Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Тема 6. Культура  народів світу наприкінці XVIII - у XIX ст.

Розвиток науки і техніки

Розвиток науки

Відкриття в галузі природничо-математичних наук

Розвиток ринкових відносин потребував освічених людей. Будівництво фабрик, залізниць, мостів, удосконалення машин, механізмів вимагали складних і точних розрахунків. Зросло значення науки для розвитку техніки. Численнішою стала інтелігенція. Розвиток промисловості і сільського господарства підштовхував науку до вивчення нових проблем, у свою чергу, на основі наукових відкриттів створювали нові засоби виробництва.

Перші місце посіли фізика і хімія, які вивчають взаємозв’язки різних форм руху.

Галузь науки

Короткі відомості про вченого

Його відкриття

Математика

Микола Іванович Лобачевський

(1792-1856) Російський вчений. Народився в сім'ї дрібного чиновника в Нижньому Новгороді. Вищу освіту здобув у Казанському університеті, де й працював довгий період часу.

У 23-річному віці здобув звання професора, деякий час був деканом фізико- математичного факультету, а у 1827 — 1846 pp. — ректором Казанського університету.

Створив неевклідову геометрію.

1. Відкриття М. І. Лобачевського 1826 р., опубліковано в

1829 — 1830 pp., не дістало визнання сучасників, але радикально змінило уявлення про природу простору.

2. Значною мірою вплинуло на розвиток механіки, фізики, астрономії, теорії ймовірності, математичного аналізу, математичного мислення

Математика,

фізика,

астрономія

П’єр Лаплас

(1749 — 1827) Французький математик, фізик, астроном

Автор численних праць із тригонометричних рівнянь, математики, фізики, теорії капілярності, теплоти, акустики, геодезії.

1. Написав працю “Аналітична теорія ймовірності” (1812 p.).

2. Розробив теорію про виникнення Сонця й планет зі скупчення розжарених газів у праці “Трактат про небесну механіку”

Фізика

Роберт Майєр

(1814-1878)

Німецький вчений

1. Першим сформулював закон збереження енергії,

2. Теоретично розрахував механічний еквівалент теплоти (1842 p.).

3. Дослідив, як теплота, що виділяється під час згорання, перетворюється на механічну роботу парової машини

Фізика

Джоуль Джеймс (1818 — 1889) Англійський фізик

Експериментально обґрунтував закон збереження енергії (енергія не виникає і не зникає, а переходить з одного виду в інший)

Фізика

Дж. Томсон

(1856 — 1940) Англійський фізик

Відкрив першу елементарну частинку — електрон, що належить до складу атома

Фізика

Генріх Герц

(1857 — 1894) Німецький фізик

Експериментально довів існування електромагнітних хвиль

 

Фізика

П'єр (1859 — 1906) і Марія Кюрі

Французький фізик. Працював разом зі своєю дружиною М. Скадовською- Кюрі

1. Дослідним способом довели, що під час випромінювання урану виділяються електрони та інші частинки з хімічними властивостями газу гелію.

2. Почався розвиток ядерної фізики

Фізика

Е. Резерфорд

(1871 - 1937) Англійський вчений

1. Встановив, що за розпаду радіоактивних елементів виділяються три види проміння, і позначив їх трьома буквами грецького алфавіту: альфа-, бета- і гама-проміння.

2. Висунув ідею про будову атома, який складається з ядра та електронів, що рухаються навколо нього

Фізика

Антуан

Бекерель

(1788 — 1878) Французький фізик

1. Відкрив явище радіоактивності.

2. Виявив, що атоми урану самі по собі випромінюють особливі промені, які мають велику проникну здатність

Біологія

Чарльз Дарвін

(1809 — 1882) Англійський вчений

Написав працю “Походження видів шляхом природного добору”, узагальнивши дані власних спостережень, досягнень сучасної йому біології та селекційної практики.

1. Створив теорію еволюції (історичного розвитку органічного світу Землі).

2. Еволюція, як гадав Ч. Дарвін, здійснюється внаслідок дії трьох чинників: змінності, спадковості, природного добору

Біологія

Теодор Шванн

(1810 — 1882) Німецький вчений

Основоположник клітинної теорії.

1. Встановив, що тваринні і рослинні клітини в основному мають однакову структуру і виконують ту саму фізіологічну функцію.

