Історія України опорні конспекти 8 клас

Культура України у першій половині XVII ст.

Початок XVII ст. — це період пробудження національно свідомості українського народу, його духовного відродження.

Культурно-національне відродження і піднесення в Україні було Пов’язано з:

• внутрішніми соціально-економічними процесами;

• політичною, ідеологічною, релігійною боротьбою;

• наростанням народно-визвольного руху;

• тими політичними й культурними процесами в Європі, що дістали назву Відродження.

Потреби часу надали українському Відродженню високого громадянського змісту та патріотичного спрямування.

Набули розвитку:

• ідеї поширення освіти і знань серед населення;

• відродження національної мови і традицій;

• захист віри батьків;

• незалежного і вільного існування українського народу.

Шкільництво

1. Школи здавна існували в містах, при церквах і монастирях.

Учителювали в цих школах дяки. Навчання відбувалося або в хаті дяка, або в окремому приміщенні при церкві. У школах навчали читати й писати, арифметики, молитов, співу тощо.

Православні школи відстоювали право українського народу на свою власну мову, культуру, духовне життя.

2. Школи існували і у маєтках деяких магнатів.

3. Розвивалися братські школи, у яких навчалися діти не тільки шляхти, а й міщан та козаків. На початку XVII ст. їх налічувалося понад ЗО, вони були справді народними і відзначалися демократичністю.

4. За рівнем викладання Львівська, Луцька, Київська братські школи успішно конкурували з єзуїтськими і протестантськими школами, які виникали в Україні.

5. Створювалися єзуїтські школи орденом єзуїтів для посилення впливу католицької церкви.

На початку XVII ст. єзуїтські школи виникли у:

• Львові (1608р.),

• Луцьку (1609 p.),

• Києві (1610 p.).

6. Першими шкільними підручниками були:

• букварі, видані в друкарнях Львівського братства, Києво-Печерської лаври, Чернігова і Новгорода-Сіверського;

• було видано:

арифметику Л. Магницького;

алгебру Д. Анічкова;

граматику М. Смотрицького тощо.

Література

1. Поширюється релігійна література ("Житія святих").

2. На початку XVII ст. поширюється полемічна література, що виникла за умов боротьби проти католицького наступу на права православних.

Найвидатнішими діячами полемічної літератури були:

Іван Вишенський,

Герасим та Мелетій Смотрицькі,

Йов Борецький,

Петро Могила.

Полемічна література ідейно обґрунтувала і духовно освячувала національно-визвольний рух в Україні, позитивно впливала на розвиток національної свідомості українського народу. Їхні твори були відомі далеко за межами України.

3. Поряд з церковною в Україні поширювалася перекладні література.

Усна народна творчість

1. Були поширені героїко-патріотичні історичні пісні, думи що їх виконували під акомпанемент кобзи та бандури.

Найвідоміші з них:

• "Втеча трьох братів з Азова",

• "Плач невільників",

• "Самійло Кішка",

• "Маруся Богуславка" та ін.

2. Темі боротьби проти феодального гніту присвячена дума "Івась Коновченко-Вдовиченко", в якій головним персонажем є козак-герой.

2. Розвивалася обрядова поезія (жнивні та обжинкові пісні).

3. В усній народній творчості відображалися найважливіші: події в житті українського народу — передусім боротьба проти турків і татар.

4. Багато пісень і дум присвячено народним героям визвольної боротьби:

С. Наливайку, Острянину, Павлюку та ін.

5. Кобзарі супроводжували у походах запорожців, складали пісні й думи про їхню відвагу і хоробрість.

Книговидання

1. Важливим напрямом діяльності братств стало книгодрукування.

Братські друкарні існували у Здолбунові, Львові, Новгороді-Сіверському, Києві, Луцьку та ін.

2. Були також приватні друкарні.

3. Найбільшою друкарнею початку XVII ст. була друкарня Києво-Печерської лаври, заснована у 1616 р. архімандритом Є. Плетенедьким. Головним друкарем, редактором і перекладачем у Лаврі був Памво Беринда. Йому належить перший друкований

український словник "Лексикон...”, виданий у 1627 р. У друкарні було видано граматики, букварі, словники, твори полемічної літератури, понад 120 найменувань.

4. У Чернігові у 1626 р. було засновано друкарню К. Ставровецьким, у якій він друкував свої власні твори.

5. Усього на початку XVII ст. було майже 20 друкарень.

Довкола друкарень зосереджувалися кращі інтелектуальні сили, які готували і видавали навчальні посібники, Біблії, книги церковної та світської літератури.

