Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 8 клас

Воєнно-політичні події 1649—1651 рр.

Збаразько-Зборівська кампанія

Облога Збаража

(липень 1649 р.)

У 1649 р. війна розгорнулася з новою силою.

Польські сили зосередилися в трьох місцях.

1. Військо під проводом Я. Вишневецького стояло на кордоні І Галичини й Волині.

2. Друге під проводом короля Яна II Казимира йшло їм на допомогу.

3. З півночі наступала литовська армія Я. Радзивілла.

Щоб не допустити дальшого просування польських військ углиб України, Б. Хмельницький та його союзник татарський хан Іслам-Гірей з 80-тисячним військом обложили поляків на чолі з Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж.

На підмогу обложеним вирушило 30-тисячне польське військо з королем Яном II Казимиром, але дійти до Збаража їм не дозволили повстанські загони. Б. Хмельницький зняв частину військ з-під Збаража й направив назустріч польському війську.

Повстанці непомітно зайняли позиції поблизу міста Зборова.

Зборівська битва

(5-6 (15-16) серпня 1649 р.)

5-6 (15-16) серпня 1649 р. Битва козаків проти головних сил польської армії на чолі з королем Яном II Казимиром під Зборовом.

Польське військо потрапило у скрутне становище, проте було врятоване завдяки зрадницьким діям кримського хана, який пішов на таємні переговори та уклав угоду з польським королем.

Не маючи можливості одночасно воювати проти польсько-шляхетських військ і татар, Б. Хмельницький змушений був розпочати переговори й укласти з польським королем договір, який Дістав назву Зборівський.

Укладення Зборівської угоди

(8 (18) серпня 1649 р.)

1. Річ Посполита визнавала існування Козацької України j межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

2. Влада на цій території належала гетьманові та козацькій старшині.

3. На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська.

4. Державні посади мали обіймати лише православні.

5. Кількість реєстрових козаків збільшувалася до 40 тисяч.

6. Оголошувалася амністія всім учасникам війни. Шляхта поверталася до своїх володінь.

7. Селяни, які не потрапили до реєстрових списків, мали по вертатися до своїх панів і виконувати довоєнні повинності.

8. Київський митрополит став членом сейму.

9. У Києві єзуїтам було заборонено засновувати єзуїтські школи.

Висновки

1. Вперше в історії українсько-польських відносин Україна дістала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька держава.

2. Цей договір мав велике значення, але не відповідав фактичним успіхам національно-визвольної війни.

3. Умови цього договору не задовольняли український народ, який не міг примиритися з тим, що в Україну мали право повернутися польські шляхтичі.

4. Зборівська угода не відповідала прагненню широких мас визволити Україну з-під влади Польщі, створити умови для самостійного її розвитку.

5. Зборівський договір було проголошено як Декларацію ласки короля, даної на пункти прохання Війська Запорозького.

6. Зборівська угода давала можливість Б. Хмельницькому вдатися до державного будівництва.

Відновлення воєнних дій проти Польщі

1651 р. Розпочався новий етап польсько-української війни.

Польські війська порушили умови договору.

Навесні 1651 р. гетьман Калиновський на чолі польського війська перейшов до рішучих дій. Він напав на полк Данила Нечая в містечку Красне.

Жителі міста й козаки вчинили рішучий опір, але сили були нерівними. Уславлений брацлавський полковник Данило Нечай загинув у бою. Мужньо оборонялися козаки міста, але змушені були відступити.

М. Калиновський зі своїм військом підійшов до Вінниці та спробував заволодіти містом, але йому не дав це зробити І. Богун, який керував обороною міста й удаваним відходом заманив ворога в пастку: на річці Буг заздалегідь були прорубані ополонки, які вкрилися тонким шаром льоду і були притрушені соломою та снігом. Загинуло багато ворожої кінноти. На допомогу Івану Богунові прибули послані Б. Хмельницьким свіжі сили, що викликало паніку серед польського війська. Поляки були змушені відступити під Сокаль, де збиралася польська шляхта, очолювана самим королем Яном II Казимиром.

У цій ситуації Б. Хмельницький скликав загальну військову раду, щоб вирішити головне питання: продовжити війну чи розпочати переговори з польським королем. Козаки вирішили продовжити боротьбу.

Берестейська битва

(18 (28)—20 (30) червня 1651 р.)

Головні сили польських військ (120 тис.) зосереджувалися на Волині поблизу Берестечка. Незабаром сюди підійшла 100-тисячна українська армія і 50-тисячна татарська орда.

