Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Всесвітня історія опорні конспекти 9 клас

Франція у період Реставрації

Реставрація — відновлення поваленого суспільного ладу або династії, що правила раніше.

Реставрація в історії Франції — це не лише сам акт відновлення на престолі феодальної династії Бурбонів, а й весь період перебування Бурбонів при владі.

Перша реставрація Бурбонів —1814 — 1815 pp. (від окупації Франції іноземними військами до повернення Наполеона з о. Ельба).

Друга реставрація Бурбонів — 1815 — 1830 pp. (від розгрому армії Наполеона під Ватерлоо і до Липневої революції 1830 p.).

Унаслідок реставрації Бурбонів влада знову опинилася в руках дворян.

Період реставрації Бурбонів — період політичної реакції.

Політична реакція у Франції — режим, установлений для відновлення, збереження і зміцнення віджилих феодальних порядків.

1. По всій Франції аж до 1817 р. діяли спеціальні воєнно-польові суди, які розглядали справи про активних учасників революції.

2. Таких учасників і прибічників Наполеона страчували, саджали в тюрми, відправляли на заслання.

3. Було видано суворі закони проти свободи друку.

4. Недоторканність особи скасовано.

5. Була дозволена і заохочувалася урядом діяльність реакційних організацій, зокрема ордену єзуїтів.

6. Школи віддано під нагляд єпископів.

Ці події називають “білим терором” (тоді цей вираз уперше ввійшов у лексику Франції). Походить від білого кольору прапора Франції (триколора).

Дворяни, які повернулися з еміграції до Франції, хотіли відновити:

• дореволюційні порядки;

• велику феодальну земельну власність;

• феодальні повинності;

• абсолютну монархію.

Проте в економіці Франції сталися настільки глибокі зміни, що відновити дореволюційні порядки дворяни не могли. Бурбони змушені були:

• залишити землю, відібрану у дворян під час революції, в руках селян і буржуазії;

• запровадити у Франції конституцію (“Хартію 1814 p.”), яка дещо обмежувала владу короля;

• скликати палату депутатів;

• надати деяку свободу пресі.

Було видано конституційну хартію (грамоту), за якою утворилися такі вищі органи влади Франції:

 

tmpf602-1

Висновки

1. У Франції відновити абсолютизм не вдалося.

2. Було встановлено конституційну монархію.

3. Політична влада залишалася в руках аристократії.

4. Конституція гарантувала приватну власність, зокрема і придбану в роки революції.

5. Виборче право дістали лише 90 тис. громадян із 30-мільйонного населення країни.

6. Буржуазія, робітники, ремісники, селяни були позбавлені політичних прав.

Королі Франції в період реставрації Бурбонів

1. Людовик XVIII (1755—1824), правив з 1814р. по20березня 1815р.таз 8липня 1815 р. по 1824р.

2. Карл X (1757—1836), брат Людовика ХVIII, правив з 1824 р. по 1830 р.

За Карла X посилилася реакція в країні:

• Карл X витрачав мільярди франків для виплати субсидій і пенсій емігрантам, які втратили свою землю.

• П’ятивідсоткову виплату за позиками замінили тривідсотковою, що викликало невдоволення буржуазії.

• Було розпущено буржуазну Національну гвардію, яка існувала у Франції з 1789 р.

• Школи передано під опіку католицької церкви та єзуїтських об’єднань.

Липнева революція

(27—30 липня 1830 р.)

У липні 1830 р. у Франції сталася революція.

Причини революції.

1. Незадоволення різних верств населення Франції режимом Бурбонів, який намагався відновити старі порядки.

2. Загострення політичної обстановки в країні внаслідок приходу до влади крайніх монархістів, які сформували уряд.

Привід до революції.

1. Спроба Карла X здійснити державний переворот, аби посилити свою владу.

2. У липні 1830 р. король видав укази (ордонанси), за якими:

• палата депутатів розпускалася;

• зменшувався загал виборців;

• заборонялася будь-яка свобода преси;

• виборчі права надавалися тільки великим землевласникам.

Характер революції. Буржуазна.

Рушійні сили. Робітники, ремісники, дрібні службовці, частина буржуазної інтелігенції, студенти, міська біднота.

Владу захопили: верхівка буржуазії, банкіри, залізничні магнати, власники вугільних шахт, власники залізних рудників, частина великих землевласників.

В історію революція ввійшла під такими назвами:

1. Липнева революція.

2. “Три славні дні” (стільки тривала революція).

Яка влада була встановлена у Франції. Диктатура у формі буржуазної монархії.

Особливість революції. Вона лише замінила при владі старе дворянство, що намагалося знищити завоювання Французької революції кінця XVІІІ ст., великою фінансово-промисловою буржуазією. Чому демократичні сили не прийшли до влади

1. Були слабкі та неорганізовані.

2. Не могли очолити революцію.

3. Не мали чіткої програми.

Перебіг Липневої революції 1830 року

26 липня 1830 р. Опубліковано укази, спрямовані на посилення королівської влади.

27 липня 1830 р. У Парижі з’явилися барикади.

До вечора війська розігнали повстанців.

28 липня 1830 р. Весь Париж покрився барикадами. Почалися бої з військами.

