Історія України опорні конспекти 9 клас

Розвиток літератури, театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури

Нова українська література як відображення тенденцій суспільного розвитку

Іван Котляревський

(1769- 1838)

Зачинатель нової української літератури і мови, автор “Енеїди” — безсмертного твору, який було видано 1898 р. в Петербурзі. Він першим написав літературний твір народною мовою, продемонструвавши всьому світові багатство, мелодійність, виразність, красу української мови, її здатність чітко і виразно висловлювати свої думки не тільки в розмові, а й на письмі. Для полтавського театру І. Котляревський написав дві п’єси: “Наталка-Полтавка” (видано у 1838 році) та “Москаль-чарівник” (видано у 1841 році).

Твори І. Котляревського характеризують його як передову людину свого часу. Одночасно він брав активну участь у громадському житті України. Його хвилювали різні злободенні питання з життя України та його народу. Прогресивні тенденції творчості І. Котляревського були підхоплені й продовжені його наступниками.

Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778-1843)

“Батько нової української прози”. Виходець з знатної козацької старшинської родини, зробив великий внесок у розвиток нової української літератури. Своєю творчістю він переконав, що українською мовою можна писати й великі високохудожні прозові твори, романи, повісті, оповідання. Широко відомі його сатиричні твори: “Дворянські вибори”, “Пан Халявський”, “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці”, “Конотопська відьма” та інші. 1834 р. у Харкові Г. Квітка-Основ’яненко видав “Малоросійські оповідання”, які мали великий успіх серед освічених людей України. У своїх багатьох творах він правдиво показав життя простого народу, дав опис українського села. Т. Шевченко високо оцінив талант і творчість Г. Квітки-Основ’яненка, написавши поему “До Основ’яненка”.

Петро Гулак- Артемовський

(1790-1865)

Професор (пізніше ректор) Харківського університету. Він одночасно — видатний поет, літературознавець, байкар, неперевершений майстер слова, автор вдалих перекладів з європейських літератур. Свої поетичні та літературні твори публікував на сторінках журналу “Український вісник”. Знаменита його байка “Пан та собака” (1818 p.), в якій автор висловлював протест проти феодально-кріпосного ладу. У своїх творах висміював соціальну несправедливість, що існувала в суспільстві, самодурство, жорстокість, аморальність панів.

Тарас Шевченко

(1814-1861)

 

 

Великий український поет, художник, мислитель, громадський діяч. Його “Кобзар” (1840 p.), “Гайдамаки” (1841 p.), “Три літа” (1843 — 1845 pp.), “Сон” та інші знає кожний свідомий українець. Співець героїчного минулого, Т. Шевченко у своїх творах закликав до боротьби за соціальне і національне визволення. Його творчість мала великий вплив на національне пробудження українського народу. Т. Шевченко підтримував діяльність передової молоді у недільних школах і для них наприкінці 1860р. написав “Буквар південноруський”. Геній Т. Шевченка випереджав епоху.

Євген Гребінка

(1812-1848)

Великий майстер слова, український популярний байкар. Народ любив його твори “Малоросійські приказки”, “Ніжинський полковник Золотаренко” та інші. У 1841 р. видав альманах “Ластівка”. Це був перший збірник, у якому всі українські письменники писали рідною українською мовою. Високо цінував він Т. Г. Шевченка, допоміг викупити його з неволі, а також видати “Кобзар”.

Пантелеймон

Куліш

(1819-1897)

 

Великий патріот України, видатний письменник, історик, етнографі Перші його твори з’явилися у 40-х роках XIX ст. і відіграли значну роль у пробудженні національної самосвідомості українського народу. Брав активну участь у виданні журналу “Основа”. Широко відомий його історичний твір “Історія возз’єднання Русі”. П. Куліш талановитий письменник, написав поеми “Куліш у пеклі”, “Україна”, роман “Чорна рада” та інші. П. Куліш дбав про розвиток української мови, впровадив нову систему передання української мови на письмі — “кулешівку”, здійснив переклад Біблії українською мовою.