Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

“Руська трійця”(1833—1837рр.)

(громадсько-культурне об’єднання, за своїм характером — демократично-просвітницький гурток, що об’єднував 20 осіб)

Засновники гуртка — вихованці Львівської семінарії:

Маркіян Шашкевич (1811 — 1843),

Іван Вагилевич (1811—1866),

Яків Головацький (1814—1888).

Походили з родини сільських священиків. Вони були пов’язані особистою дружбою, спільними інтересами та ідейними переконаннями, за що їх однокурсники прозвали “Руською трійцею”. Цю назву вони дали і гуртку.

Завдання “Руської трійці”

• за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою “підняти дух народний, просвітити народ”;

• допомогти народові усвідомити “гідність свою і свою силу”;

• пропагувати ідеї відродження української нації та культури;

• поширювати українські народні традиції, фольклор, ідеї об’єднання українських земель;

• популяризувати українську історію;

• розвивати національну самосвідомість українського народу;

• підтримувати й продовжити на галицькій землі справу, розпочату літературними діячами Наддніпрянської України, налагодити і підтримувати з ними зв’язки;

• перетворити народну мову на літературну. Це, на їхню думку, відкрило б селянству доступ до знань і полегшило б його долю.

Діяльність “Руської трійці”

1. Проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (“ходили в народ”, записували народні пісні й перекази, слова і вирази, вживані простими людьми, тощо).

2. Підготували до друку збірку поезій народною мовою, в якій прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження.

3.1836 p. І. Вагилевич переклав українською мовою “Слово о полку Ігоревім”. Це був перший в українській літературі переклад цієї історичної поеми. Утім надрукувати цей переклад він не зміг.

4.1836 p. М. Шашкевич підготував до друку “Читанку для діточок в народних училах руських”. Світ вона побачила лише 1850 p., вже після смерті М. Шашкевича.

5. Члени “Руської трійці” почали виголошувати в церквах промови українською мовою.

6. М. Шашкевич виголосив свою промову українською мовою перед вищим духовенством і гостями у музеї семінарії (промови виголошували тоді лише німецькою, польською або латинською мовами).

7. Члени гуртка налагодили тісні стосунки з відомими діячами української культури — М. Максимовичем, І. Срезневським та з борцями за свободу Чехії, Словаччини, Словенії.

8. У 1834 р. гуртківці підготували до друку історико - літературний збірник “Зоря”, в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка, про рух опришків. Віденська цензура заборонила видавати “Зорю”.

9. У 1837 р. “Руська трійця” видала в Будапешті альманах “Русалка Дністрова”, написаний українською мовою.

Особливість діяльності “Руської трійці”

“Руська трійця”, будучи яскравим представником культурницького етапу українського національного руху, одночасно зберігала певні риси етапу фольклорно-етнографічного і

робила перші спроби прориву у політичний етап.

Альманах “Русалка Дністрова”

(львівська цензура заборонила альманах, було конфісковано близько тисячі примірників. До читачів дійшло лише 250)

У “Русалці Дністровій”:

• друкували народні пісні, думи, перекази, історичні документи;

• звеличували боротьбу українського народу за своє визволення,

• проголошували необхідність возз’єднання всіх українських земель;

• засуджували іноземних поневолювачів українців;

• оспівували героїчну визвольну боротьбу народу.

Основні ідеї “Русалки Дністрової”

1. Необхідність єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав.

2. Прославлення народних борців за соціальне і національне визволення.

3. Пропаганда ідей власної незалежності і утворення своєї державності.

Значення альманаху “Русалка Дністрова”

• Це була перша заява західних українців про своє існування, свою національну гідність.

• Я. Головацький так визначив значення “Русалки Дністрової”: “Вона запалила вогонь, що його тільки гробова перста загасити може, врятувала народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, у якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповнити”.

• Це була перша книга в Галичині, написана, народною українською мовою.

• Видання альманаху довело, що народна мова може бути літературною.

• Альманах залишив помітний слід у розвиткові національної свідомості в західноукраїнських землях.

• “Русалка Дністрова” поряд із “Кобзарем” Т. Шевченка стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукраїнських земель на тривалу перспективу.

Видання “Русалки Дністрової” було вершиною діяльності “Руської трійці”

Членів “Руської трійці” переслідували власті і гурток розпався.

Її організаторів було покарано.

