Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Науково-методичний журнал - Квітень 2012

Перевірка ефективності методики формування правових умінь в учнів 9-10 класів у процесі навчання правознавства

Анотація.

У статті висвітлено результати експериментального дослідження методики формування правових умінь в учнів 9-10 класів під час навчання правознавства. Визначено основні принципи методики формування правових умінь в учнів та сформульовано гіпотезу дослідження, розкрито етапність проведення експериментально-дослідницької роботи. Наводяться результати порівняння рівнів навичок в учнів, сформованих за традиційною методикою та запропонованою методикою, статистично доведено ефективність розробленої методики формування правових умінь в учнів.

Ключові слова: методика формування правових умінь в учнів, навчальні прийоми, рівні правових умінь учнів.

Аннотация.

В статье раскрыт вопрос о результатах экспериментального исследования методики формирования правовых умений у учащихся 9-10 классов при обучении правоведению. Определены основные принципы методики формирования правовых умений, сформулировано гипотезу исследования, раскрыты этапы проведения экспериментально-исследовательской работы. Приводятся результаты сравнения обучения учащихся по традиционной методике и специально разработанной методике формирования правовых умений, статистически подтверждена эффективность разработанной методики формирования правовых умений у учащихся.

Ключевые слова: методика формирования правовых умений у учащихся, обучающие приемы, уровни правовых умений.

Summary.

This paper focused on results of an experimental research concerning formation of legal skill of pupils of 9-10 classes during training of jurisprudence. The main principles of a technique of formation of legal skills are defined and its efficiency is sounded. The quantity of participants of experiment is proved, stages of carrying out of experimentally-research work is disclosed. Сomparison of results of training between classes behind a traditional technique and the developed technique of formation of legal skills, statistically confirmed efficiency of formation of legal skills of pupils.

Keywords: a technique of formation of legal abilities of the pupils, the training techniques, levels of legal skills.

Важливими завданнями правового навчання учнів є підготовка їх до активної життєдіяльності, вироблення здатності захищати свої права та інтереси, діяти у правовому полі [1]. Для реалізації цих завдань необхідно сформувати в учнів правові уміння.

Реформування нашої державності, зміни в законодавстві потребують від учнів умінь орієнтуватися в нормативно-правовій базі, аналізувати нормативно-правові акти, застосовувати правові знання в різноманітних правових ситуаціях, тобто розвитку їх правового мислення.

Для цього потрібна така методика формування правових умінь, яка забезпечуватиме їх вдосконалення, доповнюватиметься новими прийомами, сприятиме формуванню нових, складніших умінь.

Нині в психолого-педагогічній науці поглибились пошуки ідей, змісту, стратегії формування правових умінь в учнів. Але й досі не розроблено методики їх формування, яка б сприяла розвитку правового мислення. У цьому аспекті є актуальними дослідження: Г. Атамова, Ю. Бабанського, О. Вишенського, С. Гончаренко, П. Гори, Н. Запорожець, В. Кулько, І. Малафіїк, Р. Немова, В. Оніщука, О. Пометун, М. Ярмаченко, присвячені змісту поняття «вміння». Класифікацію навчально-пізнавальних умінь розроблено в дослідженнях відомих учених, зокрема Г. Атанова, Ю. Бабанського, І. Зайченка, І. Ільясова, Є. Кабанової-Меллер, В. Кулько, І. Лернера, Н. Лошкарьової, О. Пометун, О. Савченко, М. Скаткіної, Т. Цехмістрової. Умови формування умінь висвітлюються в працях П. Гори, Н. Запорожець, М. Студенікіна, О. Пометун та ін. Різні аспекти формування правових умінь відображено у дослідженнях Б. Адрусишина, А. Булди, М. Гуза, О. Наровлянського, С. Нетьосова, О. Пометун, Т. Ремех, О. Святокум, В. Суткового та ін.

Мета даної статті - висвітлити результати експериментального дослідження, перевірити ефективність методики формування правових умінь в учнів.

