Історія України опорні конспекти 9 клас

Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х років XIX ст. на систему управління краю

1. У південних і лівобережних губерніях було утворено 6 губернських та понад 60 повітових земельних управ згідно із Земською реформою 1864 р.

Земства в основному займалися освітою та охороною здоров’я. На кожен повіт краю припадало в цей час три невеликі лікарні.

На початку 70-х років з’явилася земська статистика. Вона була потрібна земським установам, щоб налагодити стягнення земських податків з прибутків землеволодіння, торгових та промислових підприємств.

2. У Волинській губернії земську реформу провели аж у 1911 p., оскільки більшість поміщиків складалася з осіб польського походження і брала участь у національно- визвольному русі.

3. Створювався Державний банк, відбувалися значні зміни в системі оподаткування. Вони сприяли поліпшенню фінансової системи, але основний тягар податків, як і раніше, лягав на плечі трудящих.

4. Згідно з Судовою реформою 1864 р. повсюдно створювалися мирові суди для розгляду дрібних злочинів і незначних позовів, вищою інстанцією яких був з’їзд мирових судів повіту.

На основі нових судових статутів діяли також окружні суди і судові палати, які об’єднували кілька окружних судів. Скрізь були введені особливі посади нотаріусів — для засвідчення всяких паперів, а також присяжні повірені — адвокати. Олександр II підписав закон про скасування тілесних покарань. Але зберігалися тілесні покарання для солдатів, штрафників, для селян за вироком волосних судів, засланців і каторжан.

5. На території України було створено три військових округи:

• Київський (Київська, Подільська, Волинська губернії);

• Одеський (Херсонська, Катеринославська, Таврійська губернії);

• Харківський (Харківська, Полтавська, Чернігівська губернії).

В армії продовжували застосувати тілесні покарання — „рукоприкладство”.

6. В усіх містах України створювалися міські думи:

• вибори гласних до дум мали право лише власники нерухомого майна;

• встановлювався віковий ценз 25 років;

• дума обирала міську управу (виконавчу владу) на чолі з головою;

• голову міської управи повітового міста затверджував губернатор, а міського голову губернських міст — міністр внутрішніх справ.

Міська буржуазія була відсторонена від участі у міському самоврядуванні.

Міські думи за рахунок свого бюджету утримували пожежну охорону, поліцію, в’язниці й військові казарми. На це витрачалося від 20 до 60% бюджету міста.

7. Скрізь посилилися репресії та цензура.