Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Повсякденне життя людей

Капіталізм вніс суттєві зміни в життя суспільства: змінив соціальний і духовний вигляд населення, його побут, умови життя, сприяв росту культурних потреб. Була розширена сфера освіти, значно виросла технічна вища школа, підвищився інтерес до книги.

Завдяки прогресу у сільському господарстві Західна Європа забула про голод та епідемії. Рівень народжуваності скрізь дуже високий. З 1800 р. по 1850 р. населення Європи збільшилося з 187 до 206 млн осіб.

Важливі винаходи XIX ст., що змінили повсякденне життя людей:

1830 р. Було винайдено першу швейну машину.

1860 р. 3. Грамм винайшов машину, що виробляє електрику, динамо.

1863 р. Відкрито перший метрополітен.

1876 р. А. Белл винайшов телефон.

1879 p. Т. Едісон зробив першу електричну лампочку.

1868 р. У Франції Е. Мішо налагодив фабричне виробництво велосипедів з педалями.

1885 р. Л. Пастер винайшов вакцину проти сказу.

У побуті з’явилися й інші нововведення — єдиний тариф на оплату поштових відправлень незалежно від відстані, поштові марки, праска з електричним нагрівачем, пластилін, картопляні чіпси, скріпки для паперу, паперові шпалери тощо.

На початку XIX ст. з’явилося дорожнє покриття з використанням щебеневої основи та верхнього шару смоли. Почалося брукування вулиць, з’явився міський транспорт, освітлення вулиць, пожежні команди, водопостачання, газопостачання й каналізація.

Потреба у великих та малих фінансових послугах спричинила появу численних кредитних спілок, ощадних банків та страхових компаній.

Змінюються психологія і цінності людини, утверджується дух підприємництва в усіх сферах людського життя.

Дозвілля

Світ, створений європейською модернізацією, був багатим для середнього класу — багатий матеріальним добробутом, своїм розмаїттям, культурою та вишуканістю, новим досвідом, новими можливостями у проведенні свого дозвілля.

Багаті жили в розкошах. Діти багатих мали можливість здобувати освіту, відвідувати театри, виставки, салони, бали, подорожувати.

Спорт стає масовим. Він уже не обмежувався такими традиційними видами, як полювання, стрільба, риболовля, їзда верхи, плавання, веслування. Усі європейці шукали нових видів спорту — альпінізм, футбол. 28 жовтня 1863 р. було засновано Футбольну асоціацію, щоб виробити футбольні стандарти і правила проведення організованих змагань. Невдовзі виникли професійні клуби. Футбол наприкінці століття став найулюбленішим видом спорту і збирав найбільше глядачів.

Наслідки урбанізації

Урбанізація — кількісне збільшення міст, розвиток міст, міського господарства, збільшення міського населення, переміщення сільського населення в міста, долучення до цінностей міського життя, до міського побуту.

Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, універмагами з величезними горизонтальними вікнами, особняками багатіїв і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами — театрами, танцзалами, концертними естрадами.

Збільшувалося міське населення. Виникають міста- мільйонники. Такі міста стикаються з великою кількістю проблем: постачання, транспорт, житло тощо. З’являються передмістя з заводами й робітничими кварталами.

З’явилося міське планування, чіткіша організація їхнього внутрішнього простору, а також нове розуміння комфорту (висота приміщень, освітлення, вентиляція тощо). Поширюється ансамблевий принцип забудови вулиць, площ і парків. Визначні будови храмів, палаців, громадських споруд розкривають багатства будівельної і художньої культури тих часів і посідають значне місце в загальній культурній спадщині різних країн, які увійшли у скарбницю світової культури.

Чіткість задуму, притаманна спорудам цієї доби, переносилася й на планування та забудову міст, де з’являються прямі вулиці, прямокутні квартали і площі.

Розвиток архітектури був тісно пов’язаний з прогресом будівельної техніки.

Поступово у будівництво впроваджували металеві конструкції.

У другій половині XIX ст. з нових матеріалів — сталі, залізобетону, скла — новими методами споруджувалися промислові підприємства, універсальні магазини, громадські та приватні будівлі. Будови часто прикрашали скульптурою, орнаментом, живописними полотнами.

Почали будувати промислові споруди, ділові центри, житло, які вимагали, щоб вони були дешевими і будувалися швидко зі стандартних елементів.

Зростання населення і нехватка землі сприяли росту будівель вверх. З’явилися багатоквартирні висотки. Встановлювалися загальні стандарти на розміри цегли, поліпшується її якість. У містах поширювалося багатоповерхове будівництво, зростали промислові підприємства, навчальні заклади тощо. Металеві каркаси, які використовували у будівництві, могли нести великі навантаження багатоповерхових будівель. Перші висотки було побудовано у Чикаго. У

1880 р. було винайдено електричний ліфт, що зробив висотні будівлі реальністю.

