Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 9 клас

“Малоросійське товариство” — громадсько-політична організація, яка використовувала досвід масонських організацій  (1821-1822 pp.)

На відміну від масонських лож воно діяло нелегально й ставило за мету вибороти незалежність України.

Засновник товариства — Василь Лукашевич.

Члени товариства:

С. Кочубей,

В, Тарновський,

П. Капніст та інші.

Програмний документ — Катехізис автономіста.

Підтримувало зв’язки з Польським патріотичним товариством та з Південним товариством декабристів.

Мета товариства:

• вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти піднесенню освітньо-культурного і політичного рівня свідомості;

• піклуватися про піднесення масової української національної самосвідомості через пропаганду славного козацького минулого, державницьких традицій українського народу;

• згуртувати маси навколо ідеї ліквідації кріпацтва та обмеження влади царського самодержавства;

• здобути незалежність України та роз’єднати її з Польщею.

Значення діяльності товариства

1. У цілому товариство не виробило чіткої програми дій, але засвідчило активізацію національного руху в Україні.

2. “Малоросійське товариство” помітно вплинуло на пробудження національної свідомості української інтелігенції.

3. Поява такої організації свідчила про народження організованої політичної опозиції самодержавству.

Василь Лукашевич

(1783-1866)

Видатний український та громадський діяч, один із масонських діячів, представник дворянства Переяславського повіту. Виступав за від’єднання України від Росії і долучення її до Польщі.

Народився в м. Борисполі на Київщині в козацько-старшинській родині.

Після закінчення Пажеського корпусу служив перекладачем у колегії закордонних справ, а згодом — у міністерстві закордонних справ.

У 1807 р. пішов у відставку з державної служби і почав займатися громадською роботою.

У 1818 р. став членом масонської організації “Любов до істини”, а у 1822 р. створив Малоросійське товариство, за що був заарештований і ув’язнений у Петропавлівській фортеці. Після звільнення жив у Борисполі під наглядом поліції.