Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Термідоріанська реакція

Від 9-го термідора II року республіки (27 липня 1794 р.) до 18-го брюмера VIII року республіки (9 листопада 1799 р.)

Становище Франції після термідоріанського перевороту

Унаслідок державного перевороту 9-го термідора II року республіки (27 липня 1794 р.) до влади у Франції доступилася буржуазія, яка розбагатіла під час революції.

У Конвенті після перевороту головну роль відігравали:

— жирондисти,

— окремі діячі з “болота”.

У країні тривав терор.

1. Було розгромлено Якобінський клуб.

2. Розпущено його секції на місцях.

3. Самоврядування Парижа було скасовано.

4. Скрізь переслідували якобінців.

5. У містах діяли загони “золотої молоді” — синків багатих буржуа, які розправлялися зі своїми противниками.

6. Було жорстоко придушено виступи народних мас:

• 1 квітня 1795 р. Повстання народних мас Парижа, які, озброєні піками, під звуки набату вирушили на Конвент, увірвалися в зал засідань;

• 20 травня 1795 р. Виступ народних мас Парижа, які взялися за зброю.

Було страчено 36 осіб.

7. На початку жовтня 1795 р. було придушено заколот озброєних роялістів (монархістів), які прагнули відновити у Франції монархію.

20 тисяч озброєних монархістів намагалися захопити Конвент, але були, розігнані артилерійськими залпами. Розправою командував молодий генерал Наполеон Бонапарт.

Економічні заходи термідоріанців

1. Було скасовано закон про максимум цін.

2. Відмінено заходи державного регулювання економіки.

3. Установлено повну свободу торгівлі, що призвело до значного зростання цін.

4. Не допускалися будь-які обмеження вільного підприємництва.

5. На селі було поновлено продаж землі великими ділянками за високу ціну.

Висновки

• Термідоріанці:

— виступали проти реставрації феодально-абсолютистських порядків;

— використовували владу для свого збагачення;

— вели боротьбу проти народних мас.

• У країні розпочався розвиток капіталістичної економіки, вільної від залишків феодалізму.

Конституція 1795 року

(прийнята Конвентом 22 серпня 1795 р.)

tmpcdf1-1

 

За конституцією 1795 року

1. У Франції збереглася республіка.

2. Було скасовано загальне виборче право.

3. Вводився високий майновий ценз на виборах.

4. Вік виборців піднімався до 25 років.

5. Законодавча влада належала двом палатам:

• Раді п’ятисот, яка розробляла і пропонувала закони,

• Раді старійшин, яка їх затверджувала.

6. Виконавча влада переходила до Директорії з п’яти осіб.

Франція за Директорії

(влада Директорії проіснувала з 4 листопада 1795 р. до 10 листопада 1799 р.)

1. Конституція 1795 року надавала великі повноваження виконавчій владі — Директорії.

2. У складі Директорії щорічно змінювалася одна людина за жеребкуванням.

3. Постійним членом за час її існування залишався Поль Баррас.

4. Директорія проводила внутрішню політику в інтересах найзаможніших верств населення — буржуазії, яка нагромадила свої багатства в роки революції.

5. Зовнішня політика Директорії характеризувалася постійними війнами і мала загарбницький характер.

Директорія проводила політику коливань то вліво, то вправо, яку прозвали “політикою гойдалок”, бо вона була не в змозі впоратися з прихильниками монархії і водночас побоювалася революційних виступів народу.

Режим Директорії тримався завдяки безперервним перемогам республіканської армії.

Франсуа-Ноель Бабеф

(1760-1797)

Увійшов в історію як Гракх Бабеф (ім’я Гракх прибрав на честь римських трибунів братів Гракхів). Народився на півночі Франції у бідній сім’ї.

Виступав за “повну рівність усіх людей”.

Випускав у Парижі газету, в якій гостро критикував термідоріанську буржуазію.

Захищав інтереси збіднілих верств населення.

Організував і очолив змову “Заради рівності”(1796 p.).

Виступав за досягнення повної рівності через збройну боротьбу.

У 1796 р. Бабефа і його прихильників заарештували за доносом провокатора. Сім місяців тривав суд над Бабефом і 47 його прихильниками, яких 1797 р. було страчено.

Зовнішня політика Директорії

1795 р. Після низки перемог, скориставшись суперечками між учасниками , першої коаліції, Франція підписала мир із Пруссією та Іспанією, внаслідок якого до Франції було приєднано лівий берег Рейну, іспанські володіння на о. Гаїті, частину Бельгії, а на території Голландії утворювалася залежна від Франції Батавська республіка. Франція залишалася у стані війни з Великою Британією та Австрією.

1796 р. Наполеона Бонапарта Директорія призначила командувачем армії в Північну Італію.

Квітень 1796 р. Почався похід “італійської армії” Наполеона Бонапарта, що виявився успішним. За шість днів він розгромив сардинську та австрійську армії.

15 травня 1796 р. Між Францією та Сардинським королівством було підписано договір, за яким королівство потрапляло в залежність від Франції.

