Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

Релігійне життя

Українське населення відзначалося побожністю, дотримувалося релігійних норм і традицій. Церкву відвідували регулярно. Це вважалося обов’язком кожного християнина. За цим стежили представники духовенства. Моральні заповіді християнства виховували дітей добропорядними людьми, адже ці заповіді засуджували пияцтво, насильство, лінощі, злодійство, жадібність, брехливість, лицемірство тощо.

У кожній оселі була ікона Ісуса Христа чи Матері Божої. Для неї спеціально виготовляли більших розмірів вишитий рушник, який у народі називали божником. Під іконою звисав каганець, який під час свят, спеціальних відправ чи молитв запалювали. Богомільні люди щоранку й щовечора, ставши навколішки, молилися, звертаючись до всевишнього по допомогу і благословення.

Широко відзначалися календарні релігійні свята, супроводжуючи традиціями народної обрядовості з використанням пісень (щедрівок, колядок), музики, танців, театрального дійства.

В Україні не було єдиної церкви. Найвпливовішими були дві християнські церкви: православна — переважно на Сході та греко-католицька — на заході України. Крім цих двох церков, в Україні, особливо серед національних меншин, існували інші релігійні конфесії — католицизм, іудаїзм, мусульманство, протестантизм та інші.

Українська жінка першої половини XIX ст. була в основному неписьменною.

Загальним правилом в Україні було те, що невістка йшла у сім’ю чоловіка. Це були дармові робочі руки.

Жінка першою вставала вдосвіта, палила в печі, варила сніданок чоловікові, який у цей час ще спав. Поки горіло в печі, вона повинна була встигнути погодувати й видоїти корову, потім нагодувати чоловіка, наносити води тощо.