2. Виникнення і розвиток організму відбуваються розмноженням клітин, їх безперервним оновленням і відмиранням.

3. Досліджував фізіологію травлення, анатомію нервової системи

Біологія

Грегор Мендель

(1822 — 1884) Австрійський вчений

1. Основоположник учення про спадковість.

2. Започаткував розвиток генетики.

Біологія,

медицина

Луї Пастер (1822 — 1895) Французький вчений. У 1888 р. створив і очолив Інститут мікробіології (його стали називати Пастерівськийінститут)

Основоположник сучасної мікробіології.

1. Відкрив природу бродіння.

2. Багато уваги приділив вивченню інфекційних захворювань.

3. Розробив метод профілактичної вакцинації проти низки інфекційних захворювань:

курячої холери (1879 p.), сибірської виразки (1881 p.), сказу (1885 р.)

Медицина

3. Фрейд (1856 — 1939) Австрійський лікар- психіатр

1. Заснував вчення про психоаналіз.

2. Довів існування в людини психічної енергії, яка виливається в неврози за неможливості нормального прояву.

3. Його вчення мало практичне застосування в лікуванні нервових хвороб

Біологія

І. Павлов (1849 —

1936) Великий російський вчений, фізіолог, лауреат Нобелівської премії 1904 о.

1. Розробив вчення про вищу нервову діяльність.

2: Створив теорію умовних рефлексів.

3. Дослідив фізіологію кровообігу і травлення.

4. Довів, що в основі поведінки людини лежать фізіологічні процеси, які відбуваються в корі головного мозку

Хімія

Клод-Луї Бертолле (1748 —1822) Французький хімік

Засновник учення про хімічну рівновагу.

1. Розробив спосіб відбілювання хлором.

2. Відкрив бертолетову сіль, яку почали використовувати для виготовлення вибухових речовин

Хімія

Д. Менделєєв (1834 — 1907) Російський вчений, педагог, прогресивний громадський діяч.

Він був не тільки великим ученим, а й чудовим

педагогом, який виховував талановиту молодь

У 1869 р. відкрив періодичний закон хімічних елементів.

Цей закон дав можливість Д. Менделєєву заявити про існування в природі нових елементів і визначити їхню атомну вагу.

Залишив понад 500 наукових праць, серед яких — класичну „Основи хімії”, що була перекладена на всі європейські мови й перевидавалася багато разів.

Сучасна наука вивчила 92 наявні в природі елементи і навчилася створювати штучні хімічні елементи, спираючись на вчення Менделєєва

 

Висновки

1. Обґрунтоване дослідами вивчення природи принесло людству великі відкриття законів матеріального світу.

2. Бурхливий розвиток наук про природу кінця XVIII — XIX ст. був тісно пов’язаний із формуванням та розвитком індустріального суспільства.

Розвиток промисловості і сільського господарства підштовхував науку до вивчення нових проблем, і в свою чергу на основі наукових відкриттів створювалася нова техніка.

3. Відкриття природничих наук мали великий вплив на розвиток технічного прогресу та виробництва.

4. Збільшення наукових знань, яке було безпосередньо пов’язане з потребами виробництва, науково-технічним прогресом, в свою чергу дало науці нову технічну базу і великий поштовх для її дальшого розвитку.

5. Наука перетворилася на основу для задоволення практичних потреб держави й суспільства.

Суспільні науки

Розвиток філософської думки кінця XVIII - початку XIX ст.

Філософія — наука, що пояснює закони розвитку природи, суспільства, осмислює основні проблеми існування людини, можливості й межі людської самореалізації.

Філософи кінця XVIII — початку XIX ст. намагалися пояснити навколишній світ, людське суспільство і можливості людського розуму. Цей період дав видатних мислителів, які висували десятки геніальних ідей, що потребували свого усвідомлення поколіннями людей.

Еммануїл Кант

(1724 — 1804)

Філософ і природознавець. Перший із представників німецької класичної філософії. Він уважав, що людські вчинки, які в сукупності становлять людську історію, визначаються загальними законами природи, але є “речі в собі”, яких пізнати не можна.

Ідеї Бога, свободи, безсмертя теоретично доказати неможливо, вважав І. Кант, але вони водночас є істинами “практичного розуму”, необхідною умовою моральності.

