Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Громадянська війна 1861—1865  pp.

Початок двопартійної системи у  США

У політичному житті США спочатку була рівновага інтересів між підприємцями Півночі та плантаторами Півдня. Цей компроміс привів до переважання впливу рабовласників у політичному житті США.

У 1828 р. було створено Демократичну партію США, яка виражала інтереси плантаторів Півдня і частини торговельно-банківських кіл. Партію очолив Е. Джексон. Вона була при владі у 1829—1841 pp., 1845—1849 pp.,1853—1861 рр.

У 1854 р. виникла Республіканська партія, яка об’єднала прихильників капіталістичного розвитку країни. Виражала інтереси промислової буржуазії Півночі, спираючись на підтримку великих підприємців, банків, фермерів, жителів невеликих міст і селищ, частину дрібних власників. Партію очолив Авраам Лінкольн.

Республіканці висунули такі вимоги:

• заборона поширення рабства на західні землі;

• безплатна роздача західних земель усім, хто бажав;

• високі протекціоністські тарифи на введення іноземних промислових товарів.

Протекціонізм — економічна політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції через обмеження імпорту.

Авраам  Лінкольн

(1809-1865)

16-й президент США, мудрий державний діяч, далекоглядний політик, лідер Республіканської партії.

Народився 1809 р. в сім’ї фермера в Кентуккі. Близький сусід сім’ї Лінкольнів — плантатор-рабовласник почав переслідувати сім’ю через їхню дружбу з неграми.

Батько змушений був продати ферму і вирушити на захід в Індіану.

Замолоду гігант і силач Авраам змінив чимало професій: працював прикажчиком у магазині, підручним столяра, сплавником вантажів на р. Міссісіпі, почтмейстером. Захопився самоосвітою, склав іспит на адвоката.

У 1847 р. був обраний членом конгресу, у 1860 p.— президентом.

Відзначався чесністю, особистою приязністю і веселою вдачею. Рабовласники відповіли на обрання Лінкольна президентом закликами до відокремлення Півдня від Союзу американських штатів і громадянської війни.

Був убитий агентом плантаторів.

А. Лінкольн — символ революційних традицій американського народу.

Його ім’ям названо місто США — Лінкольн, марку легкових автомобілів монополії “Форд моторе”.

Спеціальні автомобілі “Лінкольн” традиційно випускають для президентів США.

Російський письменник Л. Толстой так писав про заслуги А. Лінкольна перед американським народом: “Він був тим, чим Бетховен у музиці, Данте — у поезії, Рафаель — у живопису, Христос — у філософії життя”.

Причини громадянської війни

1. Протистояння двох систем — системи рабства на Півдні й системи найманої праці на Півночі.

Панування рабовласників гальмувало розвиток капіталістичного господарства.

2. Невирішеність проблеми рабства і поширення його на нові землі.

3. Боротьба за західні землі між плантаторами і фермерами:

• рабовласники вимагали заснувати на Заході нові плантації, поширити рабство на нові території;

• фермери вимагали безплатної передачі земель і ведення вільного фермерського господарства.

4. Боротьба за владу між плантаторами Півдня і буржуазією Півночі.

Заколот рабовласницького Півдня

Привід до громадянської війни — обрання А. Лінкольна президентом США.

У відповідь рабовласники Півдня підняли заколот.

Південні штати почали виходити з Союзу й утворили Конфедерацію, яка об’єднала 11 штатів із 34.

Конфедерація — одна із форм державного устрою, союз південних штатів, створений для збереження своєї влади та рабства.

На своєму конгресі рабовласники Півдня утворили уряд і обрали свого президента — великого плантатора полковника Дж. Девіса.

Центр Конфедерації — м. Річмонд.

Крім захисту рабовласницьких порядків, плантатори

Півдня намагалися повернути збройним шляхом своє панування у державному апараті, усунувши звідти республіканців.

На конгресі було прийнято рішення сформувати 100-тисячну армію.

Квітень 1861 р. Початок воєнних дій між Північчю і Півднем (громадянська війна).

Громадянська війна — організована збройна боротьба між різними верствами населення та політичними угрупованнями всередині країни за політичну владу.

Перебіг громадянської війни у США

Етапи громадянської війни Перший етап (1861—1862 pp.)

Нерішучість буржуазії в боротьбі проти рабовласників, яка ставила за мету тільки збереження Союзу. Перевага Півдня, де були сильні воєнні традиції.

Другий етап (1863—1865 pp.)

Перехід до війни по-революційному.

Було знищено рабство і проведено інші демократичні перетворення.

Сили сторін

Північ

Мали значні переваги:

• у чисельності військ (650 тис. вояків);

• у людських ресурсах (22 млн душ);

• у промисловому розвиткові;

• у залізничному сполученні (на Півночі було 2/3 усіх залізниць);

• у кількості флоту.

