Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 8 клас

Воєнно-політичні події 1652—1653  pp.

Молдовські походи Б. Хмельницького

Молдовські походи — походи Б. Хмельницького проти союзника Речі Посполитої Молдовського князівства, здійснені в 1650, 1652, 1653 роках.

Мета походів — не допустити союзу Молдови з Річчю Посполитою.

Перший похід

(серпень — вересень 1650 р.)

1650 р. Б. Хмельницький відновив союз із Кримським ханством.

Козацько-татарське військо (70 тис.) на чолі з Б. Хмельницьким вирушило до Молдови (серпень 1650 р.) і захопило столицю Ясси.

Правитель Молдови Василь Лупул проводив пропольську політику, що й стало основною причиною цього походу.

Між Молдовою та Україною було встановлено союзницькі відносини.

В. Лупул зобов'язувався:

• не підтримувати Польщі;

• виплатити контрибуцію — 500 тис. талярів;

• віддати за сина Б. Хмельницького Тимоша свою дочку Розанду.

Після укладення українсько-молдовського союзу війна Польщі та України стала неминучою.

Другий похід

(липень — серпень 1652 р.)

Б. Хмельницький з Чигирина послав свого сина Тимоша з частиною війська до Молдови, щоб домогтися від В. Лупула виконання обіцянки про шлюб дочки Розанди з Тимошем (30 серпня відбулося весілля Тимоша з Розандою). Але молдовські плани Б. Хмельницького призвели до утворення антиукраїнської коаліції Валахії, Трансільванії й Польщі, до якої згодом після державного перевороту приєдналася і Молдова. В. Лупула було скинуто з престолу.

Третій похід

(квітень — травень 1653 р.)

Тиміш з українським військом поспішив на допомогу тестю.

21—22 квітня 1653 р. Тиміш зі своїми полками розгромив ворога та увійшов до Ясс, повернувши владу В. Лупулу. Наступ козацьких військ на Вадахію закінчився поразкою, і Тиміш відступив до Чигирина. В. Лупулу вдруге вигнали з Ясс, і він із родиною опинився у фортеці Сучаві.

Четвертий похід

(серпень-вересень 1653 р.)

Тиміш зі своїм військом поспішив на допомогу Лупулу, але був оточений у Сучавській фортеці молдовськими, угорськими, волоськими і польськими військами.

2 вересня 1653 р. Тимоша було тяжко поранено і через кілька днів він помер. Його козаки ще впродовж місяця витримували облогу, але врешті 19 жовтня капітулювали й повернулися додому з тілом Тимоша, якого було поховано в Еллінській церкві в Суботові.

Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини

Внутрішнє становище

1. Україна за роки Національно-визвольної війни зазнала значних людських жертв серед козаків, селян і міщан.

2. Війна спустошила українські землі. Тільки на Правобережжі було зруйновано понад 100 міст і містечок.

3. Для України цього періоду було характерне уповільнення і поступовий занепад сільського господарства внаслідок війни, посухи, що призвело до епідемій, голоду серед населення. Великий голод прокотився Україною у 1653 p., коли багато людей вимерло, окремі селянські двори залишилися пустими.

4. Війна підірвала розвиток ремесел і торгівлі. Воєнні дії спричинили закриття основних торговельних шляхів та ізоляцію України від європейських ринків.

5. Значна частина українських селян і міщан у пошуках кращої долі переселилася на Слобожанщину.

6. Селяни почали зневірюватися у війні, не хотіли вступати до козацьких полків, бо не отримали чіткого закріплення права власності на землю.

7. Виникло незадоволення серед народних мас, аж до окремих повстань у полках.

Зовнішньополітичне становище

• Погіршилося міжнародне становище Української держави: річ Посполита, Молдова, Валахія і Трансільванія об’єдналися в антиукраїнський союз.

• Виникла проблема зовнішньополітичної орієнтації, бо основний військово-політичний союзник — кримський хан — не міг сприяти реалізації ідеї державності України.

• Для Б. Хмельницького став очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, яка наприкінці 1650 р. прийняла Військо Запорозьке під свою протекцію.

• Активізувалася промосковська спрямованість зовнішньої політики козацької держави.

• Трагедія України полягала в тому, що як самостійна держава вона могла виникнути лише під протекторатом одного з сусідів, самостійно здобути незалежність було в той час неможливо.

Батозька битва

(22—23 травня (1—2 червня) 1652 р.)

У травні 1652 р. козацьке військо і загони татар підійшли до урочища Батіг (тепер Вінницька область) і оточили табір поляків.

Польське королівське військо за кілька годин було вщент розгромлено. Знищено 20-тисячну армію, захоплено багато полонених. У цій битві загинув польський гетьман М. Калиновський.

Висновки

1. Річ Посполита зазнала найтяжчої поразки за всю історію її існування.

2. Битва під Батогом показала зрослу майстерність і міць козацького війська, великий військовий талант Б. Хмельницького.

3. Зросла слава великого полководця Б, Хмельницького.

4. Сучасники порівнювали Батозьку перемогу з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами під Каннами (216 р. до н. е.).

5. Значну територію України було визволено з-під польського ярма.

6. Білоцерківський договір втратив силу.

7. Козацька перемога сприяла розгортанню повстання проти відновленої польської влади на території України.

Жванецька облога

(вересень 1653 p.)

Влітку 1653 р. в Україну вирушило польське військо на чолі з королем.

У вересні 1653 р. воно було блоковане, а потім і оточене під Жванцем на Поділлі козацько-селянським військом на чолі з Б. Хмельницьким разом із татарськими загонами Іслам-Гірея, яке тривало то грудня 1653 р. Від поразки поляки врятувалися завдяки черговій зраді кримського хана, який одержав від поляків дарунків на 100 000 червінців і уклав із ними сепаратне перемир'я.

5(15) грудня 1653 р. Б. Хмельницький уклав мир з Польщею.

Сторони домовилися про:

• скасування Білоцерківського договору 1651 p.;

• відновлення Зборівської угоди 1649 р.

Гетьманщина наприкінці 1653 р.

1. За роки війни було ослаблено військовий потенціал Гетьманщини. Багато козаків загинуло в боях.

2. Визволитися з-під влади шляхетської Польщі лише власними силами Україна в той час не могла.

3. Вихід із такого становища Б. Хмельницький вбачав у підтримці ззовні.

4. Стало зрозуміло, що кримський хан нестійкий союзник, а може зрадити в будь-який час і відкрито перейти на бік Польщі.

5. Активізація зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького була пов'язана з пошуком союзників.

6. На думку вчених, вирішальним мотивом у встановленні дипломатичних відносин із Московським царством було те, що Москва збиралася активно втрутитися в польсько-український конфлікт на боці Речі Посполитої.

Одним із кандидатів на роль захисника України, на думку вчених, на міжнародній арені був турецький султан. Але серед народу значно популярнішим кандидатом був православний московський цар.