Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 9 клас

Розвиток промисловості

1. Реформа сприяла розвиткові фабрично-заводської промисловості, яка поглинала дрібнотоварне й мануфактурне виробництво.

2. У 60 — 80-х роках XIX ст. відбувалися зміни в структурі промисловості:

поміщицька промисловість (гуральня, суконна тощо) занепадала;

• швидкими темпами відбувалася індустріалізація України;

• зростала частка добувної промисловості (кам’яне вугілля, залізна руда тощо), металургії, машинобудування.

3. У 60—80-ті роки XIX ст. завершився промисловий переворот.

Машинне виробництво заступило середньовічні мануфактури.

Характерні ознаки машинного виробництва:

• застосування у виробництві парових двигунів;

• застосування системи машин і верстатів.

Наслідки промислового перевороту

1. Зросла кількість промислових підприємств.

У 1869 р. в Україні налічувалося 3712 фабрик і заводів, у 1900 р. — 53.01 промислове підприємство.

2. Відбувався поділ України на два регіони:

Промислово-розвинений — Південний,

аграрно відсталий — Північно-Західний і Східний.

3. Формувалися українські індустріальні райони:

Донецький вугільно-металургійний,

Криворізький залізорудний,

Нікопольський марганцевий.

4. Наприкінці XIX ст. Україна стала вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Протягом 1861—1900 pp. видобуток кам’яного вугілля в Донбасі зріс із 10 млн до 672 млн пудів, або в 115 разів. У 1900 р. він становив 68% загальноросійського.

З 1870 р. по 1900 р. видобуток залізної руди у Кривому Розі зріс у 158 разів (з 1,3 млн до 210 млн пудів). Україна забезпечувала 57% видобутку залізної руди в Росії.

У 70—80-х роках у Катеринославській та Херсонській губерніях було збудовано 17 великих металургійних і десятки машинобудівних заводів.

Тоді ж виробництво чавуну в Україні становило 57% загальноросійської виплавки.

5. Отже, великими темпами розвивалася важка промисловість України:

вугільна,

залізорудна,

металургійна,

машинобудування,

видобувна,

металообробна.

6. Найбільшими центрами машинобудівної промисловості були:

Харків,

Катеринослав,

Миколаїв,

Одеса, Київ.

7. Виникли великі Підприємства транспортного машинобудування — Харківський і Луганський паровозобудівні заводи. До 1900 р. вони побудували 233 паровози.

8. Розвивалася промисловість з виробництва сільськогосподарських машин, основними центрами якої були:

м. Олександрівськ (нині Запоріжжя),

Харків,

Одеса,

Херсон та інші.

У 70—90-х роках-XIX ст. виробництво сільськогосподарської техніки зросло в 12 разів і становило 70% загальноросійського. Втім своєї техніки не вистачало. Тому її завозили з-за кордону.

У 70—90-х роках імпорт сільськогосподарської техніки зріс у 16 разів.

9. В Україні розвивалася харчова промисловість.

10. Цукрова промисловість України у 90-х роках XIX ст. давала 85% загальноросійського виробництва цукру. На Правобережжі й Харківщині діяло більш як 150 цукрових заводів.

11. Велике значення мали також млинарна, горілчана, борошномельна галузі.

12. Пожвавилося іноземне інвестування економіки:

• Франції, Бельгії — в кам’яновугільну, машинобудівну, металообробну галузі промисловості;

• Німеччини — в машинобудування, металообробну промисловість.

З 1888 р. по 1894 р. за допомогою бельгійського, французького та американського капіталу в Україні було створено 22 іноземні компанії з основним капіталом 62,9 млн крб.

Завдяки іноземним інвестиціям збудовано:

• завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (нині Донецьк) — англійський капітал;

• Дніпровський завод у Кам’янському (нині Дніпродзержинськ) — бельгійський капітал;

• Гданцівський завод біля Кривого Рогу — французький капітал;

• Брянський завод — біля Катеринослава, Дружківський та Донецько-Юр’ївський у Донбасі — російський капітал.

У 1900 р. іноземним капіталістам належало 65 діючих підприємств сільськогосподарського машинобудування.

13. На початку 80-х років XIX ст. в Україні виникли перші монополістичні об’єднання:

Союз рейкових фабрикантів (1882 p.),

Союз металобудівних заводів (1884 p.),

Союз фабрикантів рейкових скріплень (1884 p.),

Цукровий синдикат у Києві (1887 p.), до якої входили 203 з 224 цукрових заводів України. Організаторами цього об’єднання були родини Бобринських, Терещенків, Харитоненків, Бродських та інші. За виробництвом цукру Україна вийшла на друге місце у світі, виробляючи 1,2 млн тонн (Німеччина виробляла 1,9 млн тонн).

14. 1897 р. Було проведено грошову реформу, за якою кредитні білети почали вільно обмінювати на золоту монету, що сприяло розвиткові фінансової і банківської сфер та всієї економіки.

Монополії — союзи підприємців у сфері виробництва і збуту якоїсь певної продукції для одержання максимальних прибутків.

Синдикат — об’єднання самостійних підприємств у сфері збуту й закупівлі сировини для визначення й підтримання певної ціни на товар.