Театр

1. Основою українського театру стали народні ігри та обряди.

2. Набули поширення постановки п'єс на побутові теми, що відбувалися на майданах, ярмарках і збирали багато глядачів.

3. Популярністю користувалися народні актори — скоморохи, які влаштовували різні свята.

4. Звідси бере свій початок вертеп — театр ляльок.

Це був мандрівний народний музичний театр.

Українська вертепна драма складалася з двох частин.

Релігійну показували на другому поверсі спеціально зробленої дерев'яної скрині. На нижньому поверсі показували другу частину — невеликі вистави на побутові теми.

5. У школах (Острозькій, Київському колегіумі, братських)

влаштовували театралізовані вистави — шкільні драми. В антрактах ставили комедійні інтермедії (п'єси-вставки) на побутові теми. Про шкільні драми згадується в одному з послань Івана Вишенського.

Музика

1. Українська музика розвивалася на народній пісенній основі.

2. У братських школах вивчалася теорія музики і співу за рукописними нотними збірниками.

3. Професійна музика залишалася виключно церковною (вокальною і хоровою).

4. Для музичної культури цього часу характерним був хоровий спів без інструментального супроводу, відбувався перехід до хорового співу партіями, голосами, кожен із яких зів свою мелодію.

5. У школах, маєтках землевласників створювалися хорові І капели.

6. Були поширені історичні пісні й думи, які прославляли героїчну боротьбу українського народу, показували його тяжке життя.

Пісні й думи виконували лірники та кобзарі.

Музичними інструментами того періоду в Україні були: сопілки, бубни, цимбали, скрипки, бандури, кобзи, ліри тощо.

7. У той час виникають перші музичні товариства (в Києві, Львові, Кам'янці-Подільському та інших містах).

Архітектура

1. На початку XVII ст. зводилися нові монастирі та церкви, палаци магнатів, розбудовувалися міста.

2. Продовжувалося будівництво замків-фортець, що їх великі магнати використовували для особистої безпеки. Такі фортеці побудовано у Луцьку, Кам'янці-Подільському, Мукачевому, Львові та інших містах.

3. Навколо великих міст для захисту від нападів турецьких кримсько-татарських військ продовжувалося будівництво валів, фортець (навколо Києва, Чернігова, Канева, Житомира, Білої Церкви та інших міст).

4. В архітектурі характерне поєднання самобутнього стилю з кращими надбаннями епохи Відродження:

— Успенська церква у Львові ( будувалася протягом 1598— 1630 рр.);

— будинок Артемихи у Києві ( початок XVII ст.).

5. На початку XVII ст. поширювався архітектурний стиль — українське бароко:

• монастир і колега у Вінниці (1619 p.);

• домініканський костел у Києві (30-ті роки XVII ст.).

6. Ширився реставраційний рух, особливо за Петра Могили, а згодом за часів Хмельниччини (відбудова зруйнованих будівель; княжих часів).

Петро Могила відбудував:

Софійський собор,

Церкву Спаса на Берестові,

Михайлівську церкву Видубицького монастиря тощо.

Образотворче мистецтво

1. Церкви і палаци прикрашали настінним живописом, різьбою по дереву, кам'яними і дерев'яними скульптурами.

2. Широкого поширення набули:

військова тематика;

зображення побутових сцен;

змалювання людей;

пейзажі.

3. Поширилося малювання ікон з уведенням побутових елементів в іконописну тематику.

4. У цей період створювали чудові іконостаси. Справжньою перлиною стали іконостаси П'ятницької та Успенської церков, створені львівськими митцями.

5. Порад з іконописом розвивався портретний живопис. Входить у звичай малювати у церквах портрети державних, політичних та культурних діячів.

6. Поширилася книжкова графіка оформлення рукописних і друкованих книг, зокрема "Віршів... козацького рицаря П. Сагайдачного" (1622 p.).

Зображено кінний портрет гетьмана, герб Запорозького війська та вигляд Кафи.

7. Митрополит Петро Могила при бібліотеці Києво-Печерської лаври зібрав західноєвропейські зразки малярства, графіки, які було систематизовано та використовувалися українськими художниками.

Висновки

1. Після тривалого занепаду розвиток культури України початку XVII ст. набув характеру національного відродження.

2. Культура в Україні початку XVII ст. набувала національних рис і стала невід'ємною частиною і здобутками суспільного побуту українців.

3. Культурне піднесення було духовним підґрунтям національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.