Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

Вступ

Україна за умов загальноєвропейської кризи аграрно-ремісничої цивілізації

Економічна криза — загострення всіх економічних суперечностей, зумовлених тим, що старі (кріпосницькі) форми господарювання не відповідали вимогам часу, а нові поміщики впроваджувати не наважувалися.

Причини кризи аграрно-ремісничої цивілізації

1. Низький рівень організації кріпосної праці та низька її продуктивність, бо селянин не був зацікавлений у результатах праці.

2. Відстала система землеробства, що не давала можливості запроваджувати у виробництво нові прогресивні технології.

3. Застаріла техніка, технічна відсталість сільськогосподарського виробництва.

4. Кріпацтво — гальмо дальшого технічного вдосконалення і суспільного розвитку країни.

5. Зростання земельних володінь поміщиків за рахунок селянських наділів (до початку XIX ст. селянські наділи скоротилися більш як наполовину, багато селян залишалося зовсім без землі, що зумовлювало появу надлишків робочої сили).

6. Значне розорення селянства.

7. Посилення експлуатації селян (зростала панщина, натуральні та грошові повинності, вводили нові форми відробітків і податків).

8. Занепад поміщицьких господарств, зниження прибутків землевласників (зростала заборгованість поміщиків державі, яка у першій половині XIX ст. становила 63 млн крб.).

9. Збільшення частки збанкрутілих поміщицьких господарств, що змушувало поміщиків оформляти свої маєтки під заставу (наприкінці 50-х років під заставу було оформлено 24% маєтків поміщиків).

10. Скорочення виробництва.

11. Низька врожайність.

12. Зниження життєвого рівня населення, голод багатьох мільйонів людей.

13. Наростання селянських рухів.

Факти, які свідчать про зародження ринкових відносин:

• в деяких господарствах поліпшувалися способи обробітку землі;

• застосовувалися нові сільськогосподарські машини та реманент (сіялки, віялки, кінні молотарки, жатки тощо);

• зростало вирощування технічних культур, що мали попит на ринку (льону, коноплі, тютюну, цукрового буряка, хмелю тощо);

• почали використовувати працю вільнонайманих робітників;

• відбувалася сільськогосподарська спеціалізація районів;

• розвивалися товарно-грошові відносини;

• розширювався внутрішній ринок;

• пожвавлювалася внутрішня та зовнішня торгівля.

Висновок

Отже, в Україні відбувалося два процеси:

• панування феодальних відносин, його криза;

• формування в рамках феодалізму товарного виробництва.

Товар — продукт праці, виготовлений для продажу.

Товарне виробництво — таке виробництво, за якого продукти виробляли не для власного споживання, а для продажу. Ринок — економічні відносини у сфері обміну, що забезпечують продаж товарів на основі попиту і пропозиції, вільної господарської діяльності.