Маркіяна Шашкевича після висвячення на священика було переведено в одну з дрібних парафій, де він, виснажений тяжким життям, помер у 32-річному віці.

Якову Головацькому протягом тривалого часу не давали сану священика. Під час революції 1848—1849 pp. в Австрії Я. Головацький став професором української мови та літератури, а згодом — ректором Львівського університету, однак 1867 р. змушений був емігрувати до Росії, де й помер 13 травня 1888 р. на посаді голови Віденської археографічної комісії. Іванові Вагилевичу, щоб уникнути переслідувань, довелося прийняти католицьку віру.

Наслідки діяльності “Руської трійці”:

• поширювали українську мову і літературу;

• досліджували і популяризували історичне минуле;

• видали український альманах “Русалка Дністрова”;

• визначили головці програмні засади українського національного руху;

• пробуджували національну самосвідомість народу.

Значення діяльності “Руської трійці”

1. Діяльність гуртка була кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2. Учасники гуртка вперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

3. Патріотичні ідеї гуртка запалювали серця молодих галичан.

4. Члени “Руської трійці” започаткували новий етап у розвиткові національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.

5. Вони виступали за впровадження української мови й культури в усі сфери громадського життя.

6. Своєю різнобічною діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького.

7. Започаткували нову демократичну культуру в Галичині.

8. Під впливом гуртка західноукраїнська інтелігенція почала переорієнтовуватися на народні маси.

9. Учасники “Руської трійці” сприяли піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості народу Західної України.

10. Гуртківці перейшли від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань. Їхню діяльність І. Франко згодом назвав “явищем наскрізь революційним”.

11. Відомий український історик О. Єфименко назвала членів “Руської трійці” трьома ластівками, “що відкрили весну відродження галицько-руської народності”.

Федерація — державне об’єднання, за якого кілька держав і територій, країв створюють одну союзну державу, що має єдині законодавчі й виконавчі органи, законодавство, єдине союзне громадянство, єдину армію. Водночас кожний складник федерації зберігає самостійність (має свої конституцію, законодавчі, виконавчі, судові органи).

Маркіян Шашкевич

(1811-1843)

Український поет, засновник “Руської трійці” разом з Я. Головацьким та І. Вагилевичем. І Франко про нього писав: “Поет, оповідач, кореспондент і проповідник, людина наскрізь симпатична, щира і проста, пройнята належною любов’ю до рідного народу і непохитно певна своєї роботи як у мистецтві, так і в житті”.

Народився в с. Підлісся в Галичині. Його батько був священиком. Вчився Маркіян у Золочеві, Бережанах, Львові. Після закінчення гімназії вступив до духовної семінарії у Львові, з якої його відрахували за пізнє повернення до гуртожитку. Дуже багато читав, вивчив кілька іноземних мов, захоплювався творами Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, фольклорними збірками М. Цертелєва, М. Максимовича. Сам збирав фольклор на рідній Золочівщині.

У 1833 р. був поновлений у семінарії, де відразу ж організував “Руську трійцю”. Він був провідником тієї частини молоді, яка бажала працювати для свого народу.

У 1835 р. опублікував широковідому оду “Голос галичан”. Водночас він готував до друку збірник “Зоря”, що містив народні пісні, життєпис Б. Хмельницького, оповідання з життя священиків.

Випущена членами “Руської трійці” “Русалка Дністрова” (1837 р.) була “ясним блиском у темряві, серед якої блукали українці...”.

Сила таланту М. Шашкевича в його ліричних поезіях, що відзначалися щирістю й простотою вислову. Основною темою лірики М. Шашкевича була скарга на гірку долю, на тяжкі умови життя. До найбільш відомих поезій М. Шашкевича належить “Веснівка”, в якій поет висловився щодо майбутньої рідної культури. Поет бажав, щоб ця культура чарівністю і красою здивувала світ. У вірші “Рідна мова” він писав:

Руська мати нас родила,

Руська мати нас повила,

Руська мати нас любила,

Чому ж мова її не мила?

Чом ся нею стидитись маєш?

Чом чужую полюбляєш?

У своїх творах звеличував українську народну пісню, українську мову, висловлював необхідність національної єдності всіх українців, що живуть над Чорним морем, Дністром і Дніпром.

Його поезії мали яскраво виражений романтичний характер. М. Шашкевич започаткував розвиток української повісті на галицькому ґрунті в оповіданні “Олена”.