Частина військ перейшла на бік повсталих. Париж перейшов до рук повсталого народу. Карл X відрікся від престолу і втік у Велику Британію.

Причини швидкої перемоги революції

Державний апарат, на чолі якого стояли дворяни, не відповідав ринковій економіці суспільства.

Наслідки Липневої революції у Франції

1. Було скинуто політичну владу дворян і встановлено буржуазну монархію.

2. Дала могутній поштовх революційним подіям у Бельгії, яка відокремилася від Голландії.

3. Вплинула на розвиток революційних подій в інших країнах Західної Європи:

• спалахнуло повстання в Польщі проти царизму,

• наростала національно-визвольна боротьба в Німеччині та Італії.

4. Значно ослабила Священний союз, який не наважився виступити на захист Бурбонів.

Відгуки на Липневу революцію у Франції

Генріх Гейне дізнався про революцію з газет і назвав ці вісті “сонячними променями, загорнутими у газетний папір”. М. Лєрмонтов на честь цих подій у Франції написав вірш “30 липня (Париж) 1830 року”:

Ты мог быть лучшим королем,

Ты не хотел. — Ты полагал

Народ унизить под ярмом.

Но ты французов не узнал!

Есть суд земной и для царей.

Провозгласил он твой конец.

С дрожащей головы твоей

Ты в бегстве уронил венец.

И загорелся страшный бой,

И знамя вольности, как дух,

Идет пред гордою толпой.

И звук один наполнил слух;

И брызнула в Париже кровь.

О! Чем заплатишь ты, тиран,

За эту праведную кровь,

За кровь людей, за кровь граждан...

Висновки

1. За “три славних дні” було повалено династію Бурбонів.

2. Скориставшись з неорганізованості мас народу, владу захопила велика фінансово-промислова буржуазія.

3. Палата депутатів проголосила королем Франції Луї Філіппа Орлеанського, представника молодшої гілки династії Бурбонів (1773 — 1850 рр.), правив з 1830 р. по 1848 р.

4. Його правління дістало назву Липнева монархія.

Липнева монархія

(1830-1848 pp.)

Липнева буржуазна монархія — це влада верхівки фінансово- промислової буржуазії.

18 років правління Луї Філіппа ввійшло в історію під назвою “царство банкірів”.

Структура вищих органів влади в Липневій монархії залишилася без змін:

• новий король призначив інших міністрів;

• частково, замінив склад палати перів;

• було дещо розширено виборче право завдяки зниженню майнового цензу;

• духовенству заборонялося купувати нерухомість;

• було ліквідовано обмеження щодо свободи слова.

Висновки

1. Виборчі права дістала лише верхівка фінансово- промислової буржуазії.

2. Навіть основні верстви торгово-промислової буржуазії не одержали виборчих прав.

3. Народні маси не мали ніяких виборчих прав.

Промисловий розвиток

Правління Луї Філіппа (1830 — 1848 р.) ознаменувалося початком економічного піднесення. За короткий час Франція перетворилася з аграрної країни на індустріальну державу.

У 30—40-х роках XIX ст. у Франції розпочалася промислова революція.

Особливості промислової революції у Франції

1. Розпочалася у Франції значно пізніше, ніж у Великій Британії.

2. Відбувалася значно повільніше.

3. Почалася за Липневої монархії, коли Франція була краще очищена від феодальних пережитків, ніж це було у Великій Британії, коли там починалася промислова революція.

У 30-х роках XIX ст. у Франції появилися пароплави, у 1831 р. почалося будівництво залізниць.

До 1848 р. їх протяжність становила майже 2 тис. км.

Обсяги промислового виробництва за цей час зросли на 60%.

Франція посідала перше місце у світі щодо випуску шовкових тканин.

Однак важка промисловість Франції відставала від англійської, а за будівництвом залізниць Франція відставала навіть від Пруссії.

У французькій промисловості ще панували мануфактури і дрібні майстерні.

У сільському господарстві великі господарства колишніх дворян, розбагатілих селян і капіталістів-землевласників були тільки на півночі країни. На інших територіях існували дрібні селянські господарства.

Із розвитком промисловості, торгівлі, транспорту у Франції зростала кількість робітників.

У 1834 р. у Франції налічувалося близько 1 млн робітників, а у 1848 р. їх було вже 2,5 млн.

У Франції сталися перші масові виступи робітників (ліонські повстання 1831 р. і 1834 p.).

Причини повстань

1. Тяжкі умови життя робітників.

2. Тяжкі умови праці на підприємствах.

3. Довгий робочий день (15 — 17 годин).

4. Низька заробітна платня.

5. Використання праці жінок та дітей.

Перше ліонське повстання (1831 р.) - протест робітників проти голоду і злиднів, за підвищення заробітної платні. Друге ліонське повстання (1834 р.) — політичні вимоги — ліквідація монархії, проголошення республіки. Було придушено за допомогою військ.

Висновки

1. Ідеї ліонського повстання за встановлення республіки знайшли відгук у всій Франції. Республіканські повстання відбулися в Парижі та інших промислових центрах.

2. Республіканські ідеї поширювались і серед частини дрібної буржуазії.

3. Посилилася діяльність таємних республіканських товариств (“Товариство пір року” на чолі з Огюстом Бланкі).

4. Усе це свідчило про глибоку кризу Липневої монархії.