У педагогічних дослідженнях з проблеми формування вмінь розкрито суть і структуру вмінь. На основі проаналізованих праць можна стверджувати, що правові уміння складаються з комплексу окремих прийомів, що їх учні засвоюють у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

З’ясувавши нормативні вимоги до учнів, рівні сформованості в них правових умінь, а також проаналізувавши підручники, ми визначили основні принципи формування правових умінь в учнів. Цей процес буде ефективним, якщо відбуватиметься за певною системою, а саме:

— поетапно, із зростанням рівня самостійності учнів: діяльність за зразком; демонстрування прийому вчителем (репродуктивний рівень); застосування прийому учнями під безпосереднім контролем учителя (перетворювальний рівень); самостійне його застосування учнями під контролем учителя (творчо-пошуковий рівень);

— за системою репродуктивних, перетворювальних та творчо-пошукових умінь, де кожен попередній вид уміння є основою для формування наступного, вміння різняться між собою рівнем складності (кількісними та якісними зв’язками);

— у ланцюгу вмінь (формулювати правові поняття - аналізувати нормативно-правові акти - розв’язувати правові ситуації - складати правові документи) кожне комплексне вміння сприяє формуванню іншого, проте деякі вміння формуються одночасно;

— відповідно до програмних вимог (у 9 класі в учнів формується комплекс умінь, а в 10 - вони відпрацьовуються).

Запропоновані принципи методики формування правових умінь потребували перевірки, яка проводилась у межах педагогічного експерименту.

Ми визначили гіпотезу експерименту, яка полягала в тому, що за умови спеціально організованої навчальної діяльності впроваджена в навчальну практику спеціально розроблена методика формування правових умінь буде ефективною, тобто в класах, де буде апробована методика, спостерігатиметься зростання показників результативності навчання правових умінь в учнів на вищих рівнях, порівнюючи з класами, в яких навчання відбуватиметься за традиційною методикою. Експериментальне дослідження мало підтвердити або спростувати наше припущення.

Виходячи із сформованої гіпотези, експериментальну роботу ми розділили на етапи, які передбачали виконання низки завдань.

Констатувальний етап (I): вивчення стану навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, розробка інструментів діагностики експериментального навчання, дослідження рівнів сформованості правових умінь в учнів у масовій практиці навчання, формулювання гіпотези дослідження, вибір навчальних закладів для проведення експерименту.

Формувальний етап (II): розробка методики експериментального навчання, впровадження та перевірка ефективності авторської методики формування правових умінь у школярів загальноосвітніх навчальних закладів.

Узагальнювальний етап (III): аналіз результатів впровадження розробленої методики формування правових умінь в учнів загальноосвітніх навчальних закладів, порівняння отриманих результатів після проведення експерименту з показниками, отриманими до його проведення за допомогою точних методів математичної статистики, підбиття підсумків.

На констатувальному етапі ми здійснили діагностування рівнів сформованості правових умінь в учнів за традиційною методикою. За основу діагностування ми взяли критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за рівнями МОНмолодьспорту України: початковий, середній, достатній і високий рівні [2].

Результати констатувального етапу експериментально-дослідної роботи свідчили про домінування початкового і середнього рівнів сформованості правових умінь в учнів. У більшості учнів уміння формулювати правові поняття перебували на початковому рівні. Отже, в учнів переважали репродуктивні вміння Про відсутність в учнів стратегії виконання завдань свідчили непослідовні відповіді. Крім того, у них не було досвіду застосування окремого вміння як елемента іншого. Це підтверджує відсутність системності у формуванні правових умінь, а отже, традиційні методики не забезпечують ефективного їх формування.

Відповідно до завдань формувального етапу було розроблено методику формування правових умінь в учнів [3].

Для апробації цієї методики в експериментальних класах необхідно було реалізувати такі завдання:

— провести анкетування учнів для виявлення контрольних та експериментальних класів;

— на основі результатів анкетування статистично підтвердити співпадання рівнів правових умінь у контрольних та експериментальних класах, тобто на початковому етапі;

— апробувати розроблену методику формування правових умінь в учнів в експериментальних класах;

— за результатами анкетування на початковому та кінцевому етапах порівнянням встановити відмінності в показниках рівнів сформованості правових умінь (або їх співпадання) в експериментальних і контрольних класах і підтвердити це статистично;

— на основі порівняння в експериментальних класах встановити відмінності в показниках рівнів сформованості правових умінь або їх співпадання на початковому та кінцевому етапах, підтвердити це статистично;

— порівнявши показники рівнів сформованості правових умінь на початковому та кінцевому етапах у контрольних класів, установити їх співпадання або ж відмінності в них і підтвердити це статистично.