В І. Канта ідеї діалектики (вчення про розвиток) межували з матеріалістичними поясненнями світу.

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

(1770 — 1831)

Німецький філософ. Створив теорію розвитку — діалектику.

Він вважав, що розвиток — це подолання внутрішніх суперечностей, протилежностей, переходу кількості в якість. У світі відбувається постійний процес розвитку і змін, але природу і суспільство вважав втіленням духовної сутності — “абсолютної ідеї”.

Людвіг Фейербах

(1804 — 1872)

Німецький філософ-матеріаліст. Спочатку був послідовником поглядів Г. Гегеля, але згодом піддав критиці гегелівський ідеалізм. У центрі філософії Фейербаха — людина, яку вважав вищим вираженням природи, підкреслюючи єдність людини і природи. Вважав, що мислення не божа суть, а природна людська здатність, яка невіддільна від мозку. Виступав проти релігійного твердження про безсмертність душі.Основу моральності вбачав у прагненні людини до щастя, яке буде досягнуто ’’релігією любові Я і ТИ”. Мав великий вплив на формування матеріалістичних поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса.

Висновки

1. Еммануїл Кант, Георг Гегель і Людвіг Фейербах стали духовними символами великих змін, що їх переживала Європа з часів Французької революції кінця XVIII ст.

2. Вони осмислювали сутність світу та буття людини.

3. Їхні теорії стали тим підґрунтям, на якому розвивалася вся подальша філософія.

Розвиток філософської думки другої половини XIX ст.

1. У середині XIX ст. формується „Філософія життя”, представниками якої є Артур Шопенгауер (1788 — 1860), Фр. Ніцше (1844 — 1900).

А. Шопенгауер твердив, що розум в житті людини і в світі відіграє скромну роль. Велика роль „світової волі”, а не розуму.

Фр. Ніцше дальше розробляє вчення А. Шопенгауера про те, що основою життя є не розум, а воля, хотіння, прагнення. Головну увагу приділяв критиці християнства і раціоналізму, які нібито „пригнічують волю до життя”. Проповідував культ сили. Він стверджував: „Хай гинуть слабкі, їм треба допомогти в цьому, тому що нічого немає гіршого, ніж співчуття”, „Величезна більшість людей не має права на існування”.

Ідеї Дж. Ніцше були використані німецьким фашизмом у ХХ ст.

2. Формується позитивізм як форма філософії, що проходить у своєму розвиткові низку етапів — позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, але її основні ідеї залишаються практично незмінними.

Основні ідеї позитивізму сформулював Огюст Конт (1798 — 1857). Він вважав, що завдання полягає в створенні нової „позитивної” філософії, яка б займалася такими питаннями, котрі можна перевірити за допомогою спостережень.

3. Розвивається вчення про психоаналіз, засновником його є австрійський психіатр 3. Фрейд (1856 — 1939), який розглядав психіку як щось самостійне, що існує незалежно від суспільства, тлумачив індивідуальне життя та історію суспільства як прояв несвідомих потягів людини і цілих народів. Він доводив існування несвідомого як найважливішого компонента людської свідомості.

4. Прихильники гуманістичної філософської школи виступали за створення умов для всебічного розвитку особистості, забезпечення свободи та задоволення її земних потреб.

Розвиток економічної думки

К. Маркс, вирішуючи теоретичні проблеми, звертається до практики як найефективнішого способу розв’язання соціальних завдань. Важливі його праці «До критики політичної економії», «Капітал», у яких він розвиває своє економічне вчення. Спираючись на здобутки попередньої економічної думки, К. Маркс аналізує капіталістичне суспільство і доходить

висновку, що в основі всіх соціальних суперечностей лежить приватна власність на засоби виробництва. Тому, за К. Марксом, розв’язання й усунення суспільних конфліктів можливе лише за умови знищення приватної власності.

Розвиток соціальної думки

1. Наприкінці XIX ст. поширюється така наука, як соціологія — наука про розвиток суспільства. Основи соціології заклав Огюст Конт (1798— 1857), який закликав у соціології використовувати методи природничий наук.

