Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 8 клас

Внутрішня політика І. Мазепи

Основні напрями економічної політики І. Мазепи

1. Орієнтувався на інтереси козацької старшини, роздавав їй землі.

Гетьман роздав старшині понад тисячу дарчих на землі та залежних селян.

2. Здійснив низку заходів з упорядкування податків, земельної власності козацької старшини.

3. Увів нову категорію козацької старшини — "бунчукових товаришів”, що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень та безпосередньо від нього залежали.

Крім "бунчукових товаришів" в оточенні І. Мазепи з'явилися ще й "значкові" та "значні військові товариші", за якими закріплювалися значні привілеї.

4. Видав низку універсалів для врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини:

• 1691 р. Універсал, за яким старшинам — землевласникам і монастирям заборонялося обтяжувати селян повинностями і поборами;

• 1693 р. Нарада старшини у гетьмана ухвалила скасувати оренди терміном на один рік (оренда — збирання мит віддав; ся на відкуп орендатору). Згодом оренди було відновлено, бо скарбниця втрачала важливе джерело доходів;

• невдовзі замість оренд було дозволено податок від гуралень і шинків;

• 1701 р. Універсалом встановлено максимальну панщину—два дні на тиждень для селян Ніжинського полку;

• селянам було дозволено винокуріння для власних потреб;

• їм дозволялося подавати скарги на панів до суду;

• заборонялося примушувати козаків переходити в селянство;

• заборонялося забирати у простих козаків землю;

• гетьман намагався досягти чіткого розмежування козацтва й селянства, для чого прагнув отримати дозвіл від царя на перепис козаків.

Перепис мав документально засвідчити кількість козацьких родин і перешкодити в майбутньому переходу селян до козацького реєстру.

Висновки

• І. Мазепа докладав чимало зусиль, щоб піднести престиж українського гетьмана.

• Сам він був одним із найбагатших землевласників в Україні, мав багато маєтків, у яких працювало 100 тис. селян.

• Усіляко підтримував козацьку старшину, заохочуючи її землеволодіннями, сприяючи зростанню старшинського і церковного землеволодіння.

Реформи в царині судочинства і податків свідчили про намагання гетьмана створити в Україні національну аристократію, щоби спертися саме на неї в боротьбі за повну автономію України.

• Соціальна політика І. Мазепи породжувала соціальне напруження, бо відродження панщини викликало велике незадоволення в селян.

Культурно-просвітницька діяльність І. Мазепи

1. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами.

2. Особливо вимогливо ставився гетьман до освіти майбутніх державних діячів, тому заохочував навчання молоді зі свого оточення в Київській академії, а також за кордоном.

У 1701 р. Київська колегія за його клопотанням дістала від Петра І титул академії.

3. Дбав І. Мазепа про створення нових осередків культури, одним із них була Чернігівська академія.

4. Будував школи, бурси, лікарні.

5. Для Києво-Могилянської академії спорудив новий будинок, щорічно давав з військового скарбу по 1 тис. злотих на потреби академії.

Стиль будівель його доби дістав назву мазепинського бароко.

6. Його коштом було збудовано 12 і реставровано 20 храмів.

7. Збудував чимало церков у Києві, Переяславі, Батурині, Чернігові.

8. У Києві було споруджено:

Богоявленську церкву Братського монастиря на Подолі,

Миколаївський військовий собор,

Феодосіївську церкву на Подолі,

церкву Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерського монастиря.

9. У 1701 р. І. Мазепа купив Пересопницьке Євангеліє, яке подарував Переяславському кафедральному соборові (на ньому прийняли присягу три президенти незалежної України).

10. Гетьманським коштом було надруковано арабський переклад Євангелія.

11. І. Мазепа мав величезну бібліотеку, в якій були найкращі київські видання, німецькі й латинські твори, багато ілюстровані старовинні рукописи.

Висновки

• Така всеохопна, цілеспрямована й різнобічна освітня діяльність І. Мазепи дає нам підставу вважати її не просто як меценатство, а як перспективну, добре продуману державну політику.

• Його політика в царині культури та освіти забезпечувала навіть після поразки існування гетьманської держави, сприяла формуванню національної культури, зростанню національної самосвідомості українського народу та його державницьких традицій.

Підсумки

1. Порівняно здобою Руїни епоха Мазепи стала для України періодом розквіту і стабільності.

2. Уперше після Б. Хмельницького Україна мала державного діяча, який дбав про її економічні, культурні й політичні інтереси.

3. Основною метою його державної політики було об’єднання всіх українських земель у складі єдиної гетьманської держави.

4. І. Мазепа намагався створити сильну гетьманську владу, яка спиралася б на аристократичну верхівку українського суспільства, створену з козацької старшини.

5. Не поталанило створити міцну соціальну опору для здійснення його політики через невдоволення селян і рядових козаків, а також через постійне протистояння з Запорозькою Січчю.