Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України опорні конспекти 8 клас

Початок та розгортання Національно-визвольної війни

Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої

Початок Національно-визвольної війни — лютий 1648 р. — захоплення повстанцями Запорозької Січі (у самій Січі стояв тоді польський гарнізон) та обрання гетьманом Війська Запорозького Б. Хмельницького.

Звістка про події на Запоріжжі швидко поширилася по всіх українських землях.

З Січі у різні кінці України було відправлено посланців з гетьманськими універсалами із закликами підніматися на боротьбу за визволення України з-під влади польських магнатів і шляхти.

На Подніпров'ї посилилася боротьба народних мас. Повсюди організовували повстанські загони.

Б. Хмельницький розумів, що потрібно шукати союзників у боротьбі проти Речі Посполитої і почав перемовин з кримським ханом Іслам-Гіреєм III.

Польський уряд намагався зразу ж придушити повстання. Проти козацьких загонів було вислано 30-тисячне польсько- шляхетське військо на чолі з гетьманами

М. Потоцьким і М. Калиновським.

Один польський загін рухався суходолом, інший — на човнах по Дніпру.

Б. Хмельницький вирішив розгромити ці загони поодинці.

Битва під Жовтими Водами

(19 (29) квітня—6 (16) травня 1648 р.)

У квітні 1648 р. в урочищі Жовті Води (тепер Дніпропетровська область) розпочалися воєнні сутички між польсько-шляхетськими військами і повстанцями.

У складі королівської армії перебували реєстрові козаки, які приєдналися до повстанців.

5—6 травня 1648 р. Б. Хмельницький повністю оточив ворога і розгромив його.

Близько 3 тис. поляків потрапили в полон.

Битва під Корсунем

(травень 1648 р.)

Поблизу Корсуня військо Б. Хмельницького оточило армію великого коронного гетьмана М. Потоцького і гетьмана М. Калиновського.

Б. Хмельницький, керуючи 15-тисячним загоном, примусив 20-тисячну польську армію покинути вигідні позиції та прийняти бій на невигідній дня польської кавалерії місцевості — в Гороховій Діброві. Б. Хмельницькому допомагав 4-тисячний татарський загін Тугай-бея.

Шеститисячний резерв М. Кривоноса вдарив із засідки і завершив розгром поляків. М. Потоцький і М. Калиновський потрапили в полон.

Наслідки битв під Жовтими Водами та під Корсунем

1. Перші успіхи, досягнуті в боях, пробудили всю Україну, сприяли зростанню визвольної боротьби, переростанню її на загальнонародну.

2. Навесні — влітку 1648 р. повстання перекинулося на Поділля, Київщину, Волинь і Лівобережжя.

3. Селяни виганяли польських панів і оголошували свободу, населення переходило на бік повсталих.

Після перемоги під Жовтими Водами і під Корсунем Б. Хмельницький перейшов під Білу Церкву. Це було останнє місто, де стояв реєстровий козацький полк, і козаки вважали Білу Церкву "старою границею" своїх земель. Тут гетьман відсвяткував свою перемогу і дав військові відпочити.

На початку війни Б. Хмельницький та козацька старшина прагнули лише відновлення привілеїв, і тому почалися переговори з поляками.

Б. Хмельницький домагався:

• 12-тисячного реєстру;

• поновлення прав і привілеїв козацтва;

• захисту православної віри;

• повернення православним їхніх церков, захоплених уніатами.

Поляки на поступки не йшли, а збирали нові сили. Були скликані шляхетські сеймики, на яких оголошено набір до нового війська, призначено нових воєначальників — Д. Заславського,

М. Остророга і О. Конєцпольського, яких Б. Хмельницький називав "периною, латиною й дитиною".

Б. Хмельницький продовжував розсилати універсали, закликаючи до всенародної боротьби проти поляків.

Народні повстання охопили Лівобережжя, Правобережну Україну: скрізь створювалися повстанські загони, які громили польські маєтки, захоплювали міста і замки (Лубни, Пирятин, Переяслав, Чернігів, Новгород-Сіверський, Умань, Брацлав, Вінницю та багато інших).

Б. Хмельницький взявся за організацію регулярного війська. На осінь 1648 р. він уже мав 70-100-тисячну регулярну й добре озброєну армію.

Битва під Пилявцями

(11-13(21-23) вересня 1648 р.)

