Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

Діяльність народовців у другій половині 70 — у 90-х роках XIX ст.

Діяльність галицьких народовців:

• засновували часописи (“Мета”, “Вечорниці”, “Нива”, “Русалка”), що користувалися успіхом у молоді, але через брак коштів існували недовго;

• засновували народні бібліотеки;

• у 1861 р. створили товариство “Руська бесіда”, при якому виник перший український професійний театр (1864 p.);

• організовували гуртки художньої самодіяльності;

• влаштовували концерти і творчі вистави;

• у Львові відкрили друкарню;

• у 1867 р. заснували журнал “Правда”, в якому друкували твори П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова та інших.

70—80-ті роки XIX ст. Народовський рух поширив свою діяльність на політику, заснувавши політичні часописи: “Батьківщина” (1879 р.) для селян, “Діло” (1880 р.) для інтелігенції. Редактором “Діла” був визначний публіцист В. Барвінський. Почав виходити літературно-науковий журнал “Зоря” (1880 p.), який набув значення всеукраїнського органу.

1880 р. За ініціативи В. Барвінського у Львові було проведено всенародне віче за участі 2 тис. селян.

Це була перша спроба єднання народовців з народними масами.

1885 р. Народовці заснували свій керівний політичний орган — Народну раду на чолі з Юліаном Романчуком. Вона домагалася автономії для українських територій у межах Австро-Угорщини і проголошувала лібералізм, демократію і федералізм. Виступала за національний розвиток західноукраїнських земель.

Наддніпрянські патріоти, які були позбавлені можливості друкувати у себе дома свої літературні твори рідною мовою, почали друкувати їх у Галичині.

Тут побачили світ твори П. Куліша, Марка Вовчка, Панаса Мирного, В. Антоновича та інших.

1894 р. З Києва до Львова за рекомендацією В. Антоновича переїхав молодий учений, історик Михайло Грушевський, який очолив кафедру історії у Львівському університеті. Галицький період М. Грушевського тривав до початку Першої світової війни.

М. Грушевський не лише займався викладацькою і науковою роботою, а й брав активну участь у політичному житті Галичини, ставши разом з І. Франком ідейним лідером українського національного руху. Постійно виступав за єдність українського народу.

М. Грушевського обрано головою історико-філософської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка, а з 1897 р. очолював це товариство. Тут він співпрацював з І. Франком, який займався історією літератури та літературною критикою, з В. Гнатюком, який цікавився етнологічними дослідженнями. '

У1895—1913 pp. М. Груддевський редагував “Записки” товариства, яких вийшло понад 100 томів.

1898 р. М. Грушевський га І. Франко заснували літературний та науковий часопис “Літературно-науковий вісник”, на сторінках якого друкували твори видатних українських письменників, учених.

Одночасно він писав ґрунтовну історичну працю “Історія України — Руси”.

Багато зробив М. Грушевський для розвитку української освіти в Галичині, був почесним членом львівської “Просвіти”, яка поширювала українську мову, літературу на західноукраїнських землях.

Розгортання руху народовців на Буковині

1. При Чернівецькому університеті у 1875 р. було відкрито кафедру української філології, яку очолив народовець Гнат Онишкевич.

2. У 1884 р. народовці взяли під свій контроль товариство “Руська бесіда”, засноване у 1869 р. і спочатку перебувало в руках москвофілів. Народовці надали йому спрямування галицької “Просвіти” і вона клопоталася питаннями культури.

3. Друкованим органом народовців на Буковині стала газета “Буковина” (1885 p.), першим редактором якої був поет

Юрій Федькович.

4. Національний рух зміцнів після переїзду на Буковину Степана Смаль-Стоцького, який у 1885 р. став професором Чернівецького університету.

С. Смаль-Стоцький — учений-філолог, культурний і громадсько-політичний діяч, який обстоював повне рівноправ’я українців в адміністративному й політичному житті Буковини.

Розгортання руху народовців у Закарпатті

1. Посилювалися зугорщення і переслідування всього, українського.

2. У національному русі на Закарпатті панівне становище мала москвофільська течія.

3. Перші національні товариства, створені в 60-х роках XIX ст., перебували під впливом москвофілів.

4. Виникло товариство Св. Василя Великого (1866 p.), яке перебувало під впливом ідей москвофілів.

5. У 70—80-х роках пожвавився рух народовців. їхня діяльність утруднювалася тим, що вони, перебуваючи у складі Угорщини, були відірваними від національного руху в Галичині та Буковині.

6. У краї діяли Конституційна партія та партія “Незалежності”, які виступали за автономію Закарпаття у складі Австро-Угорщини.

7. Процес формування національної свідомості закарпатських українців затягнувся на довгий час.