Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 8 клас

Правобережна Україна наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.

Відродження козацького устрою в Правобережній Україні

Відроджувалася, заселялася Правобережна Україна після великої Руїни. Заселення пожвавилося після 1685 p., коли польський уряд надав козацтву "прадавні привілеї та вільності". Тут виникло чотири козацьких полки (Брацлавський, Богуславський, Корсунський, Фастівський, або Білоцерківський), які були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями. Вони й очолили боротьбу народних мас проти польських панів, продовжуючи традиції української державності, бо в межах полків діяли свої закони, свої органи управління.

Велику роль в організації та формуванні полків відіграв Палій (Гурко) Семен Пилипович, а також його найближчі помічники Самійло Іванович (Самусь), Андрій Абазин, Захар Іскра. Вони й очолили полки:

Богуславський — полковник Самійло Самусь;

Корсунський — Захар Іскра;

Брацлавський — Андрій Абазін;

Фастівський, або Білоцерківський — полковник Семен Палій.

У містах і селах створювалися органи козацького самоврядування.

Із відродженням козацьких полків та козацького самоврядування почалося інтенсивне заселення цих територій.

Отримавши звістку про відродження правобережного козацтва, люди йшли сюди з усієї України. Зруйнований війнами край швидко відновлювався, вставали з руїни міста, відроджувалися села, розпочиналося нормальне життя.

Серед полковників Правобережної України великою шаною і повагою користувався фастівський полковник Семен Палій.

С. Палій народився на Чернігівщині в заможній козацькій родині.

Навчався в Київській колегії, деякий час перебував на Запорожжі, а згодом разом із кількома сотнями козаків та їхніми сім'ями переселився на південну Київщину, яка була дуже спустошена кримськими татарами. Утворив полк із центром у Фастові.

Сюди почали переселятися з різних регіонів України селяни й козаки. Вони відроджували старі й засновували нові села, розвивали сільське господарство, ремесла, промисли. Звідси С. Палій з козаками ходив походами проти кримського ханства й Туреччини.

Наприкінці 80-х років XVII ст. польський уряд спробував підкорити козаків. У відповідь С. Палій підняв повстання проти Польщі, прагнучи поширити на Правобережну Україну владу Росії.

Ще більших масштабів повстання під проводом С. Правобережній Україні набуло у 1702—1704 pp.

Повстання Семена Палія

(1702-1704 pp.)

1702 р. На Правобережжі вибухнуло антипольське національно-визвольне повстання під проводом фастівського полковника Семена Палія.

Причини повстання:

1. Спроба польського уряду ліквідувати козацьке військо на Правобережжі, бо турки вже не загрожували полякам.

2. Намагання польського уряду домогтися передачі козацьких укріплень полякам.

3. Відмова полковників Правобережжя виконати цей наказ.

Рушійні сили повстання — правобережні козаки, селяни, міщани, окремі українські шляхтичі.

Мета повстання:

1. Звільнення Правобережної України з-під влади Речі Посполитої.

2. Возз’єднання з Гетьманщиною.

Наприкінці XVII ст. політична ситуація навколо Правобережної України змінилася. У 1699 р. між Польщею і Туреччиною було підписано Карловицький мир. Туреччина остаточно відмовилася від своїх претензій на Правобережну Україну і повернула Поділля Польщі. Козацтво стало для Речі Посполитої непотрібним. Варшавський сейм у червні 1699 р. ухвалив рішення про ліквідацію козацьких полків у Київському і Брацлавському воєводствах, що викликало рішучий опір козацтва.

Коли козаки Правобережної України отримали наказ великого коронного гетьмана С. Яблонського розпустити козацькі полки, а укріплення передати полякам, тоді козаки повстали.

До літа 1702 р. Козаки й селяни вигнали польську шляхту на Черкащині, Київщині та Поділлі.

1703 р. Поляки спромоглися відвоювати частину захоплених земель і обложити повстанців під Фастовом.

Саме тоді в Польщу вторгся шведський король Карл XII.

Росія не хотіла втратити союзника у антишведській коаліції в особі Речі Посполитої, а тому спрямувала в Правобережну Україну козацькі полки (40 тис.) І. Мазепи для надання допомоги польському королю Августу.

1704 р. Виконуючи долю Петра І, І. Мазепа обманом заарештував С. Палія, який сподівався на допомогу гетьмана та Росії в боротьбі проти шляхти, і видав царським властям. Рік С. Палій перебував у Батуринському казематі, а потім був засланий до Сибіру.

Повстання було жорстоко придушене.

1. Мазепа давно хотів об’єднати під своєю владою Правобережну і Лівобережну Україну. Гетьман почав упроваджувати на Правобережжі такий самий суспільно-політичний лад, який був на Лівобережжі:

• Збільшив кількість полків від 4 до 7.

Це були полки:

Білоцерківський, Богуславський, Брацлавський, Корсунський, Могилівський, Чигиринський, Уманський.

• Призначив своїх полковників, переважно з правобережної старшини, надавав їм землі.

Наслідки подій 1702—1704 pp. на Правобережжі

1. Повстання було жорстоко придушене спільними діями польських і козацьких військ І. Мазепи.

2. І. Мазепа 1704 р. об'єднав Лівобережну і Правобережну Україну.

3. Це об'єднання тривало лише до 1708-1709 pp.