2. Видатним німецьким соціологом, засновником розуміючої соціології був Макс Вебер (1864 — 1920), який вважав, що людські дії через їх раціональну мотивацію можна зрозуміти. Він уважав, що у соціальній реальності діють не закони, а цінності, що для кожної епохи мають свій сенс і їх можна розкрити через логічні конструкції вчених, їх узагальнення, віддалені від реальної дійсності.

3. Французький соціолог Еміль Дюркгейм (1858 — 1917) сформулював теоретичні проблеми соціологічного пізнання, про визначальну роль духовних чинників (моралі, релігії) щодо матеріальних.

4. Англійський соціолог Герберт Спенсер (1820 — 1903) стояв на позиціях еволюціонізму, тобто відстоював ідею поступового розвитку суспільства без революційних катаклізмів.

5. Поширюється соціальний дарвінізм, згідно з яким розвиток суспільства визначається біологічними закономірностями природного відбору і що в цьому природному відборі виживають найпристосованіші.

Розвиток політичної думки

1. У працях “До вічного миру”, “Метафізичні початки вчення про право” І. Кант обґрунтував ідею правової держави, вічного миру між народами. Він уважав, що держава має право відповідати принципам права.

2. Гегель розглядав теоретичні проблеми держави, права, громадянського суспільства.

3. К. Маркс будує концепцію „розумної держави” й розумного суспільства, в якому всі люди матимуть рівні права, одинакові соціальні можливості, всі необхідні умови для всебічного гармонійного розвитку людини.

4. Німецький політичний діяч Едуард Бернштейн (1850 — 1932) сформулював концепцію соціал-демократії. Він відкинув основні положення марксизму про соціалістичну революцію і диктатуру пролетаріату як основні засоби розв’язання конфлікту між капіталом і найманою працею, а виступав за здійснення соціальних реформ.

5. У праці „Політика як покликання і професія” німецький вчений М. Вебер розробив проблеми релігійних основ тогочасного капіталістичного суспільства, бюрократії як професійної групи державних управлінців, легітимності державної влади та етики політичної діяльності.

Розвиток техніки

Кінець XVIII ст. У Великій Британії почали широко використовувати механічні прядильні, бавовноочисні, парові машини, ткацькі верстати.

XIX ст. Фабричне виробництво поширилося в багатьох країнах Європи та Північної Америки.

XIX ст. — століття заліза, машин і парового двигуна.

Основні риси розвитку промисловості від кінця XVIII до середини XIX ст.

1. Розвиток фабричного виробництва.

2. Революція в знаряддях праці.

3. Основний двигун — парова машина.

4. Сталь — основний матеріал для виготовлення інструментів і машин.

5. Масове виготовлення стандартних деталей.

6. Головний вид палива — кам’яне вугілля.

7. У розвинених країнах світу відбувався науково- технічний прогрес.

Науково-технічний прогрес — взаємопов’язаний, поступальний розвиток науки і техніки.

Основні риси розвитку промисловості в другій половині XIX ст.

1. Відбулося завершення промислового перевороту.

2. Здійснюється процес індустріалізації — створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини й устаткування та є базою для розвитку всіх галузей промисловості.

3. Розвивається нова техніка та нові технології.

4. Частка промислового виробництва перевищує частку виробництва сільськогосподарської продукції.

5. В енергозабезпеченні промислового виробництва та транспорту велику роль відіграє електрика, яку почали виробляти з допомогою динамомашин (перші зразки яких з’явилися в 70-х роках XIX ст.).

6. З’явився новий клас моторів.

7. Головним видом палива стала нафта.

8. У промисловому і транспортному будівництві використовуються якісні марки сталі.

9. Відбувається науково-технічний прогрес.

10. Формується індустріальне суспільство у провідних державах світу — Великій Британії, Німеччині, Франції, США, Японії.

11. Відбувається мілітаризація економіки, яка веде до зростання непродуктивних витрат. Внаслідок гонитви озброєнь нові технічні винаходи впроваджуються у військове виробництво.

12. Зростає роль держави в розвитку економічних процесів. Державні субсидії, замовлення, регулювання почали використовувати в багатьох провідних країнах світу.

13. Швидкими темпами прокладали залізниці.

Протяжність залізничної мережі всього світу

Рік

Протяжність, км

1830

332

1835

8000

1850

30000

1870

200000

Метою впровадження науки і техніки у виробництво було:

• одержання великих прибутків;

• зміцнення своїх економічних позицій;

• перемога у конкурентній боротьбі.