Обидві армії (польська і козацька) зустрілися біля містечка Пилявці ( тепер с. Пилява Хмельницької області) на Поділлі. Б. Хмельницький на березі річки Іква (Пилявка) наказав спорудити табір, який було укріплено ровом і возами, що стояли в шість рядів. Польське військо було велике (100 тисяч), добре озброєне (100 гармат), з великим обозом (120 тис. возів), ним командували Д. Заславський, О. Конєцпольський, М. Остророг, але вони не змогли втримати дисципліну й лад у війську. Тричі поляки йшли в наступ, але козаки відбивали атаки. Через три дні Б. Хмельницький дав наказ до головного наступу. Козакам допомагали 3 тис. татар. Козацька артилерія завершила розгром ворога. Поляки в паніці тікали, покинувши корогви, зброю і вози. Повстанці взяли великі трофеї: рушниці, 80 гармат, шаблі, військове спорядження, весь польський обоз (120 тис. возів з кіньми), на 10 млн злотих усякого добра, багато оздоблені карети, золотий та срібний посуд тощо.

Наслідки битви під Пилявцями

1. Битва закінчилася повним розгромом польської армії.

2. Правобережну Україну було визволено з-під польсько-шляхетського панування.

3. Відкривалася перспектива визволення західноукраїнських земель:

4. Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину.

5. Перемога козацького війська ще більше запалила народні маси на боротьбу проти поляків.

Визвольний похід українського війська в Галичину

Козацькі полки продовжували похід на західноукраїнські землі.

Облога Львова і Замостя

(жовтень — листопад 1648 р.)

8-26 жовтня 1648 р. Облога Львова.

Загони М. Кривоноса взяли штурмом фортецю Високий Замок, і місто було приречене.

Поява армії Б. Хмельницького під Львовом викликала нову хвилю повстанського руху в Галичині.

Утім гетьман, не бажаючи віддавати Львів на руйнування і пограбування татарам, обмежився викупом від міських лихварів і шляхти в розмірі 200 тис. злотих.

Б. Хмельницький вирушив далі до польської фортеці Замостя.

6-21 листопада 1648 р. Облога Замостя.

Дізнавшися про вибори нового польського короля, Б. Хмельницький дав згоду на перемир’я і повернув козацьку армію назад в Україну.

Причини укладення перемир'я під Замостям у 1648 р.

1. Втрата боєздатності козацького війська внаслідок осінньої негоди, труднощі із постачанням війська, епідемія чуми, від якої ймовірно помер один із соратників Б. Хмельницького Максим Кривоніс.

2. Послаблення підтримки з боку татар, які після облоги Львова основні сили повернули до Криму, а з Б. Хмельницьким залишилася незначна кількість формувань Тугай-бея.

3. Козацькі війська вийшли на географічні кордони України. Перехід польського кордону означав би воєнні дії на території Польщі без підтримки місцевого населення.

4. Б. Хмельницький та козацька старшина на той час обстоювали ідею "козацької автономії' в межах Речі Посполитої.

5. Вони ще не бачили перспективи створення незалежної Української держави.

Значення наступу козацького війська у 1648 р.

• На початку листопада 1648 р. майже всі українські землі були визволені з-під польського панування.

• Перемоги 1648 р. над польськими військами дали змогу українцям збагнути свою силу.

• Двомісячний період діяльності Б. Хмельницького у західному регіоні України став важливим етапом у розробці політичної програми державного будівництва.

Програма розбудови Української козацької держави

13 (23) грудня 1648 р. Козацьке військо урочисто вступило до Києва, гетьмана вітали як українського визволителя (дзвонили в дзвони, було дано гарматний та рушничні залпи, на вулицях юрмилися люди з піднесеним настроєм). Сам патріарх єрусалимський Паїсій, що тоді перебував у Києві, та київський митрополит Сильвестр Косів виїхали назустріч Б Хмельницькому.

Саме в Києві, вважають історики, сталися кардинальні зміни у поглядах гетьмана на основну мету боротьби.

10—16 лютого 1649 р. Переговори в Переяславі Б. Хмельницького з королівським посольством, очолюваним брацлавським воєводою Адамом Киселем.

Відповідь гетьмана на умови перемир'я, запропоновані польськими послами, сучасні дослідники розглядають як програму розбудови Української держави.

Суть цієї програми:

• Право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання.

• Висловлено ідею незалежності утвореної держави від влади польського короля.

• Сформульовано положення про соборність Української держави.

• Утворену Українську державу розглядали як спадкоємницю Київської Русі.

Квітень 1649 р. Ці самі ідеї було розвинуто під час перемовин з московськими послами в Чигирині.

Утім шлях реалізації програми створення власної держави був довгим і складним.

1. Усе ще залишалася міцною військова могутність Речі Посполитої.

2. Непослідовно і підступно діяв союзник Б. Хмельницького — кримський хан.

3. Існували соціальні суперечності між козаками і козацькою старшиною, яка прагнула закріпитись у привілейованому становий, між селянськими масами та українською шляхтою.

Тому Б. Хмельницький діяв обережно, інколи йшов на компроміси та навіть поступки, шукав нових союзників.