Для складання анкет ми вирішили з’ясувати рівні сформованості правових умінь в учнів 9-10 класів у контрольних та експериментальних класах, а також кожного комплексного вміння окремо за розробленими нами критеріями на констатувальному та формувальному етапах експерименту.

Перевірка сформованості правових умінь мала бути статистично обґрунтованою. Насамперед визначили генеральну та вибіркову сукупність. Генеральна сукупність у нашому випадку становить 27 500 учнів 9-10 класів загальноосвітніх шкіл Чернігівської, Житомирської та Сумської областей.

Теоретичною основою вибірки є теорія ймовірності та закон великих чисел. Щоб дослідження ґрунтувалося на достатній кількості фактів і спостережень, використовують таблицю достатньо великих чисел. У психолого-педагогічних дослідженнях вибірка може становити 300-500 спостережень і вважається достатньою для обґрунтованих висновків.

Оптимальна репрезентативна вибіркова сукупність учасників експерименту в нашому дослідженні обчислювалась за формулою репрезентативної вибірки С. Макєєва з розрахунку генеральної сукупності (27 500) учнів і становила:

На початковому етапі ми виявили динаміку показників рівнів сформованості правових умінь в учнів експериментальних і контрольних класах, які перевели у відносні частоти та порівняли між собою. Наочно рівні сформованості правових умінь учнів подано на рис. 1.

Рис. 1. Розподіл учнів контрольних та експериментальних класів за рівнями сформованості правових умінь на початку формувального етапу експерименту у відносних частотах

Результати проведеного анкетування учнів свідчать про статистичне співпадання показників рівнів правових умінь в учнів контрольних та експериментальних класів на початковому етапі. У переважної більшості учнів вони перебували на низькому та середньому рівнях.

Протягом 2011-2012 років навчальна діяльність в експериментальних класах проводилась на основі розробленої нами методичної моделі. Результати її впровадження перевірялись анкетуванням. Це дало змогу визначити кінцевий стан сформованості правових умінь в учнів контрольних та експериментальних класів і порівняти їх між собою (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл учнів за рівнями сформованості правових умінь після формувального етапу експерименту у відносних частотах

Порівняльний аналіз контрольних та експериментальних класів після проведення експерименту свідчить про позитивну динаміку в учнів експериментальних класах порівняно з контрольними класами. Так, найбільша відносна частота (0,42) в учнів контрольних класів має низький рівень умінь, тоді як найбільша частота (0,39) в учнів експериментальних класів має середній рівень. У контрольних класах відносна частота учнів зменшується лінійно в напрямі підвищення всіх рівнів умінь в учнів, тоді як в експериментальних класах відносна частота учнів спадає починаючи з середнього рівня. При цьому найбільший показник співвідношення частот між класами спостерігаємо на початковому рівні на користь учнів експериментальних класів (у 2,6 раза менший за відповідну частоту в учнів контрольних класів). Спостерігається зростання відносної частоти в учнів експериментальних класів на високому (в 2,1 раза), достатньому (в 1,4 раза) та середньому (в 1,3 раза) рівнях порівняно з учнями контрольних класів.

Згідно з алгоритмом статистичного обчислення результатів нашого дослідження із метою повного статистичного обґрунтування вірогідності його результатів ми порівняли статистичні дані в експериментальних класах на початку та після закінчення формувального етапу експерименту (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл учнів експериментальних класів за рівнями сформованості правових умінь до проведення формувального етапу експерименту і після нього у відносних частотах

Порівняльний аналіз статистичних даних в експериментальних класах до проведення експерименту і після нього свідчить про зменшення відносної частоти після проведення експерименту на початковому рівні в 3,1 раза та зростання відносної частоти на середньому (в 1,4 раза), достатньому (в 1,7 раза) та високому (в 2,5 раза) рівнях. Це означає, що учні після проведення експерименту переходять з початкового рівня на вищі. При цьому найбільша динаміка зростання відносної частоти спостерігалась на високому рівні (у 2,5 раза).

