Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Кому належать слова

„Тільки в одній моїй особі перебуває королівська влада” — так висловлювався про свою владу Людовик XV (1710 — 1774).

„Після нас хоч потоп” — слова Людовика XV.

„Це законно, бо я цього хочу” — так висловився про свою необмежену владу Людовик XVI (1754 — 1793).

«У Франції монарх говорить, а народ слухається» — слова міністра Людовика XVI графа Вержена.

„Свобода — це права робити все, що дозволено законом” — таке визначення свободи дав Монтеск’є.

„Духовенство служить королю молитвами, дворянство — шпагою, третій стан — майном” — французька приказка.

„Якби Бога не було, то його слід було б вигадати” — слова французького письменника та філософа епохи Просвітництва Ф. Вольтера, який виступав проти католицької церкви, але вважав, що релігія потрібна для управління народом.

„Некоронований король республіки, наук і мистецтв” — так у багатьох країнах Європи називали Вольтера.

„Людина народжується вільною, а сьогодні вона в кайданах” — такими словами починає свою книгу Ж. Руссо „Про суспільний договір”.

„Насильство, на якому тримається деспотизм, може бути ліквідоване тільки за допомогою насильства” — слова Жан-Жака Руссо, який вважав, що народ має право на опір тиранам.

"Якщо не було б Руссо, то не було б і Великої французької революції" — так оцінював великого філософа Наполеон Бонапарт.

„Я не поділяю Ваших переконань. Але я готовий віддати життя, щоб Ви могли їх сповідувати” — слова визначного мислителя Вольтера.

„Наберіться відваги й мисліть самостійно” — заклик Вольтера, який не втрачає актуальності і в наші дні.

„Свобода! Рівність! Братерство!” — це гасло породили просвітники, а пізніше воно стало гаслом Французької революції.

„...З цього дня починається нова ера в історії світу” — так видатний німецький поет і письменник Гете сказав про перший день Великої французької революції.

„ Власність! Свобода! Рівність! ” — гасло Наполеона, який виражав інтереси великої буржуазії, захищав приватну власність, виступав за свободу підприємницької діяльності.

„Суспільство без релігії подібне до корабля без компаса” — ці слова належать Наполеону Бонапарту.

„Я запропонував заснувати цей Революційний трибунал. Тепер я прошу пробачення за це у Бога та у людей” — слова Дантона, який відіграв велику роль в організації захисту Вітчизни. За часів Якобінської диктатури з його ініціативи було створено Революційний трибунал, але згодом він сам був страчений цим трибуналом у період терору.

„Вірогідність нової війни між Росією та Францією виникла майже разом із Тільзітським миром. Сам по собі мир містив у собі майже всі елементи війни” — слова державного діяча Росії М. Сперанського.

„Політика гойдалок” — так називали політику Директорії, бо вона була не в змозі впоратися з прихильниками монархії і водночас побоювалася революційних виступів народу і тому хиталася від одних до інших.

„Моя істинна слава не в сорока битвах, виграних мною, Ватерлоо їх усі перекреслило. Але не буде і не може бути забутий Цивільний кодекс” — слова Наполеона Бонапарта, бо прийняття Цивільного кодексу юридично ліквідувало пережитки феодальних відносин і закріплювало основи буржуазних відносин та стало завершенням процесу формування цивільного права у буржуазному суспільстві. У ньому було закріплено:

• рівність громадян перед законом;

• свободу совісті;

• недоторканність особи;

• право приватної власності.

„Від великого до кумедного один крок” — слова Наполеона, які стосуються його загарбницького походу в Росію. Тікаючи з Росії у грудні 1812 р. під час переправи через річку Березіна, Наполеон мало не потрапив у полон. Цю фразу Наполеон сказав своїм воєначальникам, маючи на увазі ту безвихідь, в якій опинився він та його непереможна армія у Росії, і той жалюгідний вигляд його солдатів, які в паніці тікали від російських військ.

