Історія України опорні конспекти 9 клас

Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю

Учні одержують завдання:

Повторити про адміністративно-територіальний устрій цієї території України, на якій знаходиться населений пункт (село, містечко, місто, область тощо) нашого краю, що вивчається на уроці.

Серед українських земель, що опинилися у складі Російської імперії, виділялося чотири великих регіони:

Лівобережна Україна,

Слобожанщина,

Правобережна Україна,

Південна (Степова) Україна.

 

Короткі відомості про окремі регіони України

(учитель використовує для повторення )

Лівобережна та Слобідська Україна

(територія на схід від Дніпра)

Це територія сучасних Чернігівської, Полтавської, Харківської та частини Сумської. Донецької, Луганської областей

Лівобережна Україна — землі колишньої Гетьманщини, які протягом XVIII ст. втратили свій напівавтономний статус. Гетьманщина була розділена на три намісництва:

Київське,

Чернігівське,

Новгород-Сіверське.

Підпорядковувалися ці землі владі малоросійського генерал-губернаторства.

У 1796 р. було ліквідовано намісництва й утворено губернії та генерал-губернаторства. Лівобережна Україна дістала назву „Малоросійська губернія”, яку в 1802 р. було поділено на Чернігівську та Полтавську губернії.

У 1831 р. з території колишньої Гетьманщини були утворені Полтавська та Чернігівська губернії.

У 1835 р. було відмінено традиційне українське право, яке ґрунтувалося на Литовському статуті.

У 1831 — 1835 pp. — скасовано міське самоврядування, засноване на магдебурзькому праві.

У. Слобідській Україні царський уряд у 1765 р. скасував полкову систему, а разом з нею й автономні права Слобожанщини. Слобідська Україна була перетворена на звичайну губернію Російської імперії, яка з 1824 р. по 1835 р. називалася Слобідсько-Українською, а з 1835 р. — Харківською губернією.

Правобережна Україна

(охоплює землі сучасних центральної і західної частини України, восьми сучасних областей України: Волинської, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Черкаської, Кіровоградської, а також Київської)

У 1793 р. ця територія ввійшла до складу Росії і перебувала в її складі до 1917 р. Після Першої світової війни Волинська, Рівненська, а також частина північних районів Тернопільської області були включені до складу Польщі.

У Правобережній Україні були утворені Київська, Подільська і Волинська губернії. Офіційно вони називалися Південно-Західним краєм і підпорядковувалися владі київського генерал-губернатора.

На територію Правобережжя були поширені загальноросійські адміністративні органи та установи. В краї почали діяти намісницькі, а згодом губернські правління, царські судові органи тощо.

Південна (Степова) Україна

(охоплює території нинішньої Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської областей та Криму)

Це була територія „Дикого поля”, яке до останньої чверті XVIII ст. заселяли лише татари і запорізькі козаки. Тут були утворені Таврійська, Херсонська і Катеринославська губернії. Офіційна назва — Новоросія, яка походить від назви тогочасного центра краю — Новоросійська (теперішній Дніпропетровськ).

Після приєднання у 1812 р. Бессарабії було створено Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство з центром у м. Одесі.

Висновок

Такий поділ України створював царизмові сприятливі умови для здійснення шовіністичної політики, а також русифікації українського населення і затримував прогресивне формування української нації.

Під владою Австрійської імперії українські землі поділялися на такі регіони:

1. Галичина.

2. Північна Буковина.

3. Закарпаття.

Західноукраїнські землі займали територію 70 тис. кв. км, де проживало 3,5 млн осіб, з яких 2,4 млн були українцями.

Галичина

Велика територія західноукраїнських земель. Галичина поділяється на Східну (заселену українцями) і Західну (заселену поляками).

Галичина становила більшу частину Королівства Галичини і Лодомерії.

У Східній Галичині були такі історико-географічні та історико-етнічні території, як Покуття (південно-східна частина Прикарпаття), Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина, Західне Поділля, Прикарпаття. Північна Буковина,Нині південна Буковина — це територія Румунії, північна Буковина — територія Чернівецької області. Становила окрему адміністративну одиницю з 1775 р. по 1789 р., до приєднання її до Галичини, а після 1849 р. їй було надано статус окремої провінції (краю).

Закарпаття (сучасна Закарпатська область) Було частиною Угорського королівства.