Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Науково-методичний журнал - Листопад 2013

УРОК НА ТЕМУ «СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ У 30-х РОКАХ XX ст.»

Мета: спираючись на знання учнів з тем «Сталінська індустріалізація» і «Суцільна колективізація», з’ясувати причини кардинальних змін у структурі українського суспільства наприкінці 30-х років; подати картину соціальної структури суспільства; формувати в учнів уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки та узагальнення; розкрити антилюдську суть тоталітарного режиму; прищеплювати відповідальність за збереження історичної пам’яті і поваги до людини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, презентаціяуроку.

Основні поняття і терміни.

Соціальна структура суспільства - це система взаємопов’язаних груп або верств суспільства, що склалася історично і характеризується тим, яку роль відіграє кожна група людей у суспільстві.

Емансипація - зрівняння в правах жінок з чоловіками.

Урбанізація - збільшення кількості населення в містах.

Інтелігенція - суспільний прошарок, люди розумової праці.

Службовці - категорія працівників розумової праці, зайнятих суспільно корисною працею на різних адміністративно-господарських і канцелярських посадах у сфері виробництва, обслуговування та управління.

Номенклатура - це службовці, які призначались або затверджувались вищим органом; пануючий клас у тоталітарному комуністичному суспільстві, який складався з партійно-державної бюрократії.

Соціальна піраміда - уявлення про соціальну структуру суспільства у вигляді піраміди, в основі якої є багатокількісно нижчі верстви населення і на вершині - малокількісно вищі верстви населення.

Піонерська організація - Всесоюзна піонерська організація ім. В. І. Леніна - це масова комуністична організація дітей і підлітків від 10 до 15 років, створенау 1922 р.

Комсомол - Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді - масова громадська організація радянської молоді від 16 років, створена в 1918р.

Менталітет - загальний спосіб мислення, загальна духовна настроєність народу, соціальної групи, а також окремої людини.

Тоталітарний режим - це політичний режим влади, при якому здійснюється повний контроль з боку держави насильницькими методами.

ГУЛАГ - Головне управління виправно-трудовихлагерів, створене в 1929 р.

«Великий терор» - період найбільших репресій 1937-1938 pp. в СРСР, який зачепив партійну верхівку.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Фронтальна бесіда.

1) Коли Й. Сталін встановив свою одноосібну владу?

2) Які основні складові радянської модернізації?

3) Яка мета радянської модернізації?

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Зміни в соціальній структурі суспільства.

Розповідь учителя. Процеси, які відбувались у 30-х роках у соціально-економічній сфері, зумовили кардинальні зміни в структурі суспільства. У результаті перетворень і реформ, які проводились керівництвом СРСР у 20-30-х роках, соціальний склад населення змінився так;

- зросла чисельність робітничого класу (у 2,6 раза). Робітничий клас поповнився представниками селян;

- сформувалася нова соціальна верства - колгоспне селянство;

- сформувалася нова інтелігенція (з представників робітників і селян);

- утворилася нова соціальна верства - номенклатура.

Всередині соціальних груп відбулися такі зміни;

- збільшився відсоток некваліфікованих робітників (за рахунок вихідців із селянства) з низьким загальноосвітнім і культурним рівнем;

- внаслідок репресій було практично повністю знищено заможних селян - найбільш здібних і працьовитих господарів землі;

- знизився професійний, інтелектуальний рівень інтелігенції, оскільки кращі її представники загинули внаслідок репресій;

- лави номенклатури збільшилися в 3,6 раза - поповнилися людьми, які не брали участі в соціалістичній революції і громадянській війні; які були кар’єристами, здатними на аморальні вчинки заради збагачення, особистого благополуччя; яким були чужі не тільки ідеали соціалізму, а й доля Батьківщини;

- водночас в усіх соціальних групах з’явилася значна кількість людей, настроєних патріотично, готових ціною життя захищати соціалізм і соціалістичну Батьківщину. Велику роль у цьому відігравала ідеологічна, виховна робота, яка проводилась партійними, піонерськими, комсомольськими та іншими громадськими організаціями, а також у школах, вищих і середніх навчальних закладах під керівництвом ЦК КП(б)У.

Із зміною соціального складу населення і якісного складу окремих соціальних груп фактично змінився характер країни, її традиційний менталітет. З кінця 30-х років, образно кажучи, ми маємо справу уже з «іншою» країною.

Цікавим є питання про зростання кількості жінок у складі робітничого класу. У 1928 р. вони становили 24 % всіх робітників і службовців, у 1933 р. - 30 %, а в 1940 р. - 39 %.

Запитання.

- Як ви гадаєте, чому держава цілеспрямовано розширювала масштаби залучення жіночої праці?

- Чи були жінки зацікавлені в тому, щоб працювати?

Жінки здобували професії, які раніше вважалися суто чоловічими. Таким способом нібито розв’язувалося «жіноче питання», утверджувалося рівноправне становище жінки в матеріальному виробництві, у громадсько-політичному житті й сім’ї.

Процес зростання жіночої праці все-таки відображав прогрес, а не застій. Із залученням мільйонів жінок до суспільного виробництва так чи інакше створювались умови для жіночої емансипації.

