Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

США у 1877-1900  pp.

Економічне піднесення країни

У США у 60—70-х роках ХІХ ст. завершився промисловий переворот. Значних успіхів досягла машинобудівна промисловість, зокрема виробництво паровозів та сільськогосподарських машин.

Економічний розвиток і досягнення світової першості з обсягу промислового виробництва, технічних досягнень і продуктивності праці США домоглися на 1894 р. США перетворилися із сільськогосподарської на індустріально-аграрну державу, випередивши у своєму розвиткові провідні європейські країни. Залізниць у США було побудовано більше, ніж у всіх європейських країнах разом узятих.

Швидкими темпами розвивалися нові галузі промисловості — сталеплавильна, електротехнічна, нафтова, автомобільна.

Регіони США спеціалізувалися:

• на Заході та Півдні переважало сільське господарство;

• Північ та Схід — промислові райони.

Причини швидкого зростання промислового виробництва:

• внаслідок громадянської війни у США (1861—1865 pp.) було ліквідовано рабство, що гальмувало розвиток ринкових відносин;

• реконструкція Півдня після громадянської війни сприяла бурхливому економічному піднесенню у всій країні;

• постійний приплив емігрантів;

• освоєння величезних площ західних земель внаслідок роздачі гомстедів (безплатних ділянок державної землі розміром 65 га), створення великих фермерських господарств;

• будівництво залізниць і численних підприємств привело до утворення широкого внутрішнього ринку для збуту промислових товарів;

• нестача робочої сили внаслідок масового переселення на західні землі сприяла технічному прогресу і вдосконаленню технології виробництва;

• у США активно користувалися науковими відкриттями європейських вчених і новітніми досягненнями європейської техніки;

• відбувався приплив капіталів з європейських країн (тільки в 70—вО-ті роки XIX ст. — 3 млрд доларів);

• підприємці одержали великі прибутки завдяки запровадженню конвеєрної системи і зростанню на цій основі інтенсифікації праці. Це давало їм можливість робити великі інвестиції у власну промисловість, що сприяло її розвиткові;

• наявність у країні багатих природних ресурсів: вугілля, заліза, нафти, міді, лісу;

• сприятлива міжнародна ситуація. З 1865 року США не знали на своїй території жодної війни;

• приплив до США кваліфікованих робітників з Європи. За останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн осіб. Інтенсифікація праці — напруженість праці. Зростають затрати праці протягом одного і того самого часу.

Зростання населення США

Рік

млн душ

1860

31

1900

76

Розвиток сільського господарства

Швидкими темпами розвивалося сільське господарство. За рівнем розвитку сільського господарства США наприкінці XIX ст. посіли перше місце у світі.

Причини швидкого розвитку сільського господарства

1. Роздача ще не заселених земель (гомстедів).

З 1868 р. до 1900 р. було роздано близько 600 тис. земельних ділянок загальною площею 80 млн акрів.

2. Широке використання в сільському господарстві машин і штучних добрив.

3. Розвинений внутрішній ринок для збуту сільськогосподарської продукції.

4. Широке використання праці наймитів.

5. Розвинений зовнішній ринок для збуту сільськогосподарської продукції. США вивозили хліб до Європи.

6. Сприятливі кліматичні умови для сільськогосподарського виробництва майже на всій території країни (Північна межа посівних площ США відповідає широті, яка пролягає південніше Києва і Харкова).

Фермер — власник ферми — приватного сільськогосподарського підприємства на власній земельній ділянці.

Розподіл землі у США

 

Всього

Мали землі

Великі фермерські господарства

18%

60%

Дрібні фермерські господарства

57%

17%

Зростання впливу великих корпорацій

Зростання промислового виробництва проходило водночас із концентрацією і централізацією капіталу.

Відбувалася концентрація виробництва.

Наприкінці XIX ст. частка промислової продукції, яку виробляли великі підприємства та акціонерні компанії, становила близько 67 %.

