Відповіді на екзаменаційці питання з дисципліни - Історія Україна

10. Біблійні мотиви в драмі Лесі Українки «Одержима», її неоромантичне спрямування.

В її творчості простежується не тільки раціональне пізнання, а й містичне, інтуїтивне пізнання, в якому відіграє роль не людський досвід, а прозріння, заглиблення душею в щось невідоме, безкінечне (на прикладі поем “Одержима”, “Камінний господар”);Простежується звернення письменниці до історії, біблії, міфів, усної народної творчості (на прикладі драматичних поем “Роберт Брюс, король шотландський”, “Самсон”, “Лісова пісня”) та ін.

Досліджувати парадигму рис неоромантизму як художньо-естетичної системи можна на прикладі драматичної поеми “Одержима”. Основа сюжету твору взята з біблійних текстів. З самого початку Леся Українка зосереджує нашу увагу на домінантному стрижню неоромантичної концепції “Людина і суспільство”. Письменниця в цьому творі не поділяє персонажів на головних та другорядних, бо усі вони мають якусь мету. Особливо вражають центральні прообрази Ісуса Христа та Марії – Месія та Міріам, які в творі постають жертвами заради єдиної мети: покликані на рятунок світу (у Месії) та рятунок заради кохання, відданості своєму ватажку (Міріам): “Умер він, зраджений землею й небом / як завжди, одинокий. А тепер / я тут сиджу, як завжди, одинока / даремні сльози ллю і проклинаю / все те, що він любив, і з кожним словом / все більш надію трачу на рятунок” [5, с. 381].

Саме кохання було тим найсильнішим та наймогутнішим рушієм сюжетів твору Лесі Українки, особливо це простежується в поемі “Одержима”. Любов між Месією та Міріам тут сповнена не тільки пристрасті, але й тим, що створює неусвідомлювані раціонально життєві погляди, які призводять до подвигів, що поглиблюють індивідуальність людини, його особистісні якості. Таку любов можна осягнути тільки на підсвідомому рівні людської душі, тобто інтуїтивно. І таку своєрідність кохання Леся Українка представила у своїй драматичній поемі “Одержима”.

В цьому творі Леся Українка надала великого значення осмисленню етичних категорій добра, відданості, усвідомлення недосконалості світу та несправедливості. Особливої уваги письменниця надає жіночому образу як такому, що відокремлюється з сірої купки людей, бо її світогляд, погляди на життя та світ різко відрізняються від тих, що представляють натовп. Вся трагічність образу полягає в тому, що могутня духом героїня потрапляє в безвихідне становище, бо її ніхто не розуміє, вона самотня у цьому світі. Зречення від поглядів Месії, не визнання їх ще нічого не говорить нам про фатальність її душі, бо саме вона хотіла викупити Месію, звільнити його від страждань. І саме смерть поводиря дає злам в душі героїні, яка ще більше занурюється у себе, і ще більше гризе її душу навколишній світ, його ненависть до того, хто їх звільнив. Не дивлячись на все це, не можна стверджувати, що Міріам потерпіла поразку, бо морально вона перемагає.