Поряд з особняками великої буржуазії будувалися багатоповерхові будинки з квартирами, які здавалися у найм, бараки і казарми для робітників. З’явився міський громадський транспорт.

Відповідно до нових умов у багатьох країнах почали перебудовувати середньовічні міста. Першим містом, яке зазнало перебудови, став Париж. Почалася реконструкція міста та його вузьких заплутаних середньовічних вуличок. Будували широкі просторі вулиці і бульвари. Незабаром за зразком французької столиці почали перебудовувати Берлін, Відень та інші європейські столиці. Невід’ємною їх частиною стають громадські парки.

Аристократія, буржуазія і пролетаріат

Аристократія — найпривілейованіша частина феодального суспільства — існувала і в буржуазному суспільстві, яка зберігала в багатьох випадках свої привілеї. Значна частина пристосовувалася до нових ринкових умов ведення господарства, починала вести господарство по-новому, використовуючи технічні досягнення, працю найманих робітників, інша частина розорялася, продавала свої маєтки.

Збільшився інтерес до історії походження свого роду, своєї сім’ї. Багаті люди замовляли портрети своїх родичів у видатних художників того часу.

Мірилом гідності людини все більше стає його матеріальне становище і здатність домогтися життєвого успіху.

Промислова революція спричинила швидке зростання чисельності буржуазії. Найбільші прибутки технічний прогрес приніс буржуазії. Вона домінує в економічному житті, контролює банки, торговельні товариства та заводи. Банки часто фінансують дорогі починання, наприклад залізниці. З’являються великі компанії, могутні банки, великі підприємства.

Буржуазія будує вілли, палаци, особняки. Вони просторі, багато обставлені. Вона живе у розкоші та достатку.

Середній клас — ремісники, комерсанти, службовці, медики, нотаріуси — також жив у достатку. З 1839 р. Почало розвиватися мистецтво фотографії, середній клас міг собі дозволити створювати сімейні альбоми.

Промислова революція перетворила селян на найманих робітників, споживачів і платників податків.

Зростання чисельності населення спричинило до перенаселення у селах, що вело до зростання кількості найманих робітників. Біднота у великих містах мешкала у трущобах, підвалах, тісних будиночках на околицях без елементарних зручностей. Процвітала організована злочинність на бідності та психології міського існування.

Фабричний гудок, залізничний графік, потреба в пунктуальності змінили життя робітників. Механізація витісняла роботу вдома та в невеликих майстернях.

Робітники концентрувалися на великих заводах. Чимало бідних селян переселяється до міст, де стають робітниками. Вони працювали по 12—14 годин на день за мізерну платню.

Надлишок робочої сили давав можливість тримати зарплатню на низькому рівні. Існувало безробіття. Загострюються соціальні конфлікти.

Попри заборону часто проводилися страйки.

Родинні стосунки

Традиційну європейську родину вважали стабільною й патріархальною. Міське життя зробило чоловіка головним „годувальником”. Жінка тепер була змушена сама порядкувати в домі, ставши хатньою господинею, або коли йшлося про робітничий клас, то жінка згиналася під потрійним гнітом позадомашньої роботи, хатнього господарства і материнства.

У заможних родинах хатньою роботою займалася прислуга. Хатня робота у великій кількості заможних родин становила важливе джерело зайнятості для численної чоловічої і жіночої прислуги.

Багато, сімей робітників бідувало, були страшні злидні у бідних кварталах міст. Щоб якось прожити, на роботу

змушені були влаштовуватися жінки і діти, бо на багатьох підприємствах використовувалася жіноча та дитяча праця. Дітей брали на роботу з семи років. У Великій Британії 50 — 60% працівників промисловості становили жінки та діти.

У селянській сім’ї дитину продовжували виховувати традиції і члени сім’ї; у місті дедалі більшу роль починає відігравати вчитель, який навчає грамоти чи професії.

Фемінізм

Фемінізм — жіночий рух за зрівняння жінок у правах з чоловіками.

Емансипація — звільнення від залежності, пригноблення, упередженого ставлення, скасування обмежень і надання рівних прав з чоловіками.

Фемінізм виник у XVIII ст. Французька революція кінця

XVIII ст. започаткувала в європейських країнах рух жінок за зрівняння їх у правах з чоловіками.

У XIX ст. становище жінки зазнало радикальних змін. До освіти почали залучати і жінок. Жінки активно стали вести боротьбу за свої права, за емансипацію. Значний вплив на громадську думку в цьому питанні справили твори прогресивної письменниці того часу Жорж Санд.