На цей час у США налічувалося 445 капіталістичних монополій трестівського типу. їхній загальний капітал перевищував 20,3 млн доларів. США називали «класичною країною трестів». На їх припадало 3/4 усього промислового виробництва. Великі корпорації становили 2,2 % від загальної кількості підприємств, але виробляли половину промислової продукції. Наприклад, нафтовий трест Рокфеллера виробляв 90% нафтопродуктів, металургійний трест Моргана виплавляв 66% сталі.

Лідерство США за темпами економічного розвитку, обсягом промислового і сільськогосподарського виробництва (особливо хліба та м’яса), національним багатством і національним доходом перетворило цю країну на провідну країну світу.

Володіння капіталами різних верств населення США

Всього населення, %

Володіли капіталами, %

Багаті

2

60

Середній клас

33

35

Незаможні

65

5

Швидкими темпами зростав банківський капітал і роль банків в економіці США.

Збільшувався і фінансовий капітал:

• установив тісний зв’язок банків з великими промисловими і транспортними підприємствами;

• банківські монополії встановили контроль над промисловістю;

• великі промисловці входили в управління банків.

Наслідками утворення банківського капіталу було:

• утворення фінансової олігархії (купки небагатьох, які панували в економіці США);

• переважання фінансового капіталу над усіма іншими формами капіталу;

• панівне становище невеликої кількості монополістів в економіці та політиці США.

Трести — одна з форм монополії, за якої всі підприємства, що об’єднуються, втрачають свою комерційну та виробничу самостійність і підкоряються єдиному управлінню.

Акціонерне товариство — організаційна форма великих підприємств, капітал, що формується за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів членів товариства — акціонерів.

Політичне життя

Державний устрій у США залишався незмінним.

Тип правління — президентська республіка.

У США склалася фінансово-промислова олігархія, що здійснювала своє панування через систему двох партій — Республіканської та Демократичної, яким належала основна роль у політичному житті.

1. Республіканська партія заснована у 1854 p., захищала інтереси великих монополій, виступала за “свободу підприємництва”.

Республіканці були при владі в:

1861-1885 pp.,

1889-1893 pp.

2. Демократична партія заснована у 1828 р.

Була при владі в:

1829-1841 pp.,

1845-1849 pp.,

1853-1861 pp.,

1885-1889 pp.,

1893-1897 pp.

Наприкінці XIX ст. відмінність між партіями дедалі більше зменшувалася.

Обидві попали представляти інтереси монополістичного капіталу.

Державний апарат США підпорядковувався монополіям:

• наприкінці 80-х років XIX ст. із 76 членів сенату 20 були мільйонерами;

• продажність депутатів і чиновників була масовою і відкритою.

За визнанням американської газети, “виборча система США була роз’їдена грошима, які використовували для того, щоб торгувати депутатами”. Виборча кампанія 1896 р. коштувала 16 млрд доларів.

У Конституції США записано, що виборче право є загальним.

Хоча державний лад США в той час став демократичнішим, ніж в інших країнах, частину населення було відсторонено від виборів:

• виборче право мали тільки чоловіки;

• іммігранти не мали виборчого права протягом перших п’яти років перебування у США;

• було встановлено жорсткі вимоги ко писемності, знання конституції тощо, особливо в південних штатах;

• значна частина негрів не допускалася до голосування;

• у південних штагах вводили виборчий податок, що позбавляв негрів виборчих прав, бо вони не мали землі;

• окремі штати мали свої обмеження.

Наприклад, за законами штату Джорджія право брати участь у виборах мав тільки той, хто:

• жив у штаті не менше ніж один рік;

• сплатив за шість місяців до виборів податки;

• володів майном;

• мав освіту;

• відзначався “моральною поведінкою” тощо.

Становлення антимонопольного законодавства

Економічне піднесення і технічний прогрес привели на початку 90-х років XIX ст. до концентрації виробництва й утворення монополій. Розвиток великих монополій (корпорацій, трестів) вів до розорення дрібних і середніх підприємців, бо вони диктували ціни, розправлялися з конкурентами, підкуповували чиновників, чинили зловживання.