„Для того щоб управляти світом, немає інших секретів, крім того, щоб бути сильним; сила не знає ані помилок, ані ілюзій” — слова Наполеона.

„Жити працюючи, або вмерти б’ючись” — слова, вишиті на чорному прапорі відчаю, з яким у руках робітники Ліона у Франції піднялися на боротьбу за свої права, захопили місто і протягом десяти днів утримували його в своїх руках.

„Воля Росії почнеться з повстання кріпаків” — слова О. Герцена.

„Мої народи чужі один одному: тим краще. Вони не хворіють одночасно однаковими болячками... Я наставляю угорців на італійців, італійців на угорців. Вони не розуміють і ненавидять один одного. їхня прихильність породжує порядок, їхня ворожнеча — загальний мир” — слова австрійського імператора Франца-Йосипа І про політику в багатонаціональній Австро-Угорській імперії „поділяй і владарюй”.

„Італія врятує себе свободою” — слова видатного італійського державного діяча XIX ст. — прем’єр-міністра Сардинського королівства Кавура, який виступав за об’єднання Італії на чолі з Сардинською монархією.

„Італія впорається сама” — гасло боротьби відомого італійського діяча Джузеппе Мадзіні, який вів боротьбу за визволення Італії від австрійського панування і об’єднання Італії в єдину демократичну республіку.

„Я звик підпорядковувати кожне своє політичне переконання меті об’єднання Італії, як би це не відбулося» — слова Дж. Гарібальді.

„Не промовами і постановами більшості вирішуються великі справи сучасності, а залізом і кров’ю» — слова імперського канцлера Отто фон Бісмарка, який виступав за об’єднання Німеччини, спираючись на військову силу. Він використовував війну як знаряддя політики.

„Сила переважає право” — такий основний принцип прусської політики запровадив Отто фон Бісмарк.

„З багнетом можна вирішувати геть усе” — слова Отто фон Бісмарка, який вирішував міжнародні проблеми війною.

„Морські інтереси Німеччини зросли з утворенням імперії’ — слова німецького морського міністра Тірпіца.

„Він був тим, чим Бетховен у музиці, Данте — у поезії, Рафаель — у живопису, Христос — у філософії життя” — таку оцінку Аврааму Лінкольну, оцінюючи його заслуги, дав російський письменник Л. Толстой.

„Наріст на капіталізмі” — так вважав плантаційне рабство на Півдні США К. Маркс.

„Бавовник, рис, тютюн та морські припаси правлять світом" — слова сенатора з південних штатів, оцінюючи становище напередодні громадянської війни в США.

„Власність — це крадіжка” — вислів французького філософа, теоретика анархізму П’єра Прудона.

„Визволення робітничого класу може бути досягнуто лише самими робітниками” — слова К. Маркса, написані ним в „Установчому маніфесті” — програмному документі І Інтернаціоналу.

„Нещасні люди, нещасна Греція, я віддав їй мій час, мої гроші, моє здоров’я, а нині віддаю моє життя” — слова видатного англійського письменника Дж. Байрона, який брав активну участь у національно-визвольній боротьбі народу Греції і загинув від лихоманки.

„Володар дум” — так називали англійського поета Дж. Байрона.

„Родом з Варшави, серцем — поляк, талантом — громадянин світу” — так говорили про геніального польського піаніста та композитора Ф. Шопена.

„Я хочу, щоб усе було національним: сюжет, музика — настільки, щоб мої дорогі співвітчизники відчували себе вдома, а не за кордоном ” — слова великого композитора цього періоду М. Глінки.

„Визволившись з-під влади королів та імператорів, тричі оголосивши себе вільною, Франція підкорилася фінансовим товариствам, що розпоряджаються багатствами країни й скеровують громадську думку” — таку оцінку Франції кінця XIX cт. дав видатний французький письменник Анатоль Франс.

„Життя, побачене крізь темперамент художника” — так охарактеризував мистецький стиль Вінсента ван Гога Е. Золя.