Проте були і вади:

• командні кадри часто співчували заколотникам, особливо на першому етапі війни;

• недосконалий план ведення воєнних дій. -

Південь

• Чисельність армії була в кілька разів меншою, ніж армії Півночі (120 тис. вояків).

• Більшість добре навчених офіцерів і генералів служило Конфедерації.

• Великі запаси зброї.

Воєнні дії на першому етапі громадянської війни

(1861-1862 pp.)

12 квітня 1861 р. Війська Півдня обстріляли форт Самтер — укріплення на невеликому острові при вході в бухту Чарльстона, а через два дні оволоділи ним,

Так розпочалися воєнні дії між Північчю і Півднем. Південь сподівався на допомогу Великої Британії і Франції, які були тісно пов’язані з плантаторами, отримуючи від них бавовну.

Англійські робітники своїми рішучими виступами зірвали плани англійського уряду послати війська на допомогу Півдню.

А. Лінкольн оголосив про формування армії Півночі з добровольців.

Організовувалися окремі полки й роти за професіями або за національностями (із робітників-іммігрантів).

Червень — липень 1861 р. Великі сили Півдня почали наступ на Вашингтон (столицю Півночі). Сталася битва за 40 км від Вашингтона — одна зі значних битв першого періоду війни.

Серпень 1861 р. Великі сили Півдня вдруге вирушили на Вашингтон.

Столиця встояла ціною великих зусиль.

Північани прийняли план оточення військ Півдня кільцем (план “Анаконда” — “удаваного оточення”). Він передбачав морську блокаду південних штатів і здійснення натиску на заколотників уздовж усього сухопутного кордону.

Командування Півночі вело війну нерішуче, утримувалося від великих наступальних операцій.

1862 р. Масові виступи народних мас проти нерішучих дій уряду й командування військ.

Причини поразки Півночі на першому етапі війни

1. Небажання уряду і командування військ перейти до революційних методів ведення війни.

2. Буржуазія Півночі боялася втратити джерело постачання своїх фабрик бавовною, а тому діяла нерішуче і прагнула до примирення з Півднем.

3. Наявність в армії Півночі великої кількості таємних прихильників Півдня.

4. Значні дії контрреволюції на Півночі.

5. Не було вирішено питання про вільні землі на Заході.

6. Зберігалося рабство.

Висновок

А. Лінкольн зрозумів, що необхідно змінювати характер війни з конституційного (за єдність країни) на революційний (за радикальні, рішучі перетворення).

Другий етап громадянської війни

(1863 — 1865 pp.)

Велику роль відіграли заходи, вжиті починаючи з 1862 р.

1. Видано закон про гомстеди, що сприяв залученню до армії фермерів (1862 p.).

2. Почав здійснюватися призов до армії негрів (дозволено 1862 p., але широко розгорнувся 1863 р. після скасування рабства).

3. Було звільнено рабів (з 1 січня ,1863 p.).

4. Почалася чистка армії від таємних прихильників Півдня.

5. Проводилися арешти контрреволюціонерів.

6. Почалася реорганізація армії.

7. Здійснювалася конфіскація майна заколотників.

Гомстед — ділянка землі, яку мав право одержати кожний американський громадянин згідно із законом 1862 р. з великих земельних фондів на Заході, які були оголошені власністю держави, зі сплатою невеликого збору 10 доларів.

Із часом ця ділянка переходила у його власність.

Воєнні дії на другому етапі громадянської війни

1863 р. Північна армія під командуванням генерала У. Гранта оволоділа всією течією р. Міссісіпі, а морські сили Півночі оволоділи Новим Орлеаном.

Генерал Лі на чолі основних сил південної армії здійснив рейд на Північ, щоб розгромити армію Півночі та захопити Вашингтон, Нью-Йорк, Філадельфію.

Липень 1863 р. Битва під Геттісбергом (Пенсільванія), де армію Лі було зупинено і йому довелося повернути назад. Ця перемога знаменувала остаточний перехід уряду Лінкольна до революційних методів ведення війни і переломила хід війни на користь армії Півночі.

1864 р. Армія Півночі під командуванням В. Шермана вторглася в тил противника, перерізала важливі залізниці Півдня. На Півдні скрізь повстали раби.

Кінець 1864 р. “Рейд до моря” 60-тисячної армії Шермана, яка рухалася трьома паралельними колонами, знищуючи все на своєму шляху.

Напередодні 1865 р. армія Шермана вийшла до моря в районі Саванни.

Територія Конфедерації була розрізана на дві частини. Із Саванни армія Шермана вирушила на північ, щоб з’єднатися з військами Гранта. Вона зайняла столицю Південної Кароліни — м. Колумбію — і з’єдналася з головними силами Півночі.

Квітень 1865 р. Армія Півночі під командуванням генералів У. Гранта і В. Шермана захопила всю територію Конфедерації, зокрема й її столицю Річмонд.

9 квітня 1865 р. Армія Півдня капітулювала.

12 квітня 1865 р. Над фортом Самтер було знову піднято прапор США.