Склався Міжнародний рух феміністських організацій, який виступав за співробітництво з тими феміністськими організаціями, які вели боротьбу за соціальні, політичні і громадянські права жінок, за охорону дитинства, проти війни і реакції.

Особливо посилювалася боротьба за виборче право для жінок. Але вирішення проблем рівноправності жінок зволікалося. В багатьох країнах ці проблеми були вирішені аж на початку XX ст.

Освіта

Бурхливий розвиток науки і техніки породив у передових промислових країнах потребу в кваліфікованих кадрах, як інженерних, так і робітничих. Суспільство поступово починало усвідомлювати необхідність писемності для широких верств населення.

У XIX ст. в шкільній справі сталися значні зміни. Вони торкнулися перш за все початкової школи, відобразилися і на вищій освіті.

1. Початкова школа, яка протягом століть перебувала у віданні церкви, переходить до управління державою, хоча вплив релігії залишається значним.

• У Великій Британії створення системи державної освіти було закладено законом 1870 р. У 1880 р. початкова освіта у Великій Британії стала обов’язковою, а в 1891 р. — безкоштовною.

• В об’єднаній Німеччині закон 1872 р. про народну школу дещо розширив викладання реальних предметів. Католицька церква була відчужена від керівництва шкільною справою.

• У Франції безкоштовна освіта для всіх дітей віком від 6 до 13 років була введена законами 1881 р. і 1882 р. Цими самими законами відмінялося викладання у школі Закону Божого, але для релігійного навчання Виділявся один день на тиждень, вільний від занять.

2. Значна частина дорослого населення ще залишалася неписьменною.

3. Середня освіта в європейських країнах протягом всього XIX ст. не зазнала істотних змін. Залишалися школи класичні та гуманітарні:

• гімназії — в Німеччині і Росії;

• ліцеї і коледжі — у Франції;

• граматичні школи — у Великій Британії.

4. В останній чверті XIX ст. пробивало собі дорогу вивчення дисциплін природничого циклу — фізики, хімії, біології тощо.

5. Розширилася мережа вищих навчальних закладів, у тому числі — інженерно-технічних.

6. У підготовці наукових кадрів велику роль починають відігравати науково-дослідні центри і лабораторії, Які були як приватні, так і державні.

7. Швидко зростала наукова, інженерно-технічна, гуманітарна інтелігенція.

8. Виникають різноманітні школи для дорослих, різні курси, читають популярні лекції, розвивається жіноча освіта.

Релігія й мораль

1. У XIX ст. завершується процес формування наукового світогляду європейської людини. На цьому ґрунті створюється нова культура, в якій експериментальна наука поступово посідає переважні позиції. Наука стає незалежною від релігії і виступає проти релігійних догм.

2. У XIX ст. відроджувалася релігія, особливо після падіння наполеонівської імперії. Посилюється пропаганда релігії. Відновлюються позиції католицької церкви у Франції, Італії, Іспанії та інших державах. Церква та її служителі намагалися зберегти ідейний вплив на значну частину трудящих.

3. Виникають рухи за створення національних католицьких церков, не залежних від Риму. Ці ідеї поширюються у Франції, Бельгії та Німеччині, що було відображенням зростання національної свідомості народу.

4. У Великій Британії, США, Німеччині найбільшого поширення набув протестантизм, але відносини між протестантами і католиками були відносно спокійними, а релігійні війни залишилися у минулому.

5. В Угорщині, Франції, США прихильники католиків і протестантів здобули рівні права.

6. Серед громадськості поширюється розуміння свободи віросповідання, як однієї з важливих рис демократичного суспільства.

7. Послаблення традиційних релігій привело до зростання та поширення ідеологічних течій — консерватизму, лібералізму, соціалізму.

8. Церкви міських парафій стали осередками соціальної та доброчинної діяльності. Створювалися численні місіонерські компанії, які діяли в різних частинах світу: католицькі — в Африці, Передній Азії, Ост-Індії, православні — на Далекому Сході.

9. Загальний рух до писемності зміцнив як світську, так і релігійну освіту.

10. Всюди зростало і розвивалося релігійне мистецтво.

Висновки

1. Формування індустріального суспільства, яке визначається індустріальним рівнем розвитку та розвитком науки та техніки, зачіпає всі сторони життя суспільства — економіку, політику, ідеологію, культуру, повсякденне життя різних верств населення.

2. Відбулися докорінні зміни в суспільно-політичному, соціально-економічному і культурному житті країн та народів.

3. Істотно змінилася соціальна структура суспільства.

Провідну роль відігравали такі верстви населення, як велика буржуазія, дрібні та середні підприємці (середній клас), наймані робітники, інтелігенція. Зменшується чисельність селянства.