Для остаточного статистичного підтвердження результативності нашої методики навчання необхідно порівняти стан контрольних класів на початку і після закінчення формувального етапу експерименту. Статистичні показники можуть підтвердити дієвість чи недієвість експериментального навчання (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл учнів контрольних класів за рівнями сформованості правових умінь до проведення формувального етапу експерименту і після нього у відносних частотах

За даними таблиці можна констатувати, що в контрольних класах спостерігалась позитивна динаміка на всіх рівнях, але вона не була істотною і не справляла значного впливу на загальнукартину рівнів сформованості правових умінь. Так, найбільший показник співвідношення відносних частот у контрольних класах до проведення експерименту і після нього на початковому рівні зменшився в 1,2 раза, тоді як в експериментальних класах цей самий показник на початковому рівні зменшився в 3,1 раза. Показник співвідношення частот на середньому рівні майже не збільшився (в експериментальних класах збільшився в 1,4 раза), на достатньому рівні - в 1,2 раза (в експериментальних класах - в 1,7 раза), на високому рівні - в 1,4 раза (в експериментальних класах - в 2,5 раза). Таким чином, спостерігаємо найбільшу динаміку зростання частот на високому рівні в учнів експериментальних класів - в 1,8 раза порівняно з контрольними.

Висновки. Отже, експериментально-дослідна робота, у процесі якої відбувалось апробування методики формування правових умінь в учнів, сприяла зростанню рівнів сформованості вмінь в учнів 9-10 класів. Якщо рівні сформованості вмінь на початковому етапі були майже однаковими в учнів контрольних та експериментальних класів, то наприкінці експерименту динаміка зменшення відносної частоти спостерігалася в експериментальних класах (порівняно з контрольними на початковому рівні у 2,6 раза), що свідчило про зростання рівнів сформованості правових умінь. Найбільший показник динаміки зростання частот - на високому рівні (у 1,8 раза). Це підтверджує висунуту гіпотезу про ефективність запропонованої нами методики формування правових умінь в учнів.

Додаток 1

Зразки завдань для визначення рівнів правових умінь (формулювати правові поняття, аналізувати нормативно-правові акти, розв’язувати правові ситуації, складати правові документи) в учнів 9 класу

Прочитайте уважно витяг із Закону України «Про захист прав споживачів»:

Стаття 4.

1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції...

2. Споживачі зобов’язані:

... 3) користуватися товаром згідно з його призначенням та дотримуватися умов, встановлених виробником товару в експлуатаційній документації.

Стаття 8.

1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару споживач має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

1. Із запропонованих тверджень виберіть три, які визначають, про що йдеться у статтях 4 та 8 Закону України «Про захист прав споживачів», і підкресліть:

а) обов’язки споживачів;

б) особисті права людини;

в) обов’язки продавців;

г) права споживачів у разі купівлі товару;

д) права споживачів у разі придбання товару неналежної якості;

е) права продавців.

2. З наведеного переліку визначте три документи, які є чинними і захищають права людини, підкресліть їх:

а) Конституція України;

б) сучасний довідник з правознавства;

в) Загальна декларація прав людини;

г) Цивільний кодекс України;

д) закони ХІІ таблиць;

е) Руська правда.

3. Назвіть обов’язки споживачів під час купівлі товару. 

4. Поясніть, як ви розумієте зміст ст. 4.1 про право споживачів на «захист своїх прав державою» 

5. Розставте документи в порядку зростання їх юридичної чинності, вписавши в клітинки їх порядкові номери.

6. Обґрунтуйте, як співвідносяться положення статей 4 і 8 Закону України «Про захист прав споживачів»

7. Продовжте речення: Значення положень Закону України «Про захист прав споживачів» полягає в тому, що

8. Посилаючись на положення законодавства, обґрунтуйте важливість умінь захищати права споживачів для суспільства та людини.

9. Визначте в наведеному переліку три правові поняття, підкресливши їх:

а) закон;

б) правова норма;

в) підзаконний акт;

г) моральна норма;

д) традиції;

е) релігійна норма.

10. Розкрийте зміст поняття «дитина» з правового погляду. 

11. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями:

1) Трудовий договір; а) час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати; 2) відпустка;

б) угода між працівником та роботодавцем;

3) неповний робочий час в) установлений угодою сторін робочий час у межах нормальної його тривалості, протягом якого працівник повинен виконувати роботу;

г) режим робочого часу, коли працівникам відповідно до законодавства, колективного договору чи рішення роботодавця має бути встановлена менша норма робочого часу.

12. Визначте у наведеному переліку три приклади, які стосуються поняття «громадяни України», і підкресліть їх:

а) особа, яка проживає на території України і пов’язана з нею взаємними правами та обов’язками;

б) особа, яка проживає в Канаді, але має права і обов’язки в Україні;

в) дитина, яка народилась в Автономній Республіці Крим;

г) особа, що живе за законами совісті та держави;

д) дитина, яка була знайдена біля пологового будинку в Росії;

е) японець, який приїхав в Україну для відкриття своєї фірми.

13. Визначте види правопорушень, підкресліть їх:

а) кримінальні; б) злочинні; в) адміністративні; г) цивільні; д) протиправні; е) громадянські.

14. Порівняйте поняття «поведінка» та «правопорушення». Спільні особливості:

Відмінні особливості:

15. Поясніть, чому закон є одним з найважливіших регуляторів поведінки людей.

16. Виберіть із запропонованих тверджень те, яке найточніше розкриває поняття «освіта», та обґрунтуйте свій вибір: Освіта - це право людини. Освіта - це обов’язок людини. Освіта - це право і обов’язок людини.

17. Розв’яжіть правову ситуацію. Подружжя Карпенків придбало пральну машину в м. Чернігові. Здійснюючи купівлю, вони неуважно оглянули товар. Протягом місяця сім’я користувалася пральною машиною, дотримуючись вимог виробника. Невдовзі дружина помітила з одного боку пральної машини чималу подряпину. Чоловік, Карпенко С., звернувся до власника магазину Власенка С. з проханням замінити машину на іншу належної якості. Але власник магазину не погодився здійснити це, мотивуючи тим, що йому не пред’явлено чек, який у Карпенка не зберігся.

Визначте, у чому полягає суть проблеми. Які аргументи можна навести на користь кожної зі сторін? Користуючись витягом із Закону України «Про захист прав споживачів» (завдання 1), сформулюйте правове рішення ситуації. 

18. Уявіть себе консультантом C. Карпенка. Допоможіть йому скласти позовну заяву, в якій зазначте такі реквізити: позивача та відповідача, їх адреси, зміст ситуації, прохання, посилання на правовий документ, документи, що додаються. 

19. Ознайомтесь із положенням Кодексу законів про працю України та розв’яжіть правову ситуацію

Стаття 188. Вік, з якого допускається прийняття на роботу.

Не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16 років. За згодою одного з батьків або особи, що їх замінює, можуть як виняток прийматись особи, які досягли 15 років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття учнів загальноосвітніх шкіл... для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненню ними чотирнадцятирічного віку, за згодою одного з батьків або особи, що його заміняє.

Брати Сошенки: Іван, 17 років, Вадим, 15 років, Сергій, 14 років, вирішили допомогти матеріально своєму хворому меншому братику, якому необхідні кошти для лікування ДЦП. Для цього вони планували влаштуватись на період літніх канікул на роботу в м. Чернігові у піцерію офіціантами. Директор піцерії

С. Клименко погодився хлопців прийняти на роботу. Але батьки заперечують, стверджуючи, що їм за законом не можна працювати.

Поясніть, у чому полягає суть проблеми. Які аргументи можна навести на користь кожної із сторін? Застосовуючи положення нормативно-правового акта, сформулюйте правове розв’язання ситуацгї. Оцініть дії хлопців з моральної та правової позицій.

20. Уявіть себе консультантом одного з братів Сошенків. Допоможіть йому написати заяву про прийняття на роботу. Для цього зазначте: прізвище, ім’я роботодавця та працівника, його адресу, контактний телефон, зміст заяви, посаду, на яку претендує, обумовлений строк, документи, що додаються, дату і підпис.