Війна закінчилася повним воєнним розгромом рабовласників Півдня.

14 квітня 1865 р. А. Лінкольна смертельно поранив у театрі у Вашингтоні найманець рабовласників.

Реконструкція Півдня

(1865-1877 pp.)

Це період перебудови соціальних і політичних відносин на Півдні, знищення колишніх порядків у південних штатах та відновлення державної єдності.

Це примусова демократизація життя на Півдні США за допомогою армії.

Період Реконструкції характеризувався активною боротьбою негрів за свої права, що визначило революційно-демократичний характер цих перетворень.

1.1865 р. Було внесено поправку до Конституції про відміну рабства на всій території Союзу.

2. Організовано вибори нових органів влади.

3.1866 р. Конгрес ухвалив 14-ту поправку до Конституції (почала діяти з 1870 p.), за якою чорношкірі дістали ті самі громадянські й політичні права, що й білі.

Два чорношкірих було обрано до сенату, 14 — до палати представників, багатьох — до органів місцевого самоврядування.

4. Колишні керівники Конфедерації позбавлялися права обіймати державні посади.

5. Повсюдно на Півдні рабів звільняли від рабства, але вони не одержали землі.

6. Раби працювали наймитами у господарствах колишніх плантаторів.

7. Значну частину рабовласницьких плантацій було конфісковано, а плантаційні господарства перетворилися на господарства дрібних орендарів.

Негри орендаторами не ставали.

8. Частину земель колишніх рабовласників продавали невеликими ділянками.

9. Реконструкцію на Півдні здійснювали за допомогою військ Півночі.

На Півдні було створено п’ять військових округів.

10. Згодом рабовласникам повернули громадянські, політичні та економічні права (крім прав мати рабів). Їм було надано амністію (1872 p.), за якою уник заслуженої кари президент Півдня Дж. Девіс, відповідальний за навмисне вбивство 50 тис. солдатів і офіцерів армії Півночі, що перебували на Півдні як військовополонені. Вже 1876 р. всюди на Півдні панували колишні рабовласники.

11. Хоча до влади в південних штатах повернулися рабовласники, їм не вдалося відновити тут рабство. Південь повільно, але все ж таки ставав на шлях капіталістичного розвитку.

12. 1877 р. Республіканці дали згоду на виведення військ із трьох штатів Півдня, що означало остаточну передачу влади на Півдні колишнім рабовласникам-плантаторам. Ці події — завершення періоду Реконструкції Півдня США.

Висновки

1. Поступово колишні рабовласники почали витісняти всіх негрів з представницьких установ і повернулися до влади.

2. Вони створили расистську організацію Ку-клукс-клан (1865 р.) для розправи з чорношкірими. В країні існувала расова дискримінація.

3. Негри не могли повною мірою користуватися політичними й багатьма громадянськими правами, існувала фактична нерівність.

4. Більшість колишніх плантаторів Півдня зберегла свої землеволодіння, на яких використовувалася праця негрів- наймитів.

Расизм — вчення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас і народів, про поділ їх на “вищих” і “нижчих”, “повноцінних” і “неповноцінних”. Расизм слугував для виправдання гноблення негрів в Америці.

Оцінка громадянської війни у  США

Громадянську війну у США історики оцінюють по- різному:

• як буржуазно-демократичну революцію, бо вона вирішила в буржуазному дусі основні питання соціально-

економічного розвитку, найважливішим з яких була доля рабства;

• як боротьбу за збереження державної єдності;

• як боротьбу проти розколу держави на дві частини, чого добивалися рабовласники Півдня;

• як боротьбу захисників рабства проти прихильників свободи;

• як боротьбу за знищення перешкод на шляху розвитку ринкових відносин.

Наслідки громадянської війни у США

1. Розрізнені штати було знову об’єднано в єдину державу під політичним керівництвом великої буржуазії Півночі.

2. Влада США перейшла від плантаторів-рабовласників Півдня до великої буржуазії Півночі.

3. У США було знищено рабство.

4. Знищення рабства розширило внутрішній ринок для американської промисловості, прискорило розвиток промисловості і сільського господарства.

5. Громадянська війна тривала 4 роки і забрала життя 600 тис. жителів.

6. На Півдні у сільському господарстві розвивався, хоч і повільно, капіталізм.

7. У 80-х роках XIX ст. на Півдні почала бурхливо розвиватися промисловість.

8. Відкрилися великі можливості для розвитку ринкових відносин у промисловості і сільському господарстві.

9. Посилилася колонізація Заходу.

10. Відбувався процес розшарування фермерства. Чимало дрібних власників розорялося, значна частина власників гомстедів продавали свої наділи.

11. Ліквідація рабства сприяла перетворенню США наприкінці XIX ст. на передову розвинену країну світу.

12. У перебігу громадянської війни консолідувалася американська нація.

13. Пожвавилося суспільне життя, вплинувши на розгортання революційної боротьби у Європі.