Держава була вимушена втрутитися і захистити інтереси дрібних підприємців і у 1890 р. конгрес США прийняв антимонопольний закон Шермана. За цим законом:

• заборонялося обмеження торгівлі;

• монопольні об’єднання оголошувалися поза законом;

• кожна особа чи організація, які завдавали шкоди майну іншої особи або організації, притягувалися до суду чи штрафу.

Він став першим кроком в антитрестівському русі.

Цей закон почали використовувати в боротьбі проти страйкарів, вказуючи, що страйки обмежують торгівлю та завдають шкоди майну приватних власників.

Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні

Панувала расова і національна дискримінація.

У південних штатах продовжувала діяльність терористична організація Ку-клус-клан, яка вчиняла погроми і вбивства. Тисячі негрів ставали жертвами расистських банд Ку-клус-клана.

Існував суд Лінча - самосуд над неграми.

Тільки в 1882 р. було лінчовано 235 осіб.

У 1896 р. Верховний суд ухвалив постанову про окреме навчання в школах, яке було використано для запровадження окремих навчальних закладів для чорних та білих.

Расизм — сукупність антинаукових концепцій, основу яких становлять положення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас, які поділяються на “вищі” (повноцінні) і “нижчі” (неповноцінні) і перші повинні панувати над другими.

Дискримінація — навмисне обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за їхньою расовою або національною належністю, політичними або релігійними переконаннями, статтю тощо.

Сегрегація — расове розмежування білого населення від негрів та корінного населення — індіанців.

Суфражизм

Суфражизм — рух за виборчі права жінок.

У США в другій половині XIX ст. набрав широкого поширення.

Жінки активно включалися у страйкову боротьбу, у боротьбу за свої виборчі права.

Утім виборче право для жінок було введено лише в першій третині XX ст. (1920 p.).

Робітничий рух

У 90-ті роки шириться робітничий рух за встановлення восьми-годинного робочого дня, в якому взяло участь 340 тис. робітників. Центром робітничих виступів став Чикаго, де наприкінці квітня — на початку травня 1886 р. відбулися масові страйки і демонстрації робітників, під час яких були сутички з поліцією.

Згодом 1 Травня стало в усіх країнах днем боротьби за восьмигодинний робочий день і демонстрацією міжнародної солідарності трудящих.

У 1886 р. було створено об’єднання профспілок — Американську федерацію праці, але керівництво цієї організації проводило угодовську політику.

У червні—грудні 1892 р. вибухнув страйк на металургійних підприємствах у м. Гомстеді у штаті Пенсильванія. Щоб придушити цей страйк, власті кинули сотні штрайб-рехерів. Після того як робітники не допустили їх на підприємства, власті ввели 8 тис. солдатів урядових військ. Після п’яти місяців упертої боротьби робітники були змушені повернутися до роботи. Значну роль у поразці цього страйку відіграла зрадницька політика керівників профоб’єднання Американської федерації праці, які відмовилися організувати Рух солідарності з гомстедтськими металургами.

У 1894 р. відбувся страйк робітників залізниць із Пульману (околиці Чикаго), які вимагали скасування проведеного підприємцями зниження заробітної платні. Страйком керував голова Американського союзу залізничників Ю. Дес, за закликом якого страйк солідарності охопив робітників багатьох штатів країни. У ньому взяло участь понад 150 тис. осіб. Лише завдяки суворим репресіям страйк було придушено.

Значним був рух за проведення прогресивних реформ, який об’єднав інтелігенцію, дрібних підприємців, торговців і робітників. Вони вимагали демократизації виборчої системи, встановлення урядового контролю над трестами, демократичної податкової реформи, проведення соціальних реформ, запровадження соціального страхування та прийняття закону про восьмигодинний робочий день.

Соціальні реформи — зміни в законодавстві, проведені урядовою владою для деякого поліпшення становища трудящих.

Страйк — форма боротьби робітників за свої права. Припинення роботи аж до задоволення вимог економічного чи політичного характеру.