Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 9 клас

Музика

Із театральним мистецтвом був пов’язаний розвиток української музики.

Семен Гулак-Артемовський (1813—1873) — видатний оперний співак, автор і композитор, написав першу українську національну оперу “Запорожець за Дунаєм” (1863 р.) і низку інших творів (“Українське весілля”, “Ніч перед Івана Купала”).

Петро Ніщинський (1832—1896) — вихованець Київської духовної академії, поет і композитор, автор обробок народних дум (“Про Байду”, “Про козака Софрона”), пісні “Закувала та сива зозуля” тощо. Велику популярність мали його “Вечорниці”, написані до п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”.

Микола Лисенко (1842—1912) — видатний український композитор, закінчив Лейпцизьку та Петербурзьку консерваторії.

У творчому доробку М. Лисенка понад 600 творів, професійно оброблених народних та написаних на основі творів Т. Шевченка, пісень і текстів вітчизняних (Івана Франка, Лесі Українки, Бориса Грінченка) і зарубіжних поетів. Написав багато романсів, пісень, дитячі опери (“ Коза-дереза”, “Пан Коцький”, “Зима і весна”). Він є творцем української оперної класики, зокрема опер “Наталка Полтавка”, “Тарас Бульба”, “Ніч перед Різдвом”, “Утоплена”. Видано 25 збірників українських народних пісень. Неабиякий слід залишив М. Лисенко у створенні романсів й ансамблів на слова різних авторів, а також фортепіанних п’єс.

Крім того, він написав музичний репертуар кобзаря Остапа Вересая та видав думи й пісні, що їх виконував прославлений кобзар. Його твори увійшли до української та світової скарбниці. Зі школи М. Лисенка вийшла ціла плеяда молодих українських композиторів:

Микола Леонтович (1877 —1921),

Кирило Стеценко (1882 — 1922),

Олександр Кошиць (1875 — 1944).

Микола Аркас (1852—1909), який під впливом творчості Т. Шевченка написав оперу “Катерина”.

Петро Сокальський (1832—1887) — композитор, автор опер “Мазепа”, “Майськаніч”, “Облога Дубна”. Написав чимало вокальних творів: хори, романси, пісні, вокальні ансамблі. Його фортепіанні твори “Музичні картини для фортепіано” передають характерні сцени з життя різних слов’янських народів.

Українські композитори велику увагу приділяли обробці музичного фольклору.

На західноукраїнських землях:

Михайло Вербицький (1815—1870) — творець музики українського національного, а нині і державного гімну “Ще не вмерла України...”, автор понад 20 музично-сценічних творів, мелодрами “Підгоряни”, більш як 30 літературних хорових та низки симфонічних творів.

Іван Воробкевич (1836 — 1903) — видатний композитор Північної Буковини. Писав хорові і музично-драматичні твори (мелодрами), церковні пісні і псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та опери. Широковідомі його хорові твори: “Над Прутом”, “Сині очі”, “Вечір”, оперета “Убога Марта” та інші музично-драматичні твори.

І. Лаврівський (1822 — 1878) — у його творах оживає церковна музика. Широковідомі його хорові твори “Осінь”, “Чом, річенько” тощо. Писав музику до театральних п’єс: “Обман очей”, “Роксолана”.

Керівник львівського музично-культурного товариства “Боян”, диригент і композитор А. Вахнянин став автором першої на західноукраїнських землях опери “Купало”. На мелодію написаного ним хору до трагедії “Ярополк” діячі визвольного руху склали текст пісні “Шалійте, шалійте, скажені кати”, яка набула великої популярності. Знаменитою співачкою була Соломія Крушельницька (1872 — 1952), яка навчалася у Львівській консерваторії, у відомих педагогів у Мілані та Відні, співала в Мілані, у Львівській, Краківській та Варшавській операх. С. Крушельницька протягом усього свого життя пропагувала твори українських композиторів, українську народну пісню.