Додаток 2

Зразки завдань для виявлення рівнів правових умінь (формулювати правові поняття, аналізувати нормативно-правові акти, розв’язувати правові ситуації, складати правові документи) в учнів 10 класу

Прочитайте уважно витяг із Кримінального кодексу України.

Стаття 66.

При призначенні покарання обставинами, що його пом’якшують, визнаються:

...3) вчинення злочину неповнолітнім;

...6) вчинення злочину під впливом погроз, примусу або через матеріальну чи іншу залежність;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, зумовленого неправомірними або аморальними діями потерпілого.

Стаття 67.

При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

...5) тяжкі наслідки вчиненого злочину;

...6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку.

...13) вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння або в стані, спричиненому вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів.

1. Із запропонованих тверджень визначте три, які пояснюють, про що йдеться в статтях 66 і 67 Кримінального кодексу України, і підкресліть їх:

а) обставини, що обтяжують покарання особи;

б) обставини, що пом’якшують покарання особи;

в) обставини, які звільняють особу від відповідальності;

г) особливості призначення покарання;

д) призначення покарання осіб з несформованою психікою;

е) підстави для кримінальної відповідальності особи.

2. Визначте три документи в наведеному переліку, які є джерелами кримінального права України, і підкресліть їх: а) рішення суду; б) Конституція України;

в) Кримінальний кодекс України; г) рішення Конституційного суду України; д) Конвенція про права дитини; е) Закон «Про громадянство України».

3. Поясніть поняття «малолітня особа».

4. Поясніть поняття «покарання».

5. Установіть відповідність між правовими поняттями та нормативно-правовими актами, з якими вони пов’язані:

1) Кримінальний кодекс України;

а) малолітня особа;

2) Цивільний кодекс України;

б) злочин;

3) Кодекс про адміністративні

в) дрібне хуліганство; Правопорушення.

г) дитина.

6. Співвіднесіть положення статті 66, пункт 3 із статтею 67, пункт 6 щодо прав неповнолітнього. 

7. Обґрунтуйте, чому обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.

8. Поясніть, яке значення для правопорушника має врахування пом’якшуючих обставин при призначенні покарання судом.

9. Визначте і підкресліть ознаки, характерні для поняття «право»:

а) формальна визначеність;

б) передається з покоління в покоління;

в) системність;

г) складається на основі уявлень про добро і зло;

д) загальнообов’язковий характер; е) існувало в первісному суспільстві.

10. Визначте і підкресліть ознаки, характерні для поняття «адміністративна відповідальність»: а) підставою є проступок; б ) підставою є злочин; в) настає із 16 років; г) притягнення є обов’язком державних органів, районних судів; д) настає з повноліттям; е) ґрунтується на презумпції винуватості.

11. Доберіть приклади до поняття «місцеве самоврядування» і підкресліть їх: а) рішення про проведення суботника жителями міста; б) рішення про прибирання кімнат сім’єю в суботу; в) рішення про будівництво окружної дороги міста; г) рішення про заборону заїзду автомобілів у шкільний двір; д) рішення про обмеження швидкості автомобілів у населених пунктах; е) рішення про будівництво обеліска міста.

12. Визначте і підкресліть структурні елементи правовідносин: а) юридична відповідальність; б) суб’єкти; в) предмети; в) об’єкти; г) особистості; д) засоби; е) зміст.

13. Установіть відповідність між поняттями та їх видами:

1) адміністративні стягнення;

а) позбавлення спеціального права;

2) покарання; б) звільнення;

3) дисциплінарні стягнення.

в) імпічмент;

г) позбавлення права обіймати певні посади або займатись підприємницькою діяльністю.

14. Порівняйте поняття «юридична особа» і «фізична особа». Що в них спільного?

Чим вони різняться між собою?

15. Поясніть, як взаємопов’язані між собою поняття «рівень правопорядку в країні» і «правовідносини».

16. Поясніть роль держави в забезпеченні правопорядку.

17. Розв’яжіть правову ситуацію, користуючись положенням Кримінального кодексу України і наведеним положенням Конституції України.

Із Конституції України:

Стаття 27. Кожен має право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.

