Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Британське володарювання в Індії

Закабаления Індії почалося 1498 p., коли біля берегів Індії появилися кораблі Васко да Гами. Слідом за португальцями в Індію ринули голландці, французи, англійці. Вони захоплювали опорні пункти на берегахІндостану. Колонізація Індії відбувалася за допомоги Ост-Індійської компанії, заснованої 1600 р. Вперта боротьба за панування в Індії розгорнулася між французькими й англійськими колонізаторами, яка завершилася перемогою англійців 1757 р. біля містечка Плессі недалеко від Калькутти, де було розгромлено війська правителя Бенгалу, прихильника французів.

Битва біля Плессі поклала початок пануванню Великої Британії в Індії.

Англійські колонізатори проводили в Індії політику „Поділяй і володарюй!”, нацьковуючи одних князів на інших.

Будівництво залізниць сприяло розширенню внутрішнього ринку, але конкуренція дешевих товарів і однобічний розвиток економіки посилювали відставання Індії, перетворення її на колоніальний придаток англійської економіки.

Наприкінці XIX ст. Індія продовжувала бути колонією Великої Британії.

1. Посилилася колоніальна експлуатація Індії Великою Британією. Основні галузі індійської промисловості перебували в руках англійських підприємців.

2. Зростала роль збуту в Індію англійських товарів, що вело до занепаду місцевих ремесел, бо вони не могли витримувати конкуренції з англійськими фабричними товарами.

3. У країні панувала феодально-поміщицька власність. Земля належала поміщикам, феодальним князям та англійським капіталістам.

4. Панували напівкріпосницькі форми експлуатації селян. Селяни орендували землю у поміщиків і віддавали їм за це 50-70% зібраного врожаю.

5. Усе населення сплачувало великі податки англійським колонізаторам.

6. Із Індії вивозили сировину для англійської промисловості.

7. У 1896 — 1897 pp. в Індії розпочався страшний голод, що супроводився епідемією чуми, який забрав життя мільйонів людей.

Політика кастового і релігійного розбрату

Частина населення Індії були мусульманами, інша частина належала індуїстській релігії. Існувала ворожнеча між різними народностями.

Усе населення Індії поділялося на касти — групи людей, назавжди відокремлені неперехідними бар’єрами.

Касти — це замкнуті групи людей, які мають міфічного спільного предка, об’єднані певною професією, зі своїми законами і звичаями.

Поділ людей на касти виник ще у глибокій давнині. Вищими кастами вважали жерців (брахманів) і військово- землеробську касту. Всього в Індії було до 3 тис. каст, серед яких найнижчою кастою були безправні інайпригнобленіші касти „недоторканих”, приречених на злидні й виконання робіт, що вважалися ганебними. Згідно зі звичаями навіть доторкання тіні „недоторкуваного” оскверняло членів решти каст.

Індуська релігія освячувала поділ на касти, непорушність їхніх звичаїв, правил поведінки, рід занять. Шлюби між членами різних каст були неможливими.

Повстання сипаїв

(1857- 1859 рр.)

Сипаї — наймане військо зі збіднілих верств населення Індії, що перебувало на службі в англійців.

Привід до повстання — отримання армією нових набоїв, загорнутих у просочений свинячим і яловичим жиром папір,

який солдат-сипай повинен був зірвати зубами, що зачіпало релігійні почуття індусів та мусульман. Англійці роззброїли і покарали військову частину сипаїв.

Рушійні сили повстання:

бенгальська армія сипаїв,

селяни,

ремісники,

частина феодалів.

Характер повстання — антиколоніальний, національно-визвольний.

Повстання охопило майже всю Північну Індію і частину центральних областей. Повстанці захопили Делі. Повстання швидко поширювалося в районах долин річок Джамни і Гангу.

Дії уряду Великої Британії

Було запроваджено перехід Індії під пряме правління королеви й уряду Великої Британії.

Причини поразки повстання

1. Не було єдності серед повсталих.

2. Погане озброєння повстанців.

Біднота, що приєднувалася до повстання, озброювалася мечами, саморобними піками, стародавньою застарілою зброєю, луками і стрілами.

3. Перевага англійських військ, які були послані на придушення повстання, в озброєнні,

4. Оборонна, а не наступальна тактика повсталих.

5. Перехід частини феодалів на бік колонізаторів.

Наслідки повстання

1. Створення спеціального Міністерства у справах Індії.

2. У 1858 р. було ліквідовано Ост-Індійську компанію.

3. 1861 р. проведено адміністративну реформу.

4. Поміщикам заборонялося підвищувати податки.

5. Місцевим князям гарантувалася недоторканність їхньої земельної власності.

6. Ввели підготовку індійців до служби в державному апараті.

Значення повстання

1. Заклало традиції антиколоніальної боротьби проти гнобителів.

2. Надихало нових борців за незалежність.

3. Активізувало національно-визвольний рух.

Міф про тягар білої людини

Серед багатьох європейських народів ширився міф про те, що біла людина виконує велику історичну місію і несе великий тягар, сприяючи розвиткові слабкорозвинених народів Сходу та Африки, які нездатні самостійно подолати своєю економічну відсталість і модернізувати свої суспільства згідно з новими умовами розвитку товарно-грошових відносин.

Тому європейці несуть прогрес цим народам, сприяють розвиткові промисловості, будують залізниці, промислові підприємства, вкладають свої кошти, без яких ці народи ще довгі століття були б економічно відсталими, деякі навіть на стадії родово-племінних відносин.

Утім замовчувалися жорстокі методи поневолення цих народів європейцями, їх винищення, пограбування.