального мистецтва М. Бойчук.Це стало великою трагедією для України.

Говорячи про жорстоке ставлення Гітлера до людей з фізичними вадами, не можна забувати про трагедію українських кобзарів і лірників. Народні сліпі співці, переходячи з одного українського села до іншого, несли тугу та біль жертв голодомору 1932-33 років. У грудні 1934 р., скориставшись проведенням республіканської олімпіади міста і села, під Харковом було розстріляно майже 300 українських кобзарів.

Радянська влада ліквідувала всі літературні спілки, створені в 20-х роках, - «ВАПЛІТЕ», «МАРС», «Нову генерацію», мистецьку організацію АРМУ, тощо. Створена сталінським режимом в 1934 р. Спілка письменників радянської України випускала у світ лише твори, які прославляли більшовицьку партію, Сталіна та його діяння. У 1933 р. П. Тичина пише вірш «Партія веде». Так що М. Рильського, В. Сосюру, М. Бажана, А. Малишка, А. Головка можна назвати не інженерами, а «міліціонерами людських душ», як висловився в 1934 р. Г. Косинка.

3. «Розстріляне відродження» - суто національне явище чи загальна особливість тоталітарної доби?

Проблемне завдання: «Розстріляне Відродження - суто національне явище чи загальна особливість тоталітарної доби?».

Організація дискусії. Учні працюють у малих групах (по 6 осіб): підбирають факти для аргументації своєї думки. Використовується матеріал відповідного параграфа підручника та додатковий, підготовлений учителем. У процесі дискусії представник кожної робочої групи намагається довести власну точку зору.

1. «Розстріляне Відродження» - загальна особливість тоталітаризму.

Контроль над літературою в країнах з тоталітарним режимом (СРСР, Німеччина, Італія) є обов’язковою складовою політики таких держав, тому що дає можливість владі маніпулювати суспільною свідомістю, формувати певний світогляд. У СРСР були репресовані в 1936-39 роках письменники, які не пристосувались до сталінізму, - И. Бабель, Б. Ясенський, О. Мандельштам, М. Клюєв та інші. У 1938 р. в Іспанії був розстріляний М. Кольцов.

Із нацистської Німеччини в 1933 р. емігрували: Т. Манн, Л. Фейхтвангер, М. Ремарк, А. Цвейг, Б. Брехт, а сама країна палала вогнищами, у яких спалювались заборонені книжки. У фашистській Італії панували ідеї магічного реалізму Бонтемпеллі та католицького фаталізму Баккелі.

У «битві за ліру» прогресивні італійські митці та літератори були заслані на віддалені острови Середземного моря.

Отже, «розстріляне Відродження» - загальна особливість тоталітарної доби. Культура була засобом пропаганди, інструментом контролю за свідомістю людей. Прогресивні діячі культури стали жертвами терору, були морально та фізично знищені.

2. «Розстріляне Відродження» - суто національне явище.

Ми погоджуємось, що контроль за культурою є особливістю тоталітаризму і переслідування та репресій діячів літератури і мистецтва відбувались в СРСР, Німеччині, Італії, що й було підтверджено попередніми виступаючими. Але нашу увагу привернуло поняття «Відродження», тобто український Ренесанс 20-х років. У жодній з тоталітарних країн не було умов і відповідно такого сплеску розвитку культури, як у 20-х роках в Україні. Звільнена революцією 1917 року енергія українського народу привела до появи цілої плеяди національних літературних діячів.

Щодня, щомісяця, щороку

Ростем нестримано з-за хмар,

А дні ідуть крицевим кроком,

Перегортають календар!

Так писав сповнений оптимізму, ентузіазму від процесу відродження свого народу Олекса Влизько. Створювались письменницькі організації різних літературних напрямів - «ПЛУГ», «ГАРТ», «ВАПЛІТЕ» та інші. Твори М. Хвильового, О. Вишні, Г. Семенка, Г. Косинки підіймали нові покоління борців за свій народ. Тому сталінська влада спрямувала всю свою міць на розгром українських національних культурних сил, на фактичне їх знищення, щоб придушити прагнення українського народу до волі.

Позбавивши Україну літературної еліти, фізично знищивши талановиту плеяду молодих письменників, тоталітарний режим убезпечив себе від опозиції з боку національних сил. Ми вважаємо, що «розстріляне Відродження» - суто національне явище, бо тільки в Україні розквіт культурного життя в 20-х роках змінився жорстокою розправою над представниками творчої інтелігенції.

ІІІ. Підбиття підсумків та заключне слово вчителя.

Підбиваючи підсумки, хотілося б подякувати всім учасникам за активну роботу на уроці й насамперед за науковий підхід до відбору фактів, уміння аналізувати та систематизувати здобуту інформацію, а також працювати в колективі. У ході дискусії робочі групи переконливо, аргументовано відстоювали власну точку зору, толерантно ставлячись до іншої. Тому пропоную різноплановий підхід для висвітлення даної теми. Тобто розглянути термін «розстріляне Відродження» у вузькому значенні як політику радянської влади 30-х років в Україні, яка призвела до знищення українських діячів культури і припинення боротьби за національну незалежність.

«Розстріляне Відродження» в широкому значенні слід розуміти як загальну особливість тоталітарної доби, що характеризується боротьбою тоталітарних держав проти демократичних явищ у культурі та репресіями щодо прогресивних літераторів і митців.

Наприкінці уроку звучить фрагмент пісні «Не спи» групи «Мандри».

Не спи, моя рідна земля,

Прокинься, моя Україно.

Відкрий свої очі у світлі далеких зірок.

Це дивляться з темних небес

Загиблі поети й герої -

Всі ті, що поклали життя

За майбутнє твоє.

IV. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.