Подружжя Ханенків о 20 годині поверталось з циркової вистави в м. Києві додому. До них підійшов п’яний Вадим Гіренко (17 років) і почав ображати дружину Ханенка. Артем Ханенко, чоловік 25 років, не міг стерпіти цього і вдарив Гіренка кулаком у груди. Гіренко впав і отримав тяжку травму, внаслідок чого пролежав у лікарні 4 місяці. Батьки потратили значні кошти на лікування, хоча мають невеликий заробіток. Визначте, у чому полягає суть проблеми. Якими нормами права регулюється ситуація? Які аргументи можна навести на користь кожної із сторін? Користуючись витягами документів, сформулюйте висновок. Оцініть можливі наслідки правового рішення для учасників.

18. Уявіть, що ви консультант Гіренка, допоможіть йому скласти позовну заяву. У ній зазначте такі реквізити: позивача та відповідача, їхні адреси, зміст ситуації, прохання, посилання на правовий документ, документи, що додаються.

19. Розв’яжіть правову ситуацію, користуючись положенням нормативно-правового акта.

Із Кодексу законів про працю України.

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:

...5) нез’явлення на роботу протягом більше ніж чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності... За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Карпенко І., слюсар будівельної компанії, під час зварювальних робіт у робочий час через зношеність обладнання пошкодив зір. Лікування тривало 4,5 місяця. Коли Карпенко І. повернувся на роботу і подав листок тимчасової непрацездатності (лікарняний), виявилось, що в період лікування на його місце директор компанії Вахненко С. взяв іншого працівника - Дмитренка М., а його було звільнено з роботи.

Визначте, у чому полягає суть проблеми. Якими нормами права регулюється ситуація? Які аргументи можна навести на користь кожної зі сторін? Користуючись витягами документів, сформулюйте висновок. Оцініть можливі наслідки правового рішення для учасників ситуації.

20. Уявіть, що ви консультант особи, чиї права були порушені в ситуації 19. Допоможіть їй скласти позовну заяву. В ній зазначте такі реквізити: позивача та відповідача, їхні адреси, зміст ситуації, прохання, посилання на правовий документ, документи, що додаються.

Оцінка

Додаток 3

Критерії оцінювання правових умінь учнів за завданнями анкет

Завдання анкет спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів 9-10 класів. Серед предметних умінь з правознавства комплексними вміннями, що зазначені в анкеті, є такі: аналіз документа, формулювання понять, розв’язання правової ситуації та складання правового документа. Особлива увага приділяється практичному спрямуванню завдань, а саме: вмінням застосовувати правові знання в житті. Усього в анкеті міститься 20 завдань, виконання яких розраховано на півтори години (два уроки).

Завдання 1-8 спрямовані на виявлення рівня вміння аналізувати нормативно-правовий акт (визначати на основі запропонованих тверджень, про що йдеться у документі); з наведеного переліку добирати документи з певного питання (початковий рівень); тлумачити положення, називати приклади застосування (середній рівень); співвідносити положення, розміщувати документи за певними критеріями (достатній рівень); висловлювати судження, узагальнювати (високий рівень).

Завдання 8-16 - на визначення вміння формулювати правові поняття (вибирати з наведеного переліку, що відповідає змісту поняття, називати поняття, називати ознаки поняття (початковий рівень); наводити приклади застосування поняття, класифікувати поняття (середній рівень); порівнювати видові та родові поняття, знаходити спільні та відмінні ознаки (достатній рівень); висловлювати судження (високий рівень).

Завдання 17, 19 - на з’ясування вміння розв’язувати правову ситуацію: визначати наявність правопорушень і можливість притягнення до відповідальності правопорушника, суб’єктів ситуації (початковий рівень); зазначати вид правопорушення, аналізувати умови ситуації, одним реченням формулювати рішення (середній рівень); визначати проблему ситуації, наводити аргументи на користь кожної сторони, здійснювати посилання на нормативно-правовий акт (достатній рівень); логічно й послідовно здійснювати аналіз ситуації, розв’язувати ситуацію, оцінювати дії учасників (високий рівень).