1797 р. Наполеон Бонапарт примусив Австрію підписати мир і визнати всі завоювання Франції. Французьке панування встановилося в Італії та Швейцарії. Вихід Австрії з війни означав кінець першої коаліції. 1798-1799pp. Похід армії Наполеона (30 тисяч вояків на 350 суднах) до Єгипту і Сирії для утвердження на Близькому Сході, що мало б ослабити британські зв’язки з Індією й підготувати ґрунт для панування Франції на всьому Середземному морі.

Похід французьких військ до Єгипту і Сирії успіху не приніс.

Армія була знесилена спекою, безперервним опором місцевого населення, поширенням чуми. Англійці розгромили французький флот і знищили судна.

1798 р. Було створено другу антифранцузьку коаліцію у складі Великої Британії, Австрії, Росії, Туреччини, Неаполітанського королівства, щоб змусити Францію залишити завойовані території.

Головні воєнні дії розгорталися в Італії та Швейцарії.

Російська армія під командуванням О. Суворова здобула кілька перемог в Італії.

Російська ескадра адмірала Ушакова визволила Іонійські острови, а англійська ескадра адмірала Нельсона — о. Мальту.

Успішними діями О. Суворова були невдоволені австрійські союзники, які претендували на Північну Італію.

Армію О. Суворова вирішили перекинути в Швейцарію на з’єднання з австрійськими військами. Вересень—жовтень 1799 р. Російські війська з неперервними боями здійснили легендарний перехід через Альпи. Тяжкі бої велись за Сен-Готардський перевал та біля Чортового мосту, де були розгромлені французькі війська.

Жовтень 1799 р. Наполеон Бонапарт покинув армію в Єгипті на свого заступника генерала Клеберта і повернувся до Парижа.

Червень 1800 р. Австрійські війська було розгромлено в Італії у битві біля Маренго.

1801 р. Росія вийшла з другої антифранцузької коаліції, незадоволена політикою Австрії, та підписала союзницький договір з Францією.

Згодом договір із Францією підписали Австрія та Велика Британія.

Друга антифранцузька коаліція розпалася.

Коаліція — воєнно-політичний союз держав, укладений для спільних дій на міжнародній арені.

Директорія до осені 1799 р. втратила довіру великої буржуазії

Причини ослаблення влади Директорії

1. Її неспроможність забезпечити необхідні умови для підприємницької діяльності.

2. Труднощі господарського становища країни, яка не могла на світовому ринку конкурувати з Великою Британією.

3. Зростаюче невдоволення населення.

4. Виступи роялістів, які прагнули реставрації монархії.

5. Невдалі воєнні дії в Європі:

• воєнні поразки в Північній Італії;

• втрата Північної Італії;

• невдалий похід до Єгипту і Сирії.

Наполеон Бонапарт (1769-1821)

Один із видатних полководців, дипломат, талановитий політичний діяч буржуазної Франції, який зумів пройти шлях від молодого офіцера революційної армії до військового диктатора, засновника нової монархії, організатора численних завойовницьких воєн.

Змінювалися і погляди Наполеона: від прихильника республіканського ладу, який захоплювався ідеями Ж. Руссо і мріяв “про свободу для всіх”, до монархіста, прихильника необмеженої особистої влади.

Народився на острові Корсика в сім’ї збіднілих дворян. У 1785 р. закінчив французьке військове училище і почав свою, службу в чині молодшого лейтенанта артилерії.

Наполеон — людина сильного розуму й непохитної волі, яка пройшла через море крові й сорок битв, принісши Франції славу та падіння.

Здібний, працьовитий, наполегливий у досягненні поставлених завдань, сміливий і відважний у боях, а водночас — жорстокий, деспотичний, впертий, безкомпромісний.

У роки Французької революції у 24-річному віці одержав чин бригадного генерала за перемогу над англійцями і взятті Тулона, а за правління Директорії став командувачем армії.

У листопаді 1799 р. здійснив державний переворот і став першим консулом, а згодом зосередив у своїх руках усю повноту влади.

У 1804 р. був проголошений імператором. Здійснював численні завойовницькі війни, виступаючи претендентом на європейське, а згодом і світове панування.

З поразкою 1812 р. у війні з Росією почався розпад величезної Французької імперії.

У 1814 р. війська антифранцузької коаліції вступили до Парижа і Наполеонові довелося зректися престолу. Був засланий на о. Ельба.

У 1815 р. знову повернувся до Франції. Після поразки під Ватерлоо він вдруге зрікся престолу (22 червня 1815 p.). Був засланий на о. Св. Єлени, де і помер у 1821 р.

Бонапартистський переворот 1799 р.

Прихід Наполеона до влади

Велика буржуазія зрозуміла необхідність установлення сильної влади.

Наполеон Бонапарт, спираючись на армію, вирішив скористатися ситуацією у Франції на свою користь.

Діставши підтримку буржуазних кіл, банкірів, Наполеон, удавшись до підкупу й погроз, домігся заяви членів Директорії про відставку.

