Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

Музика в пошуках українського мистецького стилю

1. У музичному мистецтві продовжували жити культурні традиції минулого, які дбайливо зберігали кобзарі, бандуристи, лірники. Найвидатніші з них: Остап Вересай, Іван Крюковський, Андрій Шут та інші.

У піснях, переказах, легендах, думах вони продовжували оспівувати героїчне минуле, боротьбу за соціальне і національне визволення.

2. Осередками розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, в яких багато уваги приділяли вивченню нотної грамоти і теорії музики.

3. Було випущено перші фольклорні збірники:

• М. Цертелєва “Досвід збирання старовинних малоросійських пісень”;

• М. Максимовича “Малоросійські пісні” та інші;

• на західноукраїнських землях фольклорним виданням був збірник “Русалка Дністрова”, що надрукувала “Руська трійця”;

• учасник польського визвольного руху в Галичині Жегота Паулі на основі власних записів видав збірник українських пісень.

4. У Наддніпрянській Україні з’явилися перші музичні товариства, які проводили концертну діяльність:

• Філармонічне товариство в Одесі (1842 p.);

• Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві (1848 p.).

5. Київський педагог і композитор Й. Витвицький написав варіації на теми народної пісні “Зібралися всі бурлаки”.

6. Почався розвиток української симфонічної музики.

У 1809 р. в Одесі з нагоди відкриття театру зі своєю симфонією, побудованою на українських народних піснях, виступив М. Овсянико-Куликовський.

7. Розвивалося хорове мистецтво. Великого поширення воно набуло на західноукраїнських землях:

• хорові самодіяльні та професійні колективи діяли в усіх найбільших містах Галичини, Північної Буковини, Закарпаття. Вони виконували в основному церковну музику, однак намагалися співати і народні пісні;

• найпопулярнішим був перемишлянський хор під керівництвом чеського музиканта Алоїза Нанке;

• 3 838 р. у Львові було організовано Товариство сприяння музиці.

8. 3 великими концертами виступали хори Київської академії, Переяславської семінарії та інші.

9. У цей період у Галичині плідно працював М. Вербицький - автор 12 оркестрових рапсодій на українські теми, кількох оперет і багатьох композицій для хору. Саме він написав 1863 р. музику до широковідомого народного гімну “Ще не вмерла Україна”, який нині є гімном Української держави.

10. Навесні 1838 p. М. Глінка перебував в Україні, щоб відібрати співаків.

Він набрав для капели 19 хлопчиків і двох дорослих. Серед них був і С. Гулак-Артемовський — небіж письменника П. Гулака-Артемовського, який згодом став родоначальником української національної опери.