Індустріальне суспільство — тип суспільства, який визначають рівнем розвитку техніки, індустріального розвитку.

Розвиток техніки

Винахідник

Дата винаходу

Винаходи

Значення

У текстильному виробництві

Ж. Жаккард

(1752 — 1834) Французький винахідник

1806 — 1808pp.

Створив машину для виготовлення тканин із візерунками завдяки різному розміщенню кольорових ниток (машинаЖаккарда)

1. Дає можливість окремо управляти кожною ниткою.

2. Почалося масове виготовлення декоративних тканин, килимів тощо

У металургії

Генрі Бессемер (1813 -1898)

Англійський винахідник, який мав понад 100 патентів на винаходи в різних галузях техніки

1855 р.

Сконструював ківш (конвертор), який перевертається, для виробництва сталі

(бессемерівський процес)

1. Дало можливість збільшити продуктивність праці в багато разів.

2. Значно прискорився процес виробництва сталі.

3. Значно зросло виробництво сталі

 

 

Відкрито новий спосіб виплавлення сталі — конверторний

Конверторне виробництво — це виробництво сталі в конверторах продуванням рідкого чавуну повітрям або киснем

С. Томас

(1850 — 1885)

1878 р.

Створив конверторний спосіб перероблення фосфористого чавуну в сталь

1. Впроваджено у виробництво під назвою „томасівський процес”. Томасівський процес — це перероблення рідкого фосфористого чавуну в сталь продуванням повітря в конверторі.

2. Давало змогу одержувати якісну сталь

 

 

Винайдено спосіб одержання алюмінію за допомогою електролізу

1. Знизило вартість алюмінію в тисячу разів.

2. Створило можливості використання його в промисловості

Едуард

Каупер

(1819 — 1893) Англійський винахідник

1857р.

Створив доменний нагрівач повітря (каупер) який працював на газах, що виділяються з доменної печі

1. Дав можливість знизити кількість використаного палива в домнах.

2. Значно зросла продуктивність праці

П'єр Мартен

(1824 — 1915) Французький металург

1864 р.

Сконструював піч для одержання сталі переплавленням чавуну в суміші з залізним або сталевим брухтом і шлаками

1. Відкрив новий спосіб одержання литої сталі (мартенівський спосіб).

2. Значно прискорився процес виробництва сталі.

3. Відкрив можливість різкого підвищення якості сталі

Машинобудування та металообробка

Е. Уїтні

(1765 — 1825)

1793 р.

1818р.

 

1. Винайшов першу бавовноочисну машину.

2. Побудував фрезерний верстат.

3. Винайшов кілька металорізальних інструментів

1. Заклав основи масового виробництва техніки.

2. Значно зросла продуктивність праці

Джеймс Несміт

(1808 — 1890) Англійський промисловець, інженер, винахідник

1839 р. патент 1842 р.

1834 р.

1. Виготовив паровий молот.

2. Виготовив декілька металообробних верстатів. Заснував велике машинне підприємство

 

1. Використовувався для механічного кування великих частин машин.

2. Дав можливість регулювати силу удару з великою точністю.

3. Постачав до Росії парові молоти і верстати

Джозеф Вітворт

(1803 — 1887) Англійський інженер, промисловець

1841р.

1. Запропонував використати певні калібри для нарізання гвинтів і гайок.

2. Створив точну вимірювальну машину.

3. Розробив систему стандартизації різьби, калібрів тощо.

Започаткував стандартизацію деталей

 

 

1835 p.

4. Винайшов токарно- гвинторізний верстат

Було створено міцну основу для розвитку машинобудування

 

50-ті роки XIXст.

Створено перші верстати- автомати

 

Н. Отто

(1832- 1891)

1876 p.

Створив чотиритактний газовий двигун внутрішнього згорання

Його застосували в першому автомобілі Г. Даймлера і К. Бенца (Німеччина)

Р. Дізель

(1858-1913)

Німецький конструктор

1897 p.

Створив двигун внутрішнього згоряння, названий його іменем

Його застосували:

у першому літаку братів У. і О. Райт (США), у першому дизельному локомотиві (тепловозі) в Німеччині

 

1893 p.