Завдання 18, 20 - на виявлення вміння складати правові документи: зазначати 2-3 складові документа, одним реченням формулювати зміст документа (початковий рівень); визначати, в які державні органи треба звернутися для захисту своїх прав, докладно передавати зміст ситуації, формулювати прохання, дотримуватись структури документа (середній рівень); чітко додержувати структури написання документа; використовувати нормативно-правовий акт для захисту своїх прав (достатній рівень); вживати правові поняття та посилатись на нормативно-правовий акт у змісті документа, зміст документа формулюється точно, докладно зазначається прохання (високий рівень).

Таблиця

Основні критерії оцінювання правових умінь в учнів

Рівень навчальних досягнень

Уміння

Критерії навчальних досягнень учнів

Формулювати поняття

Учень (учениця) називає кілька понять теми,

обирає правильний варіант відповіді із запропонованих, що відповідає змісту поняття, усно в загальних рисах пояснює один-два юридичні терміни окремої теми

І. Початковий

Аналізувати документ

Учень (учениця) знаходить інформацію в тексті, вміє назвати юридичні показники документа (статтю, пункт, абзац), визначає у тестовій формі, про що йдеться у документі, називає нормативно-правові акти

Розв’язувати правову ситуацію

Учень (учениця) розв’язує репродуктивного рівня ситуації, визначає регулювання ситуації правовими нормами, наявність чи відсутність правопорушень,

з’ясовує можливість притягнення правопорушника до юридичної відповідальності

Складати правовий документ

Учень (учениця) називає 2-3 складові документа, за зразком складає правовий документ, одним реченням формулює зміст документа

Формулювати поняття

Учень (учениця) характеризує поняття, визначає одну-дві окремі ознаки правових понять,

з допомогою вчителя порівнює поняття, визначає основні та другорядні ознаки. співвідносить поняття і зміст

ІІ. Середній

Аналізувати документ

Учень (учениця) тлумачить положення документа одним простим реченням (словосполученням),

вміє розмістити нормативно-правові акти за юридичною силою, дає характеристику документу,

вміє відібрати документ, в якому розкрито те чи інше поняття, у загальних рисах, з допомогою вчителя, характеризує положення

Вирішувати правову ситуацію

Учень (учениця) аналізує правові ситуації перетворювального рівня за зразком,

визначає юридичні показники ситуації,

визначає вид правопорушення та юридичної відповідальності,

одним реченням формулює правове рішення

Складати правовий документ

Учень (учениця) визначає, в які державні органи слід звернутися для захисту своїх прав,

докладно передає зміст ситуації, формулює прохання, дотримується структури документа

Формулювати поняття

Учень (учениця) вміє порівнювати поняття, визначає зміст поняття, родові та видові ознаки, класифікує поняття, вживає правову термінологію

III. Достатній

Аналізувати документ

Учень (учениця) застосовує положення документів, коментує положення документа, за зразком аналізує положення документа, знаходить між положеннями зв’язки, формулює судження, зіставляє положення документів

Вирішувати правову ситуацію

Учень (учениця) розв’язує та складає правову ситуацію перетворювального рівня, визначає проблему ситуації, складає план розв’язування ситуації, використовує положення нормативно-правового акта, наводить аргументи на користь кожної із сторін

Складати правовий документ

Учень (учениця) вміє за правовою ситуацією скласти правовий документ,

дотримується структури написання документа,

вміє використовувати нормативно-правовий акт для захисту своїх прав

Формулювати поняття

Учень (учениця) самостійно формулює зміст поняття,

вільно, послідовно й логічно викладає правові питання, вживаючи необхідну

юридичну термінологію,

формулює судження, висновок,

самостійно складає таблиці, структурно-логічні схеми з правових питань

IV. Високий

Аналізувати документ

Учень (учениця) визначає зв’язки між судженнями, формулюючи висновок, висловлює власні судження та аргументує їх, оцінює нормативно-правові акти

Розв’язувати правову ситуацію

Учень (учениця) самостійно розв’язує правові ситуації творчого рівня,

формулює правове рішення,

оцінює дії учасників ситуації,

перевіряє рішення з точки зору можливих наслідків

Складати правовий документ

Учень (учениця) самостійно складає правовий документ,

вміє вживати правові поняття та нормативно-правовий акт у змісті документа,

зміст документа формулює точно й чітко зазначає прохання