Б. Хмельницький умілим маневром на початку битви почав заходити на правий фланг польського війська, але у вирішальний момент татари раптово відступили, не витримавши вогню польської артилерії, та залишили лівий фланг козацької армії. Б. Хмельницький хотів їх повернути, але був захоплений у полон кримським ханом. Козацьке військо залишилося без керівника. Командування перебрав Іван Богун. Десять днів тривала героїчна оборона козацького табору. В цих умовах, проклавши через болото з возів і сідел переправу, Іван Богун зумів вивести частину козацького війська з оточення. Тільки в болоті під час відступу загинуло 30 тис. вояків та обоз із гетьманською канцелярією. Загинуло і 300 козаків, які кілька годин прикривали відступ, стримуючи польську армію, і відмовилися скласти зброю в обмін на збереження життя. Мужність останнього з них, який отримав 14 ран і продовжував чинити опір польській армії, вразила Яна Казимира, який наказав дарувати йому життя.

Козаки втратили 28 гармат, багато різної зброї, 7 бочок пороху, 20 козацьких корогв, 30 тис. талярів, гетьманську булаву, печатку та документа канцелярії.

Залишки козацької армії відступили на Київщину. В той час із півночі на Україну наступала литовська армія на чолі з Я. Радзивіллом. Вона захопила Чернігів і наблизилася до Києва, а згодом захопила Київ. Було пограбовано Київ, спалено Подол, багатьох людей знищено.

Повернувшися з татарського полону. Б. Хмельницький зібрав рештки полків, мобілізував свіжі сили і вже на початку осені стояв під Білою Церквою, де були споруджені укріплення проти об'єднаних польсько-литовських сил. Бої під Бідою Церквою в середині вересня 1651 р. показали, що польська армія вже не може подолати козаків. Але Б. Хмельницький мав замало сил для наступу. Все це змусило обидві сторони почати переговори

Причини поразки козаків

1. Зрада хана, який, як і під Зборовом, не лише сам кинувся тікати, а й захопив силоміць із собою Б. Хмельницького, що намагався його затримати.

2. Переваги польської артилерії.

3. Досконалий польський план ведення війни проти козаків.

Іван Богун

Один з видних діячів національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, вінницький полковник, прославився в боях під час оборони Вінниці. Виняткову хоробрість і винахідливість проявив І. Богун у битві під Берестечком 1651 р. Татари затримали Б. Хмельницького, а І. Богун зумів через болото вивести з оточення бойові сили, частину артилерії. Докладно про ці події описано у творі історика М. Костомарова "Богдан Хмельницький" і у вірші Т. Шевченка "За яром яр".

Вирвавшись з оточення, І. Богун з боями пробився до Київського воєводства, де поблизу Білої Церкви зустрівся з Б. Хмельницьким, який зумів викупитися з татарського полону. Вони почали збирати сили для продовження боротьби.

І. Богун категорично виступав проти укладення Переяславської угоди з Росією і відмовився присягати на вірність російському царю. Ніколи не хотів визнавати влади польського короля. У 1659 р. підняв повстання проти гетьмана І. Виговського і польських властей. За це був ув’язнений поляками у фортеці в Мальборку.

Розстріляний поляками біля міста Новгород-Сіверський на початку 1664 р.

Білоцерківський мирний договір

(18 (28) вересня 1651 р.)

1. Козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство.

2. Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. вояків.

3. В Україні відновлювалася влада польських панів, їм поверталися їхні маєтки.

4. Гетьман позбавлявся права зносин з іншими державами і зобов'язувався розірвати союз із Кримським ханством.

5. Виборність гетьмана скасовувалася.

6. Підтверджувалися права православної церкви.

7. Проголошувалася амністія всім учасникам повстання.

Висновки

• Договір був принизливий для України.

• Умови Білоцерківського договору викликали масове незадоволення українського народу і спровокували численні стихійні виступи.

• Рятуючись від польського терору і закріпачення, почалося масове переселення селян і козаків на територію Московської держави (на Слобожанщину).

• Сейм Речі Посполитої не затвердив договору, що розв'язало Б. Хмельницькому руки, і він продовжував підтримувати зносини з Москвою, Кримом, Туреччиною.

• Договір не влаштовував жодну зі сторін: кожна із них розуміла нетривкість миру і готувалася добитися своїх вимог за допомогою зброї.