Історія України опорні конспекти 9 клас

Тема 5. Модернізація українського суспільства в середині — у другій половині XIX ст.

Аграрна реформа 1848 року на західноукраїнських землях

Великий вплив на проведення аграрної реформи мала революція 1848 — 1849 pp. в Австрії та Угорщині.

Скасування панщини та кріпосної залежності селян в Галичині, Буковині та на Закарпатті

Причини селянської реформи:

• гальмівна роль феодальних відносин;

• криза господарства;

• зростання соціальної напруги.

Мета селянської реформи — зміцнення монархічної влади за збереження панування на селі поміщика.

16 квітня 1848 р. Уряд Австрійської імперії підписав циркуляр про ліквідацію панщини.

22 квітня 1848 р. В Галичині було оголошено циркуляр губернського правління про те, що з 15 травня 1848 р. панщина ліквідовувалася, що на 5 місяців раніше, ніж у всій Австрійській імперії.

9 серпня 1848 р. Поширення на Північну Буковину указу австрійського уряду про скасування кріпосного права.

7 вересня 1848 р. Рейхстаг ухвалив скасування феодальних повинностей за викуп: дві третини мали платити селяни, а одну — держава.

• Березень 1853 р. Австрійський імператор проголосив про скасування панщини на Закарпатті і сплати селянами викупу.

Суть селянської реформи

1. Ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика.

2. Наділення селян землею, яка переходить у їхню власність.

3. Сплата селянами викупу за кріпосні повинності.

Щорічні селянські платежі за “визволення” в Галичині перевищували річні прибутки поміщиків від орної землі.

Проведення селянської реформи на західноукраїнських землях

• Під час роздавання селянам наділів поміщикам було відведено найкращі землі.

• У руках поміщиків опинилося:

у Східній Галичині — 44% земельної площі;

у Північній Буковині — 54%;

на Закарпатті — 70%.

• Більшість селян залишилися малоземельними.

• Частину селян було звільнено зовсім без землі і вони відразу потрапили в економічну залежність від поміщиків.

• У власність поміщиків перейшли майже всі ліси й пасовища.

• Селянська реформа загострила проблему сервітутів, себто лісів і пасовищ, за користування якими селяни сплачували визначену раніше поміщиками суму.

• За ліквідацію кріпосної залежності й різних повинностей селяни повинні були сплатити викуп. Щорічні селянські платежі були дуже великими. Наприклад, у Галичині вони перевищували річні прибутки поміщиків від орної землі.

Цей викуп селяни сплачували аж до початку XX ст.

• Австрійський уряд проводив дискримінаційну політику щодо галицьких селян: вони сплачували викуп у 3 рази більший, ніж чеський селянин, і в 5 разів більший, ніж німецький.

• Селяни здобули громадянські права (обирати і бути обраними, самостійно визначати місце проживання тощо).

Обмежений характер реформи

1. Панщину було скасовано за викуп.

2. Значні залишки старого ладу (всевладдя великих феодалів, система відробітків).

3. Великі землевласники після реформи зберегли за собою понад 40% земельних угідь краю.

Висновки

1. Важливий наслідок революції в Австрійській імперії для Галичини мало скасування кріпацтва.

2. Аграрна реформа, незважаючи на її грабіжницький характер, все ж сприяла розвиткові капіталістичних відносин.