Відповіді до екзамену - історія країн Європи та Америки

48. Міжнародні відносини у другій половині 80-х років початку 90-х

У середині 80-х рр. міжнародні відносини досягли критичної межі, у світі знову відродилася атмосфера "холодної війни". У складному стано­вищі опинився СРСР: продовжувалася афганська війна, починався новий тур гонки озброєнь, яку виснажена економіка країни вже витримати не могла. Технічне відставання в основних галузях економіки, низька продук­тивність праці, припинення економічного зростання — усе це стало свідчен­ням глибокої кризи комуністичної системи. За таких умов відбулась чер­гова зміна політичного керівництва СРСР. У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний М. С. Горбачев, з ім'ям якого пов'яза­ні принципові зрушення в зовнішній політиці СРСР. Основні напрями нової політики Москви полягали в пом'якшенні відносин із Заходом і сприянні врегулюванню регіональних конфліктів. Проголосивши курс на реалізацію нового політичного мислення в міжнародних відносинах — визнання пріоритету загальнолюдських інтересів над класовими, а також того, що ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, ідеоло­гічних та інших цілей, радянське керівництво пішло на відкритий діалог із Заходом. Відбулася серія зустрічей між М. Горбачовим та президентом Р. Рейганом. У листопаді 1985 р. на першій зустрічі в Женеві два лідери обговорили актуальні проблеми міжнародних відносин і прийшли до ви­сновку, що ядерна війна не повинна бути розв'язана, бо в цій війні пере­можців не буде. В наступних зустрічах (Рейк'явік, 1986 р.; Вашингтон, 1987 р.; Москва, 1988 р.; Нью-Йорк,1988 р.) були закладені основи для взаєморозуміння між СРСР і США з досягненням конкретних рішень, спря­мованих на згортання гонки озброєнь. Особливо важливим результатом цього стало підписання 8 грудня 1987 р. договору про усунення з євро­пейської території найновіших ядерних ракет середньої і меншої дальності (500—5000 км). Передбачалось повне знищення двох класів ракет з боку СРСР і США. Вперше за післявоєнний період СРСР погодився на контроль над ліквідацією озброєння. 1987 р. почались радянсько-американські пе­реговори про обмеження й припинення ядерних випробувань. У квітні 1988 р. в Женеві була укладена угода про врегулювання конфлікту в Афганістані. СРСР і США підписали Декларацію про міжна­родні гарантії та меморандум взаєморозуміння. Поетапно — до 15 лютого 1989 р. — радянські війська були виведені з Афганістану. Закінчилася най-ганебніша війна Радянського Союзу, в якій він втратив понад 13 тис. убитими. Американсько-радянський мирний діалог продовжувався і під час пре­зидентства Джорджа Буша (1989—1993 рр.), зокрема тривали переговори про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО). Важливим кроком у цьому напрямі став перший візит М. С. Горбачева як президента СРСР до Вашингтона 1990 р. та його переговори з Бушем. Тут було пого­джено основні положення договору про СНО, а також укладено угоду про ліквідацію переважної більшості хімічної зброї і відмову від її виробницт­ва. В документах вказувалося, що період конфронтації між Заходом і Схо­дом поступається місцем партнерству і співробітництву. Остаточне закінчення періоду "холодної війни" ознаменувалося об'єд­нанням Німеччини. У лютому 1990 р. чотири держави — переможниці в другій світовій війні — СРСР, США, Велика Британія та Франція — домо­вились з двома німецькими державами — ФРН і НДР — про створення переговорного механізму "2 + 4" про об'єднання Німеччини.