Аналізуючи соціальну структуру України наприкінці 30-х років, слід обов’язково враховувати, що в СРСР існувала тільки державна форма власності. Приватні засоби виробництва було націоналізовано. Одержавлено й робочу силу. Це виявлялось у тому, що держава визначала характер її підготовки, контролювала переміщення (наприклад, паспортизація на селі), планувала і надавала необхідну кількість робочих місць. Нарешті, лише держава оцінювала, чого варті здібності людини.

Робітники, за комуністичною ідеологією, як основні виробники матеріальних благ вважалися найпередовішою верствою суспільства. Тому й зарплата в них була вищою, ніж в інших групах населення. А от інженер, який працював поруч з робітником, одержував за свою роботу менше. Вважалося також, що лікарі, які піклуються про здоров’я людей, учителі, які навчають дітей, належать до невиробничої сфери, не створюють матеріальних благ, тому їхні здібності оцінювалися невисоко.

Радянська влада вважала своєю заслугою побудову суспільства, вільного від експлуатації людини людиною. Насправді ж в СРСР зведено було небачену досі піраміду з домінуванням сформованого прискореними темпами нового класу - номенклатурної верхівки партійно-державного та управлінсько-галузевого апарату, який забезпечував себе всіма матеріальними благами, був відгороджений від мільйонів своїх співвітчизників усілякими привілеями.

Тим часом сталінська Конституція, прийнята в грудні 1936 р., у ст. 1 проголошувала; «Союз Радянських Соціалістичних Республік є соціалістичною державою робітників і селян». А ст. З стверджувала, що «влада в СРСР належить трудящим міста і села».

2. Життєвий рівень населення.

Учні озвучують матеріал, опрацьований самостійно.

3. Зміцнення тоталітарного режиму.

Розповідь учителя. У період форсованої індустріалізації і суцільної колективізації всевладдя ВКП(б) стало ще більшим. У 1928-1939 pp. відбувалось формування командно-адміністративної системи та її апарату, було усунуто з політичного життя інші партії, усі рішення приймалися керівництвом КП(б).

На XVI з’їзді КП(б) у червні 1930 р. безпосередньо було заявлено; «Наша партія - хребет пролетарської диктатури. Наша партія керує усіма організаціями пролетаріату й усіма питаннями діяльності... починаючи з придушення класових ворогів і закінчуючи питаннями льону, свинарства...».

5 грудня 1936 р. прийнято Конституцію СРСР, яка юридично закріпила монополію комуністичної партії на владу. Сучасні історики називають тоталітарний режим, встановлений наприкінці 30-х років, режимом особистої влади Сталіна або сталінізмом.

Запитання.

- Які ж причини встановлення режиму абсолютної влади однієї особи?

- Чому Сталін зміг опинитися на вершині соціальної піраміди Радянського Союзу?

Основні причини встановлення одноосібної влади Й. Сталіна;

- постійний жорсткий терор проти всіх груп населення (репресії);

- відсутність гласності (режим суворої таємності);

- встановлення тотального контролю над засобами масової інформації;

- зрощення партійного і державного апарату на засадах відданості вождю, слухняності, готовності виконати будь-який наказ влади;

- відсутність у країні стійких демократичних традицій, низький рівень політичної культури;

- одержавлення всіх форм власності;

- перемога в економічній сфері командно-адміністративного управління (централізація, посилення бюрократії).

4. Масові репресії.

Розповідь учителя. У середині 30-х років Сталін проголосив теорію «Загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва». Це стало початком масових репресій. Україною прокотилося три хвилі репресій;

перша хвиля - 1929-1931 pp. (повідомлення, учнів);

друга хвиля- 1932-1935 pp. (повідомлення учнів);

третя хвиля - 1936-1938 pp. Доба «Великого терору» (повідомлення учнів).

Серед тих, хто зазнав репресій, багато відомих українців;

- С. Єфремов - публіцист, літературний критик, історик літератури; заарештований у 1330 p.; помер у таборі в 1939 р.;

- М. Грушевський - заарештований у 1931 p., помер у 1934 р.;

- М. Скрипник - обвинувачений у націоналізмі, у 1933 р. застрелився, не добившись спростування обвинувачення;

- П. Демчук - український філософ, заарештований у 1933 p., у 1937 р. розстріляний;

- М. Яворський - академік, засуджений до заслання на Соловки, у 1937 р. розстріляний;

- М. Рильський - український письменник, заарештований у 1933 p., півроку провів у в’язниці;

- О. Вишня - український письменник, заарештований у 1933 p., засуджений на 10 років таборів;

- Г. Косинка - український письменник, заарештований і розстріляний у1934 p.;

- Л. Курбас - керівник театрального колективу «Березіль», заарештований у 1933 p., загинув у таборі;

- X. Раковський - заарештований у 1937 p., розстріляний у 1941 p.;

- В. Затонський - старий більшовик, член ЦК КП(б)У, розстріляний у 1938 р.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Бесіда за запитаннями.

1) Які зміни в соціальній структурі суспільства відбулися в 1930-хроках?

2) Як зміни в соціальній структурі сприяли зміцненню одноосібної влади Й. Сталіна?

3) Які масштаби і наслідки масових репресій?

V. Підсумки уроку.

У другій половині 30-х років у СРСР (УРСР) остаточно встановився тоталітарний режим, який характеризувався зміцненням особистої влади Сталіна, масовими репресіями, порушенням прав людини.

VI. Домашнє завдання; опрацювати відповідний параграф підручника.