Щоб позбавити Законодавчий корпус підтримки парижан, його перевели в передмістя Сен-Юту через загрозу заколоту роялістів (монархістів),

У Раді п’ятисот було поставлено на голосування передання влади від Директорії до трьох консулів на чолі з Наполеоном Бонапартом. Рада п’ятисот у присутності гренадерів, уведених до зали засідань, проголосувала за цю пропозицію.

18-го брюмера VIII року республіки (9 листопада 1799 р.) було здійснено державний переворот і встановлено військову диктатуру, яка служила інтересам великої буржуазії. Причини приходу Наполеона до влади

1. Військові поразки французької армії.

2. Народне невдоволення політикою Директорії.

3. Необхідність “твердої руки” для захисту приватної власності й інтересів великої буржуазії.

4. Особисте прагнення Наполеона до влади.

Основні періоди Французької революції

Період

Дата

Хто стояв при владі

Важливі події

І

3 14 липня 1789 р. до 10 серпня 1792 р.

Велика грошова буржуазія і передова частина дворянства, які намагалися встановити конституційну (обмежену) монархію

1. 14 липня 1789 р. Народне повстання в Парижі. Взяття Бастилії. Скинення необмеженої монархії. Прихід до влади великої буржуазії

2. Липень-серпень 1789 р. Масові виступи селян по всій країні. Початок еміграції дворян за кордон

3. 4 серпня 1789 р. Відміна Установчими зборами деяких другорядних повинностей селян

4. 28 серпня 1789 р. Прийняття Декларації прав людини і громадянина.

5. 1791 р. Спроба втечі короля за кордон і повернення його до Парижа.

Прийняття Конституції, яка затвердила обмежену монархію

6. Жовтень 1791 р. Вибори і скликання Законодавчих зборів.

7. Квітень 1792 р. Оголошення Францією війни Австрії і Пруссії

II

10 серпня 1792 р. - 31 травня 1793 р.

Велика торговельно-промислова буржуазія — жирондисти

1. 10 серпня 1792 р.

Повстання в Парижі. Скинення королівської влади. Прихід до влади жирондистів

2. Вересень 1792 р. Вибори і скликання Конвенту.

Проголошення Франції Республікою

3. 3 грудня 1792 р. — січень 1793 р.

Суд над Людовиком XVI і його страта

4. Лютий — березень 1793 р. Початок війни Франції з Великою Британією, Голландією й Іспанією

5. 31 травня — 2 червня 1793 р.

Повстання в Парижі. Скинення жирондистів.

Прихід до влади якобінців.

III

2 червня 1793 p. - 27 липня1794 p.

Найрішучіша частина буржуазії — якобінці

1. Липень 1793 р. Убивство Марата. Скасування всіх феодальних - повинностей без викупу

2. Вересень 1793 р. Закон про загальний максимум і про підозрілих. Терор. Реорганізація армії. Розгром якобінцями “шалених”

3. 27 липня 1794 р. Термідоріанський переворот.

IV

 

 

 

 

27 липня 1794 p. - 9листопада 1799 p.

 

 

 

 

 

 

Велика буржуазія, яка розбагатіла під час революції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 27 липня 1794 р. Термідоріанський переворот. Прихід до влади нової буржуазії — підприємців і фінансистів.

2. 1 квітня, 20 травня 1795 р. Повстання народних мас Парижа. Обидва повстання було придушено.

3. Жовтень 1795 р. Заколот озброєних роялістів.

4. 22 серпня 1795 р. Конвент затвердив нову конституцію

5. 4 листопада 1795 р. Установлення влади Директорії.

6. 1796 р. Призначення Наполеона Бонапарта командувачем армії в Північній Італії

7. 1796-1797 pp. Італійський похід Наполеона

8. 1798-1799 pp. Похід Наполеона до Єгипту та Сирії

9. 9 листопада 1799 р. Державний переворот під керівництвом Наполеона Бонапарта

Висновки

1. Переворотом 9 листопада 1799 р. закінчилася Французька революція.

2. У Європі почався період післяреволюційної стабілізації, закріплення і законодавчого оформлення результатів революції.

3. Французька буржуазія була зацікавлена у стабілізації внутрішнього становища, а тому виступала за встановлення сильної влади.

Значення Французької революції

1. Революція знищила монархію у Франції та встановила панування буржуазії.

2. Було скасовано станові привілеї дворянства і духовенства.

3. У перебігу революції було висунено принципи політичних свобод, демократичних прав людини, суверенітету народу.

4. Було започатковано формування громадянського суспільства і правової держави.

5. У перебігу революції проявилася активна роль широких народних мас.

6. Революція зруйнувала феодальний лад, ліквідувала феодальні повинності селян.

7. Було знято перешкоди розвиткові промисловості, сільського господарства і торгівлі.

8. Було створено сприятливі умови для формування ринкових відносин.

9. Революція у Франції мала велике міжнародне значення:

• її ідеї знаходили відгук у багатьох країнах і на різних континентах;

• після неї розпочалася руйнація феодального ладу в багатьох країнах Європи;

• вона сприяла утвердженню ринкових відносин у розвинених країнах світу;

• справила помітний вплив на подальший перебіг всесвітньої історії;

• прогресивне значення для передової ідеології, літератури, мистецтва та науки багатьох країн світу.