Г. Форд випробував перший автомобіль своєї конструкції

1. Через два десятиліття промисловість випускала більш як півмільйона автомобілів на рік.

2. Це спричинило інтенсивне будівництво доріг

 

Початок XX ст.

На автомобільному заводі Форда вперше було застосовано конвеєр

1. Це сприяло випуску масової стандартизованої продукції.

2, Значно зросла продуктивність праці

Транспорт

Джордж

Стефенсон

(1781 - 1848) Англійський винахідник

1814р.

1825 р.

1863 р.

Збудував паровоз. Збудував першу залізницюДарлінгтон —Стоктон

У Лондоні було побудовано першу підземну залізницю від одного 3 вокзалів до центру міста.

Започаткував розвиток залізничного транспорту.

Так почалась історія метро

Роберт Фултон (1765 — 1815) Американський винахідник

1807 р.

Побудував перший у світі колісний пароплав “Клермонт”

1. Почали широко використовуватися для перевезення вантажів.

2. Почалися рейди цих кораблів через океан до Індії та інших країн світу

 

40-ві роки XIX ст.

50-60-ті роки XIX ст.

Корпуси кораблів почали робити зі сталі. Вітрильний морський флот у країнах Заходу було замінено пароплавами

3. Згодом колеса, які швидко ламалися у морських хвилях, було замінено гребними гвинтами. Збільшувався тоннаж парового флоту

Проте у всьому світі ще переважали дерев’яні вітрильні судна

Повітроплавання

 

 

 

Брати Монгольф’є Жозеф

(1740—1810),

Етьєн

(1745-1799)

5 червня 1783 р.

Відправили в експериметальний політ на повітряній кулі барана, півня і качку.

Почалося дослідження

Повітроплавання

Французькі винахідники

21 листопада 1783 р.

Здійснили перший політ на повітряній кулі, наповненій гарячим повітрям

 

Шарль

Французький фізик

1783 р.

Відкрив спосіб виготовлення лаку для надання матеріїгазонепроникнення і наповнив повітряну кулю воднем, на якій і здійснив політ над Парижем

1. Під час Французької революції ХVIІІ ст. їх використовували для воєнних потреб, щоб спостерігати за полем бою.

2. Аеростати також застосовували в Америці в

період громадянської війни 1861 — 1865 pp.

Зв’язок

 

 

 

Морзе (1791 — 1872) Американський винахідник

1837 р.

1838 р.

1852 р.

 

Кінець 60-х років XIX ст.

Винайшов електромагнітний телеграфний апарат. Розробив телеграфний код (азбуку Морзе)

Винайдено способи ізоляції кабелю. Прокладено кабель між Парижем і Лондоном.

Прокладено перший телеграфний кабель дном Атлантичного океану з Великої Британії до Америки

Зросло значення засобів зв’язку

Встановлено надійний зв’язок між країнами і континентами

А. Белл (1847 — 1922) Шотландець, із 1876 р. живу США

1878 р.

Винайшов перший телефон (дістав патент)

 

Сприяло зближенню віддалених районів

 

Т. Едісон (1847 — 1931) Американський винахідник і підприємець

1872 р.

 

1. Удосконалив телеграф і телефон.

2. Винайшов фонограф для запису звуку.

3. Організатор і керівник першої американської промислово- дослідної лабораторії.

4. Побудував першу у світі електростанцію суспільного користування

Усюди почали будувати телефонні станції, прокладали потужні лінії зв’язку

О. Попов

(1859 — 1906) Російський винахідник, фізик і електротехнік

1895 р.

1. Винайшов електричний зв’язок без дротів (радіозв’язок).

2. Створив перший у світі радіоприймач

Сприяв використанню радіо як засобу зв’язку

Г. Маркові

(1874 — 1937) Італійський винахідник і електротехнік. Нобелівська премія 1909 р.

1897 р.

Отримав патент на винахід радіоприймача

 

Висновки

1. Наприкінці XVIII ст. — у першій пол. XIX ст. бурхливий промисловий розвиток у країнах Європи став можливим завдяки відкриттям у галузі техніки.

2. У розвинених країнах світу відбувався науково- технічний прогрес, який зумовив докорінні, якісні зміни у розвитку техніки внаслідок застосування найновіших науково-технічних досягнень, які було здійснено в цей час.